Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.01 – загальна психологія, історія психології – Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2009.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми соціально-психологічної адаптованості творчих особистостей: визначено роль креативності у механізмах соціальної адаптації особистості, розкрито структуру взаємозв’язків між рівнем розвитку творчих здібностей та окремими складовими психологічного благополуччя індивіда, на основі аналізу отриманих емпіричних даних сформульовано теоретичну модель оптимуму креативності, яка пояснює причини виникнення дезадаптованості у висококреативних та низькокреативних осіб.
За результатами емпіричного дослідження визначено риси особистісної організації креативних осіб: потяг до домінування, несхильність до уникання проблем, схильність до виникнення емоційно негативних станів, перевага зовнішнього контролю над внутрішнім, неприйняття інших людей і занизький рівень прийняття себе. Вперше визначено та експериментально доведено наявність прямої залежності між рівнем креативності та фрустрованістю особистості.
Встановлено, що зв’язок між креативністю та соціально-психологічною адаптованістю носить характер інвертованої U-подібної залежності. Створена на цій основі концепція “оптимуму” креативності дозволяє узгодити існуючі протилежні наукові тенденції у тлумаченні зв’язку творчості із психічним благополуччям людини: оптимальним для формування соціально-психологічної адаптованості є середній рівень креативності – в такому випадку креативність виступає фактором, що сприяє адаптації і забезпечує адекватну реакцію людини на нові ситуації та нестандартні проблеми, проте не зумовлює при цьому виникнення внутрішньоособистісних та міжособистісних проблем.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми соціально-психологічної адаптованості творчих особистостей: визначено роль креативності у механізмах соціальної адаптації, розкрито структуру взаємозв’язків між рівнем розвитку творчих здібностей та окремими складовими психологічного благополуччя індивіда, на основі аналізу емпіричних даних сформульовано теоретичну модель оптимуму креативності, яка пояснює причини виникнення дезадаптованості у висококреативних та низькокреативних осіб.
1. Креативність є особистісною рисою, яка визначає здатність до генерування нових та нестандартних ідей і проявляється у тому, що людина вкладає творчий підхід в усі види особистісної активності. За змістом поняття креативність тотожне термінам «творчі здібності», «творча особистість», «творча обдарованість». Креативність виступає адаптаційним резервом організму при певних обставинах і є фактором, що забезпечує ефективне та стабільне виконання діяльності в екстремальних умовах. Проте існує традиційне уявлення про творчу особистість як екстравагантну, психічно неврівноважену та соціально непристосовану особу (властиве як суспільству, так і самим творчим особистостям). Таке розуміння має глибокі культурно-історичні корені і пов’язане із сакралізацією поняття «творчість» та всіх пов’язаних з нею феноменів.
2. Питання кількісної класифікації творчих здібностей та діагностики креативності як особистісної риси є гострою проблемою методології психології творчості. Вирішення його може полягати у перегляді критеріїв креативності та залученні різнопланових методів її діагностики. Висновки про рівень розвитку творчих здібностей окремого опитуваного коректні лише в умовах конкретної вибірки та чітко поставлених діагностичних цілей. У виборці студентів загалом 17,5 % демонструють рівень креативності, вищий за середній.
3. Доведений прямий зв’язок креативності з рядом особистісних рис: неприйняттям інших людей; прагненням домінувати в особистісних стосунках; низькою мотивацією соціальної бажаності; високим рівнем соціальної фрустрованості.
4. Не виявлено лінійного зв’язку між особистісною креативністю та соціально-психологічною адаптованістю: за проявом психологічного благополуччя висококреативні особи близькі до низькокреативних – обидві ці групи демонструють розповсюдженість неблагополучних показників та нижчий рівень адаптованості порівняно із групою середньокреативних осіб (по 25 % осіб, що презентують висококреативну та низькокреативну групи мають численні, глобальні ознаки психологічного неблагополуччя). Зв’язок між креативністю і соціально-психологічною адаптованістю має характер інвертованої U-подібної залежності.
5. Характер неблагополучних показників у висококреативних та низькокреативних осіб, кількісно виражений на однаковому рівні, має чіткі якісні відмінності. Для осіб з високим рівнем креативності характерна розповсюдженість проявів соціально-психологічної дезадаптованості, пов’язаних з високою соціальною фрустрованістю, емоційним дискомфортом, низькою самооцінкою, неприйняттям інших людей та неблагополуччям у сфері міжособистісних відносин. Для осіб з низьким рівнем креативності характерна схильність до уникання проблем, низький соціометричний статус та надмірна керованість.
6. Основна закономірність формування соціально-психологічної адаптованості в залежності від рівня креативності пояснюється моделлю «оптимуму креативності». Оптимальний рівень розвитку креативності дозволяє людині адекватно та ефективно пристосовуватися до середовища. Величини нижче та вище зони оптимуму не сприяють адаптації: в першому випадку із-за неспроможності ефективно реагувати на проблемні та невизначені ситуації, в другому – із-за виникнення конфліктів із соціальним оточенням завдяки специфічній особистісній організації креативів.
Очевидна необхідність подальших досліджень з метою уточнення та пояснення отриманих результатів: винайдення чітких кількісних критеріїв розвитку креативності як особистісної риси та визначення «зони оптимуму», після якої ріст креативності перестає бути сприятливим фактором; з’ясування причин та наслідків високої соціальної фрустрованості творчих особистостей; розробки шляхів запобігання та профілактики соціально-психологічної дезадаптованості висококреативних осіб.
Публікації автора:
Вельдбрехт О.О. Вплив творчої обдарованості на психологічне благополуччя особистості / О.О. Вельдбрехт // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д. – К., 2003. – Т.V, ч.7. – С. 49 – 54.
Вельдбрехт О.О. Порівняння психологічного благополуччя в групах осіб з різним рівнем креативності / О.О.Вельдбрехт // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки : зб. наук. праць. – К. : НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005. – № 6 (30). – Ч. І. – С. 17 – 31.
Вельдбрехт О.О. Творча особистість як суспільний феномен / О.О.Вельдбрехт // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. / за ред. Максименка С.Д. – К., 2005. – Т.VІІ, вип.1. – С. 66 – 72.
Вельдбрехт О.О. Соціально-психологічна адаптація та психологічне благополуччя творчих особистостей (результати експериментального дослідження) / О.О.Вельдбрехт // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. / за ред. С.Д.Максименка – К., 2005. – Т.VІІ, вип.3. – С. 44 – 55.
Вельдбрехт О.О. Модель «оптимуму креативності» як здатності до адаптації // О.О.Вельдбрехт / Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.Д.Максименка – К., 2006. – Т. VIII, вип. 6. – С. 46 – 53.
Вельдбрехт О.О. Поняття про творчу особистість у контексті історії людст-ва / О.О.Вельдбрехт // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.Д.Максименка – К., 2006. – Т. VIII, част. 8. – С. 37 – 43.
Вельдбрехт О.О. Роль неврахованих чинників в експериментальному дослі-дженні психологічних особливостей творчих осіб / О.О.Вельдбрехт // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць / за ред. С.Д.Максименка. – К. : Главник, 2008. – Т. X, ч. 8. – С.143 – 154.
Вельдбрехт О.О. Результаты исследования социально-психологической адаптации творческих личностей / О.О.Вельдбрехт // Матер. науч. конф. «Ломоносовские чтения» 2005 года и Междунар. науч. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов-2005» / Под ред. В.А.Иванова, А.В.Кезина, В.И.Кузищина, Н.Н.Миленко. – Севастополь : НПЦ «ЭКОСИ-Гидрофизика». – 2005. – С.470 – 474.
Вельдбрехт О.О. Оптимальний рівень креативності як фактор психологічно-го благополуччя особистості / О.О.Вельдбрехт // Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку: IV Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених (2 – 3 березня 2006 року). Матеріали секції соціології та психології. – К. : Київський університет, 2006. – С.12 – 18.
Вельдбрехт О.О. Виявлення, розвиток та підтримка творчо обдарованої молоді: психолого-педагогічний аспект / О.О.Вельдбрехт // Науковий вісник ун-ту «Львівський Ставропігіон» – Львів : Вид-во ун-ту «Львівський Ставропігіон», 2005. – Вип.1. – С.42 – 52. – Серія психолого – педагогічна.
Вельдбрехт О.О. Творчі здібності у структурі загальної обдарованості / О.О.Вельдбрехт // Актуальні проблеми практичної психології : зб. наук. праць. – Ч. І. – Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2008. – С. 89 – 92.
Вельдбрехт О.О. Соціально-психологічна адаптація креативної особистості / О.О.Вельдбрехт // Тез. доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф. «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» – Київ-Житомир : Державний фонд фундаментальних досліджень МОН України, 2005. – С.28 - 29.
Вельдбрехт Е.А. Рекомендации по применению тестов креативности в об-разовательном мониторинге [Электронный ресурс] / Елена Вельдбрехт // Фестиваль педагогических идей “Открытый урок” 2004/2005 : материалы участников. – М. : Первое сентября, 2005. – Диск 2. – Режим доступа: //festival.1september.ru/index.php?numb_artic=214131
