Анотація до роботи:

Остропольська З.М. Соціокультурні виміри концепції господарства С.М.Булгакова. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2005.

У дисертації обгрунтовується думка, що у ХVІІІ – на початку ХХ ст. в історії зарубіжної, російської й української думки виникли передумови для формування специфічного напряму – філософії господарства, грунтовну розробку якого здійснив С.М.Булгаков. Визначена специфіка булгаковського розуміння господарства як соціокультурного феномену, що охоплює не тільки "чисто" економічні відносини, але й широкий спектр філософсько-культурологічних, антропологічних, моральних, естетичних, релігійних і космологічних інтенцій. Аналізуються ще малодосліджені ідеї про культурно-креативну функцію господарства, доводиться, що С.М.Булгаков постулює софійний характер культурно-творчої (як господарчої, так і художньої) діяльності людини. Акцентується увага, що в булгаковському розумінні господарство – не стільки матеріальний, скільки духовний феномен. Обгрунтовується думка, згідно з якою ідея "розумного господарства" виступає однією з передумов учення про ноосферу, є складовою частиною релігійно-філософської версії космізму.

У дисертації здійснено узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні соціокультурних вимірів концепції господарства С.М.Булгакова. Доведено, що він розробив нову, філософсько-культурологічну концепцію, згідно з якою господарство охоплює не тільки "чисто" економічні відносини, але й широкий спектр соціокультурних феноменів – антропологічних, культурно-креативних, філософсько-етичних, естетичних, космологічних, релігійних інтенцій. Основна ідея булгаковської концепції господарства полягає в обгрунтуванні його духовної сутності.

Проведене дослідження концепції господарства С.М.Булгакова сприяло виявленню основних її ідей, висвітленню проблемних питань, визначенню перспектив подальших пошуків. Одержані результати дозволили дійти певних висновків.

1. Обгрунтована думка про те, що концепція господарства С.М.Булгакова є універсальним, філософсько-культурологічним баченням світу, яке комплексно охоплює життя людини і суспільства, всю матеріальну і духовну культуру. Зазначено, що ця концепція не набула належного висвітлення й аналізу в науковій літературі як за життя автора, так і після його смерті. Існуючі публікації, в основному статті, присвячені певним аспектам його творчості, зокрема питанням господарства, не є достатніми: бракує фундаментальних монографічних праць, дисертаційних досліджень, одиничними є наукові конференції. Всі ці обставини актуалізують необхідність детальнішого наукового дослідження спадщини С.М.Булгакова, зокрема його концепції господарства, її соціокультурних аспектів.

2. Як показує ретроспективний аналіз поглядів відомих західноєвропейських мислителів XVIII-XX ст., у центрі уваги всієї господарської тематики – соціокультурні проблеми власності, праці, трудової етики, соціальної ролі суб’єкта господарства в культурно-історичному процесі. В історії західноєвропейської суспільної думки питання організації господарства розглядаються не тільки в "чисто" економічному, але й філософсько-етичному та культурологічному планах: руссоїстська ідея про суміщення власника і трудівника в одній особі – морально зорієнтованого "господаря"; розробка Ш.Фур’є соціально справедливої моделі суспільства у формі культурно-господарчих асоціацій ("соцієтарний устрій") як альтернативи сімейному домоводству і роздрібленим господарствам, антиморальній конкуренції; соціальна концепція К.Маркса, що розглядає виробничу, трудову діяльність як людиноутворюючий і культуроутворюючий чинники; ідея "раціонального господарства" М.Вебера, що визнає у якості детермінанти не тільки виробничо-економічну діяльність, але й інші соціокультурні "фактори", зокрема, історичний тип релігії і відповідний їй господарчий етос.

3. Показано, що в українській і російській суспільній думці XVIII-XX ст. ідея господарства осмислювалась в соціокультурних вимірах – переважно в контексті етики і моралі, і в цьому полягає одна з особливостей вітчизняної філософії господарства. Найадекватнішим її віддзеркаленням є концептуальна ідея "праведного господарства" (Г.С.Сковорода, М.В.Гоголь, П.Куліш, В.С.Соловйов, С.М.Булгаков, М.Ф.Федоров, С.Л.Франк, М.О.Бердяєв, М.М.Алексєєв, Ф.О.Степун, Д.Чижевський). Прибічники цієї ідеї праведність культурно-господарчої діяльності вбачають не в історичних формах власності, а в християнсько-моральному ставленні до неї як з боку власників, так і неімущих. Господарство – це акт людського духу і від його якості залежать характер і діяльність господаря.

4. В дисертації проаналізовано напрям критичного марксизму, представники якого (П.Б.Струве, Б.А.Кістяковський, М.І.Туган-Барановський, С.М.Булгаков та ін.) намагалися ввести марксизм у русло новітніх філософсько-соціологічних уявлень і досягнень економічної теорії, поставивши його на грунт політичного реформізму. Зазначено, що феномен господарства вони переосмислюють у двох основних напрямах: 1) економічному – розробка М.І.Туган-Барановським основного господарчого принципу ("отримання найбільшої вигоди з найменшою затратою сил"); 2) філософському (в тому числі соціально-етичному, культурологічному і релігійному вимірах) – виведення проблеми господарства з меж політекономії, акцентування уваги на загальнокультурному, ціннісному, вселенському значенні людської праці і створюваного нею господарства (С.М.Булгаков).

5. Проведене дослідження показало, що С. М. Булгаков, спираючись на ідеї західноєвропейських і вітчизняних мислителів, дійшов важливого методологічного висновку: політекономія як наука про господарство потребує філософсько-теоретичного обгрунтування й поглиблення своїх концептуальних засад. Таку місію може виконати специфічна концепція – філософія господарства, яка дає змогу розглядати господарство як соціокультурний, транссуб’єктивний феномен, родовий спосіб людської діяльності, суб’єктом якої виступає все людство. Окремий індивідуальний господарчий акт можливий лише за умови передіснування "цілокупного" загальнолюдського господарчого досвіду. Головним предметом філософії господарства є людська праця як субстанція соціуму і культури. Господарство у формі трудової діяльності виконує функцію духовно-практичної адаптації людини до світу, гармонізує суб’єкт-об’єктні відносини. Відповідно, культура – це процес і одночасно результат господарчої і духовної діяльності людини.

6. Акцентовано увагу на важливому теоретичному положенні філософа про глибинні духовні основи господарства як прояв Божественної Софії. Обгрунтована думка про те, що С.М.Булгаков постулює софійну зумовленість всієї людської культуротворчої діяльності – і господарчої, і художньої: оскільки людина продукує те, що одвічно існує як софійний проект, то її творчість не містить принципово нічого метафізично нового (місія творчості належить виключно Творцеві). Показано, що для означення специфіки людської культуротворчості С.М.Булгаков використовує термін "творчість-відтворення", підкреслюючи тим самим її вторинність. Акцентовано увагу на протиріччі між господарством і мистецтвом, як двома видами людської культуротворчої діяльності, що існують у формі відносини опозиційності і взаємопроникнення. Визначені шляхи подолання антиномічністі господарства і мистецтва через повернення до втраченої цілісності життя.

7. В дисертації проаналізовано булгаківське розуміння господарчої свободи, виявлені шляхи її практичного вирішення: 1) аскетизм – досягнення духовної свободи через відсторонення від господарства, ігнорування матеріальних потреб і запитів; 2) максимальне збільшення життєвих благ, реалізація принципу "кожному за потребами" і як результат – попадання в полон безмежно зростаючих потреб і запитів. Зазначено, що, згідно з С.М.Булгаковим, людству необхідно шукати новий (третій) шлях до вирішення проблеми господарчої свободи: не перебільшуючи значимості господарства, усвідомити його необхідність, використовувати його для окультурення світу людини, керуючись релігійно-етичними, християнськими і загальнокультурними настановами.

8. Доведено, що ідея "розумного господарства" С.М.Булгакова виходить з максимально широкого використання науки на всіх рівнях соціокультурної діяльності, вона є філософською предтечею вчення про ноосферу, створеного В.І.Вернадським, П.Тейяром-де-Шарденом та ін.мислителями. Обгрунтована думка, що в контексті ідей космізму С.М.Булгаков осмислює перспективу культурної еволюції людства, визначає культурно-креативну роль людини як космоурга, тобто вищою мірою розумної й морально досконалої космічної істоти.

Основні положення дисертації опубліковані в працях:

1. Остропольская З.Н. С.Н.Булгаков о мире как хозяйстве / З.Н.Остропольская // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. - Серія: Теорія культури і філософія науки. - Х., 2002. – № 552-2. – С.105–112.

2. Остропольська З.М. Культурологічні аспекти філософії господарства С.М.Булгакова / З.М.Остропольська // Наукові записки Харківського військового університету. – Серія: Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Х.: ХВУ, 2002. – Вип. ХV. – С. 95–101.

3. Остропольская З.Н. С.Н.Булгаков о соотношении хозяйства и искусства в творческой деятельности человека / З.Н.Остропольская // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. - Серія: Теорія культури та філософія науки. - Х., 2003. – №579-2. – С. 43–48.

4. Остропольська З.М. Ідея "праведного господарства" у вітчизняній філософській думці (Г.С.Сковорода, М.В.Гоголь, С.М.Булгаков) / З.М.Остропольська // Наукові записки Харківського військового університету. – Серія: Соціальна філософія, психологія. – Х., 2003. – Вип. 2(17). – С. 87–100.

5. Остропольская З.Н. Критика С.Н.Булгаковым "экономического материализма" как философии хозяйства / З.Н.Остропольская // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. – Серія: Філософія. – № 591: Філософські перипетії. – Х., 2003. – С. 177–181.

6. Остропольская З.Н. С.Н.Булгаков о софийности хозяйства и культурного творчества / З.Н.Остропольская // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – Серія: Теорія культури та філософія науки. – Х., 2004. – № 615. – С. 155–160.

7. Остропольська З.М. С.М.Булгаков про космічні виміри господарства / З.М.Остропольська // Культура України. Серія: Мистецтвознавство. Філософія.– Вип. 14. –– Х.: 2004. — С. 39–49.

8. Остропольська З.М. Західноєвропейська соціально-філософська думка XVIII–XX століть про культурно-господарську діяльність людини /З.М.Остропольська // Культура України. Серія: Мистецтвознавство. Філософія. – Вип. 15. – Х.: ХДАК. – С. 48–57.

9. Остропольська З.М. Роздуми М.В.Гоголя про культуру людської душі та їх значення для сьогодення / З.М.Остропольська// Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 125-річчю Гната Хоткевича: Традиція і суспільство в українській культурі: матеріали конф. – Х.: ХТУ „ХПІ”, 2002. – С. 58-59.

10. Остропольська З.М. Г.С.Сковорода про творчий характер життєдіяльності людини / З.М.Остропольська // ІХ міжнародні Сковородинівські читання (до 280-річчя Г.С.Сковороди): Матеріали читань. – Х.: „Екограф”, 2002. – С. 101-103.

11. Остропольская З.Н. Булгаковская интерпретация мира как хозяйства/ З.Н.Остропольская// Міжнародна науково-теоретична конференція: Духовна культура в інформаційному суспільстві: Матеріали конф. – Х.: ХДАК, 2002. – С.79.

12. Остропольська З.М. Критика С.М.Булгаковим економічного детермінізму К.Маркса / З.М.Остропольська // Х Міжнародні Сковородинівські читання: Проблеми свободи в теоретичній філософії: Матеріали читань В 2 ч. Ч. 1. – Х.: „Екограф”, 2003. – 68-71.

13. Остропольська З.М. Моральні виміри господарчої діяльності людини/ З.М.Остропольська// Міжнародна наукова конференція : Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: Матеріали конф. – Х.: ХДАК, 2003. – С. 32-33.

14. Остропольская З.Н. Хозяйство и искусство /З.Н.Остропольская // Наукова конференція молодих учених: Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали конф. – Х.: ХДАК, 2003. – С.33-34.

15. Остропольська З.М. С.М.Булгаков про космічні виміри господарства/ З.М.Остропольська// Наукова конференція молодих учених: Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали конф. – Х.: ХДАК, 2004. – С. 57.

16. Остропольская З.Н. М.Вебер о значении подвижнической профессиональной деятельности в развитии капиталистического хозяйства / З.Н.Остропольская // Міжнародна наукова конференція: Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи: Матеріали конф. – Х.:, 2004. – С. 139-141.

17. Остропольская З.Н. Разработка С.Н.Булгаковым социально-философской концепции хозяйства / З.Н. Остропольская // Наукова конференція молодих учених: культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали конф. – Х.: ХДАК, 2005. – С. 48–49.