Анотація до роботи:

Педан В.А. Стафілококоз перепелів (біологічні властивості збудника, діагностика, профілактика) - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН.

Дисертація присвячена вивченню перебігу стафілококозу перепелів, бактеріальному обсіменінню пташників, зв’язку Staphylococcus aureus та її кількості з ензоотіями стафілококозу перепелів. Вивчені біологічні властивості Staphylococcus aureus, сприйнятливість перепелів до природного і штучного інфікування, чутливість до антибіотиків з метою використання кращих для лікування і профілактики стафілококозу перепелів.

Встановлена ступінь розповсюдження стафілококозу на 10 фермах різних областей України, відсоток кількості стафілококів при ензоотіях хвороби, перебіг, динаміка загибелі перепелів від стафілококозу, що дозволяє вчасно діагностувати хворобу.

Ізольований від перепелів збудник Staphylococcus aureus мав характерні біологічні властивості для даного виду. Був найчутливішим до байтрилу, левоміцетину, неоміцину і стрептоміцину.

Запропоновано використання найефективніших антибіотиків на основі вивчення чутливості для лікувально-профілактичних заходів при стафілококозі перепелів, зокрема, байтрил.

1. Вперше вивчений та описаний стафілококоз перепелів у природних умовах на фермах Сумської, Полтавської і Дніпропетровської областей України та фактори, що сприяють його виникненню. З трупів перепелів та інших об’єктів виділені патогенні ізоляти Staphylococcus aureus і вивчені їх головні біологічні властивості, в тому числі патогенність для перепелів та чутливість до протимікробних препаратів. Вивчена профілактична дія байтрилу при стафілококозі перепелів з метою лікування та профілактики захворювання.

2. Для перепеленят раннього віку характерний гострий перебіг стафілококозу. Септичний прояв стафілококозу характеризується депресією, кон’юнктивітами, пізніше з’являються артрити, дерматити, діарея. Характерне запалення одного (частіше гомілкостопного) або всіх суглобів ніг і крил з явищами периартритів. Смертність коливається від 9,37 до 12,35%, а летальність – від 77,59 до 90,14%.

3. Хронічна форма стафілококозу характерна для дорослих перепелів, і, як правило, розвивається після гострого перебігу хвороби. При хронічному перебігу стафілококозу перепелів постійними характерними ознаками є викривлення суглобів ніг та крил, в деяких випадках атрофія м’язів кіля, незначне зниження несучості. Захворюваність перепелів хронічною формою стафілококозу становить до 0,8%, смертність – 0,1-0,2%.

4. Всього досліджено 1006 проб з різних об’єктів: трупів перепелів різного віку, повітря, питної води, свіжого посліду, зішкребків з обладнання і стін пташників та шкаралупи інкубаційних яєць. Мікробна забрудненість повітря перепелятників коливалась від 18 до 160 тисяч мікробних тіл в 1 м³ на аматорських фермах та від 100 до 360 тисяч на крупних фермах і становила в середньому 71,2±19,62 та 216,2±21,46 тисяч мікробних тіл, відповідно.

5. Не виявлено прямої кореляції показників загального бактеріального забруднення та абсолютної кількості стафілококів у повітрі перепелятників зі спалахами стафілококозу перепелів, але встановлений зв’язок відносної кількості стафілококів до загального мікробного забруднення повітря в тих самих пташниках. Спалахи хвороби реєстрували при наявності в повітрі 3,36 і більше відсотків Staphylococcus aureus від загальної кількості бактерій.

6. На перепелиних фермах Сумської, Полтавської та Дніпропетровської областей стафілококи виділялись у всі періоди спостережень і з усіх досліджуваних об’єктів. Всього виділено 281 патогенний ізолят Staphylococcus aureus. В періоди, коли стафілококоз не реєструвався, виділено 2,8% патогенних ізолятів Staphylococcus аureus, а під час спалахів стафілококозу – 97,2%.

7. В періоди, коли стафілококоз перепелів не реєструвався, Staphylococcus aureus виділяли у 13,3% проб повітря, 9,3% зішкребків зі стін та кліток, 1,5% проб посліду і 1,4% проб з трупів перепелів; в інших об’єктах патогенних стафілококів не виявляли. Під час спалахів стафілококозу патогенні ізоляти Staphylococcus аureus виявлялись у 86,7-100% випадків з усіх об’єктів дослідження.

8. Збудник стафілококозу перепелів мав характерні біологічні властивості для Staphylococcus aureus. З 25 вивчених ізолятів у 100% випадків відмічали синтезування золотистого пігменту, у 36-44% ізолятів характерним було формування капсули або синтез ферментів патогенності (плазмокоагулази, фібринолізину, гемолізину), 20% ізолятів мали усі згадані ознаки патогенності.

9. Патогенність ізолятів Staphylococcus aureus залежала від об’єкту, із якого він був виділений. Staphylococcus aureus при штучному внутрішньом’язовому інфікуванні 14-30-добової птиці викликав загальносептичні явища та загибель 40-50% 14-добових та 10-20% 30-добових перепеленят. При інфікуванні перепелів з питною водою загибель коливалась у межах 0-20%. Від перепелів, що гинули, був реізольований Staphylococcus aureus.

10. Встановлено, що 100% ізолятів виявилися нечутливими до гентаміцину, тетрацикліну, поліміксину, амоксициліну, цефазоліну, еритроміцину і пеніциліну. Staphylococcus aureus найчутливіший до байтрилу (25,12±0,43 мм затримки росту) та чутливий до неоміцину, стрептоміцину і левоміцетину (21,8±0,12 мм, 21,32±0,02 мм та 21,07±0,28 мм затримки росту, відповідно). Встановлено, що байтрил викликає лікувально-профілактичний ефект при експериментальному стафілококозі перепелів у рекомендованій виробником дозі 10 мг/кг, а також у перевіреній нами дозі – 7,5 мг/кг живої маси.

Публікації автора:

1. Данілов О.В., Педан В.А., Гарагуля Г.І., Панікар Іг.Іг. Епізоотична ситуація з інфекційних хвороб перепелів в світі і в Україні // Вісник Сумського ДАУ: Науково-методичний журнал. Вип.4. - Суми, 1999. - С. 57-58. (Дисертант проводив аналіз даних з бактеріозів)

2. Панікар І.І., Панікар Іг.Іг., Педан В.А. Паразитоценози на перепелиних фермах Сумської, Донецької, Дніпропетровської і Полтавської областей України // Харківська держ. зооветеринарна акад.: Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць: Матеріали 4-го з’їзду паразитоценологів України. - Х, 2001. - С. 257-258. (Дисертант проводив ретроспективний аналіз хвороб перепелів, що викликані асоціаціями збудників)

3. Панікар І.І., Данілов О.В., Педан В.А. Результати використання байтрилу і авігарду для профілактики бактеріальних хвороб птиці // Вісник Сумського ДАУ. Вип. 5. - Суми, 2000. - С. 96-99. (Дисертант брав участь у проведенні експериментів по використанню байтрилу)

4. Педан В.А. Спорадичні випадки стафілококозу перепелів, ізоляція збудника та чутливість його до антибіотиків // Птахівництво: Мівідом. темат. наук. зб. Вип. 51: За матеріалами ІІІ Української конф. по птахівництву з міжнар. участю. - Борки, 2001. - С. 568-571.

5. Панікар І.І., Гаркава В.В., Педан В.А., Рисований В.І., Данілов О.В. Особливості бактеріальної флори перепелиних ферм в різних областях України // Вісник Сумського ДАУ. Вип 6. - Суми, 2001. - С. 91-93. (Дисертант брав участь в дослідженнях мікрофлори)

6. Панікар І.І., Гаркава В.В., Педан В.А., Рисований В.І., Данілов О.В. Бактеріальна забрудненість повітря приміщень і спалахи хвороб перепелів // Вісник Сумського НАУ: Науково-методичний журнал. Серія “Ветеринарна медицина”. Вип. 7. - Суми, 2002. - С. 67-70. (Дисертант проводив дослідження мікрофлори і встановленню її ролі в захворюванні перепелів)

7. Педан В.А. Стафілококоз перепелів: шляхи передачі збудника в природних і штучних умовах зараження // Вісник сумського НАУ. Вип. 8. - Суми, 2002. - С. 73.

8. Педан В.А., Безкровна Л.Н., Панасенко О.С Мікробний пейзаж повітря перепелятників, наявність стафілококової флори та хвороби перепелів // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ. - Суми, 2002. - С. 63. (Дисертант проводив дослідження та аналізував їх результати)

9. Педан В.А. Стафілококоз перепелів та біологічні властивості збудника // Ветеринарна медицина: Міжвідом. темат. науковий зб. Вип. 80. Т. 2. - Харків, 2002. - С. 217-219.

10. Панікар І.І., Решетило О.І., Гаркава В.В., Булгакова І.О., В.А. Педан, Рисований В.І., Данілов О.В., Панасенко О.С., Симонович В.Н. Асоціації мікроорганізмів повітря пташників та спалахи бактеріальних хвороб перепелів // Луганський нац. ун-т: Зб. наукових праць: Серія “Ветеринарні науки”. Вип. 27/39. - Луганськ, 2003. - С. 413-419. (Дисертант проводив дослідження, аналізував результати і готував матеріали для публікації)

11. Педан В.А. Кокова флора приміщень та зв’язок з хворобами перепелів // Вісник Сумського НАУ. Вип. 9. - Суми, 2003. - С. 91-95.

12. Педан В.А. Стафілококоз перепелів: епізоотологія, діагностика і профілактика // Наукові праці Кримського держ. агротехнологіч. ун-ту. Вип. 79. - Сімферополь, 2003. - С. 126-130.

13. Стафілококоз птиці: Методичні рекомендації / П.І. Вербицький, І.І. Панікар, В.А. Педан та ін. - К., 2001. - 24 с. (Дисертант брав участь в доборі матеріалів, аналізував результати власних досліджень та готував матеріали до друку)

14. Педан В.А Бактерії роду Staphylococcus – збудники стафілококозу перепелів // Вісник Сумського НАУ. Вип. 2(11). - Суми, 2004. - С. 112-114.

15. Педан В.А., Педан О.А. Клінічні ознаки і патологоанатомічні зміни при гострому і хронічному перебігу стафілококозу на фермі “Демпург А“ // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ. - Суми, 2004. - С. 144-145. (Дисертант проводив дослідження та аналізував їх результати)