Анотація до роботи:

Шульгіна В.В. Соціально-гігієнічні проблеми ревматизму серед міського населення та наукове обґрунтування шляхів їх вирішення. – Рукопис.

Дисертація є рукописом на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2002.

У роботі вперше з позиції системного підходу представлена комплексна різноаспектна характеристика особливостей захворюваності та поширеності ревматизму як доволі частої патології інфекційно-алергічного генезу, досліджено вплив ревматизму на якість життя хворих, тимчасову непрацездатність, інвалідність і смертність, визначені демографічні та економічні наслідки його. Установлені чинники ризику ревматизму і на їх основі, з застосуванням послідовного аналізу Вальда та імовірнісного методу Байеса, розроблена система прогнозування своєчасного виявлення груп підвищеного ризику виникнення ревматизму. Застосування такої системи прогнозування в практиці охорони здоров’я буде сприяти не тільки своєчасному виявленню ревматизму, але і дозволить встановити для диспансерного спостереження ступінь ризику виникнення загострень та ускладнень цього захворювання. Використання такої системи підвищує ефективність своєчасного розпізнавання ревматизму майже в 3 рази.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової проблеми направленої на запобігання виникнення ревматизму серед міського населення на основі виявлення та оцінки дії чинників ризику і розробки на їх основі науково-обґрунтованої системи прогнозування як основи первинної та вторинної профілактики ревматизму.

2. Застосування аргументовано підібраних методів математичної статистики, зокрема факторного аналізу, послідовного аналізу Вальда у поєднанні з імовірнісним методом Байеса, забезпечили системність аналізу отриманої різноаспектної інформації відносно виникнення ревматизму серед населення та сприяли розробці оригінального способу прогнозування раннього його виявлення, який з високим ступенем надійності може використовуватись в умовах лікувально-профілактичних закладів будь якого рівня.

3. Захворюваність на первинний ревматизм (гостра ревматична лихоманка, МКХ–10) серед міських жителів регіону у дітей в 4 рази вища, ніж у підлітків та дорослих і складає 2,3; у підлітків та дорослих – 0,6, поширеність відповідно 25 і 79 на 10 тисяч населення. До 1995 року захворюваність і поширеність ревматизму залишались стабільними, за період дослідження, захворюваність у дітей збільшилась на 11,6 %, у підлітків та дорослих на 5,2 %, поширеність відповідно на 4,2 % і 8,2 %.

4. Найвища захворюваність на ревматизм (вперше виявлений) серед дітей відмічалась у віковій групі 10-14 років і була майже однакова у хлопчиків і дівчаток; серед дівчат підлітків та дорослих жінок вона у 1,8 рази перевищує показник чоловіків і тримається серед обох статей до 35 років на досить високому рівні, далі з віком поступово знижується, досягаючи мінімуму у чоловіків у віці 65, у жінок у віці 70 років.

5. Виявлені специфічні для епідемічного процесу при ревматизмі ознаки, характерні для хронічного інфекційно-алергічного захворювання: 1) переважаюче ураження дітей; 2) вогнищевий характер захворюваності на ревматизм серед дітей по території; 3) часте виникнення ревматизму у дітей в середовищах з хворими на ревматизм, по вулицях з інтенсивним рухом пішоходів та на мікродільницях з високою щільністю населення; 4) хвороба значно частіше реєструється у осіб з вогнищами хронічних інфекцій, працюючих в умовах більшої вірогідності контактування з джерелами стрептококової інфекції (лікарі, вчителі, продавці, водії, тощо).

6. Ревматизм є значною причиною тимчасової непрацездатності. В структурі всіх захворювань на його частку приходиться біля 4 % днів непрацездатності і біля 1/3 при серцево-судинних захворюваннях у віці до 40 років. Винятково висока частка ревматизму серед причин інвалідності: 4,6 % від загального числа всіх первинно визнаних інвалідами за період 1994-1998 років та 15,5 % серед серцево-судинних захворювань. Загальні та стандартизовані показники первинної інвалідності при ревматизмі вищі у жінок. Смертність від ревматизму залишалась стабільною і займала серед усіх причин смерті 1,2 %, інтенсивний показник її становив 1,3 на 10 000 населення. У жінок загальні та стандартизовані показники смертності вищі ніж у чоловіків. За нашими розрахунками, смертність від ревматизму у працездатному віці скорочує національний прибуток в розмірі майже 0,2 мільярди гривень, що розглядається в якості одного із доказів необхідності визнання медико-соціальної пріоритетності цього виду патології.

7. Установлено, що поряд із загальновідомими чинниками (гострі респіраторні стрептококові інфекції, гострий фарингіт, риніт, середній отит, перитонзилярний абсцес, скарлатина, загострення хронічного тонзиліту, передній шийний лімфаденіт, вік, стать, спадковість), істотний вплив на розвиток ревматизму чинить і ряд соціально-гігієнічних факторів (професія, неповноцінне харчування, фізичні, психічні перенапруження, несприятливі умови праці, побуту, переохолодження, конфліктні взаємовідносини та інші).

8. На основі багатофакторного епідеміологічного дослідження розроблена система прогнозування ревматизму, яка є ефективним технолого-діагностичним засобом своєчасного виявлення груп підвищеного ризику виникнення ревматизму. Наведений системний спосіб соціально-клінічної діагностики має суттєві медико-економічні переваги (забезпечує своєчасне розпізнавання груп підвищеного ризику виникнення ревматизму майже у 3 рази).

Публікації автора:

1. Ясинський Ц.В., Шульгіна В.В., Ясинська Е.Ц., Павлуник К.І. Особливості розповсюдженості ревматизму серед міських жителів регіону Північної Буковини // Проблеми екології та медицини. – 1998. - № 3-4. – С. 41. Дисертантом розроблена статкарта вивчення захворюваності та розповсюдженості ревматизму.

2. Ясинський Ц.В., Шульгіна В.В., Ясинська Е.Ц., Павлуник К.І. Деякі питання методології епідеміологічних досліджень ревматизму // Буковинський медичний вісник. – 1998. - № 4. – С. 105-108. Дисертантом проведено аналіз літератури, узагальнення та оформлення отриманих даних.

3. Шульгіна В.В., Пішак О.В. Особливості захворюваності та поширеності ревматизму серед жителів міста Чернівці // Буковинський медичний вісник. – 1999. - № 4. – С. 21-25. Дисертантом проведений аналіз поглибленого вивчення за даними спеціальної реєстрації первинного ревматизму (гострої ревматичної лихоманки МКХ-10), вивченні статево-вікові особливості розповсюдженості ревматизму.

4. Ясинський Ц.В., Шульгіна В.В. Чинники ризику та системи прогнозування виникнення ревматизму серед міських жителів // Буковинський медичний вісник. – 2000. - № 3. – С. 175. Дисертантом проведений аналіз впливу факторів ризику на виникнення ревматизму, розроблений спосіб оцінки сукупної дії факторів на розвиток захворювання.

5. Шульгіна В.В. Особливості захворюваності та поширеності ревматизму серед жителів міста Чернівці // Актуальні питання клініко-лабораторної діагностики захворювань людини / Науково-практична конференція, присвячена 10-річчю ЧОМДЦ. – Чернівці, 2001. – С.155-157. Дисертантом проаналізована динаміка захворюваності та поширеності ревматизму серед жителів міста Чернівці.

6. Шульгіна В.В., Тащук В.К., Ясинська Е.Ц. Інформаційний лист № 73-2000. Методика виявлення груп підвищеного ризику виникнення ревматизму при профоглядах. Дисертантом обчислені прогностичні коефіцієнти та проаналізована ефективність раннього виявлення ревматизму при застосуванні систем прогнозування.