У результаті проведеного дослідження було вирішено важливу наукову задачу розробки й обґрунтування методологічних підходів до формування ефективної системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці на промислових підприємствах і зроблено наступні висновки: 1. Встановлено, що теоретичні основи управління умовами та охороною праці потребують удосконалення. Запропоновано визначення категорії “соціально-економічне управління умовами та охороною праці” як сукупності методів управління, організаційних, технічних, профілактичних заходів з охорони праці, що враховують фактори формування умов праці, елементи виробничого середовища та управлінських дій, спрямованих на досягнення позитивних соціальних та економічних результатів. На відміну від існуючих, надане визначення враховує соціальні та психологічні аспекти поведінки людини у виробничій сфері та передбачає використання відповідних важелів управлінського впливу. 2. Нормативно-правове забезпечення управління умовами та охороною праці в Україні оцінюється високо. Але здебільшого не спрацьовують механізми його реалізації та не спостерігається безпосередньої залежності між якістю законодавчого забезпечення та реальним станом в системі охорони праці. Тому в дисертації запропоновано комплекс напрямків щодо удосконалення механізму захисту прав і дотриманням гарантій працюючих щодо безпечних умов праці, що буде сприяти підвищенню дієвості державного регулювання охорони праці. 3. Структурні зміни в економіці, технічна модернізація підприємств, впровадження новітніх моделей організації праці обумовлюють потребу відповідного оновлення системи управління умовами та охороною праці. В роботі обгрунтовано комплекс заходів щодо забезпечення сприятливих і безпечних умов праці, які відповідають принципу відповідності прогресивним змінам матеріальних факторів виробництва і якості продукції, збереженню здоров’я працівників. 4. Комплексний аналіз стану умов і охорони праці, проведений на рівні регіону та промислових підпрємств з використанням статистичних та соціологічних даних показав, що Донецька область має кризовий стан в даній сфері, про що свідчать такі індикатори і тенденції: поширення небезпечних умов праці, високі показники виробничого травматизму, професіної та професійно-обумовленої захворюваності, аварійність та порушення правил безпеки. Негативну тенденцію до збільшення мають зумовлені даними явищами збитки економічного і соціального характеру. В цілому це доводить низьку ефективність чинної системи управління умовами та охороною праці. 5. З метою обґрунтування напрямків удосконалення системи управління умовами та охороною праці в дисертації уточнено фактори та проаналізовано причини виникнення специфічних випадків травматизму. Економіко-статистичний факторний аналіз показав, що більшість травмонебезпечних ситуацій виникає як наслідок порушень у роботі устаткування, у разі миттєвої зупинки технологічного процесу та через недотримання правил безпеки. В роботі визначено ступінь впливу кожного із факторів на рівень виробничого травматизму. 6. Дослідження теоретичних концепцій управління та аналіз стану умов та охорони праці стали підставою для висновку про те, що пріоритетними напрямками соціально-економічного управління умовами та охороною праці в сучасних умовах повинні бути підвищення економічної відповідальності власників підприємств за шкоду, що заподіяна здоров'ю працюючих несприятливими умовами праці; управління витратами, пов'язаними з умовами праці, що дозволяє вирішувати проблеми фінансування заходів з охорони праці на підприємствах; стимулювання посилення діяльності та зацікавленості працівників у поліпшенні умов праці; створення і забезпечення системи соціальних пільг і гарантій, впровадження соціальних і соціально-психологічних методів, заходів щодо управління умовами й охороною праці. 7. Визначені напрямки, існуючі заходи та методи управління, аналіз факторів, які дозволили розробити механізм функціонування системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці на промисловому підприємстві. Зазначений механізм базується на сполученні різноспрямованих методів управління, розширенні їх переліку, враховує чинники зовнішнього середовища та внутрішньої сфери виробництва, втілює комплексний підхід до вирішення існуючих проблем в сфері охорони праці та поліпшення умов праці і спрямований на отримання позитивних соціально-економічних результатів. 8. Доведено, що важлива причина неефективності чинної системи управління умовами та охороною праці полягає в невисокому рівні розвиненості інструментів договірного регулювання соціально-трудових відносин. Узагальнення результатів аналізу та соціологічних спостережень стало підставою для систематизації основних проблем колективно-договірного регулювання питань охорони праці: низька активність профспілкових діячів у забезпеченні захисту трудових прав, обумовлена їх матеріальною та адміністративною залежністю від роботодавця; неефективність механізму відповідальності роботодавця (адміністрації підприємства) за невиконання положень колективного договору; у змісті колективних договорів дуже обмежено представлено права працівників на безоплатні медичні огляди, належне санітарно-побутове забезпечення тощо. Розроблено методичні рекомендації із забезпечення функціонування системи комплексного управління охороною праці на основі колективного договору, виконання яких сприятиме контролю реалізації якісного й своєчасного виконання заходів організаційно-технічного, соціально-економічного, нормативно-правового й медико-профілактичного характеру. | 