Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економічна теорія


246. Дзямулич Микола Іванович. Соціально-економічні форми робочої сили та умови її відтворення в перехідній економіці України: дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Дзямулич М.І. Соціально-економічні форми робочої сили та умови її відтворення в перехідній економіці України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. – Економічна теорія. – Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних проблем у сфері функціонування робочої сили та ринку праці в умовах перехідної економіки.

В роботі визначено сутнісну єдність економічних категорій “робоча сила” та “людський капітал”, запропоновано нові методологічні підходи до поняття людського ресурсу.

Виявлено тенденції розвитку ринку праці країн з перехідною економікою. Проаналізовано та визначено сучасні особливості відтворення робочої сили в Україні, а також нові соціально-економічні форми робочої сили в залежності від характеру та способу поєднання її із засобами виробництва. Досліджено особливості деформацій в структурі робочої сили України та запропоновано комплекс заходів по їх усуненню.

В дисертації з’ясовано особливості сегментації українського ринку праці, доведено актуальність формування високомобільної робочої сили для регулювання процесів ринку праці, визначено принципи використання інструментів державного впливу на регулювання процесів зовнішньої та внутрішньої міграції.

В процесі дисертаційного дослідження здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо характеру та напрямків трансформації соціально-економічних форм робочої сили, її структури та умов відтворення в перехідній економіці України, показано конкретні заходи з вирішення проблем їх адаптації до нових напрямків економічного розвитку нашої країни, поглиблено розуміння сутності категорії “робоча сила” на нинішньому етапі розвитку суспільства. Результатом дослідження є наступні висновки теоретичного і науково-практичного спрямування:

  1. На нинішньому етапі розвитку суспільства відбувається сутнісне поєднання економічних категорій “робоча сила” та “людський капітал”, оскільки їх якісні характеристики визначають здатність людини до оволодіння необхідними для здійснення трудової діяльності знаннями, навичками тощо. При цьому “людський капітал” є більш ємною категорією, оскільки передбачає необхідність грошових та матеріальних витрат задля набуття згаданих характеристик і визначається з одного боку, як рівень фізичних і розумових здібностей людини, а з іншого – певний запас здоров’я, знань, навичок, кваліфікації, який сформований внаслідок інвестування в людину і впливає на зростання доходів його власника.

  2. Виходячи з визначення категорії “робоча сила” можна стверджувати, що власники засобів виробництва (капіталісти), які не є найманими працівниками в процесі праці здійснюють функції по управлінню власним майном та найманими робітниками, тобто використовують при цьому власні розумові та фізичні здібностей, які і є основною характеристикою робочої сили, що дозволяє включати їх до складу робочої сили. При цьому, капіталісти не продають свою робочу силу, але отримують винагороду за працю відповідно до ефективності використання належного їм капіталу.

  3. В умовах становлення суспільства знань та технологій, де роль основного багатства та рушія прогресу відіграють людські знання, людина сама перетворюється на основний виробничий ресурс, який здатний не лише продукувати ці знання, а й використовувати їх нарівні з іншими ресурсами – землею, працею і капіталом. Процес поєднання залежних від людини, як живої істоти виробничих факторів праці та знань дозволяє визначити людину як особливий фактор розвитку економічних, виробничих та суспільних відносин – людський ресурс, який виражає не вартість і цінність людини як істоти, а цінність людської особистості та її здатність до інтелектуальної праці і продукування знань, як основного джерела багатства.

  4. В умовах переходу до ринкової економіки в якості базової суспільної форми індивідуальної робочої сили виступає індивідуальна власність на свою здатність до праці. Тому робоча сила може бути використана у різноманітних формах в залежності від способу та характеру поєднання її з засобами виробництва. Виходячи з цього можна виділити наступні форми робочої сили: наймані працівники, наймані працівники-власники (дрібні акціонери), підприємці-працівники, підприємці-менеджери (поєднують функції власника і керівника), капіталісти (власники крупного капіталу, що безпосередньо не беруть участі в процесі його функціонування). Основною причиною виникнення нових форм робочої сили є урізноманітнення форм власності на засоби виробництва, що дозволяє людині вибирати місце реалізації своїх здібностей, виходячи з наявних можливостей та вмінь.

  5. На сучасному етапі розвитку національної економіки в Україні відбувається спотворення механізму відтворення робочої сили. Основною причиною цього є деформації у головному елементі даного механізму – системі оплати праці, які проявляються в загальному зниженні рівня доходів населення. Недостатність коштів на відтворення призводить до зменшення доступу працюючих до надбання матеріальних благ, задоволення своїх культурних потреб, в тому числі – й освіти, що знижує якість робочої сили.

  6. Аналіз особливостей відтворення робочої сили в Україні дозволяє стверджувати про необхідність активного державного втручання у сферу її формування та відтворення. Комплекс заходів спрямованих на усунення деформацій в механізмі відтворення робочої сили, повинен включати: ефективне державне регулювання ринку праці за допомогою як економічних, так і соціальних важелів; підвищення рівня оплати праці населення, особливо наукових працівників, висококваліфікованої робочої сили; більш ефективна державна підтримка та впровадження програм по перенавчанню робочої сили; проведення системних заходів по підвищенню освітньо-кваліфікаційного рівня працівників тощо.

  7. В ході дослідження виявлено типові для країн з перехідною економікою тенденції у розвитку національних ринків праці. Існує залежність між зміною рівня ВВП та основними зрушеннями у сфері функціонування робочої сили. Виявлені закономірності полягають у зростанні безробіття до рівня 10 – 12%, зменшенні зайнятості у промисловості, в середньому – вдвічі від загального зменшення зайнятості; збільшенні серед безробітних питомої ваги працівників з вищою освітою; зростання витрат на програми працевлаштування та підтримки зайнятості до рівня 1,5 – 3% ВВП; зменшенні рівня реальних доходів населення на 25 – 30%, у порівнянні з їх рівнем до початку процесів трансформації економіки; залежності між рівнем доходів населення, що впливають на рівень платоспроможного попиту та можливістю економічного зростання, що виражається у неможливості збільшення доходів без загального економічного росту і неможливістю останнього без зростання доходів; зміні структури зайнятості робочої сили, зокрема, зменшенні зайнятості у галузях промисловості та її зростання у сфері послуг і збільшенні частки малого підприємництва; зростанні рівня міжнародної трудової міграції у зв’язку із виїздом частини економічно активного населення на роботу за кордон з прагненням збільшити рівень доходів та зменшенням кількості робочих місць в країні-донорі.

  8. Аналіз сегментації ринку праці України дозволяє виокремити в його структурі п’ять типових сегментів, а саме: ринок висококваліфікованих працівників (менеджерів вищої ланки управління, спеціалістів з високими освітньо-професійними характеристиками); ринок кваліфікованих працівників (спеціалісти з вищою освітою, державні службовці середньої ланки, висококваліфіковані робітники сфери матеріального виробництва); ринок кваліфікованих робітників сфери матеріального виробництва; ринок низькокваліфікованих працівників; залишковий ринок праці осіб без професії. Характерною рисою національного ринку праці є зростання міжсегментної конкуренції кваліфікованих працівників на невідповідних рівню їх кваліфікації нижчих сегментах ринку праці. Це загрожує деградацією робочої сили та поступовою її декваліфікацією.

  1. В аспекті вирішення проблем зайнятості, забезпеченості економіки кваліфікованою робочою силою важливим є посилення професійної мобільності робочої сили, як найефективнішого способу підвищення пристосованості та готовності населення до зміни роду занять, професії. Це дасть змогу в подальшому вирішити проблеми безробіття, зменшити загальне навантаження на ринок праці шляхом підвищення інтенсивності обороту робочої сили. Більша пристосованість та готовність населення до зміни роду занять, професії є фактором, який об’єктивно впливає на вирішення проблеми безробіття та скорочення терміну пошуку роботи для вивільнених працівників. Високий рівень професійної мобільності робочої сили дозволяє швидко вирівнювати дисбаланс між попитом та пропозицією на неї відповідно до ринкових законів, що впливає на стабілізацію та ефективний розвиток тих галузей економіки, які відчувають потребу у працівниках певної професії чи кваліфікації. Підвищення рівня професійної та галузевої мобільності виступає додатковою можливістю населення адекватно реагувати на поточні зміни на ринку праці і, відповідно, покращувати рівень свого добробуту шляхом зміни роду зайнятості відповідно до його економічної та матеріальної привабливості.

  2. Зростання рівня міжнародної трудової міграції населення України призводить до необхідності регулювання цих процесів, запобігання виїзду висококваліфікованих працівників, переорієнтації зовнішніх міграційних потоків на внутрішні. Реалізація таких завдань можлива лише за умови ефективного використання таких інструментів та важелів впливу макро- та регіонального рівня, як широкомасштабне прогнозування службою зайнятості розвитку економіки в очікуванні змін у структурі та зайнятості населення і коригуванні відповідно до цього, попиту та пропозиції на робочу силу; надання пріоритетності працевлаштуванню трудових мігрантів з праценадлишкових районів та загальне сприяння ефективним переміщенням працездатного населення шляхом резервування певної кількості робочих місць в працедефіцитних регіонах для прибулих працівників; законодавче забезпечення прав осіб, які тимчасово виїжджають на роботу за кордон, подальше укладення угод з іншими країнами в галузі трудової міграції для захисту прав та уникнення дискримінації вітчизняних робітників за кордоном; встановлення гарантій соціального та пенсійного забезпечення для осіб, які легально працювали у інших країнах; створення відповідних відділів при державній службі зайнятості, які б займалися опрацюванням інформації про можливість працевлаштування та сприяли б йому і українським громадянам не за кордоном, а в межах України.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Дзямулич М.І. Заробітна плата, як ціна робочої сили в умовах ринкових трансформацій // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: Ред.-вид. від. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. - № 3. (Серія: економічні науки). - с. 118 - 121. - 0, 32 друк. арк.

  2. Дзямулич М.І. Трансформація підходів до категорії “робоча сила” на сучасному етапі ринкових перетворень // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 116. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - с. 108 - 116. - 0, 4 друк. арк.

  3. Дзямулич М.І. Міграція робочої сили та її вплив на стан ринку праці України // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія: “Підприємництво та зайнятість”. Випуск VII. №2: Збірник наукових праць. - Луцьк: Надстир’я, 2001. - с. 73 - 78. - 0, 22 друк. арк.

  4. Дзямулич М.І. Механізм відтворення робочої сили в аспекті ринкових трансформацій // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 125. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - с. 73 - 84. - 0, 5 друк. арк.

  5. Дзямулич М.І. Економічні форми робочої сили в перехідній економіці // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. - Тернопіль: Збруч, 2002. - с. 335 - 341. - 0, 42 друк. арк.

В інших виданнях:

  1. Дзямулич М.І. Сучасні зрушення в характері та структурі робочої сили // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” - К.: КНЕУ, 2001. - с. 206 - 208. - 0,1 друк. арк.

  2. Дзямулич М.І. Соціально-економічні наслідки зрушень в структурі робочої сили України // Вісник Рівненського державного технічного університету. Збірник наукових праць. (Серія: Економіка). Вип. 2 (15). Матеріали міжнародної науково-методичної конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління”. - Рівне: РДТУ, 2002. - с. 458 - 465. - 0, 5 друк. арк.

  3. Дзямулич М.І. Кваліфікована робоча сила, як рушійний фактор економічного розвитку // Науковий вісник: Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування / Збірник науково-технічних праць (за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування”). - Львів: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.6. - с. 228 - 232. - 0, 22 друк. арк.