Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика


Слівінська Наталія Миколаївна. Соціально-економічні та демографічні чинники реалізації трудового потенціалу регіону: дисертація канд. екон. наук: 08.09.01 / Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2003.



Анотація до роботи:

Слівінська Н. М. Соціально-економічні та демографічні чинники реалізації трудового потенціалу регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Донецький національний університет, Донецьк, 2003.

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню теоретичних та методичних підходів до вирішення проблем реалізації трудового потенціалу регіону в контексті чинників, що впливають на його формування, збереження і розвиток, дослідженню впливу соціально-економічних та демографічних чинників на реалізацію трудового потенціалу. Результатом проведеного дослідження є розробка конкретних заходів щодо забезпечення продуктивної зайнятості та ефективної реалізації трудового потенціалу в аграрно-індустріальних регіонах. Встановлено за допомогою економіко-математичних методів залежності для розрахунку та аналізу чисельності зайнятих економічною діяльністю під впливом чинників, що враховують сучасні демографічні тенденції та особливості формування регіонального ринку праці.

Основні результати дисертаційної роботи використовуються на практиці.

У дисертаційній роботі здійснене теоретичне узагальнення і теоретико-методичне вирішення наукової задачі реалізації трудового потенціалу регіону в контексті впливу на нього соціально-економічних і демографічних чинників.

Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки теоретичного і науково-практичного спрямування, основні з яких такі:

  1. Процес трансформації економіки України в ринкову потребує постійного дослідження всього комплексу соціально-економічних та демографічних процесів, які безпосередньо пов`язані із забезпеченням функціонування трудового потенціалу.

  2. Визначення концептуальних засад щодо формування продуктивної зайнятості населення, які повинні бути побудовані на ринкових принципах розвитку соціально-трудових відносин з урахуванням специфічних особливостей реалізації трудового потенціалу в регіоні за умов перехідного періоду, є однією з складових процесу наукового усвідомлення реальної дійсності, яка має впливати на практичні зрушення в державному регулюванні зайнятості.

  3. Дослідження еволюції теоретичних уявлень про трудовий потенціал у вітчизняній та зарубіжній літературі дозволило чітко розмежувати сукупність показників на ті, що визначають поняття “трудовий потенціал” та ті, які ним зумовлені і які об`єктивно включені до складу таких понять, як “робоча сила”, “трудові ресурси”, “потенціал людини”; розроблено методичні підходи і поглиблено соціально-економічну сутність категорії “трудовий потенціал регіону”, з одного боку як складної динамічної системи, що складається з багатьох компонентів, а з іншого – як можливості населення виділити зі свого середовища робочу силу певного рівня активності та працездатності, яка реалізовується чи може бути реалізована в господарському комплексі і бути конкурентоспроможною на ринку праці;

  4. Трудовий потенціал регіону формується під впливом різноманітних чинників. В дослідженні виявлено та систематизовано чинники, що впливають на трудовий потенціал суспільства та трудовий потенціал людини в умовах ринкової трансформації економіки (сюди відносяться чинники, що впливають: а) на здоров’я; б) на якість загальної і професійної освіти; в) на реалізацію трудового потенціалу в процесі трудової діяльності; г) загальні соціально-економічні умови в країні (регіоні). До основних чинників, що впливають на реалізацію трудового потенціалу в регіоні відносяться: демографічні; соціально-економічні; соціально-психологічні; техніко-економічні.

  5. У дисертації проведено оцінку впливу соціально-економічних та демографічних чинників на формування та реалізацію трудового потенціалу Подільського регіону в сучасних економічних умовах. Зміна форм власності, розвиток нових форм господарювання, структурна перебудова економіки, рівень життя населення та рівень оплати праці є тими основними соціально-економічними чинниками, що впливають на реалізацію трудового потенціалу в умовах трансформації економіки Подільського регіону та України в ринкову. Серед демографічних чинників, що впливають на реалізацію трудового потенціалу регіону (зайнятість) найбільш суттєвим (за нашими розрахунками) є низький природний приріст населення. На це слід звернути особливу увагу владним структурам, що приймають закони та підзаконні акти, оскільки демографічні наслідки їх дій недостатньо аналізуються та не прогнозуються.

  6. Вивчення загальнонаціональних і специфічних регіональних закономірностей розвитку ринку праці дозволило виявити основні напрямки його формування і охарактеризувати ситуацію на діючому ринку як напружену, перш за все за таких причин: регресуючого впливу соціально-економічних і демографічних чинників, дестабілізуючого впливу структурних перетворень в економіці у зв’язку із зміною форми власності, погіршення якісних характеристик робочої сили і зниження її конкурентоспроможності на ринку праці.

  7. У роботі використані методи кореляційно-регресійного аналізу та на їх основі побудовано багатофакторну економетричну модель чисельності зайнятих Подільського регіону (за допомогою програмного продукту “Stadia”), до якої ввійшли найбільш істотні чинники її зміни. Застосування економіко-математичної моделі для аналізу та прогнозування чисельності зайнятих в економіці регіону дає можливість визначити силу впливу основних чинників на динаміку та закономірності її зміни, визначити перспективну чисельність зайнятих в розрізі регіону та областей. Застосування регресійної математичної моделі дозволяє прогнозувати зміну чисельності населення за місцем проживання, зміну показників природного руху, що послужить відповідним орієнтиром для облдержадміністрацій і органів місцевого самоврядування для перспективного розвитку і розміщення виробництва та ефективного використання трудового потенціалу регіону.

  8. За результатами дослідження рекомендується, зокрема, розробити державну регіональну політику формування, збереження та використання трудового потенціалу. Для цього в кожному регіоні необхідно визначити рівень розвитку продуктивних сил, проводити комплексні інституційно-структурні, науково-інвестиційні, кредитні, бюджетно-податкові, соціальні заходи щодо захисту власного виробника і власного ринку. Важливим є створення сприятливих умов жінкам для поєднання їх професійної зайнятості з материнством, посилення соціального та медичного захисту материнства і дитинства, запровадження відповідної допомоги на рівні не нижче межі малозабезпеченості. Завдяки регіональній політиці розвитку трудового потенціалу і формування продуктивної зайнятості населення, формами реалізації якої повинні стати регіональні системи управління трудовим потенціалом і програми зайнятості, можна досягти оптимальних умов для реалізації трудового потенціалу і у подальшому - забезпечення гармонійного розвитку людини.

Публікації за темою дисертації у наукових фахових виданнях:

1. Слівінська Н.М. Вплив демографічної ситуації на формування трудового потенціалу в областях Поділля // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск №7. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. - С. 149 - 154. (0,5 д.а.)

2. Слівінська Н.М. Соціально-економічні чинники, що впливають на реалізацію трудового потенціалу в областях Поділля // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск №6. - Тернопіль. -2002. - С. 186 - 190. (0,3 д.а.)

3. Слівінська Н.М. Основні напрямки забезпечення продуктивної зайнятості населення подільських областей в умовах реформування відносин власності // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск № 5.- Тернопіль. - 2001. - С. 186 - 189. (0,3 д.а.)

4. Слівінська Н.М. Деякі напрямки збільшення зайнятості трудових ресурсів в аграрно-індустріальному регіоні (на прикладі Подільського регіону) // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск № 4. – Тернопіль: Економічна думка. – 2000. - С. 221 - 224. (0,4 д.а.)

5. Слівінська Н.М. Пріоритетні напрямки розвитку АПК Подільського регіону // Регіональні проблеми розвитку АПК України: стан і перспективи вирішення. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ. - 2000. - С. 82 - 83. (0,1 д.а.)

6. Слівінська Н.М. Прогнозування трудових ресурсів: регіональні аспекти в умовах становлення ринкових відносин. Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – Тернопіль: Економічна думка. -1999. - С. 233 - 235.
(0,3 д.а.)

7. Слівінська Н.М. Джерела і фактори формування трудових ресурсів (на прикладі Тернопільської обл.) // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск №3. - Тернопіль: Економічна думка. - 1999. - С. 228 - 232. (0,5 д.а.).

8. Слівінська Н.М. Соціальна політика в регіонах України: проблеми та їх вирішення // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць. Випуск №2. – Тернопіль: Економічна думка. - 1998. - С. 290 - 295. (0,5 д.а.)

Публікації в інших виданнях:

9. Слівінська Н.М., Качан Є.П. Перспективні напрямки збільшення зайнятості в сільському господарстві Подільського регіону // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання. Праці всеукраїнської наукової конференції. Донецьк. - 2000. - С. 255 - 256. (0,2 / 0,1 д.а.). Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні напрямків збільшення зайнятих в сільському господарстві областей Поділля.

10. Слівінська Н.М. Реструктуризація зайнятості сільського населення подільських областей – основний чинник збільшення оплати праці та доходів. Оплата праці та доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення та перспективи розвитку. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Хмельницький. - 2001. - С. 139 -141. (0,4 д.а.)