Дослідження проблеми підвищення ефективності інтеграції вітчизняної економіки за допомогою системи СЕУ, проведене в роботі, дозволяє сформулювати ряд висновків. 1. Аналіз ролі СЕУ в інтеграційних процесах дає можливість класифікувати їх наступним чином: СЕУ наднаціонального рівня інтеграції, які об’єднують різнонаціональні господарські суб’єкти світової економічної системи, є центрами випереджаючого розвитку світової економіки, впливають на напрям і темп її розвитку та створюють технологічну базу розвитку цивілізації; СЕУ національного рівня інтеграції, що є інтеграторами національного рівня, сприяють входженню національної економіки у світову економічну систему та є центрами національного економічного розвитку, оскільки вони визначають динаміку розвитку національної економіки загалом; СЕУ регіонального рівня інтеграції, які сприяють інтеграції регіону із рештою національної економіки, є центрами випереджаючого регіонального розвитку та задають темп і ритм розвитку економіки регіону; 2. Аналіз діяльності СЕУ в Україні в контексті інтеграційних процесів показує їх низьку ефективність. Переважна більшість СЕЗ і ТПР орієнтуються на внутрішній ринок, причому існує тенденція до зростання частки сировини і зменшення частки високотехнологічного обладнання в імпорті для більшості СЕУ. Створені технопарки існують як набір окремих інвестиційних проектів, які реалізуються у пільговому режимі та вирішують локальні завдання окремих підприємств, а не виступають центрами об’єднання науково-технічної та виробничої діяльності, через що не відіграють ролі каталізаторів інноваційних процесів у розвитку вітчизняної економіки. 3. Фактором, який впливає на швидкість еволюції СЕУ відносно рівнів інтеграції, є обсяги іноземного капіталу в національній економіці, а також його форми в такій послідовності: швидкооборотний невеликий капітал, промисловий та середньооборотний капітал як приватних інвесторів, так і, частково, корпоративний капітал. Накопичення капіталу може відбуватися як через створення СЕУ, так і через створення сприятливих економічних умов в економіці в цілому, а найбільш ефективним є поєднання обох шляхів, про що свідчить феномен південноазіатських країн. 4. Орієнтація на приплив промислового іноземного капіталу в обсягах, достатніх для початку процесів інтенсивної інтеграції у світовий економічний простір, без створення умов для функціонування швидкооборотного капіталу є концептуальною помилкою стратегії розвитку всієї системи вітчизняних СЕУ. Для забезпечення притоку невеликого приватного капіталу в сектори з найшвидшим оборотом доцільно перенести акцент на розвиток, в першу чергу, транскордонного співробітництва, яке на даний час відбувається переважно на декларативному рівні, про що свідчить зниження показників інтегрованості у світову економічну систему прикордонних західних областей та нижчі темпи їх зростання в порівнянні з аналогічними показниками решти регіонів. 5. Міжнародні транспортні коридори, яким відводиться роль інтегратора на національному рівні і, в той самий час, фактора регіонального розвитку, через непослідовність політики в їх розбудові не сприяють суттєво ані інтеграції транспортної системи України у світову транспортну мережу, ані економіки в світовий економічний простір. Факторами, що стримують розвиток вітчизняних МТК, є: нездатність прикордонних і митних служб оперативно забезпечувати перетин кордонів перевізниками; непослідовність тарифної політики, яка виявляється в тому, що тарифи на транзит територією України є нижчими, ніж в альтернативних транспортних мережах сусідніх країн, в той час як митні збори та платежі, пов’язані з перетином кордону, є значно вищими. 6. Найбільш привабливими для інвесторів є СЕУ, розташовані в промислово розвинутих регіонах. За існуючої практики залучення не малого, а середнього капіталу у високоприбуткові галузі це призводить до негативного ефекту витіснення вітчизняного капіталу з даних секторів і орієнтації на екстенсивний розвиток економіки. 7. Необхідно надати преференції прикордонним регіонам, насамперед щодо діяльності малого іноземного капіталу для забезпечення реального транскордонного співробітництва в економічній сфері. Із цією метою необхідно розширити повноваження регіональних органів влади щодо створення умов для діяльності інвесторів. Водночас, є недопустимими зміни законодавства в тих СЕУ (насамперед СЕЗ та ТПР), які вже існують. 8. За значної території більшості вітчизняних СЕУ, розвиток інфраструктури доцільно проводити шляхом створення обладнаних промислових площадок у місцях максимальної близькості до регіональних центрів інфраструктури з поступовим охопленням інфраструктурою більшості областей. З метою забезпечення фінансування створення та розвитку інфраструктури, пропонується запровадити збір на її розвиток у час отримання дозволу на діяльність в пільговому режимі із зарахуванням суми внеску до суми майбутніх пільг, з паралельним відрахуванням певної частки відсотку від продажу у фонд розвитку СЕУ. |
