В результаті дисертаційного дослідження здійснено теоретичні узагальнення та запропоновано нове розв‘язання наукового завдання щодо розробки наукових положень та практичних рекомендацій по удосконаленню процесу регулювання розвитку регіональної економіки шляхом вдосконалення регіональної системи управління та впливу її складових на соціально-економічний розвиток територіальних утворень забезпечення їх сталого економічного зростання. До науково-практичних результатів належать: 1. Доведено, що ефективність функціонування національної економіки значною мірою залежить від рівня соціально-економічного розвитку регіонів, які відзначаються галузевою, територіальною й соціальною диференціацією. Ефективне управління системою регіонального розвитку передбачає підвищення рівня використання потенціалу території з орієнтацією на соціальні пріоритети при забезпеченні економічного зростання, структурну збалансованість та зміцнення внутрішньо- та міжрегіональних зв'язків. Прискорення соціально-економічного розвитку регіонів потребує активізації структурних зрушень, розробки і впровадження нових форм і методів управління регіональним розвитком. 2. Науково обґрунтовано, що регіональне управління - це вид управлінської діяльності по плануванню та регулюванню соціально-економічних процесів на території регіонів, які характеризуються не лише територіальною єдністю, а поєднанням соціальних і економічних процесів, сукупністю умов відтворювальної діяльності. 3. На основі аналізу існуючих теорій державного управління запропоновано нове бачення соціального-економічного розвитку регіону, яке базується на розробці песпектив розвитку, як цілісного формування та може дістати практичне втілення в усіх формах господарювання й поширюючись на всі форми суспільного життя. Обґрунтовано нові підходи до розуміння господарської реальності регіональної економіки та вивчено можливостей оптимізації формування принципів побудови та функціонування економіки нового типу – інвестиційної та інноваційної моделі розвитку. 4. В роботі досліджено економічну сутність понять “регіон”, “територіальна система” та “фінансові ресурси регіону”, які на відміну від існуючих розкриваються з позиції управлінської діяльності, системності та комплексності. Поняття “регіон” визначено як складна, багатокомпонентна, динамічна, багатомірна, функціональна, комплексна система “область-район”. Визначено перелік завдань, які потребують вирішення місцевими органами влади, обґрунтовано перелік форм та методів, які дозволять забезпечити найбільш ефективне досягнення цілей і задач регіонального розвитку. 5. Визначено структурно-динамічні зрушення регіонального розвитку, концептуальні засади і конкретні соціальні, організаційні, інвестиційної мотивації та інші інструменти, які доцільно використовувати для ефективного управління процесом сталого економічного зростання економіки регіону. 6. Охарактеризовано організаційні та фінансово-економічні важелі забезпечення управління регіональним розвитком, визначено характер їх трьох основних форм: важелі в системі податкової політики, в системі бюджетних регіональних економічних відносин, важелі в системі господарських зв'язків між підприємствами. Також охарактеризовано структурні рівні інституційної підсистеми управління регіональним розвитком з визначенням їх задач, цілей, функцій та повноважень. Визначено роль державної інвестиційної політики, яка має бути спрямована на створення сприятливого інвестиційного клімату для подолання інвестиційної кризи, забезпечення на цій основі стійкого економічного зростання. 7. В роботі обґрунтовано концепцію регіонального розвитку і регіонального управління, яка враховує соціальний, інституційний та відтворювальний аспекти управління. Надані пропозиції щодо вдосконалення організаційного механізму економічного планування, які спрямовані на підняття результативності програмно-планової роботи у регіоні (розширення принципів планування, вдосконалення інформаційного забезпечення, зміцнення фінансового забезпечення). Формування нової системи моніторингу управлінських рішень, переваги доходних ресурсів бюджету, розбудова мережі агенцій регіонального розвитку, а також продовження розвитку Єврорегіону «Дніпро», як вагомого інструменту реалізації державної політики інтеграції до ЄС на регіональному рівні, всебічне використання експортного потенціалу області – шляхи удосконалення використання ресурсного потенціалу області. 8. У дисертації визначена найбільш прийнятна система управління та розроблена концепція поетапного становлення економіки Чернігівської області, спрямована на досягнення стійкого зростання позитивних значень соціально-економічних показників розвитку регіону. Обґрунтовано перспективну концепцію розвитку Чернігівської області через систему регіонального управління, яка складається з чотирьох основних етапів становлення та сталого зростання, реалізація яких може забезпечити економічний розвиток Чернігівської області та закріплення позитивних тенденцій на довготривалий період й підвищення економічної ефективності розвитку регіональних господарських систем. 9. Визначені стратегічні орієнтири розвитку регіональної господарської системи, розроблений комплекс конкретних заходів по основним сферам господарської діяльності. |
