Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика


64. Бідак Володимир Ярославович. Соціальний захист населення та вдосконалення державних механізмів його регулювання: дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2004. - 20 с.



Анотація до роботи:

Бідак В.Я. Соціальний захист населення та вдосконалення державних механізмів його регулювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2004.

В дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні основи соціального захисту населення як складової соціальної політики в контексті розкриття концепції її захисної функції. Проаналізовано рівень та динаміку соціально-економічних індикаторів, що відображають рівень життя та соціальну захищеність населення в загальнодержавному і регіональному розрізі. Розроблено організаційно-економічну модель функціонального узгодження та системної взаємодії соціального розвитку і соціального захисту. З метою вдосконалення державних механізмів регулювання соціального захисту запропоновано методичний підхід до соціальної діагностики захищеності окремих категорій населення.

1. Наукове розуміння соціальної політики доцільно доповнити положенням про її двовекторне спрямування, що полягає у поєднанні соціального розвитку і соціального захисту. За функцією розвитку соціальна політика сприяє розв’язанню задачі максимізації благополуччя суспільства (людини), за захисною – мінімізації неблагополуччя та соціальних ризиків.

2. Застосування системно-цільового підходу до вирішення соціальних проблем при моделюванні державної соціально-захисної системи (в країнах з перехідною економікою) принципового значення набуває: упереджувально-профілактична націленість заходів соціального захисту як протидії поширенню бідності, демократизація цієї системи через раціональне перенесення захисних функцій соціальної політики держави на регіональний рівень влади, диференційований підхід при застосуванні соціальних стандартів щодо відповідних категорій населення.

3. Ефективність політики соціального захисту обмежують наступні фактори: недосконалість законодавчої і нормативно-правової бази соціального управління, ринкових відносин і соціально-економічних механізмів реалізації захисних прав і гарантій, відсутність оцінки соціальних наслідків управлінських рішень, а також відповідальності органів виконавчих структур за зниження рівня життя населення, нерозвиненість принципів трипартизму, нерозмежованість соціально-захисних функцій між суб’єктами трудових відносин.

4. Дослідження розподілу і витрат населення на макроекономічному та регіональному рівнях виявили тенденцію до розшарування населення за рівнем середньодушового доходу. Зокрема, це пов’язано з тим, що початок економічних зрушень ще не супроводжується пропорційними змінами у соціальній сфері як фазі кінцевого споживання, що, в свою чергу, пояснюється закономірною дією лагу припізнення впливу позитивних змін на соціальні наслідки кризового стану.

5. Пропонується розглядати соціальний захист як державно-регіональну систему підтримки благополуччя населення на рівні, не нижчому від діючих стандартів і нормативів, яка попереджує нагромадження соціальних дефіцитів. Вона має поєднувати соціальне страхування, державне забезпечення та надання соціальних пільг і послуг незахищеним категоріям населення, соціальну допомогу та соціальну підтримку непрацездатних громадян.

6. Соціальна стратегія євроінтеграційного курсу потребує вдосконалення державних механізмів регулювання соціального захисту населення, що мають базуватися на принципах: формування соціальної свідомості до самозахисту; зведення соціально-захисних функцій держави до реалізації законодавчо відрегульованого забезпечення найменш захищених, неконкурентоспроможних верств населення, а також дотримання ринкових засад соціального захисту з урахуванням стандартів і нормативів розвинутих країн.

7. Вдосконалення державних механізмів регулювання соціального захисту населення має відбуватись на основі системного підходу щодо їх складових (законодавчо-правові гарантії та стандарти, фінансово-економічна база, інформаційне і організаційно-програмне забезпечення) в наступних напрямах: вдосконалення системи соціального страхування; реформування державного забезпечення та надання соціальних пільг та послуг окремим категоріям населення за рахунок державного бюджету; регулювання соціальної допомоги та соціальної підтримки непрацездатних і малозабезпечених громадян за рахунок державного і місцевих бюджетів.

Публікації автора:

  1. Бідак В.Я. Механізми соціального захисту населення, спрямовані на становлення середнього класу // Середній клас України: проблеми та соціально-економічні передумови становлення / Наук. ред. Бондар І.К. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2004. – С. 436-460.

  2. Бідак В.Я. Державне регулювання соціального захисту населення // Регіональна політика і механізми її реалізації / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАНУ М.І. Долішній. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 185-190.

  3. Бідак В.Я. Моніторинг рейтингових оцінок різних категорій середнього класу // Середній клас України: проблеми та соціально-економічні передумови становлення / Наук. ред. Бондар І.К. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2004. – С. 407-435.

  4. Бідак В. Складові системи державного регулювання соціального розвитку і соціального захисту населення // Україна: аспекти праці. – 2004. – №1. – С. 35-41.

  5. Бідак В. Пріоритети державного регулювання соціального захисту населення // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми регулювання регіонального ринку праці. (Збірник наукових праць). Випуск 3 (ХХХІV). НАН України. ІРД. – Львів, 2002. – С. 284-290.

  6. Бідак В.Я. Державні механізми регулювання соціального захисту населення // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Випуск 14. – К.: НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2001. – С. 94-97.

  7. Бідак В.Я. Гуманістична складова соціальної політики в умовах економічних трансформацій. // Україна: аспекти праці. – 2001. – №5. – С. 41-44.

  8. Бідак В.Я., Копистянська Х.Р., Григоренко О.В. Соціальне самопочуття та еміграційні установки елітарних категорій інтелігенції (зріз інформаційного моніторингу соціальної захищеності) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціальні аспекти регіональної політики. (Щорічник наукових праць).Випуск ІХ . – Львів: ІРД НАН України, 1999. – С. 138-150. Особистий внесок здобувача – обґрунтовано категорію самопочуття як емпіричного критерію в системі соціального захисту.

  9. Копистянська Х., Бідак В., Хаблюк М. Про досвід благодійницької діяльності виробничо-комерційних структур // Економіка України. – 1995. – № 6. – С. 82-84. Особистий внесок здобувача – запропоновано варіант розрахунку пільгового оподаткування прибутку виробничо-комерційних структур з метою стимулювання їх благодійницької діяльності.

  10. Бідак В.Я. Соціальний захист як компонент механізму реалізації регіональної соціальної політики // Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду. Науковий вісник. Випуск ІІІ. – Чернівці, 2001. – С. 103-106.

  11. Бідак В.Я., Копистянська Х.Р. Інформаційний моніторинг соціального становища інтелігенції // Моніторинг соціальних процесів в Україні. – К.: Знання, 1999. – С. 246-255. Особистий внесок здобувача – викладено методичний підхід та результати діагностики соціальної захищеності інтелігенції.

  12. Вовканич С.Й., Копистянська Х.Р., Бідак В.Я. Соціальні бар'єри розвитку і реалізації духовно-інтелектуального потенціалу (регіональні аспекти досліджень) // Соціальна політика: методологія, методи, практика. – Львів: ІРД НАН України, 2001. – С. 324-344. Особистий внесок здобувача – досліджено механізм стимулювання самозахисної активності населення.

  13. Бідак В.Я., Вовканич С.Й., Копистянська Х.Р. Інтелігенція в посттоталітарному суспільстві: аналіз емпіричних даних // Інтелектуальний потенціал та науково-технічна політика. - Львів: ІРД НАН України, 1999. – С. 92-107. Особистий внесок здобувача – визначено показники рівня соціальної захищеності окремих категорій працівників бюджетної сфери.

  14. Копистянська Х.Р., Бідак В.Я. Інтелектуальний потенціал як об'єкт соціального захисту // Трудовий потенціал і зайнятість: теоретичні основи та регіональні особливості. – Львів: ІРД НАН України, 1997. – С. 412-418. Особистий внесок здобувача – визначено умови і чинники покращання соціальної захищеності інтелектуального потенціалу в трансформаційний період.

  15. Бідак В.Я. Соціальна діагностика рівня захищеності середнього класу // Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції “Підприємництво як соціально-економічна передумова становлення середнього класу” (м. Київ, 21 січня 2004 р.). – К.: НДЕІ, 2004. – С. 140-144.