На основі проведених досліджень зроблені наступні висновки і пропозиції: 1. У житлово-комунальному господарстві у порівнянні з іншими галузями економіки України найбільш повільними темпами здійснюється економічна реформа. Шляхом узагальнення базових ознак, структурних особливостей підприємств житлово-комунального господарства встановлені основні етапи трансформації економічного механізму їх функціонування в умовах становлення ринкових відносин. 2.Визначено поняття “усталена робота підприємств житлово-комуналь- ного господарства”, що розкриває особливості функціонування таких підприєм- ств при вирішенні основного завдання – забезпечення населення якісними соці- альними послугами та створення комфортних умов життєдіяльності в регіоні. 3. На рівень організаційно-економічної стійкості підприємств міського електричного транспорту найбільш істотно впливають фактори зовнішнього середовища. Нестабільне фінансове становище підприємств є наслідком організаційно-правового стану, в якому перебувають підприємства житлово-комунального господарства. Насамперед, це невідповідність системи управління галуззю та підприємствами новим економічним відносинам, що формуються; обмеження прав підприємств на встановлення тарифів на проїзд, наявність численних пільг, низький рівень бюджетного фінансування, невиконання державою своїх зобов'язань з технічного відновлення галузі. 4. Аналіз сучасного стану й розвитку міського громадського транспорту з погляду економічного, технічного, соціального аспектів його функціонування показує, що без цільової державної фінансової допомоги галузі ефективна робота міського електротранспорту на умовах повної самоокупності найближчим часом неможлива. Визначено і систематизовано інструментарій державної підтримки транспортного комплексу регіону, що передбачає застосування нових підходів до регулювання конкурентного ринку транспортних послуг. 5. Теоретично обгрунтовані шляхи визначення рівня конкурентного середовища в житлово-комунальному господарстві, виконана кількісна оцінка ринку транспортних послуг. 6. Від ефективного управління всією сукупністю виробничо-економічних факторів, що визначають результати діяльності підприємств міського електротранспорту, залежить його стійке положення. Побудова моделей взаємозв'язку організаційно-економічної стійкості виробничо-збутової системи з факторами, що її формують, дозволяє прогнозувати ступінь впливу того чи іншого фактора на основні показники діяльності підприємства й приймати відповідні правильні рішення щодо управління підприємством. 7. Нестабільність середовища господарювання потребує від підприємства міського електротранспорту постійної уваги до змін ринкового оточення та пристосування своїх планів та прогнозів до нових умов. Для врегулювання процесів адаптації підприємства до таких змін запропонована й обгрунтована необхідність створення служби управління организаційно-економічною стійкістю підприємства. 8. В основу перспектив розвитку громадського транспорту регіону має бути покладена нова транспортна модель, що складається з інтегрованої моделі стратегічного розвитку всього транспортного комплексу регіону й сукупності оперативних моделей, однією з яких є модель розвитку електротранспорту. 9. Для розвитку міського громадського пасажирського транспорту і консолідації коштів для його фінансування вважається можливим створення цільового територіального Фонду підтримки і розвитку громадського транспор- ту. Для його наповнення, поряд з існуючими джерелами фінансування громад- ського транспорту, пропонується використовувати нові джерела фінансування. 10. Обґрунтовано доцільність створення муніципальних підприємств гро- мадського транспорту з правом повного господарського ведення. Основними завданнями такого підприємства є управління транспортним комплексом регіону, розробка транспортних маршрутів і їх розподіл на конкурсній основі між перевізниками, фінансування міського громадського транспорту, стимулювання високої якості обслуговування і забезпечення діючого контролю за цільовою витратою коштів. 11.Запропонована до впровадження Концепція Мінімального соціального транспортного стандарту міста, що включає сукупність цільових показників (нормативів) кінцевого споживання транспортних послуг, яка гарантує необхідний рівень забезпечення населення міста якісними послугами. 12. Міський пасажирський транспорт є однією з найбільш енергоємних підгалузей житлово-комунального господарства. З метою управління енергоємністю тролейбусних і трамвайних пасажироперевезень розроблені економіко-математичні моделі енергоємності трамвая і тролейбуса. Практичне використання запропонованих моделей дозволить раціоналізувати бюджетне фінансування витрат міського електротранспорту. | 