В дисертації на основі проведених досліджень вирішено важливу наукову задачу – визначення теоретичних, науково-методичних та організаційних основ побудови соціально-економічного механізму регулювання пенсійного страхування населення. Основні висновки і результати, отримані в ході дослідження, полягають у наступному: 1. В умовах трансформаційної економіки України підвищується актуальність вирішення проблеми пенсійного страхування. Недоліки існуючої пенсійної системи полягають в тому, що вона не враховує особливості перехідного періоду, солідарна система знаходиться в значній залежності від демографічних чинників, відсутній взаємозв’язок між рівнем заробітної плати, тривалістю страхового стажу і розміром пенсій, велика кількість пенсіонерів мають привілеї в одержаній пенсії. 2. Діюча пенсійна система не відповідає тим завданням, які мають вирішуватись. Суперечлива ситуація, коли за високого страхового навантаження на роботодавців рівень пенсій залишається низьким і недостатньо пов’язаний з обсягом страхових внесків свідчить про необхідність зміни і удосконалення системи пенсійного страхування. 3. Концептуальні підходи до формування системи пенсійного страхування населення обумовили потребу подальшої розробки понятійного та категоріального апарату. Розкрито зміст поняття “система пенсійного страхування” як важливого елементу соціального захисту, який забезпечує підвищення соціальної захищеності, рівня життя і стабільності матеріального добробуту застрахованих осіб та їх сімей, а також фінансової стабільності пенсійної системи. 4. Складна демографічна ситуація, пов’язана зі старінням населення і збільшенням навантаження пенсійної системи на працююче населення (на 1 пенсіонера припадає приблизно 0,6 зайнятих), дублювання функцій страхових фондів, недосконалість технологічного узгодження процесів адміністрування збору внесків, тіньова зарплата та зайнятість потребують пошуку шляхів розвитку системи оплати праці, детінізація заробітної плати, збільшення її питомої ваги у собівартості та ВВП. 5. Сучасний стан пенсійного забезпечення населення в Україні характеризується низьким рівнем пенсій (середній розмір пенсій у 2005 р. становив 406,8грн.). У структурі надходжень коштів до Пенсійного фонду найбільш питому вагу складають обов’язкові внески підприємств, установ і організацій, обов’язкові внески громадян, внески від платників, що працюють у галузі сільського господарства. Це робить таку структуру залежною від обсягів виробництва, платіжної дисципліни, рівня доходів населення, тіньового сектора економіки. В чинній пенсійній системі спостерігається перевищення видатків за рахунок збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на власними доходами Пенсійного фонду. 6. Потребує адаптації до умов України міжнародний досвід пенсійного страхування, який підтверджує життєздатність трирівневої моделі пенсійної системи, функцією якої є соціальний захист застрахованих осіб та накопичення потужних фінансових ресурсів, що відіграють помітну роль у фінансових системах країн та використовуються як інвестиційні ресурси. 7. Реформування пенсійної системи, яке здійснюється в Україні, свідчить про наявність технічних помилок у запровадженні персоніфікованого обліку внесків, складність та проблему вибору накопичувальних фондів, можливість призначення неоднакових пенсій чоловікам і жінкам унаслідок різного страхового стажу та тривалості життя. Запропоновано удосконалену модель організації персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу. У комплексі заходів щодо запровадження нової системи пенсійного страхування важливу роль має відіграти роз’яснювальна робота серед населення. 8. Дослідження проблем пенсійного забезпечення дозволило дійти висновку, що найбільш дієвим і відповідним сучасним вимогам є соціально-економічний механізм регулювання змішаними пенсійними системами, які поєднують у собі солідарну, обов’язкову і добровільну накопичувальні системи. Запропоновано соціально-економічний механізм пенсійного страхування населення, в якому забезпечується тісний зв’язок розміру пенсії з доходами, з яких протягом всього страхового стажу сплачувалися внески до солідарної і накопичувальної систем, а також з інвестиційним доходом від інвестування пенсійних коштів. |
