За результатами дослідження визначено зміст і природу соціально-психологічних механізмів, які лежать в основі формування фінансової поведінки молодих громадян України в умовах переходу суспільства до ринкових відносин, що дає можливість зробити такі висновки. 1. Фінансова поведінка як один із різновидів економічної, є формою соціальної взаємодії (на основі соціального самоствердження, альтруїстичної самоактуалізації, діяльнісної самореалізації), що передбачає оперування коштами (шляхом фінансового самоконтролю, ситуативної компенсації, раціонального структурування, накопичення) і спрямована на отримання економічної та/або соціально-психологічної вигоди (через гедоністичне самоствердження, раціональну обачність, уникання бідності, споглядальне самоствердження). 2. Фінансова поведінка молоді як цілісне соціально-психологічне явище в сучасному українському суспільстві не сформувалася. Достатній рівень сформованості, структурованості та регульованості має лише фінансова діяльність молодих підприємців. Фінансова поведінка інших груп молоді є мало цілеспрямованою, розпадається на окремі ситуативні варіанти. 3. Здійснення різноманітних моделей фінансової поведінки молоді забезпечують соціально-психологічні механізми, які надають їй своєрідного змісту та спрямування. Механізм “уникання бідності” орієнтує на передбачення майбутнього та обережне досягання добробуту. “Альтруїстична самоактуалізація” спрямовує на досягнення й підтримку соціального статусу, зумовлені соціальними цінностями та психосоціальними потребами. “Гедоністичне самоствердження” інтенсифікує поведінку, націлену на задоволення власних запитів, реалізацію бажань. “Діяльнісна самореалізація” актуалізовує поведінку, спрямовану на практичний вияв можливостей, відповідальну та активну позицію особистості. “Споглядальне самоствердження” характеризує пасивну спрямованість на досягнення й підтримку високого матеріального добробуту та соціального статусу, посилює потребу в емоційному комфорті. “Раціональне структурування” актуалізує настановлення на конструктивний вибір і розподіл, інтенсифікує впорядкування й регуляцію життєдіяльності. “Емоційне відсторонення” характеризується відмовою від активної позиції і свідомої регуляції себе та діяльності, наданням переваги задоволенню емоційних запитів. “Антиципація добробуту” втілюється в не завжди усвідомлюваних прагненнях до новітніх моделей поведінки, активізує бажання самореалізуватися. 4. Механізми фінансової поведінки молоді мають певну специфіку залежно від окремих соціально-психологічних та демографічних характеристик респондентів. “Уникання бідності” найбільше інтенсифікується із зниженням рівня доходу. Дохід у цьому разі варіює суб’єктивне відчуття захищеності та стає гарантом соціального і матеріального забезпечення. “Альтруїстичне самоствердження” виявляє високий ступінь залежності від вікових змін: із віком значущість самоствердження за рахунок альтруїстичних дій зростає. “Гедоністичне самоствердження” виразніше актуалізується в студентів: молодь, яка навчається і живе переважно за рахунок батьків, більше схильна до самозадоволення, реалізації власних бажань тощо. Механізми “раціональне структурування” та “емоційне відсторонення” мають відчутний ґендерний відтінок і можуть характеризуватися як переважно “чоловічий” або “жіночий” відповідно. Актуалізація механізмів “споглядальне самоствердження” і “діяльнісна самореалізація” визначає, відповідно, пасивний або активний стилі та особливості фінансових орієнтацій. “Антиципація добробуту” найінтенсивніше діє за високого рівня доходу, сприяє процесам передбачення, планування, продукування конструктивних моделей фінансової поведінки. 5. Виділилося своєрідне “ядро” фінансової поведінки психоемоційний комплекс. Молодь інтуїтивно відчуває і/або усвідомлює, що шлях до заможності лежить через відкриття власної справи, і відповідно оцінює свої можливості. Проте більшість на таку активність не наважується, натомість актуалізується їхня пасивна позиція у сфері фінансової поведінки. Дія соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки відбувається в залежності від широкого соціального контексту, який справляє істотний вплив на перебіг такої поведінки і стає вирішальним чинником її розвитку на сучасному етапі. Перспективи подальшої роботи вбачаємо в дослідженні: співвідношення та взаємодії індивідуальних і соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки; мотиваційних, когнітивних, емоційних аспектів фінансової поведінки; місця психоемоційного комплексу – ядра фінансової поведінки в структурі індивідуальної суб’єктності. |
