Анотація до роботи:

Скнар О.М. Соціально-психологічна модель гендерної поведінки політичного лідера в уявленнях студентської молоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи. – Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню гендерних особливостей поведінки політичних лідерів. Визначено основні критерії розрізнення маскулінних та фемінінних рис особистості. Виділено перелік основних критеріїв класифікації соціально-психологічних характеристик поведінки політичних лідерів. Проаналізовано результати теоретичних та емпіричних досліджень з питань політичного лідерства у гендерному вимірі.

Виявлено стійкі спільні та відмітні гендерні критерії, за якими здійснюється оцінювання студентською молоддю політичних лідерів різної статі. Побудовано соціально-психологічну модель гендерної поведінки політичного лідера, яка є узагальненим відображенням сукупності моделей, отриманих емпіричним шляхом. У моделі враховано розроблені в ході дослідження критерії оцінки гендерної поведінки політичного лідера та запропоновано можливий перелік гендерних характеристик, за яким відбувається таке оцінювання.

1. Встановлено, що одним із важливих соціальних критеріїв, що впливає на оцінку поведінки політичних лідерів, є гендер. Гендер відображає те, яким чином риси маскулінності / фемінінності виявляються в соціальній поведінці. Як основні критерії розрізнення маскулінних та фемінінних рис особистості визначено: 1) соціально орієнтовані ознаки: ступінь домінування, ступінь автономності; 2) індивідуально орієнтовані ознаки: емоційність – раціональність, інтуїтивність – розсудливість, форми мислення, спрямованість особистості.

Питання, пов’язані з вивченням гендерно-психологічних характеристик поведінки політичних лідерів в уявленнях молоді, є найменш дослідженими з огляду на складність гендерного аналізу та новизну гендерної проблематики.

2. Проведене емпіричне дослідження гендерних особливостей поведінки політичних лідерів в уявленнях молоді дало змогу встановити, що феномени буденної свідомості, закріплені у вигляді стереотипів, стосовно того, якою має бути жінка та жінка-політик, є протилежними: якщо жінка оцінюється як фемінінна, то жінка-політик – переважно як маскулінна. Жінка-лідер характеризується як андрогінна. З’ясовано, що чоловік — лідер-чоловік — політичний лідер-чоловік оцінюється практично ідентично, а саме як маскулінний.

Отримані результати дослідження свідчать про те, що уявлення респондентів щодо гендерної поведінки лідера-чоловіка є більш схожими, “однозначними”, узгодженими між собою, тоді як стосовно жінки-лідера варіюють більшою мірою. Це пояснюється існуванням еталонного стереотипу поведінки лідера-чоловіка, тоді як стосовно лідера-жінки він ще не сформований.

3. Визначено, що соціально-психологічними формами прояву гендерної поведінки політичних лідерів є: 1) модель поведінки політика маскулінного типу; 2) маскулінно-фемінінного типу в різних варіантах: з позитивним впливом фемінінності на професійний стиль; з негативним впливом фемінінності на професійний стиль; скомпенсованого маскулінно-фемінінного типу, адаптованого до професії; врівноваженого фемінінно-маскулінного типу, що вміло використовує переваги своєї статі; 3) модель гендерної поведінки політичного лідера з “розмитим”, невизначеним гендерним статусом

Підтверджено гіпотезу про те, що найбільш розповсюдженою є модель з переважанням маскулінних характеристик. Обґрунтовується положення про те, що модель поведінки політика обумовлена не стільки біологічною статтю, скільки вираженістю маскулінних / фемінінних рис, відбитих (відображених) у гендерній поведінці.

4. Соціально-психологічними критеріями оцінювання гендерної поведінки політичних лідерів визначено: 1) диференційованість за ознакою полярності; 2) соціально орієнтовані ознаки: якість (властивість), спрямованість та тип взаємодії; 3) індивідуально орієнтовані ознаки: якість (властивість), спрямованість особистості та тип взаємодії.

Реконструйована соціально-психологічна модель гендерної поведінки політичного лідера є узагальненим відображенням сукупності моделей, отриманих емпіричним шляхом, і співвідноситься з ними як абстрактне і конкретно існуюче. У моделі враховано розроблені критерії оцінки гендерної поведінки політичного лідера та запропоновано можливий перелік гендерних характеристик, за яким відбувається таке оцінювання. Відтворена модель може виконувати оцінювально-прогностичну функцію.

Оскільки предметом дослідження були соціально-психологічні особливості гендерної поведінки політичних лідерів, відображені в уявленнях студентської молоді, то за межами роботи залишились інші вікові та соціальні категорії. Запропоноване дослідження охопило тільки певні аспекти такого складного соціально-психологічного феномена, як гендерна психологія політичного лідерства. Перспективними є подальші розвідки в таких напрямах, як виділення типів ситуацій, за яких та чи інша модель гендерної поведінки політичного лідера є найбільш ефективною, конструктивною, а також з’ясування того, за яких умов певна модель має переваги в способах та результатах політичної діяльності.

Публікації автора:

1. Гендер у політиці: проблеми та перспективи запровадження // Психологія. Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова, Вип. 14, 2001. – С. 69–78.

2. Гендерний паритет у політичному лідерстві: уявлення молоді // Психологічні перспективи. – 2003. – Вип.4. – С.60–65.

3. Гендерний портрет чоловіка та жінки в уявленнях молодих мешканців м.Києва // Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Сер.: Педагогічні науки. Психологічні науки. – Вип. 3. – К.: КиМУ, 2003. – 71–79.

4. Гендерно-психологічний портрет ідеального лідера: думка молоді // Психологічні перспективи. – 2003. – Вип.3. – С.74–82.

5. Жінка в політиці: гендерний аспект // Гендер і культура: Зб. ст. / Упоряд.: В.Агеєва, С.Оксамитна. – К.: Факт, 2001. – С. 202–209.

6. Маскулінне та фемінінне у психологічному портреті політичного лідера (на матеріалі вивчення уявлень молоді м.Києва) // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол.: С.Д.Максименко, М.М.Слюсаревський та ін. – К.: ТОВ “Міленіум”, 2002.– Вип. 6 (9). – С.215–227.

7. Соціально-психологічні моделі гендерної поведінки політичних лідерів очима молоді // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол.: С.Д.Максименко, М.М.Слюсаревський та ін. – К.: ТОВ “Міленіум”, 2003.– Вип. 7 (10). – С.199–213.

8. Соціально-психологічні моделі поведінки політичних лідерів // Соціальна психологія. – 2004. – №3 (5). – С.39–46.

9. Вплив гендерних стереотипів на сприйняття політичних лідерів // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м.Київ, 5–7 грудня 2002р.). – К.: Держ. ін-т проблем сім’ї та молоді; Укр. ін-т соціальних досліджень, 2002. – С.169–172.

10. Модели гендерного поведения политических лидеров: результаты эмпирического исследования // Лидерство. Гендерные перспективы: Труды первой международной конференции / Под ред. Л.А.Герасимовой. – Спб.: СпбГУ ИТМО, 2004. – С. 61–63.

11. Політичне лідерство: гендерний аспект // Молодежь и общество: пути решения проблем: Сб. научных трудов в 2-х томах / Сост. и науч. ред. – проф. Н.В.Соколов. – Одесса: ИСЦ, 2001. – Т.1. – С. 97–100.

12. Політичний лідер: спроба гендерного погляду на проблему // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наук. праць / За заг. ред. В.М.Литвина та М.М.Слюсаревського. – К.: Інф.-вид. Центр Тов-ва “Знання” України, 2001. – Вип.3. – С.134–136.