Анотація до роботи:

Могилов О. Д. Спорядження коня скіфської доби у Східноєвропейському Лісостепу.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04. – археологія.– Інститут археології НАН України. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена розгляду кінського спорядження в Лісостепу Східної Європи за скіфської доби. Здійснено історіографічний огляд проблеми. У ході класифікації виокремлено основні класи предметів. З’ясовано специфіку їх використання. Здійснено їх поділ на різнорівневі групи. Окреслено териториальні і хронологічні межі побутування таких груп. При здійснені хронологічних розробок вдалось виокремити 9 хронологічних груп предметів кінського спорядження. Зроблено висновок про наявність 2 хронологічних масивів речей, що датуються кінцем VIII–VI ст. до н.е. та останньою чвертю VI– початком III ст. до н.е. та перехідної групи між ними (друга половина VI ст. до н.е.).

Вдалось отримати повну і системну картину розвитку предметів спорядження коня у скіфських пам’ятках Лісостепу Східної Європи.

Спорядження коня є однією із найважливіших категорій скіфської матеріальної культури, якому дослідники незмінно приділяли значну увагу. Однак, повного і системного вивчення не відбулось. Метою даного дослідження було проведення типолого-хронологічної характеристики деталей кінського спорядження скіфського часу з Лісостепу Східної Європи.

У ході класифікаційних робіт предмети кінського спорядження було розділено на наступні класи: вудила, псалії, бляхи, налобники, нагрудники, пряжки, пряжки-пронизки, пронизки, ворворки, підвіски, пластини, дзвіночки, нахрапники, ремені, деталі нагайок. У подальшому предмети поділялись на категорії у залежності від матеріалу виготовлення, форми, пропорції частин, орнаментації. Здійснення культурно хронологічної характерисики цих речей полегшує атрибуцію матеріалів з нових досліджень. Констатовано, що одні речі (вудила, псалії, ремені та ін.) мали головне функціональне призначення. Саме їх розвиток забезпечив спорядженню коня скіфського типу провідну для свого часу роль. Інші речі (привіски, дзвіночки) відігравали декоративну роль. Предмети з головним функціональним призначенням часто запозичувалися сусіднім населенням, у той час як обмін у декоративних елементах носив більш рівномірний характер.

При хронологічному поділі, речі характеризувались на протязі трьох періодів: ранньоскіфського, середньоскіфського, пізньоскіфського. Використавши принцип взаємонаявності у комплексі певних типів речей, початок застосування і вихід їх з ужитку, а також дати супроводжуючих предметів (насамперед, важливих хроноіндикаторів – античних імпортів та наконечників стріл), у рамках періодів вдалося виділити 9 типолого-хронологічних груп/етапів з властивим їм набором інвентаря, що можуть бути об’єднанні у два головних періода функціонування деталей кінського спорядження і перехідний час між ними. Протягом першого періода (кінець VІІІ – середина VІ ст. до н. е.; І–ІІІ ранньоскіфські етапи) у використанні були різні типи вудил, псалії з трьома отворами, пряжки пронизки тощо. У перехідний час (2-а половина VІ ст. до н. е.; ІV ранньоскіфський етап), поряд із архаїчними предметами, з’являються псалії з двома отворами і низка нових блях. Для другого (більш пізнього) періоду (остання чверть VІ – початок ІІІ ст. до н. е.; І середньоскіфський – ІІ пізньоскіфський етапи), характерне використання виключно двоотворових псаліїв з петельчастими вудилами. Зазначене свідчить на користь думки А.Ю. Алексєєва про наявність двох культурно-хронологічних масивів у межах скіфської культури.

За кількісними показниками, у Лісостепу Східної Європи виділяються два ареали комплексів з предметами кінського спорядження. До першого входить Києво-Черкаська група, пам’ятки басейнів Сули, Псла, Сейма та Ворскли. Для нього характерна значна кількість пам’яток ранньоскіфського часу, висока концентрація старожитностей середньоскіфської доби, та різке падіння кількості комплексів у пізньоскіфський час. До вказаного ареалу тяжіють і старожитності Західноподільської групи та Волині, де, втім, відомі лише ранньоскіфські предмети кінського спорядження. Для другого ареалу характерна мала кількість пам’яток ранньоскіфського часу, певне збільшення їх чисельності за середньоскіфської доби та належність більшості комплексів до пізньоскіфського періоду. До нього відносяться пам’ятки Східноподільської групи, Лівобережного Терасового Лісостепу, Сіверськодонецької та Середньодонської груп. За вказаними показниками із ними схожий Степ Північного Причорномор’я. Отримані дані (разом із іншими), можуть бути використані для з’ясування особливостей процесів культурогенезу скіфського періоду в Східній Європі, зокрема, специфіки заселення територій у різні періоди, демографічної ситуації на різних землях, сукупної частини вершництва серед населення та його ролі у соціальній структурі суспільства.

У ході здійсненої роботи вдалось отримати повну і системну картину розвитку предметів спорядження коня, знайдених у пам’ятках скіфського часу Лісостепу Східної Європи. Це відкриває перспективи для створення узагальнюючих досліджень з історії розвитку кінського спорядження у населення Європейської Скіфії та племен скіфоїдних культур Євразії взагалі. Отримані результати суттєво доповнюють наші знання із скіфської матеріальної культури, і внаслідок цього є вагомим внеском у дослідження історії скіфської доби на теренах Східної Європи.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Мегей В. П., Могилов О. Д. Результати досліджень курганів скіфського часу біля с. Теклівка на Поділлі // Археологічні відкриття в Україні 2001–2002 рр. – Київ, 2003. – С. 90–92.

2. Могилов О. Д. Деталі кінського спорядження у пам’ятках західноподільської групи скіфського часу // Археологія. – 2003. – № 2. – С. 74–83.

3. Могилов О. Д. Еволюція орнаменту на вудилах передскіфського часу півдня Східної Європи // Археологія. – 2003. – № 4. – С. 32-37.

4. Могилов О. Д. Хрестовидний орнамент ранньоскіфського часу // Наукові праці КПДПУ.– Кам’янець-Подільський, 2003. – С. 27–30.

5. Могилов О. Д. Клітчастий орнамент ранньоскіфського часу як хронологічний показник // Археологія. – 2005. – № 3. – С. 13-17.

6. Могилов О. Д., Діденко С. В. Вуздечні предмети з курганів “Г” біля с. Журовка // Археологія. – 2006. – № 1. – С.75-77.

Статті у інших наукових виданнях та матеріали конференцій:

7. Могилов О. Д. Місяцеподібні бляхи доскіфського часу // Від Кіммерії до Сарматії. – Київ, 2004. – С. 53-56.

8. Могилов О. Д. Архаїчні предмети скіфської вузди у старожитностях західноподільської групи // Археологія Тернопільщини. – Тернопіль, 2004. – С. 130–138.

9. Могилов О., Діденко С. Місяцеподібна бляха доскіфського часу із зібрання НМІУ // Національний музей історії України: поступ у третє тисячоліття. Тематичний збірник наукових праць. – Київ, 2004.– С. 190 – 191.