Результати дисертаційного дослідження феномену агресивної поведінки молоді та його соціально-психологічних факторів дозволили зробити такі висновки. 1. На підставі теоретичного аналізу наукового доробку західних та вітчизняних дослідників, агресію можна визначити як поведінку, яка спрямована на навмисне заподіяння шкоди іншій живій істоті. При цьому, необхідно розрізняти феномени агресії (як поведінки, певних дій) та агресивності (як особистісної риси, схильності до агресивної поведінки), які ототожнюються деякими дослідниками. Агресія такої соціально-вікової групи, як молодь, має такі особливості, як імпульсивність та неадекватність прояву, перевага групових форм агресії над індивідуальними тощо. Соціально-психологічне пояснення такого складного феномену, як агресія, є лише одним з напрямків його розуміння. Тим не менш, в умовах перехідного суспільства саме соціально-психологічний підхід стає, на наш погляд, найбільш продуктивним. 2. Можна виділити наступні соціально-психологічні фактори агресивної поведінки сучасної молоді: вплив сім'ї (склад, взаємовідносини між батьками, стиль виховання дітей), системи освіти, армії, засобів масової комунікації (особливо телебачення), групи однолітків (молодіжна субкультура), а також певних ситуативних факторів (соціально-психологічні ситуації, в яких опиняється особистість; соціально-економічні та соціально-політичні ситуації, в яких опиняється суспільство в цілому). В цілому, в залежності від дії конкретних факторів, можна виділити два основних механізми соціалізації агресії. Перший полягає в засвоєнні навичок агресивної поведінки внаслідок спостереження агресії інших осіб або в результаті власного досвіду відповідних агресивних дій. Згідно з другим механізмом, агресивна поведінка обумовлюється ситуацією блокування актуальних потреб людини, придушенням можливостей її самореалізації. 3. Зростання агресії в сучасному молодіжному середовищі обумовлено, головним чином, поширенням ситуативних проявів агресії серед неагресивних особистостей, які становлять більшість молоді. Рівень агресивності в основних соціально-статевих групах сучасної української молоді можна визначити як поміркований. Індивіди з високим рівнем агресивності складають відносно незначну частку молодіжної спільноти (в межах декількох відсотків). Вищевказане яскраво підтверджує вже зазначену різницю між феноменами агресії та агресивності. Як можна побачити, не завжди агресивні дії обумовлюються агресивністю особистості. 4. Існує кореляція між дією певних соціально-психологічних факторів агресивної поведінки молоді та певними демографічними та особистісними характеристиками індивіда, зокрема статтю та типом особистості. Зокрема було з’ясовано, що дія таких факторів агресії, як часті конфлікти між батьками, стиль виховання, “соціальні фрустратори” та конкретні соціальні ситуації корелює зі статтю індивіда. Тип особистості, в свою чергу, корелює з дією наступних факторів: часті конфлікти між батьками, зловживання батьками алкоголем, стиль виховання, вплив групи однолітків, телефільми, яким надається перевага, наявність “соціальних фрустраторів” та певних соціальних ситуацій. 5. Одним зі шляхів попередження поширення насильства серед молоді може виступати розробка та впровадження в психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-профілактичних програм, які дозволяють змінювати соціальні установки молоді відносно агресивної поведінки. Доцільність цього підтверджується результатами формуючого експерименту, проведеного в процесі апробації авторського спецкурсу “Психологія агресивної поведінки”. Згідно з одержаними результатами, в піддослідних достовірно покращились показники інтелектуального та поведінкового компонентів атитюду щодо агресії. Основний зміст роботи відображений у таких публікаціях: Дроздов О.Ю., Скок М.А. Проблеми агресивної поведінки особистості: навчальний посібник для студентів. – Чернігів: ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка, 2000. – 156 с. (глави 1 – 3). Дроздов О.Ю. Насильство: соціально-психологічні аспекти (зб. теорет.-метод. матеріалів). – Чернігів: ЧОЦССМ, 1998. – 20 с. Дроздов О.Ю. Проблеми психологічної реабілітації молоді, яка звільняється з місць позбавлення волі: методичний посібник.. – Чернігів: ЧОЦССМ, 2001. – 22 с. Дроздов О.Ю. Агресивність сучасної молоді: соціально-психологічні аспекти // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань. В 3 т.- К.: Гнозис, 1998.- Т.І.- С.451 - 454. Дроздов А.Ю. “Агрессивное” телевидение: социально-психологический анализ феномена // Социологические исследования. – 2001. - № 8. – С. 62 – 67. Дроздов О.Ю. Агресія та агресивність в умовах військової служби: соціально-психологічні аспекти “дідовщини” // Вісник Чернігівського Державного Педагогічного Університету. – 2002. - Вип. 11. “Психологічні науки”. - С. 68 – 72. Дроздов О.Ю. Засоби масової комунікації як фактор агресивної поведінки молоді // Вісник Харківського Університету. Серія “Психологія”. – 2000. - № 483. – С. 48 – 53. Дроздов О.Ю. Комп’ютерні технології в контексті проблеми молодіжної агресії // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К.: ІП, 2001. – Т. ІІІ. – Частина І. - С. 107 – 112. Дроздов О.Ю. Молодіжна агресія: до проблеми поширення феномену та його факторів // Вісник Харківського Університету. Серія “Психологія”. – 2000. - № 472. – С.54 – 57. Дроздов О.Ю. Проективна методика “Тест руки”: з досвіду використання на молодіжних вибірках // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. - № 7. – С. 24 – 27. Дроздов О.Ю. Проективна методика “Тест руки”: досвід вивчення агресивної поведінки сучасної молоді” // Методичні матеріали до тренінгових курсів психологів установ виконання покарань “Використання сучасних психотехнологій у роботі психологів установ виконання покарань” (9-10 жовтня 2001 року) / За ред. В.Ю.Дмитрієва, С.О.Чебоненко, І.Г.Богатирьова. – ЧЮУ ДД ПВП, 2001. – С. 46 – 50. Дроздов О.Ю. Ситуативні фактори агресивної поведінки молоді // Актуальні проблеми психології. Том 1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: ІП, 2001. – Частина 1. – С.38 – 49. Дроздов О.Ю. “Соціальні фрустратори” як фактор агресивної поведінки молоді // Вісник Харківського Університету. Серія “Психологія”. – 2001. - № 517. – С. 46 – 50. Дроздов О.Ю. Телебачення, як джерело впливу на соціальну спрямованість молоді // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару АПН України, 12 листопада 1998 р. - К.: Гнозис,1998.- С.481-486. Дроздов А.Ю. Влияние виртуальной реальности на психологические процессы личности (на примере изучения динамики агрессивности) // Психология на рубеже веков: наука, практика, преподавание. Тезисы докладов Международной научно-практической конференции (30 марта - 1 апреля 2000 года) / Под ред. Е.Е.Сапоговой. – Тула: ТГУ, 2000. - С. 295 – 297. Дроздов А.Ю., Скок Н.А. “Психология агрессивного поведения”: спецкурс в профессиональном образовании // Ананьевские чтения: (Тезисы научно-практической конференции “Ананьевские чтения – 2001”) / Под общ. ред. А.А.Крылова, В.А.Якунина. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 2001. - С. 499 – 500. (50%) Скок М.А., Дроздов О.Ю. Вивчення проблем агресивної поведінки як метод профілактики агресії серед молоді (з досвіду впровадження та викладання спецкурсу "Психологія агресивної поведінки") // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: ІП, 2002. – Частина 5. – С. 145–152 (50%).
|
