В дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, сутність якого полягає у виявленні особливостей становлення і специфіки розвитку сучасної інформаційної цивілізації в соціотехнічному аспекті. Здійснене дослідження дає можливість в узагальненотеоретичній формі зробити наступні висновки: 1. Аналіз цивілізації як інформаційного процесу дав можливість досліджувати ії у категоріальному полі соціальної філософії з нових позицій. Загальне поняття цивілізації експліцировано як стійка системна організація громадського життя, що включає технологічну основу суспільства, його соціально-економічний, політичний розвиток і культуру в їх соціальній цілісності, що відрізняється від локальних і замкнених кровноспоріднених і традиційно-етнічних форм спільності людей. Вона інтегрує в єдину соціальну цілісність суспільні відносини і діяльність людей, орієнтує їх на таку взаємодію із зовнішнім природним і соціальним середовищем, в процесі якого зростає організованість громадського життя. Експлікація поняття інформаційної цивілізації як категорії соціальної філософії дозволила визначити її як складний інформаційно-комп'ютерний механізм. Це формує стійкий для людства тип суспільних відносин, що генералізує прогресивний розвиток її загальної маси матеріального і духовного виробництва на основі постійного розвитку регіональних мас і сприяє експоненціальному зростанню інформаційно-інтелектуальних систем, що є ядром інформатизації всіх сфер діяльності суспільства. Запропоноване розуміння категорії соціальної філософії «інформаційна цивілізація» дозволяє досліджувати зростання інтелектуально-інформаційних систем на всіх етапах людської діяльності і в різних регіонах соціального світу. 2. Запропонована на основі уведення поняття «інформаційна цивілізація» їхня класифікація з урахуванням аналізу інформаційного виробництва, виділення загального й особливого в цьому процесі. На цій основі виділені наступні типи інформаційних цивілізацій як основні: – інформаційна цивілізація епохи становлення теоретичного знання, що зробила стрибок від буденного рівня пізнання до науково-теоретичного; – індустріальна інформаційна цивілізація, пов'язана зі становленням індустріального суспільства, широким використанням наукової інформації в усіх сферах виробничої діяльності, перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу суспільства, становленням та розвитком третьої гілки в системі науки – технічного знання; – сучасна інформаційно-комп'ютерна цивілізація, що зародилася в 40-х роках ХХ століття і бурхливо розвивається сьогодні. Запропонована класифікація дала можливість оцінити систему інформаційного виробництва в різні історичні епохи, виділити специфіку цього виробництва, розкрити рівень освоєння людиною природи і рівень її інтелектуального зростання. 3. Аналіз інформаційного виробництва епохи становлення теоретичного знання розкриває його прогрес через процес становлення теоретичного рівня пізнання, науки як сфери духовного виробництва. Інформаційні цивілізації Стародавнього Сходу, Європи, американського континенту до завоювання його конкістадорами, мали багато загального, але, якщо східні і європейські цивілізації залишили нам велику теоретичну спадщину (інформацію), то американські цивілізації доколумбового періоду залишили, перш за все, зразки матеріальної культури, але це дає нам право стверджувати, що процес виробництва інформації і його реалізація були високими. 4. Розкрито зміст другої інформаційної цивілізації – індустріальної, яка докорінним чином відрізняється від попередньої, оскільки вона, з одного боку, змогла вирішити проблему становлення і розвитку індустріального суспільства, а з іншого, не тільки поклала початок становлення процесу зв'язку науки і виробництва, але і розкрила шляхи перетворення науки в безпосередню виробничу силу суспільства. Цьому сприяло становлення в ХІХ столітті технічних наук, які заклали основу новим методам виробництва інформації через впровадження нормативних розпоряджень, онтологічних схем, формування нових наукових понять, понятійного апарату технічних наук в цілому. 5. Обгрунтування суті і виявлення змісту третього типу інформаційної цивілізації – сучасної інформаційно-комп'ютерної, такої, що почалася в кінці 40-х років ХХ століття і прийшла в ХХІ століття, дозволяє стверджувати, що у середині минулого століття відбулася інформаційна революція, джерелами якої було становлення кібернетики і бурхливий розвиток теорії зв'язку. Цей етап інформаційного виробництва, пов'язаний з дослідженням суті і природи інформації, її ролі в житті суспільства. Починається швидкий процес інформатизації всіх сфер діяльності людини і на цій основі – пояснення майбутнього людства. Висувається і починає обгрунтовуватися концепція майбутнього інформаційного суспільства. 6. Використання системного підходу у варіанті параметричної загальної теорії систем дозволило зробити системне репрезентування предмета дослідження на дескрипторному рівні (концепт, структура і субстрат), завдяки чому інформаційна цивілізація з'явилася як цілісна, відкрита, структурна й унікальна система буття соціуму. 7. Розкрито процесс становлення й обгрунтовано задачі нової сучасної технічної науки – інформаціології. Доказано, що на сучасному етапі інформаційного виробництва вона визначає рух інформації в системі наукового знання і практиці побудови нової цивілізації. Інформаціологія та інформаційно-комунікаційні технології в поєднанні розкривають соціотехнічні та теоретичні умови формування сучасної інформаційної цивілізації. Інформаціологія як дисципліна не могла виникнути раніше, оскільки інформація не була об'єктом пізнання. 8. З’ясовано, що дослідження експоненціального зростання інформації в умовах сучасної інформаційно-комп'ютерної цивілізації вимагає необхідністі широкого використання нової методології її оброблення, передавання і зберігання. Це коло соціотехнічних проблем, пов'язаних з інтеграцією і спрощенням інформації, її кодуванням і символізацією. На наш погляд це основні складові інтенсифікації інформаційних процесів. Інтеграція – закономірний результат розвитку в експериментальному науковому пізнанні процесу синтезу і взаємодії наук, вона пов'язана з узагальненням знання. В той самий час інтеграція інформації пов'язана з її спрощенням, що сприяє більш поглибленому її сприйняттю та розумінню. Спрощення інформації пов'язане з процесами ущільнення, мінімізації, економного оформлення інформації для представлення в більш «згорненому» вигляді. 9. Розкрито процес кодування інформації як гносеологічний акт переводу думки в знак. Доказано, що при кодуванні інформація більш «спресована», спроектована, ущільнена, спрощена для сприйняття і розуміння, ідеї в ній практично не повторюються. Сучасне технічне знання створило велику систему кодів, за допомогою яких людство намагається приборкати об'єм інформації, що швидко зростає. 10. З’ясувано процес символізації інформації, що дозволило встановити символ, як гносеологічний феномен, на відміну від коду. Він заснований на живому спогляданні дійсності. Але вже в ньому чуттєве споглядання доходить до процесу абстрагування. Символ виражає зміст предметів, відмінних від їх власної природи, він відображає сенс предмета, його закономірну впорядкованість, він є знак предмета. Символізація має багато загального з кодуванням, але це абсолютно відмінний засіб перетворення матеріального в ідеальне. 11. Результати, одержані в даному дослідженні, стали можливі завдяки використанню широкого спектра методів пізнання, аналізу минулих цивілізацій, новітніх технічних дисциплін. Висновки, яких дійшов дисертант, носять конструктивний теоретичний характер і можуть бути широко використані в ході обгрунтування соціотехнічних передумов і умов формування сучасної інформаційно-комп'ютерної цивілізації. | 