Анотація до роботи:

Зоська Я.В. Соціокультурні чинники споживання послуг вищої освіти у регіоні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології. – Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”. – Запоріжжя, 2007.

У дисертації розглянуто соціокультурні аспекти функціонування ринку послуг вищої освіти, який набуває нового змісту під впливом особливостей змін сучасного українського суспільства.

На ґрунті теоретичного та емпіричного дослідження концептуально систематизовано такі соціокультурні чинники споживання послуг вищої освіти в регіоні, як: пріоритети розвитку, інтереси, цінності, норми, потреби суспільства та його інститутів, держави, регіону, соціальних класів та референтних груп; соціальний статус і стиль життя споживачів освітніх послуг, їх смаки, звички, традиції, поведінкові принципи; сукупна соціальна інформація з різних джерел; демографічні й ситуативні фактори.

У висновках констатовано, що в дослідженні вирішено наукове завдання обґрунтування соціальних і культурних умов формування потреб, мотивів, ціннісно-цільових установок і поведінки цілісної соціальної групи споживачів послуг вищої освіти, діяльність якої впливає на процес функціонування інституту освіти в ринкових умовах, як окремої сфери споживання. Ринковий тип поведінки властивий більшості сучасної молоді, для неї характерні принцип користі, раціонального розрахунку, економії коштів.

Інститути ринку й освіти мають різні механізми саморегуляції, їх основні функції не збігаються, що зумовлює інституціональні протиріччя та конфлікти, незбалансованість: між ринком освітніх послуг і ринком праці; між соціокультурною й економічною детермінацією потреб суспільства в професійній спеціалізації фахівців і визначенням переліку спеціальностей у ВНЗ. Ринкових механізмів регуляції функціонування інституту освіти замало, тому важливими завданнями держави є: встановлення балансу між ринком освітніх послуг і ринком праці, контроль якості освітніх послуг, унеможливлення зсувів у пріоритетах діяльності ВНЗ до формального задоволення запитів споживачів, втримання розширення й позбавлення тіньової складової ринку послуг вищої освіти.

У роботі доведено, що вплив соціокультурного середовища на формування поведінки споживачів у сфері вищої освіти підкорюється мультифакторному ефекту і здійснюється за запропонованою моделлю мультистадійної взаємодії, що використовує циклічні механізми та багатовекторні канали надання інформації. Споживачі частково самі ініціюють пошук і збір інформації, використовують багатоканальність, визначають ефективні комунікації, перевагу надають більш інформативним (телебачення, друковані видання) і мережам, що засновані на міжособових контактах і базуються на різних типах персональних впливів референтних груп.

За результатами соціологічних досліджень ринку освіти в регіоні отримано дані про потребу в набутті вищої освіти, про основні канали інформування учнів 11 класів про ВНЗ міста, виявлено набір значущих для абітурієнтів факторів при виборі вищого навчального закладу, оцінено ступінь впливу найближчого оточення на здійснення вибору ВНЗ респондентом. Результати досліджень дозволили виявити такі особливості поведінки споживачів послуг освіти:

– за останнє десятиріччя значно зросла потреба в здобутті вищої освіти, що має ціннісне та економічне підґрунтя;

– у споживачів превалює ціннісно-раціональний тип поведінки, що обумовлено специфічністю освітніх послуг і вимагає формування власних оцінок на підставі оцінок соціального оточення;

– запити з боку безпосередніх споживачів освітніх послуг є багаторівневими, вони відтворюють інтереси, цінності та потреби опосередкованих споживачів ринку послуг вищої освіти;

– молодь у своїх запитах відтворює комбінований характер інтересів українського суспільства, що обумовлює амбівалентний, змішаний характер ринкового запиту на освіту і детермінує зміну пріоритетних функцій соціального інституту освіти в напрямку обслуговування соціально-статусних потреб споживачів освітніх послуг;

– більшості опитаної молоді властивий ринковий тип поведінки, ґрунтований на принципах отримання користі і раціонального розрахунку;

– майже 40% молоді, виконуючи функції накопичення культурного капіталу, фактично має потребу в зовнішніх критеріях статусу. Це об’єктивне протиріччя, що викликає ефект ілюзії освіти, який полягає в заміні реального знання відповідними знаками – дипломами;

– корисність послуг вищої освіти здебільшого оцінюють не стільки як джерело самореалізації, скільки як можливість збільшення вартості робочої сили та поліпшення конкурентноспроможності на ринку праці, отримання майбутніх великих грошей, суспільного визнання;

– висока вартість послуг вищої освіти, умови їх оплати та матеріальне становище родин споживачів значно не впливають на формування рішення стосовно доцільності здобуття освіти, не є перешкодою в її отриманні, тому що сформована громадська думка виправдовує витрати на формування капіталу знань особистості;

– вибір навчального закладу випускники шкіл здійснюють на основі ретельного аналізу конкурентоспроможності ВНЗ на ринку послуг освіти, їх престижу і символічного капіталу;

– молодь аналізує інформацію про ВНЗ, використовуючи безліч каналів інформації. Перевагу надає інформації, що надходить від референтних утилітарних груп, а не груп самоідентифікації, чию оцінку вони лише враховують;

Формування поведінки споживачів послуг вищої освіти розглядається у зв’язку з питаннями конкурентної боротьби на ринку освіти, тому що пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності змушує навчальні заклади активно впливати на споживачів, формувати лояльне ставлення. Акцентовано увагу, що вищі навчальні заклади повинні враховувати складний комплекс економічних, політичних, соціальних, духовних, професійних інтересів усіх споживачів: студентів, їх оточення, соціальних груп, спільнот, соціальних інститутів, суспільства в цілому.

Відзначено, що в основі зростання попиту на здобуття вищої освіти покладено інтереси модерного, “споживання”, інформаційного суспільств. Вища освіта є передумовою зростання добробуту, впливає на зростання капіталу знань, сприяє отриманню суспільного визнання, виступає “соціальним ліфтом” для забезпечення соціальної мобільності, сприяє конкурентоспроможності на ринку праці, надає можливості відповідати стандартам інформаційного суспільства.

Соціологічне дослідження процесу та результату надання послуг вищої освіти сприяє визначенню соціокультурних чинників формування ринку послуг вищої освіти в обласному промисловому місті, дозволяє більш конкретно та цілеспрямовано формувати освітню політику в державі та регіоні.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

1. Зоська Я.В. Індекс споживчих настроїв – показник соціальних змін // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – Х.: ХНУ, 2000. – № 462. – С. 68–71.

2. Зоська Я.В. Экономическая социология и социология потребления // Соціальні технології. – К.: ГУ “ЗІДМУ”, 2002. – Вип. 13. – С. 79–85.

3. Зоська Я.В. Электоральное поведение как аспект потребительского поведения // Соціальні технології. – К.: ГУ “ЗІДМУ”, 2002. – Вип. 14. – С. 142–148.

4. Зоська Я.В. Эмпирические показатели потребительского поведения и настроений // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Х.: ХНУ, 2002. – С. 359–362.

5. Зоська Я.В. Особенности поведения потребителей в сфере высшего образования // Социальные технологии. – К.: ГУ “ЗИГМУ”, 2004. – Вип. 22. – С. 117–128.

6. Зоська Я.В. Анализ методики социо-психографического подхода исследования потребителей // Социальные технологии. – К.: ГУ “ЗИГМУ”, 2004. – Вип. 23. – С. 110–118.

В інших виданнях:

1. Зоська Я.В. Формирование института потребителей // Актуальні проблеми розвитку суспільної думки і практики управління: Зб. наук. праць: Доповіді учасників Міжнар. наук. конф. “Влада та культура”. – Запоріжжя, 1999. – Вип. 5. – Ч. 1. – С. 173–178.

   Зоська Я.В. Потребительские настроения молодежи // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: Матеріали Міжнар. студент. наук. конф. – Житомир, 1999. – С. 49–51.

   Зоська Я.В. Социологический аспект потребительского выбора и поведения // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Матеріали першої Всеукраїнськ. соціолог. конф. – К., 2001. – С. 355–359.

   Зоська Я.В. Особенности потребительского поведения горожан // Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 204–207.

   Зоська Я.В. Трансформация моделей потребления различных социальных страт. Региональный аспект // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Теоретичні проблеми змін соціальної структури українського суспільства: Матеріали другої Всеукраїнськ. соціолог. конф. – К., 2002. – С. 279–283.

   Зоська Я.В. Социо-психографический подход к исследованию социального института потребления в современном трансформирующем обществе // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трасформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства: Матеріали третьої Всеукраїнськ. соціолог. конф. – К., 2003. – С. 354–356.

   Зоська Я.В. Особенности поведения потребителей в сфере высшего образования // Зб. тез доповідей учасників “Тижня науки” в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ” 30–31 жовтня 2003 р.: В 3 т. – Запоріжжя, 2003. – Т. 1. – Ч. 3: Наук.-практ. конф. “Соціальні аспекти і проблеми управління”. – С. 14–15.

   Зоська Я.В. Потребительское поведение в контексте позитивизма и постмодерна // Зб. тез доповідей учасників “Дні науки в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ” 2004 р.: В 3 т. – Запоріжжя, 2004. – Т. 1. Наук.-практ. конф. “Соціологія соціальної сфери і соціальна робота”. – С. 235–237.