Проведені дослідження стану формування і використання праці сільської молоді в аграрному виробництві дають змогу зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення: 1. Теоретико-методологічне дослідження проблем молоді показало, що на даний час відсутній єдиний підхід до визначення соціально-економічної сутності молоді і загального критерію щодо її вікової межі. Така ситуація пояснюється рядом специфічних особливостей фізіологічних, психологічних, соціально-економічних, демографічних аспектів наукового дослідження молоді. Встановлено, що молодь являє собою соціально-вікову групу, якій притаманні ряд специфічних характеристик і особливостей використання її праці, має конкретне місце в суспільстві і певний соціальний статус, характеризується специфічною направленістю соціальних завдань та інтересів. До категорії “молодь” необхідно відносити населення віком від 16 до 29 років. Адже саме в цей період молоді люди досягають соціальної і фізіологічної зрілості, найбільшої трудової активності, певного соціального становища у суспільстві, готові до залучення їх до продуктивної зайнятості. 2. Дослідження показали, що функціонування ефективної системи мотивації є важливим стратегічним завданням, оскільки вона безпосередньо впливає на становлення молодого працівника як активного суб’єкта виробництва, зацікавленого в підвищенні ефективності своєї праці. Вирішальними чинниками мотиваційного механізму мають бути: задоволення матеріальних потреб для досягнення певного рівня добробуту; посилення престижності аграрної праці; підвищення рівня механізації та автоматизації сільськогосподарських робіт; створення в сільській місцевості розгалуженої мережі об’єктів соціальної інфраструктури; психологічне усвідомлення необхідності виконуваної роботи і відчуття реального власника на землю та майно. Всі ці складові налаштовують і спонукають молодь до високої трудової активності та зростання продуктивності аграрної праці. 3. Скорочення обсягів виробництва привело до зростання чисельності вивільнених і незайнятих працівників, що загострило кон’юнктуру ринку праці. Сприяти зайнятості молоді на селі потрібно шляхом збільшення престижних, механізованих робочих місць у галузях сільського господарства і соціальної інфраструктури, створення соціально-економічних і правових умов захисту молоді від безробіття, стимулювання розміщення в сільській місцевості підприємств по переробці і зберіганню сільськогосподарської продукції, виробництву будівельних матеріалів, розвитку служб виробничого і соціального обслуговування. 4. Основними рисами загрозливого характеру відтворення сільського населення є надзвичайно високий рівень його старіння і, відповідно, низька питома вага (17%) молоді у загальній його чисельності. За результатами розрахованих прогнозних моделей в перспективі слід чекати зменшення (на 16%) загальної чисельності сільської молоді Хмельницької області. Зокрема, чисельність юнаків і чоловіків скоротиться на 15%, дівчат і жінок – на 17%. Зменшення в сільській місцевості області молодого покоління ще більше загострюватиме існуючу до цих пір проблему забезпечення сільськогосподарського виробництва кваліфікованою робочою силою. Вихід із вказаної ситуації можливий через розробку заходів щодо стабілізації економіки, підвищення життєвого рівня сільського населення, особливо молоді, та проведення обґрунтованої економічної і соціальної політики щодо її соціального захисту. 5. Дослідження стану і основних тенденцій розвитку трудових відносин свідчать про зростання чисельності безробітної молоді, неможливість її самоствердження і забезпечення високого рівня конкурентоспроможності. В зв’язку з цим молодіжний ринок повинен розвиватися на основі збалансованих пропорцій між професійно-кваліфікаційною структурою випускників навчальних закладів та сучасними потребами ринку праці. Випускники шкіл, професійно-технічних та вищих навчальних закладів будуть конкурентноспроможнішими на ринку праці за умов оволодіння молодими людьми кількома спеціальностями. 6. Складні умови сільського життя часто створюють певні перепони освітньому процесу сільської молоді, а тому вона перебуває в значно гіршому становищі стосовно можливостей здобуття освіти порівняно з міською молоддю. Це обумовлює необхідність в організації безперервної системи освітніх ланок, спрямованої на широкий і повний розвиток особистості, формування в молодих людей стійких мотивів до набуття і удосконалення професійних знань протягом всього життя, а також введення в дію тих механізмів, які б забезпечували доступність освіти, зокрема надання сільській молоді пільгових кредитів для її своєчасного отримання. 7. Здійснення ринкових перетворень в аграрному секторі досліджуваного регіону обумовило помітне переміщення робочої сили молоді із крупнотоварних агроформувань і державних підприємств до фермерських та особистих селянських господарств. Самозайнятість стримує перерозподіл працівників із аграрної сфери в інші галузі, поглинає надлишок робочої сили на ринку праці, частково розв’язує соціальні питання сільської молоді. 8. Встановлено, що процес становлення ринкових відносин в аграрному секторі, поява приватної власності і нових форм господарювання вимагають принципово нових підходів до підготовки молодих фахівців. Більшість (65,3%) студентів Подільської державної аграрно-технічної академії вважають, що підготовка не зовсім відповідає сучасним умовам і лише 27,6% опитаних будуть почуватися впевнено в умовах жорсткої конкуренції. 9. Забезпеченню сільськогосподарського виробництва кваліфікованими кадрами масових професій повинно передувати створення відповідних умов для проведення науково обґрунтованої та ефективної роботи з професійної орієнтації серед молодих людей, що дозволить своєчасно врахувати їх нахили, інтереси, стан здоров’я та можливість проявити себе на виробництві. В зв’язку з цим в досліджуваному регіоні доцільно забезпечити подальший розвиток форм та методів професійної орієнтації та переорієнтації підростаючого покоління в державних службах зайнятості, необхідно відновити діяльність територіальних центрів профорієнтації сільського населення, пріоритетним напрямом роботи яких повинна стати орієнтація та підготовка молоді для діяльності в аграрному секторі економіки. Ефективність таких заходів буде залежати від рівня організації управління вибором професії. 10. Реалізація запланованої методики прогнозування чисельності молодів в розрізі статево-вікових груп показує, що до 2011 року чисельність працездатного населення регіону зменшиться на 11,6%, тоді як загальна чисельність молоді – на 15,7%. При цьому більш високими темпами (на 16,6%) буде скорочуватися жіноче молоде населення, а чоловіче – на 14,9%. 11. Низький рівень забезпечення сільського населення, особливо молоді, послугами підприємств соціальної інфраструктури є наслідком нестабільної взаємодії економічних, соціальних і демографічних процесів, що відбуваються в державі. А тому соціальне відродження сіл залишається пріоритетною задачею держави. |
