У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування та розвитку ціннісних орієнтацій учнівської молоді України. Результати дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані у такий спосіб: 1. Доведено, що саме ціннісні орієнтації суспільства й особистості набувають виняткову актуальність і стають однією з провідних груп факторів, які обумовлюють мотивацію соціальних практик на всіх рівнях. Українське суспільство стоїть перед проблемою вироблення таких визначальних цінностей, прийнятних як для суспільства в цілому, так і для кожного з його членів. Пошук оптимальної моделі розвитку нашого суспільства полягає також у визначенні детермінант оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій молоді, насамперед тієї, що вчиться, під якими ми маємо на увазі напрямки управлінських дій, здійснюючи які можна досягти такого стану ціннісних орієнтацій цієї групи молоді, що відповідало б потребам поступального розвитку суспільства. 2. Установлено, що цінності відіграють у суспільстві інтегративну роль, будучи індикатором міри соціальності особистості. На їх підставі особистість здійснює свій життєвий вибір. Особистісна система цінностей, побудована на системі цінностей, які домінують у суспільстві, а останні, у свою чергу, акумулюють і відбивають вибір певних цілей і засобів їх досягнення, зроблений на індивідуальному рівні. Стійка й несуперечлива структура ціннісних орієнтацій обумовлює такі якості особистості, як цілісність, надійність, вірність визначеним суспільством принципам і ідеалам, активність життєвої позиції. 3. Показано, що цінності мають складну внутрішню структуру, маючи, зі змістовної точки зору, речовий, логічний, етичний та естетичний прояв. За сукупністю формальних ознак цінності варіюються як абсолютні й відносні, об’єктивні й суб’єктивні. Цінності мають переважно історичний характер, відбиваючи в концентрованому вигляді особливості соціокультурної життєбудови суспільства. У той же час, певні цінності здатні переростати тимчасові рамки, утворюючи позачасову ієрархічну систему загальнолюдських цінностей. 4. На основі аналізу існуючих типологій систем цінностей, зроблені деякі уточнення, обумовлені метою й завданнями дисертаційного дослідження. Зокрема, доведено, що які-небудь предмети або явища можуть тимчасово виступати як цінності базові, смисложиттєві й інтегруючі й цінності, які міняються в часі й диференціюють. Цінності будь-якого суспільства, у першу чергу, суспільства, що перебуває в стані транзиту, мають динамічний характер. Процес формування систем цінностей суспільства, групи й особистостей являє собою взаємоспрямовану й взаємопроникаючу взаємодію макросоціальних, групових і індивідуальних цінностей, що відносяться до різних рівнів, варіюються в часі й у просторі. 5. На пропоновані різними авторами системні побудови значний вплив роблять наукові напрямки суспільствознавства, які вони представляють - соціальна філософія, соціологія, психологія. Звідси можна стверджувати, що найбільш перспективним напрямком вивчення цінностей і їх систем, ціннісної свідомості й ціннісних орієнтацій є об’єднання зусиль учених, що спеціалізуються в цих сферах. 6. Шляхом філософського дискурсу феномена ціннісних орієнтацій особистості розкрита їх статична й динамічна структура. Доведено, що ціннісні орієнтації особистості можуть не завжди збігатися зі структурою цінностей, яка функціонує в суспільній свідомості. Можуть виникати такі ситуації, при яких утвориться своєрідний розрив між оцінками стану справ, загальними установками й орієнтаціями, зверненими в майбутнє, і дійсністю. Крім того, для кожної групи ціннісних орієнтацій характерний «свій» набір цінностей, що зберігає, у головному, свою цілісність, ієрархію та якісну визначеність. На їх структуру ціннісних орієнтацій окремих груп суспільства впливають: зміст соціально-економічних, політичних і соціально-культурних процесів, що відбуваються в суспільстві; поколінна приналежність; професія; кваліфікація; освіта; належність до міського чи сільського соціуму тощо. Показано, що всередині набору цінностей, який є основою ціннісних орієнтацій певної групи суспільства, відбувається постійна ротація окремих якісних характеристик цих цінностей, що тим активніша, чим менш структуроване й більш транзитивне дане суспільство. 7. Показано, що на рівні макросоціальних процесів, що характеризують основні закономірності розвитку економічної, соціальної, політичної й духовно-культурної сфер життя суспільства, відбувається формування критеріїв оцінки тих або інших змін, що відбуваються в суспільстві. На рівні мікросоціальних процесів, що реалізуються у вигляді соціальних практик більших і малих соціальних груп індивідів, що до них входять, на якому відбувається безпосереднє оцінювання цих змін відповідно до вироблених вище критеріїв, з одного боку, і статусно-рольовими характеристиками даної групи індивідів, що до них входять, з іншої. Таким чином, можна стверджувати стосовно до учнівської молоді, характеристики якої наведені в дисертаційному дослідженні, факт підрозділу соціальних і психологічних детермінант формування особистості на загальні, особливі й одиничні, на основі яких і відбувається становлення системи ціннісно-нормативних орієнтацій учнівської молоді в цілому, а також її окремих груп і особистостей, які їх складають. 8. З’ясовано, що основними внутрішніми й зовнішніми соціальними детермінантами формування ціннісно-нормативних орієнтацій учнівської молоді є культура й суспільство, які втілюються через них у різноспрямованих інституціоналізованих, а часом і в спонтанних процесах дотрудової соціалізації індивідів. При цьому доведено, що в умовах суспільства, що трансформується, практики дотрудової соціалізації учнівської молоді підпадають впливу макроекономічних, макросоціальних і макрополітичних процесів, характерних для транзитивного суспільства; традиційних систем ціннісних орієнтацій населення, що відноситься до різних поколінних, регіональних і соціально-професійних груп населення; конфліктних зіткнень систем ціннісних орієнтацій окремих соціальних груп населення суспільства, яке трансформується, що породжують ефективні форми соціальних практик, що мають, часом, девіантний характер; внутрішнього соціально-статусного конфлікту на рівні повсякденних соціальних практик особистості. 9. На основі аналізу даних статистики й соціології з’ясовано, що в найбільш актуальних ціннісних системах учнівської молоді України – смисложиттєвій, інтеракціоністській і соціалізаційній відбулися певні зміни, пов’язані з макросоціальними процесами, які відбуваються в суспільстві. Процес трансформації суспільства, що здійснюється при активної експансії субкультур західного типу, призводить до зменшення в системі ціннісних орієнтацій учнівської молоді, особливо її молодших вікових груп, цінностей патерналістсько-колективістського типу на користь цінностей ініціативно-індивідуалістського типу. 10. Установлено основні параметри життєвих орієнтацій молоді, що вчиться, у ціннісній площині, які являють собою відносно самостійні, функціонально єдині підсистеми ціннісних уявлень і пов’язаних з ними соціальних цінностей. З позицій когнітивної значимості систем цінностей учнівською молоддю виділені родина й найближче оточення. На другому місці – тісно пов’язане з ними здоров’я, - (швидше, як бажане й необхідне для родини). На третьому місці, з великим відставанням - робота, а також пов’язані з нею освіта й здобування професії. 11. Доведено, що існуючі оцінки парадигми формування її ціннісно-нормативних орієнтацій і установок, необхідно серйозно переглядати. У першу чергу, мова йде про неправомірність розгляду цього процесу як пасивного сприйняття молоддю впливу - ідеологічного, економічного, і, головне, виховного. Нинішній стан суспільства обумовлюється приматом особистості, її саморозвитком, активною життєвою позицією, яка формується за власною моделлю. На цій основі повинні вивчатися інтереси, потреби, спонукаючі мотиви й ціннісні підстави діяльності молоді, механізми їх формування. На цій же основі повинні формуватися й ціннісні орієнтації учнівської молоді, детермінанти яких розглянуті в дисертації. 12. Показано, що духовне відродження й розвиток державності в Україні об’єктивно залежать саме від того, наскільки активно в цей процес буде включена молодь, у тому числі молодь, що вчиться. Зробити це можна лише за умови збереження, формування й цивілізованого розвитку національного менталітету, підйому усвідомленого патріотизму, самосвідомості молоді, що вчиться. Робити це доцільно як у процесі загальноосвітнього процесу, але й, у першу чергу, у процесі професійної підготовки учнівської молоді, коли детермінанти загального плану, часто не сприймані молодим поколінням, переходять у детермінанти, що відносяться до рівнів особливого й навіть одиничного. У полі даного підходу основними детермінантами реалізації соціальної практики освіти молоді, стосовно до об’єкта нашого дослідження, можуть вважатися: – усвідомлений, соціально- й індивідуально-значимий вибір спеціальності (професії), за профілем якої здійснюється навчання; – вибір рівня, типу й безпосередньо навчального закладу, в якому передбачається одержувати освіту; – вибір моделі ставлення до навчання як до головної праці (норми) і як до самодостатньої цінності; – формування системи більш приватних цінностей і норм поведінки в рамках навчально-виховного процесу. |
