Анотація до роботи:

Горбань Г. О. Соціально-психологічне дослідження особистості школяра в процесі експериментального навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – Соціальна психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню особистості школяра за умов експериментального навчання в межах наукового проекту «Школа здібностей».

У роботі висвітлено теоретично-методичні засади організації сучасного соціально-психологічного експерименту, зокрема в закладах освіти, і обґрунтовано інноваційну модель авторської програми комплексного соціально-психологічного дослідження посферних здібностей школяра (розумова метасфера, соціальна, креативна) за рівнями його взаємодії із зовнішнім світом (простір мікро-, мезо-, екзо- і макросистеми) у взаємозалежності із сферами впливу суспільства на особистість (сукупність мікро-, мезо-, макро- і мегачинників).

Встановлено, що створені експериментальні умови позитивно впливають на реалізацію особистістю свого розумового, соціального і творчого потенціалу як суб’єкта освітнього процесу в умовах: а) безпосередніх соціальних взаємостосунків, б) малої групи (класу), в) соціокультурної організації (школи).

1. На основі критичного аналізу різноманітних підходів до організації та реалізації соціально-психологічного дослідження запропонована трирівнева концептуальна модель, яка дає змогу скласти цілісну характеристику розвивального потенціалу особистості на мікро-, мезо- та екзорівнях суспільних взаємостосунків.

2. Теоретичне обґрунтування та емпіричне відпрацювання програми комплексного соціально-психологічного дослідження особистості школяра висвітлює багатоаспектний вплив низки освітніх чинників, що забезпечують ефективність педагогічної взаємодії.

3. Запропонована посферна модель внутрішнього світу особистості, що диференціює його на три метасфери здібностей: соціальні, розумові, креативні, дає змогу відповідно висвітлювати одержані результати, які водночас є об’єктивним підґрунтям реалізації індивідуального підходу до учнів шляхом проектування паритетної розвивальної взаємодії на всіх рівнях організації цілісного модульно-розвивального процесу.

4. Комплексне соціально-психологічне дослідження особистості кожного школяра та одержання цілісної діагностично-прогностичної картини навчальних груп експериментальної школи ефективне тоді, коли учасники педагогічного процесу усвідомлюють загальну динаміку психосоціального розвитку, чому сприяє підвищення психологічної грамотності та культурне володіння науковими знаннями, навчальними вміннями, суспільними нормами і морально-етичними цінностями.

5. Застосування пропонованої діагностичної програми протягом п’яти років дало змогу з одного боку, відстежити розвиток учнів на рівні об’єктивно-критеріального оцінювання, яке системно охоплює весь внутрішній світ особистості, а з іншого – окреслити вікові норми та об’єктивні критерії-показники впливу освітнього процесу на загальний розвиток усіх його учасників, експериментально обґрунтувати ефективність інноваційної системи модульно-розвивального навчання.

6. Врахування актуального стану інтелектуального і особистісного розвитку учня на кожному рівні організованого освітнього впливу (мікро-, мезо-, екзорівні) дає змогу також відстежувати динаміку взаємозалежних якісних змін у розумовому, соціальному і креативному потенціалі учасників інноваційного навчання як суб’єктів безпосередніх соціальних взаємостосунків, малої групи, соціокультурної організації.

7. Подана система комплексної діагностики:

наочно демонструє можливості відстеження особистісного зростання кожного учасника інноваційного освітнього процесу;

дає змогу коригувати проектування окремих навчальних модулів, зважаючи на суб'єктні характеристики тієї чи іншої навчальної групи;

організує сукупність отриманих результатів здійсненого моніторингу у формі системної соціально-психологічної характеристики школярів різних вікових категорій.

8. Узагальнення результатів проведеного соціально-психологічного дослідження особистості у межах малої групи забезпечує перспективне бачення динамічного портрета школяра на всьому шляху шкільної освіти з урахуванням основних складових безпосереднього впливу оточення на придбання особистісного досвіду, формування учня як зрілої людини, виховання громадянина відродженої держави, представника певної спільності.

9. Послідовний аналіз одержаних результатів в межах шкільної паралелі й школи в цілому дає змогу констатувати позитивний вплив інноваційної системи навчання на особистість учня як в межах окремих рівнів дослідження (координаційний підхід), так і послідовний вплив кожного рівня пізнання (субординаційний), а також закріплення цього впливу за умов впровадження всього комплексу експериментальних умов і принципів модульно-розвивальної системи освіти. Про це свідчить статистичний аналіз багатовимірних зв’язків обчислений за допомогою коефіцієнта множинної кореляції (r = 0,824), що фіксує показник тісноти зв’язків між основними метасферами внутрішнього світу особистості.

10. Експериментальна система модульно-розвивального навчання не тільки конструктивно розвиває розумові здібності школярів, що певною мірою має місце і за класно-урочної моделі організації шкільної справи, а й істотно вдосконалює процеси, засоби і механізми соціального і духовного творення особистістю власного Я, що й підтверджує комплексне соціально-психологічне дослідження учасників інноваційного експерименту.

11. В експериментальній системі модульно-розвивального навчання як соціально-психологічній організації інноваційного спрямування і змісту особистість учня перебуває у просторі різноманітних соціальних взаємостосунків як об’єкт і суб’єкт комплексного діагностичного обстеження, який стратегічно, тактично і ситуативно самостверджується у рольовому спектрі освітянина, партнера, вихованця, інтелектуала, громадянина.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми комплексного соціально-психологічного пізнання внутрішнього світу особистості. Подальшого теоретичного і емпіричного опрацювання потребують питання більш глибокої диференціації застосованих психодіагностичних процедур, а також нових підходів до аналізу сукупного впливу школи як соціокультурної організації на становлення позитивної Я-концепції та конструктивної соціалізації школярів на всіх ступенях навчання.

Публікації автора:

1. Мєщанова Г. О., Фурман А. В., Гура Т.Є. Психодіагностика розумових здібностей школяра // Рідна школа. – 1996. – № 8. – С. 19 - 26. – 1,2/0,4 авт. арк.

2. Мєщанова Г. О. Експериментальний курс «Розвивальні ігри» // Рідна школа. – 1996. – № 8. – С. 31 - 48 –1,5 авт. арк.

3. Мєщанова Г. О. Принципи і умови реалізації експериментальної діагностичної системи // Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем освіти: Збірка матеріалів до Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – С. 120 - 122. – 0,2 авт. арк.

4. Мєщанова Г. О. Комплексне соціально-психологічне дослідження особистості у системі експериментального навчання // Психологія і суспільство. – 2000. – № 1. – С. 88 - 109. – 0,9 авт. арк.

5. Мєщанова Г. О. Соціально-психологічне дослідження особистості школяра за модульно-розвивального навчання // Інститут експериментальних систем освіти (науково-дослідний): Інформаційний бюлетень. – Випуск 2. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – C. 30 - 31. – 0,07 авт. арк.

6. Мєщанова Г. О. Соціально-психологічне дослідження особистості: теоретико-методологічний аспект. Наук.видан. / За ред. проф. А. В. Фурмана – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 87 с. – 4,2 авт. арк.

7. Мєщанова Г. О. Моніторинг розвитку особистості як суб’єкта соціальної взаємодії // Психологія і суспільство. – 2001. – № 4. – С. 114 - 144. – 1,8 авт. арк.

8. Мєщанова Г. О. Деякі аспекти дослідження соціально-психологічного простору навчальної групи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр. / Ред.кол.: Т.І. Сущенко (відп.ред.) та ін. – Вип. 21. – Київ–Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. – 2001. – С. 96 - 101. – 0,3 авт. арк.

9. Мєщанова Г. О. Концептуальні засади комплексного соціально-психологічного дослідження особистості // Інститут експериментальних систем освіти (науково-дослідний): Інформаційний бюлетень – Випуск 3. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – С. 23 - 25. – 0,3 авт. арк.

10. Соціологія особистості: навчально-методичний комплекс (для студентів спеціальності 7.040202) / Уклад. Мєщанова Г. О. – Запоріжжя: Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 2002. – 40 с. – 2,1 авт.арк.

11. Мєщанова Г. О. Організація моніторингу розвитку особистості як суб’єкта соціальної взаємодії в умовах експериментального навчання // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії і практики. Міжвуз. зб. наук. пр. – Київ – Запоріжжя –Одеса: КНУ ім. Тараса Шевченка, ЗДУ, ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2002. – № 15. – С. 164 - 171. – 0,5 авт. акр.

12. Мєщанова Г. О. Основні положення програми комплексного соціально-психологічного дослідження особистості школяра за умов реалізації наукового проекту «Школа здібностей» // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії і практики. Міжвуз. зб. наук. пр. – Київ – Запоріжжя – Одеса: КНУ ім. Тараса Шевченка, ЗДУ, ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2002. – № 16. – С. 125-129. – 0,2 авт. арк..