Аль Дамен Нізар Мохаммад Абдельхамід. Специфічна і неспецифічна профілактика формування бронхіальної астми у дітей з алергічним ринітом : дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / АМН України; Інститут педіатрії, акушерства та гінекології. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Аль-Дамен Незар. Специфічна і неспецифічна профілактика формування бронхіальної астми у дітей з алергійним ринітом.
Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – “Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена питанням взаємозв’язку алергійного риніту і бронхіальної астми, удосконаленню лікування алергійного риніту та опти-мізації заходів профілактики його подальшого несприятливого перебігу і формування бронхіальної астми.
Наведено результати порівняльної характеристики клініко-патогенетичних механізмів розвитку алергійного риніту і бронхіальної астми у дітей, безпосередньої і віддаленої ефективності лікування алергійного риніту, його впливу на формування бронхіальної астми. Показано, що основні біологічні маркери атопії – успадкована схильність до алергійних хвороб, еозинофілія крові, шкірна сенсибілізація, підвищення рівня загального і специфічних IgE у крові - характерні як для алергійного риніту, так і для бронхіальної астми. Алергійний риніт є фактором високого ризику формування бронхіальної астми, який особливо збільшується у разі наявності прихованого бронхоспазму і обструктивних порушень функції зовнішнього дихання, що супроводжується зміною цитологічних показників і параметрів спірометрії, особливо кривої “потік-об’єм”, що є важливим для диференційної діагностики респіраторних алергозів та їх подальшого прогнозу.
Удосконалено комплексну терапію загострень алергійного риніту застосуванням антигістамінного препарату ІІІ покоління – фексофенадина гідрохлориду, що підтверджено позитивним клінічним ефектом і зменшенням сенсибілізації хворих. Уточнено показання до призначення і подовження курсу антигістамінних препаратів з метою профілактики формування бронхіальної астми. Встановлено зниження інтенсивності сенсибілізації та рівня гіперчутливості бронхів під впливом лоратадину.
На підставі доведеної позитивної клініко-імунологічної ефективності специфічної алерговакцинації для зменшення ризику розвитку бронхіальної астми у дітей старше 5 років, хворих на алергійний риніт, запропоновано призначати передсезонні курси специфічної імунотерапії протягом 3 років, що сприяє достовірному зниженню подальшого розвитку бронхіальної астми.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішеня актуальної задачі педіатрії – щодо удосконалення комплексного лікування і про-філактичних заходів, спрямованих на попередження ризику трансформації алергійного риніту в бронхіальну астму, на підставі порівняльного вивчення ознак атопії та бронхіальної гіперчутливості.
Алергійний риніт і бронхіальна астма формуються на єдиній патогенетичній основі, про що свідчить наявність обтяженої по атопії спадковості, поширеність і рівень сенсибілізації до інгаляційних та інших груп алергенів, підвищення загального рівня сироваткового IgE, наявність специфічних IgE-антитіл, еозинофілія крові, характерні для обох захворювань.
Алергійний риніт є значним фактором ризику розвитку бронхіальної астми у дітей. Головним прогностичним симптомом несприятливого перебігу алергійного риніту і його трансформації в бронхіальну астму є наявність прихованого бронхоспазму.
Еозинофілія назального секрету, індукованого мокротиння і крові свідчать на користь IgE–залежного запального процесу в дихальних шляхах у дітей з алергійним ринітом і бронхіальною астмою. Запалення в нижніх дихальних шляхах більш виражене у дітей з бронхіальною астмою, що витікає зі співставлення даних цитоморфологічних досліджень і порушення кривої “потік – об’єм”.
У 85,65 % дітей з алергійним ринітом різного ступеня тяжкості не відмічено ознак вентиляційної недостатності, а порушення функції зовнішнього дихання спостерігались у вигляді прихованого бронхоспазму. Зменшення ОФВ1 і ПОШ, зниження МОШ75 характерні для тяжкого перебігу захворювання. Ступінь виразності вентиляційної недостатності у дітей з бронхіальною астмою залежить від тяжкості захворювання.
Антигістамінні препарати нового покоління (фексофенадин) мають позитивний терапевтичний ефект в лікуванні алергійного риніту, що супроводжується зменшенням кількості і тяжкості загострень, зниженням рівня сенсибілізації, достовірним зменшенням кількості еозинофілів в назальному секреті. Профілактична дія тривалого курсу лоратадину на формування бронхіальної астми недостовірна, однак, спостерігається достовірне зниження гіперчутливості бронхів.
Специфічна алерговакцинація у дітей з алергійним ринітом має безпосередній позитивний клінічний ефект (87,5 % проти 50 % у пацієнтів групи порівняння) зі значним числом відмінних і добрих результатів (68,75 %).
Під впливом специфічної алерговакцинації спостерігається позитивна динаміка гіперчутливості до пилкових алергенів, зниження загального рівня сироваткового IgE та вмісту специфічних IgE-антитіл, зменшення гіперреактивності бронхів.
Використання передсезонної специфічної алерговакцинації протягом 3 років у дітей з алергійним ринітом достовірно зменшує можливість розвитку бронхіальної астми (12,5±6,56 % проти 32,55±7,14 % в контролі) і знижує гіперреактивність бронхів (29,16±6,56 % проти 46,51±7,60 %).
Публікації автора:
Сравнительная характеристика признаков атопии у детей с хроническим ринитом и бронхиальной астмой // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. – Київ. – 2005, випуск 14, кн. 2. – С. 135-143 .
Аллергический ринит у детей с позиций возможной трансформации в бронхиальную астму и перспективы ее предупреждения // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – №5(32). – С. 80-83 (відбір і аналіз матеріалу, статистична його обробка).(співавт. Ласиця О.Л., Охотнікова Е.Н).
Функция внешнего дыхания как патофизиологическая характеристика воспаления у детей с аллергическим ринитом и бронхиальной астмой.
Опыт применения препарата алфаст у детей с аллергическим ринитом // Doctor. – 2005.– №2(28). – С. 66-67 (відбір і аналіз клінічного матеріалу, статистична його обробка).( співавт. Ласица О.Л., Яковлева Н.Ю., Молочек Ю.А).
Ласиця О.Л., Епідеміологічні аспекти алергійного риніта та бронхіальної астми у сполученні // Матер. III з’їзду фтизіатрів і пульм. України. - Укр. пульмонол. журнал. – 2003. - №2(40). – С. 241 (відбір джерел і аналіз даних літератури, участь у написанні тез).(співавт. Ласица О.И.).
Влияние специфической аллерговакцинации на формирование бронхиальной астмы у детей с сезонным аллергическим ринитом // Тези І Всеукр. науково-практ. конф. «Імунотропні препарати в клінічній практиці». - Імунологія та алергологія. – 2004. - №1. – С. 58.
