Тархов Петро Вікторович. Соціально-економічні основи регулювання державного сектору економіки : дис... д-ра екон. наук: 08.02.03 / Сумський національний аграрний ун-т. - Суми, 2005.
Анотація до роботи:
Тархов П.В. Соціально-економічні основи регулювання державного сектору економіки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Сумський національний аграрний університет, Суми, 2005.
З теоретичних позицій розглядається склад і зміст державного сектору економіки, принципи та критерії його регулювання. На основі фундаментальних складових якості життя визначено категорію „людський капітал” та чинники його формування.
Розроблено алгоритми прогнозування ефективності заходів з розвитку якості життя та підвищення трудового потенціалу. Визначено теоретичні основи управління якістю середовища та здоров’я людини.
Автором проведена оцінка міста аграрного сектору у формуванні соціальної сфери. Визначені повні витрати як основа прийняття рішень з державної політики, запропоновані методи регулювання цін на екологічно-чисту продукцію. Сформульовані нормативні принципи регулювання соціальних відносин. Запропоновані конкретні рекомендації щодо оптимізації ресурсів в галузі охорони здоров’я.
1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і принципово нове вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні і розробці теоретико-методичних основ управління якістю життя населення через регулювання державного сектору економіки. Визначення якості життя головним показником якості трудового капіталу змінює парадигму оцінки ролі природних якостей людини в складових людського фактору економіки.
2. Фактично якість життя людини як вища цінність і зміст соціального розвитку випала з регулювання економіко-правових відносин, а людина з суб'єкту економіки і права перетворилась в трудовий ресурс в економіці і електорат у політиці. Ми вважаємо, що конкретною причиною цього ігнорування людини і громадянина є нерозвиненість інституту права власності в постсоціалістичних країнах. Це видно з відсутності наскрізного і погодженого інституту права власності в галузях права, де він є основним (цивільному, господарському, аграрному і т.д.). Тим більше це відноситься до екологічного права, сімейного, авторського. Але гірше за все справа обстоїть у медичному праві, яке власне, не існує навіть як підгалузь, тому ми рекомендуємо об'єднати це право з екологічним та аграрним в єдиний соціо-екологічний комплекс.
3. Специфічним об’єктом державного регулювання є державний сектор економіки – комплекс господарських об'єктів, які повністю або частково належать центральним чи місцевим органам державної влади і використовуються державою для виконання нею економічних, соціально-культурних та політичних функцій. Таким чином, державне регулювання економіки – це сукупність форм, методів та інструментів, за допомогою яких держава впливає на діяльність суб'єктів господарювання і ринкову кон'юнктуру з метою створення нормальних умов для функціонування ринку та вирішення складних соціально-економічних проблем суспільства. Соціальна сфера – підсистема національної економіки, тобто явища, процеси, види діяльності та об'єкти, які пов'язані з забезпеченням життєдіяльності суспільства, людини, задоволенням їхніх потреб, інтересів. Державне регулювання соціальних процесів – це вплив органів державної влади за допомогою різноманітних засобів (форм, методів та інструментів) на розвиток соціальних відносин, умови життя та праці населення країни.
4. Висування людини в центр сучасних відтворювальних процесів спричиняє глибокі зміни сутності всієї системи економічних понять. Сучасна економіка людини – це вивчення якісних зрушень і механізмів їх здійснення, пов'язаних з масовим, перманентним і спонтанним виникненням і подоланням дисбалансів (протиріч) у системі «діяльність – потреби». Конкретно це означає, що цілком видозмінюється витратний трудовий аспект відтворення в зв'язку з поширенням і ключовою роллю творчої праці, а також ставиться до порядку денного вивчення принципово нових результатів діяльності в зв'язку з висуванням у центр аналізу економіки специфіки галузей духовного виробництва.
5. Повні витрати становлять суттєву величину суспільного виробництва країни за рахунок деградованого природного середовища, значних темпів зниження людського, природного та виробничого потенціалів, недооцінки ролі соціальних і екологічних факторів у виробництві сільськогосподарської продукції та споживання продуктів харчування. Встановлено ступінь чуттєвості продукції сільського господарства до відсоткової зміни об’єктів соціальної інфраструктури, доріг, сільських лікарень, наявності опалення тощо. Наведена статистична модель.
6. Запропоновано концепцію регулювання ринкових цін на екологічно чисті продукти харчування. Соціологічні дослідження свідчать, що приблизно 90% споживачів віддають перевагу екологічно чистої продукції. Проведений емпіричний аналіз вибору споживача свідчить про стійку позитивну кореляцію доходу і екологічної якості товарів, що споживаються. Споживання екологічночистої продукції характерно для людей з рівнем доходу, що значно вищий за середній. Внаслідок чого масові споживачі втрачають здоров'я, а виробники прибуток й перспективу розвитку. Нами пропонується цінова підтримка виробників. Підвищення ціни екологічно чистої продукції може бути здійснено в межах середньостатистичного підвищення корисності продукції (відвернення збитків здоровю). А для споживачів підвищена ціна внаслідок перевищення собівартості може бути компенсована, на основі цільових дотацій. Теоретично доведено, що прямі дотації споживачам ефективніші ніж надання пільг виробникам.
7. В аграрному секторі держава повинна надавати дотації лише тим підприємствам, які виробляють екологічно чисту продукцію. Визначення підтримки на основі зазначеної концепції дозволяє: по-перше, стимулювати підвищення конкурентоспроможністі продукції, по-друге поліпшити стан соціальної сфери села та якості життя сільського населення. Такий спосіб зміни відношень між секторами економіки і державою є максимально сприятливим для підвищення соціальної ефективності як самого виробництва, так і суспільних витрат державного втручання в економіку.
8. Головним інститутом позитивної економіко-екологічної відповідальності суб'єктів соціально-екологічних відносин має бути інститут якості життя людини, що обумовлено: а) погіршенням демографічної ситуації, насамперед на селі, через перевищення смертності населення над народжуваністю внаслідок соціальної дискримінації, небезпечні умови праці населення, споживанням небезпечних для здоров'я людини продуктів, низької якості питної води; б) нагальною потребою впровадження термінових заходів для підтримки конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світових ринках з метою підвищення рівня добробуту населення та ефективності соціальної сфери.
9. Будь-яке право людини містить у собі обов'язок держави одночасно "поважати, захищати і реалізовувати" його. Обов'язок захищати являє собою один із трьох типів обов'язків, що можуть виникати із самих прав людини, і, отже, має достатнє приватне й публічне значення. Щодо права на здоров'я, "обов'язок захищати" передбачає прийняття державами досить конкретних заходів для захисту здоров'я кожної людини від посягання на нього третіх осіб.
Беручи до уваги особливе значення терміна "захищати" у цьому контексті, було б розумним відділити термін "право на захист здоров'я" від його суто медичного трактування. Основною причиною всіх суперечок навколо юридичного аспекту прав людини є те, що саме поняття прав людини еволюціонує. Трактування прав людини змінюється не тільки з часом, але і від однієї країни до іншої і від одного органа влади до іншого. Тому в дисертації одним із принципів вдосконалення державного регулювання пропонується розширення економічного аналізу на правотворчу діяльність для поєднання економіко-правового регулювання в систему.
10. Відсутність наскрізного для всіх наук інституту власності на здоров'я і якість життя, в цілому веде до того, що фактично здоров'я пацієнта є “власністю” лікарів-лікувальників і відокремлено від профілактичної медицини. Це загрожує самому існуванню людини як виду тварини в зв'язку з втратою життєпридатності його середовища пробування. На додаток до цього, програмний характер цих прав викликає у держав острах взяти на себе фінансові зобов'язання для їхнього забезпечення. Багато країн просто побоюються, що дотримання економічних, соціальних і культурних прав обійдеться занадто дорого, оскільки доведеться забезпечувати людей нормальним житлом, харчуванням і стежити за дотриманням інших соціально-економічних умов.
11. Модернізація державного управління повинна передбачати не експансію державної влади, а її інтенсифікацію, більшу спроможність у виконанні державних функцій. Причому питання полягає не в розширенні державних функцій і розповсюдженні їх на діяльність інститутів цивільного суспільства, згортання функцій суспільного саморегулювання. Задача полягає в достеменному встановленні меж, принципів і способів взаємовідносин держави і суспільно-політичних інститутів, зокрема формуванні механізмів делегування ряду державних повноважень інститутам суспільного саморегулювання. Адже в інститутах цивільного суспільства закладений основний потенціал і реальний цивілізований механізм взаємозв’язку ринкового конкурентного середовища і демократичних інструментів дії на державну владу, участі в ній.
12. З історико-аналітичних позицій показано, що на сучасній стадії розвитку суспільства темпи економічного росту, у першу чергу залежать від вкладень у людину, на відміну від першої половини XX ст., де вирішальне значення в економічному розвитку мали матеріально-речовинні елементи багатства. Інвестиції в сферу освіти та охорону здоров'я уподібнюються вкладенням в основний виробничий капітал, на тій підставі, що та і інша створюють вартість і приносять доходи. В світовій мікроекономіці конкуренція виробників переходить в конкуренцію трудового (людського) капіталу. Як і інші інвестиції, ці витрати потребують вдосконалення управління з використанням новітніх технологій.
13. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані законотворчими та виконавчими органами для вдосконалення системи управління економікою, науковими та проектними організаціями для підготовки рішень з формування прогресивного рівня якості життя. Крім цього, теоретичні та методичні положення можуть бути включені в навчальні курси всіх рівнів економічної, правової, екологічної та медичної освіти.
Публікації автора:
Монографії
Тархов П.В., Семененко Б.А., Белова И.В. Краткое описание методов оценок экономического ущерба по некоторым чрезвычайным ситуациям на примере эколого-экономической оценки последствий Чернобыльской катастрофы / Под ред. П.Л.Кофф, А.А.Гусева. Оценка чрезвычайных ситуаций. – М.: Изд.-полиграф. комплекс РЭФИА, 1997. – С.248-290. (автор – 1,3).
Тархов П.В. Критериальная и инструментальная база обеспечения безопасности продуктов питания // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т.2/ За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2000. – 676 с. (автор – 0,7).
Тархов П.В. Проблемы экологизации производственной функции в АПК // Методы решения экологических проблем: Кол. монография / За ред. Л.Г.Мельника. – Сумы: Университетская книга, 2001. – 462 с. (автор – 1,4).
Царенко О.М., Тархов П.В., Глазун В.В. Організаційно-економічний механізм соціально-економічного та екологічно сталого розвитку птахівництва // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Ямбросова, Г.Є.Мазнєва. Ч.2 Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. – К.: ІАЕ, 2002. – 754 с. (автор – 0,1).
Методи оцінки екологічних втрат: Монографія / За ред. д.е.н. Мельника та к.е.н. О.І.Карінцевої. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004. – 288 с. (автор – 1,2).
Тархов П.В. Критерии государственного регулирования экономики: Монография. – Суми: ВВП”Мрія-1”, 2005. – 268 с. (12,88).
Статті у наукових фахових виданнях
8. Тархов П.В., Белова И.В. Об экономических последствиях национальной катастрофы на ЧАЭС // Вісник Сумського державного університету. – 1995. – № 4. – С.75-82 (автор – 0,25).
9. Тархов П.В., Мишенин Е.В., Ришняк И.Н. Эколого-экономические аспекты оценки инвестиций в агролесомелиорацию с учетом качественных параметров // Вісник Української академії банківської справи. – 1996. – № 1. – С.82-91 (автор – 0,1).
10. Тархов П.В. Экономико-правовой механизм компенсации ущерба здоровью от загрязнения среды // Вісник Технологічного університету Поділля. – 1997. – № 2. – С.137-141 (0,8).
11.Тархов П.В., Царенко О.М., Кузьменко С.В. Економічний аналіз екологічного рівня нових видів мінеральних добрив // Вісник Сумського державного аграрного університету. – 1998. – Вип.2. – С.266-270 (автор – 0,2).
12.Тархов П.В. Проблемы управления качеством жизни на уровне региона // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”. – 1999. – № 3(14). – С.141-145 (0,3).
13.Тархов П.В., Царенко О.М., Шевелєв І.І. Методи економічної оцінки ризику здоров'я після “Чорнобиля” // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка”. – 1999. – Випуск 1. – С. 46-50 (0,3).
14.Тархов П.В., Царенко А.М. Управление качеством жизни на уровне региона // Вестник СевГТУ. Сер. «Экономика и финансы». – 1999. – Вып.21. – Севастополь. – С.48-52 (0,15).
15.Тархов П.В., Царенко А.М., Швец С.Н. Механизм компенсации социально-экологического перелива технологических решений // Вестник ХГПУ. – 2000. – Выпуск 110. – С.51-55 (0,2).
16.Тархов П.В., Олейник В.М. Экономическая оценка санитарно-гигиенического риска повышения уровня заболеваемости населения // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Вип.2. – 2000. – С.97-103 (0,3).
17.Тархов П.В., Царенко О.М. Шляхи покращення демографічної ситуації в Україні //Економіка АПК. – 2000. – № 12. – С.46-51 (0,2).
18.Тархов П.В., Шевелев И.И., Шевердюков В.В. Эффективность антигипертензивной терапии в контролируемом профилактическом исследовании // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”. – 2001. – № 6(27)-7(28). – С.163-167 (0,1).
19.Тархов П.В., Царенко О.М., Щербань В.П. Екологізація виробництва як основа продовольчої безпеки України // Економіка АПК. – 2001. – №5. – С. 15-20 (0,19).
20.Тархов П.В., Шевельов І.І. Еколого-економічна орієнтація лікувально-профілактичної допомоги // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент. – 2001. – № 2. – С.208-210 (0,12).
21.Тархов П.В. Теоретические основы экономики качества жизни // Вісник аграрної науки Причорномор'я Миколаївської державної аграрної академії. – 2001. –№3(12). – С.133-138 (0,4).
22.Тархов П.В., Лукъянихин В.А., Петрушенко Н.Н. Тенденции развития мотивации в мире и в Украине // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”. – 2002. – №7(40). – С.139-144 (0,25).
23.Тархов П.В., Мишенин Е.В., Ришняк И.Н. Организационно-экономический механизм экологизации аграрной сферы // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. – 2002. – №1-2. – С.77-81(0,17).
24.Тархов П.В. Системна організація інноваційного розвитку АПК // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. – 2002. – №3-4. – С.237-244 (0,65).
25.Тархов П.В. Соціально-економічна складова визначення оптимальних напрямків екологічного поліпшення виробництва // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”. – 2002. – № 6(65). – С.81-89 (0,75).
26. Тархов П.В. Проблемы системной организации социально-экономических и правовых институтов как основы управления экономикой // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. – 2003. – №3-4. – С.51-57 (0,7).
27.Тархов П.В. Социально-гигиеническое обоснование экономического обеспечения устойчивого повышения качества жизни // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – № 4. – 2003. – С.60-66 (0,67).
28.Тархов П.В., Горох В.В., Решетило Т.В., Шевелев И.И. Трудовой потенциал, человеческий капитал – критерии оценки, факторы влияния, принципы управления // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. – 2004. – № 3-4(13-14). – С.215-229 (0,3).
29.Тархов П.В., Царенко О.М. Методологічні основи підвищення якості життя на селі // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Випуск 30. – 2004. – С.72-77 (0,15).
30.Тархов П.В. Принципи досягнення сталого фінансового стану підприємств АПК //Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 188. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С.1039-1047 (0,7).
31.Тархов П.В. Соціально-екологічна ефективність інноваційного розвитку АПК // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”, Випуск 6(65), 2004. – С.81-89 (0,8).
32. Тархов П.В. Проблемы обеспечения приоритета человека как критерия эффективности развития экономической системы // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. – 2004. – № 8(15). – С.18-30 (1,2).
33.Тархов П.В., Решетило Т.В. Цивилизация, государство, человек – расходящиеся пути развития в тупик // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – Випуск 89-3. – 2005. – С.152-158 (0,35).
Статті в інших виданнях, тези доповідей
Тархов П.В., Балацький О.Ф., Жулавський А.Ю., Жук П.В. та інші. Методика визначення тимчасових нормативів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища України / Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. – Київ, 1992. – 27 с. (автор – 0,25).
Тархов П.В., Шевелев И.И., Кузьменко С.В. Экономическая оценка здоровья населения от ухудшения состояния окружающей среды // Окружающая среда: Учебное пособие / Гвидатти Т., Хопс Л., Мельник Л.Г., Паламарчук В.А. и др. – К.: Наукова думка. – 1998. – С.143-147 (0,2).
Тархов П.В., Балацкий О.Ф. Экономико-экологические проблемы качества трудовых ресурсов // Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции “Механизм управления природопользованием” (18-20 мая 1993 г.) – Сумы: СумГУ. – 1993. – С. 14-20 (автор – 0,09).
Peter V. Tarkhov, Vladimir Gr. Dulskiy, Vladimir Gr. Melnik, Vladimir N.Boronos, Georgy L. Ruchlov. The Health Standard as a Criterion of Urban Environment Quality // Global and European Conference. Antwerp, 25-30 October 1993. City 93 EPH93. Antwerp. 1993. – p.85-86 (0,01).
Тархов П.В., Балацкий О.Ф. Эколого-экономический анализ проблем общественного развития // Международная научная конференция «Системный анализ и экономические стратегии управления». – Санкт-Петербург: Издательство С-ПбТУ. – 1994. – С. 20-21 (автор – 0,03).
Тархов П.В. Проблемы социально-экономической обоснованности экологического страхования // Труды первой Всероссийской конференции «Теория и практика экологического страхования». – М.: Издательство ЦЭМИ. – 1995. – С. 40-45 (автор – 0,25).
Тархов П.В. Экономический ущерб от Чернобыльской катастрофы как части полных затрат на производство электроэнергии // Збірка доповідей Всеукраїнської науково-методичної конференції “Екологія та інженерія, наслідки, шляхи утворення екологічних технологій”. – Дніпродзержинськ: Видавництво ДПІ. – 1996. – С. 169-171 (0,1).
Тархов П.В., Балацкий О.Ф., Лукъянихин В.А. Проблемы правового обеспечения мероприятий по возмещению ущерба от загрязнения водного басейна // Сборник научных трудов международнйо научно-практической конференции “Экологические проблемы басейна р.Днепр” (17-18 октября). – Кременчук: Видавництво Кременчуцького філіалу ХПІ. – 1996. – С. 10-11(автор – 0,06).
Тархов П.В. Методологія оцінки умов формування трудового потенціалу // Матеріали Першої Всеукраїнської конференції “Теоретичні та прикладні аспекти соціології”. – т.2. – Львів: Видавництво «Каменяр». – 1996. – С.194-195 (0,1).
Тархов П.В., Кузьменко С.В., Рішняк І.М. Проблема заробітної платні – як проблема відтворення трудового потенціалу // Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції “Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку”. – Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства, 1997. – С.59-60 (0,03).
Тархов П.В. Стимулирование производительности труда как функция менеджмента // Материалы международной научной конференции «Социально-гуманитарные проблемы менеджмента» (30-31 октября 1997 г.). – Донецк: Издательство ДСПУ. – 1997. – С. 182-185(автор – 0,21).
Тархов П.В., Телиженко А.М., Шевелев И.И. Моделирование уровня экологически обусловленной заболеваемости // Труды третьей Всероссийской и первой международной конференции «Теория и практика экологического страхования». – М.: Издательство ИПР. – 1998. – С.181-189 (автор – 0,5).
Тархов П.В., Мишенин Е.В., Олейник В.М. Критерии и принципы оценки риска загрязнения окружающей среды //Материалы пленума Межведомственного научного совета по экологии человека и гигиене окружающей среды «Гигиеническое нормирование и оценка химических загрязнений окружающей среды в ХХІ веке» (15-16 декабря 1999 г.) / Под ред. Ю.А. Рахманина – М.: Издательство ГУ НИИ ЭЧ и ГОС. – 1999. – С.24-25 (0,05).
Тархов П.В. Оценка эффективности менеджмента качества среды мегаполисов // Тезисы докладов Международной конференции «Инженерная защита окружающей среды». – М.: МИЭУ. – 1999. – С.58-59 (0,15).
Тархов П.В., Новицкая Л.В., Шевелев И.И. Экономическая эффективность комбинированного метода лечения и профилактики глазных заболеваний // Збірник наукових праць Сумського держаного університету “Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва”. Вип.1, 2000. – Суми: СумГУ. – С.94-99 (автор – 0,1).
Тархов П.В., Царенко А.М., Шевелев И.И. Экологические устойчивое развитие качества жизни населения // Материалы пленума Межведомственного научного совета по экологии человека и гигиене окружающей среды Российской Федерации “Экологические обусловленные заболевания человека: методологические проблемы и пути их решения” (21-22 декабря 2000 г.). – М.: Издательство ГУ НИИ ЭЧ и ГОС. – 2001. – С.66-67 (0,06).
Тархов П.В., Черепов Е.М., Царенко А.М., Шевелев И.И. Проблемы улучшения качества жизни населения //Научно-практический журнал «Гигиена и санитария». – М.: Изд-во «Медицина». – 2001, № 5. – С.39-41 (0,05).
Тархов П.В., Царенко О.М. Соціально-екологічні проблеми розвитку сімейних господарств в селах України // Загально польська наукова конференція “роль і місце сімейних господарств в системі польського та європейського сільського господарства (21-22 червня 2001 р., Польща). м.Чєхочінек. – С.43-49 (0,25).
Тархов П.В., Щербань В.П. Проблеми конкурентоспроможності продукції АПК // Сборник научных статей по материалам Восьмой международной научно-методической конференции «Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве». – К.: НМЦВОУ, Алушта, 2001. – С.6-9 (автор 0,12).
Тархов П.В., Лукъянихин В.А., Кузьменко С.В. Влияние внешних факторов на финансовый менеджмент организаций // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С.105-106 (0,003).
Тархов П.В. Гибкий менеджмент предприятий как условие экономической безопасности // Материалы Международной научно-практической конференции «Проблемы обеспечения экономической безопасности». – Донецк: РИА ДОННТУ. – 2001. – С.165-167 (0,15).
Тархов П.В., Мишенин Е.В. Социально-экономические ориентиры продовольственной безопасности // Сборник тезисов Первой Международной конференции «Продовольственная безопасность России» (12-14 марта 2002 г.). – М.: МГФ «Знание». – 2002. – С.185-187 (0,01).
Тархов П.В., Решетило Т.В. Методические подходы к повышению эффективности компенсации экологических воздействий на здоровье сельского населения // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (25-27 вересня 2002 р.). Т.2. – Львів: Львівський державний аграрний університет. – 2002. – С.192-197 (0,35).
Тархов П.В. Методология социально-экологического равновесия систем «производство – окружающая среда» // Труды международной научно-практической конференции «Межрегиональные проблемы экологической безопасности» (16 мая 2002 г., Сумы-Санкт_Петербург). – Сумы: Издательство СумГУ. – 2002. – С.53-56 (0,32).
Тархов П.В., Храпаль О.В. Вплив дорожньої складової на виробничу функцію агропромислового комплексу // Збірник статей матеріалів Третьої міжнародної науково-практичної конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції” (ЕП-2003). – Суми: “Козацький вал”, 2003. – С.63-64 (0,004).
Тархов П.В., Пинигин М.А., Царенко А.М., Шевелев И.И. Новая парадигма роли гигиенической науки в социально-экономическом развитии России // Научно-практический журнал «Гигиена и санитария». – М.: Из-во «Медицина». – 2003, № 6. – С.91-93 (0,09).
Тархов П.В., Швец С.Н. Экономико-правовое регулирование качества здравоохранения // Материалы Второй Всероссийской научно-практической конференции «Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности» (26 марта 2004 г., Москва). – М.: Изд. группа «Юрист», 2004. – С.267-269 (0,15).
Тархов П.В., Ковалева И.В., Мишенин Е.В., Шевелев И.И. Институциональные проблемы экологии человека и гигиены окружающей среды // Материалы пленума Научного совета по экологии человека и гигиены окружающей среды РАМН и МЗ и соцразвития Российской Федерации «Современные проблемы медицины окружюащей среды» (16-17 декабря 2004 г.). – М.: Издательство ГУ НИИ ЭЧ и ГОС. – 2004. – С.237-240 (0,1).
