1. Проведений аналіз показав, що ідеальної моделі пенсійної системи не існує, але функціонування пенсійної системи, яка заснована на накопичувальному принципі, в порівнянні з розподільчою системою у період трансформаційної економіки має ряд переваг, тому що вона не залежить від проблем демографічного плану, які загрожують функціонуванню розподільних систем у всьому світі, та дає можливість ефективно використовувати кошти, що акумулюються, для потреб економічного розвитку, забезпечує диференціацію розмірів пенсій людини в залежності від суми накопичень і ефективного інвестування її заощаджень. 2. Досвід реформування пенсійних систем більшості країн з перехідною економікою показує, що повний перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи є доволі важким через величезні витрати, нерозвиненість ринків капіталу і праці, тому більшість з них віддали перевагу запровадженню багаторівневої пенсійної системи, яка менш ризикована, але і менш перспективна. 3. У зв’язку з тим, що централізовано керована економіка передбачала директивний підхід з боку держави до розв'язання соціальних проблем, результатом реалізації принципу прямих і непрямих державних субсидій стала діюча в Україні солідарна пенсійна система, яка обходиться державі все дорожче, перешкоджає розвитку виробництва, не відповідає стану ринкових відносин і сучасним вимогам суспільства, тобто знаходиться у кризовому стані і тому потребує принципових змін. 4. Порівняльний аналіз можливих варіантів реформування пенсійної системи дозволив зробити висновок, що з метою збереження розвинених соціальних відносин - найважливішої умови для успішного перетворення економіки - реформа пенсійної системи повинна здійснюватися поступово і на довготривалій основі. При цьому найбільш ефективним буде шлях, при якому обидві системи будуть функціонувати одночасно, що дозволить поширити можливості управління активами пенсійної системи та постійно зменшувати бюджетне фінансування перехідного періоду. 5. У зв’язку з низьким рівнем заробітної плати в Україні зберігається низький рівень пенсійного забезпечення: розмір пенсії не відповідає трудовому внеску людини незалежно від методу його розрахунку, тому процес реформування пенсійної системи неможливий без кардинального реформування системи оплати праці. 6. Оскільки накопичувальна пенсійна система характеризується великою тривалістю у часі, що пов’язане з певними ризиками, держава повинна проводити широку інформаційну та роз'яснювальну роботу серед населення, а також створити відповідні установи, які б забезпечили надійне зберігання і ефективне використання коштів в інвестиційній діяльності та гарантували їх виплати у майбутньому. 7. Виявлено основні економічні та соціально-демографічні проблеми функціонування пенсійних систем в умовах перехідної економіки, які доводять доцільність та необхідність проведення пенсійної реформи: дуже низький рівень пенсійного забезпечення, високе значення показника демографічного навантаження, значна різниця у розмірах пенсій, що обумовлена відповідною різницею в оплаті праці чоловіків та жінок, та подальше ослаблення зв'язку розміру пенсії з трудовим внеском пенсіонерів, існування щедрих привілеїв та високих пенсій для окремих категорій працівників, встановлення раннього строку виходу на пенсію, його дискримінаційний характер за статевою ознакою та ін. 8. Розроблена в дисертації економіко-математична модель встановлює залежність сум накопичень та розмірів пенсій від тривалості трудового стажу, рівня освіти, наявності нестрахових періодів у стажі (догляд за дитиною, служба в армії), сценарію кар’єрного зростання, очікуваної тривалості життя після виходу на пенсію окремо для чоловіків та жінок, прогнозує наслідки реформування пенсійного забезпечення шляхом запровадження накопичувального рівня пенсійної системи та надає підґрунтя для цілеспрямованого формалізованого аналізу пенсійного забезпечення з кількісною оцінкою впливу окремих факторів для визначення найбільш ефективних напрямів реформування пенсійної системи. 9. Доведено, що існуючі гендерні проблеми (різниця у рівнях заробітної плати, використання жінками відпустки з догляду за дитиною, встановлення більш раннього віку виходу на пенсію для жінок), які не мають істотного впливу на існування солідарної системи, у зв’язку з тим, що механізм роботи накопичувальної системи пенсійного забезпечення дещо обмежує права жінок, не зможуть знайти свого вирішення, тому повна заміна існуючої пенсійної системи на накопичувальну може привести до ще більшого погіршення рівня життя жінок-пенсіонерів. 10. Проведені дослідження довели, що найбільш прийнятною для сучасного економічного стану України є багаторівнева пенсійна система, яка повинна складатися з трьох рівнів: обов’язкового солідарного, обов’язкового накопичувального та добровільного накопичувального, тому що діюча солідарна система вичерпала свої можливості, а накопичувальна не повною мірою враховує всі соціальні та економічні показники. 11. У зв’язку з тим, що параметри фінансового ринку (рівень доходу, темпи інфляції та ін.) дуже важко піддаються прогнозу в умовах трансформації економіки, доведено доцільність використання схем з встановленими (фіксованими) розмірами внесків при запровадженні накопичувального рівня пенсійної системі. |
