Анотація до роботи:

Антонов О.А. Стабільно-функціональний остеосинтез переломів наколінка (експериментально-клінічне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21. – травматологія та ортопедія. – Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України, Харків, 2005.

Розроблено методику керованої зовнішньої фіксації при лікуванні переломів наколінка, що відповідає сучасним анатомо-біомеханічним вимогам. Зовнішня конструкція складається з двох модулів – компресійно-фіксаційного на наколінку і базового на верхній третині гомілки. Модулі з’єднані між собою шарнірами. Репозицію і фіксацію фрагментів наколінка виконували відкрито. Методика застосована у 38 пацієнтів, її ефективність доведено з використанням сонографії, клінічних, рентгенологічних та електрофізіологічних методів дослідження.

Практичне застосування методики дозволило забезпечити ранню функцію колінного суглоба з можливістю статодинамічного навантаження нижньої кінцівки й об’єднати в часі період консолідації перелому з періодом реабілітації.

1. Переломи наколінка є актуальною медико-соціальною проблемою з досі високим відсотком до 20,5% – незадовільних результатів лікування. Найбільш перспективним напрямком лікування цього контингенту постраждалих є стабільно-функціональний остеосинтез, реалізований на основі розробки й удосконалювання методики зовнішнього черезкісткового остеосинтезу.

2. Основні вимоги оптимізації оперативного лікування постраждалих з переломами наколінка не обмежуються власне остеосинтезом наколінка, а вимагають створення оптимальних умов для відновлення цілісності і рухомості м’якотканинних структур, що забезпечують функцію колінного суглоба, виключення зовнішньої іммобілізації, забезпечення з перших днів після операції можливості рухів у колінному суглобі й осьового навантаження на кінцівку.

3. Розроблена біомеханічно обґрунтована модель черезкісткового остеосинтезу наколінка, яке являє собою зовнішню конструкцію з компресійно-фіксаційного модуля наколінка і базового модуля гомілки, взаємозв’язаних консольними шарнірами.

4. Оптимальна механічна міцність системи “наколінок–спиці–кільце” досягається використанням спиць з упорними площадками в проксимальному відділі наколінка, що перешкоджає зсуву фрагментів при середньому значенні зусилля “на розрив”, що розвивається чотириголовим м’язом стегна, перевищуючи його в 2,1 рази для спиць 1,5 мм і для спиць 1,8 мм у 3,2 рази, мінімальне зміщувальне зусилля склало 668±4,6 Н і 9928,3 Н відповідно.

5. Розроблена методика лікування дозволяє створити оптимальні умови для відновлення цілісності наколінка, рухомості м’якотканинних структур, що забезпечують функцію колінного суглоба, розвантаження патело-феморального суглоба і збереження функціональних можливостей м’язового компонента розгинального апарату. У залежності від типу переломів визначено диференційований доступ, кількість спиць і їхнє місце розташування, можливість комбінації з іншими методиками.

6. Застосування методики черезкісткового остеосинтезу з керованою зовнішньою фіксацією у постраждалих з переломами наколінка дозволило в основній групі в терміни консолідації перелому зменшити гіпотрофію чотириголового м’яза стегна на 18,3%, збільшити його скорочувальну здатність у 2,5 рази, збільшити кількість хороших результатів лікування на 9,97%, а незадовільних зменшити на 8% у порівнянні з контрольною групою.

Публікації автора:

1. Пастернак В.Н., Антонов А.А., Лобко А.Я., Черныш В.Ю., Пастернак Д.В. Анатомо-биомеханические принципы восстановительных операций при переломах надколенника// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2002. – Випуск 11, книга 1. – С. 417– 423.

Особистий внесок автора полягає в обробці літературних даних, обґрунтуванні висновків та написанні статті.

2. Пастернак В.Н., Антонов А.А., Лобко А.Я. Переломы надколенника – показания и технология наружного чрескостного остеосинтеза // Травма. – 2002. – Том 3, № 3. – С. 333-339.

Особистий внесок полягає в відборі хворих, ретроспективному аналізі історій хвороб та аналізі отриманих даних.

3. Антонов А.А., Лобко А.Я., Черныш В.Ю. Тактические подходы к проблеме лечения полисегментарных повреждений нижних конечностей. – Проблеми військової охорони здоров’я // Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. – К.: “Янтар”, 2002. – Випуск 11. – С. 540-546.

Особистий внесок полягає в проведенні клінічних досліджень, лікуванні, аналізі отриманих даних та написанні статті.

4. Антонов А.А., Лобко А.Я., Черныш В.Ю., Пастернак Д.В., Климовицкий Ф.В. Переломы надколенника с повреждением разгибательного аппарата коленного сустава – восстановительные операции с использованием аппаратов внешней фиксации// Літопис травматології та ортопедії. – 2003. – №1-2. – С.43-45.

Особистий внесок автора полягає в ретроспективному аналізі історій хвороб, отриманні результатів лікування, їх аналізі та написанні статті.

5. Пастернак В.Н., Антонов А.А., Рыжиков А.А. Прочность соединения фрагментов надколенника методом чрескостного остеосинтеза в эксперименте // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Випуск 12. Книга 2. – Київ, 2003. – С. 157-164.

Особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, аналізі отриманих даних та написанні статті.

6. Пастернак В.Н., Антонов А.А. Моделирование стабильного наружного чрескостного остеосинтеза надколенника // Травма. – 2004. – Т.5. – №3. – С. 277-282.

Особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, аналізі отриманих даних та написанні статті.

7. Деклараційний патент України 37986 А, 7 А61В17/56 / Пастернак В.М., Лобко О.Я., Антонов О.А., Черниш В.Ю., Климовицький Р.В. Спосіб остеосинтезу наколінка з пошкодженням розгинального зв’язкового апарату колінного суглоба – №2000052733; Заявл. 15.05.2000; Опубл. 15.05.2001; Промислова власність. – 2001. – №4 – II. – 3с.

Особистий внесок автора полягає в проведенні патентно-інформаційного пошуку, технічному вирішенні ідеї та обґрунтуванні стабільності синтезу та його клінічної апробації.