Анотація до роботи:

Майкова Т.В. Стан адаптаційних реакцій організму та їх роль в патогенезі поєднаної патології органів гастродуоденальної зони і панкреатобіліарної ланки травної системи. – Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення наукової проблеми щодо визначення стану адаптаційних реакцій організму і впливу їх порушень на розвиток поєднаної патології органів травлення та обґрунтування принципів лікування.

Проведено комплексне дослідження 301 хворого з поєднаною патологією органів травлення.

Доведено, що під впливом стресогенних факторів ризику, в результаті структурно-функціональної дезорганізації континуума регуляції функцій нейрогуморальної, вегетативної та імунної систем, знижуються реакції захисних систем, резистентність організму до факторів ризику. Це приводить до формування і розвитку патологічних реакцій у вигляді дистрес-синдрому, який проявляється розладом місцевих регуляторних механізмів, секреторної і моторної функцій органів травлення, їх структурною дезорганізацією.

Визначено основні шляхи формування довгострокової адаптації на різних рівнях ієрархії систем її реалізації.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення наукової проблеми щодо визначення стану адаптаційних реакцій організму та впливу їх порушень на розвиток поєднаної патології, зокрема, виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту в сполученні з іншими захворюваннями органів травлення та обґрунтовано принципи лікування цих хворих.

1. Провідним етіологічним фактором у виникненні чи загостренні поєднаної патології органів травлення у 94,3% хворих є тривала психотравмуюча ситуація, яка обумовлює ознаки психофізіологічної дезадаптації у 63,5% хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (r=0,81, p<0,05) і у 70,1% хворих на хронічний гастродуоденіт в поєднанні з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом (r=0,88, p<0,05). При тривалому впливі стресорів виникає структурно-функціональна дезорганізація континуума регуляції функцій нейрогуморальної, вегетативної та імунної систем, що підтверджується змінами на структурному та функціональному рівнях практично усіх органів травлення.

2. Основою дестабілізації між захисними й агресивними факторами ШС хворих I групи стали явища десинхронозу, низький рівень функціонального резерву і показника добової адаптивності парієтальних (82,2±3,60)%, (p<0,05) та головних клітин (84,60±1,0)%, (p<0,05) слизової оболонки шлунка. У пацієнтів II групи зміни секреторної функції шлунка визначалися недостатністю симпато-адреналових впливів, на що вказують знижені значення гастромукопротеїдів стимульованої проби (0,12±0,03), (p<0,05). Поряд з цим виснаження функціональних можливостей мукоцитів обумовлено зниженням рівня показника добової адаптивності серотоніну, який корелював із рівнем сіалових кислот (r=0,93 у I групі і r=0,81 – у II, p<0,05) і фукози (r=0,77 у I групі і r=0,63 – у II, p<0,05) у шлунковому вмісті.

3. Морфологічні зміни органів гастродуоденальної зони хворих обох груп обумовлені порушеннями адаптивних реакцій стрес-реалізуючої та стрес-лімітучої систем. У хворих I групи це доведено прямою кореляційною залежністю зростання ступеня вираженості запалення слизової оболонки від активності як гормональної ланки симпато-адреналової системи (r=0,85), так і медіаторної (r=0,59) та зворотоньою – з показником стрес-лімітуючої системи, зокрема, 5-ОІОК (r= –0,79), (p<0,05). У хворих II групи частота ерозування слизової оболонки тіла шлунка корелювала з функціональною напругою медіаторної ланки симпато-адреналової системи (r=0,51) та місцевих гуморальних факторів: рівнем адреналіну (r=0,94) і норадреналіну у шлунковому вмісті (r=0,66), (p<0,05). Зі збільшенням цієї напруги зростав і діаметр ерозій (r=0,90, p<0,05). Однією з причин розвитку запального процесу ДПК є зниження активності стрес-лімітуючого фактору серотоніну (r= –0,79, p<0,05).

4. При поєднаній патології органів травлення виявлена перенапруга гормональної ланки симпато-адреналової системи, що проявлялося підвищеною секрецією адреналіну у 60,6% хворих I групи (р<0,001) та у 31,7% пацієнтів II групи (р<0,05), поряд з гіпофункцією її медіаторної ланки у 43,8% пацієнтів I групи (р<0,05) та 61,0% – II групи (р<0,001) в результаті гіперфункції адренергічних структур та порушень регуляції тканинного метаболізму (r=0,75 у хворих I групи та r=0,71 у хворих II групи, p<0,05).

5. Адаптивний ефект холінергічної ланки регуляції при зниженні рівня ацетилхоліну досягається завдяки достатній її пластичності протягом доби у 55,5% хворих I групи та у 60,4% – II групи (p<0,05). Про це свідчить кореляція між рівнем ацетилхоліну та нуклеїнових кислот у сироватці крові (r=0,68 у I групі і r=0,73 – у II, p<0,05), а також оксипроліну (r=0,70 у I групі і r=0,68 – у II, p<0,05).

6. Активність стрес-лімітуючих систем була змінена у 74,5% хворих I групи та у 67,1% – II групи за рахунок дисбалансу в серотонінергічній системі, обумовленого зниженням інтенсивності метаболічних процесів. При цьому найбільш характерними змінами в хворих I групи (58,4%) було зниження в 1,6 рази секреції серотоніну поряд зі зниженням більше ніж в 2,5 рази екскреції 5–ОІОК (p<0,001). У переважної частини хворих II групи екскреція метаболіту серотоніну знижувалася майже в 3,5 рази одночасно з гіперсекрецією серотоніну (p<0,001).

7. Поєднана патологія органів травлення розвивалася на фоні дисбалансу у ВНС, найбільш характерним його варіантом була симпатикотонія у 64,2% хворих на ВХ ДПК поєднану з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом та у 42,6% – на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом. Обумовленість її посиленням активності регуляторних вегетативних структур (r=0,75, p<0,05) і центрального рівня керування (r=0,89, p<0,05) більш виражена при ВХ ДПК, асоційованій з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом (p<0,05).

8. Незалежно від варіанту поєднаної патології, адаптаційні реакції ВНС розвивалися при напрузі нервової (r= –0,57, p<0,05) і
   гуморальної її ланок (r= –0,74, p<0,05). При ВХ ДПК, асоційованій з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом, дезадаптаційні процеси найбільш яскраво виявлялися в автономному контурі регуляції (r=0,94, p<0,05), на відміну від хронічного гастродуоденіту, асоційованого з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом, коли реакції дезадаптації стосуються системи центрального рівня регуляції (r=0,84, p<0,05). Сформульовано типи адаптивних вегетативних реакцій, які утворюють з відомими параметрами ВНС цілісну, взаємопов'язану систему процесів пристосувального значення.

9. У системну стрес-реакцію хворих обох груп залучалася імунна система, що проявлялося Т- і В-клітинною недостатністю (р<0,05) на фоні порушення процесів специфічної імунорегуляції. Відмінною ознакою адаптивних реакцій імунної системи у хворих ІІ групи було виснаження функціональних резервів рецепторного апарату Т-клітин (р<0,05) щодо біологічно активних речовин, які приймають участь у реалізації стресу, зокрема кортизолу (r=0,71, p<0,05) та адреналіну (r=0,62, p<0,05).

10. Формування і розвиток компенсаторно-пристосувальних механізмів у хворих обох груп відбувалося, з одного боку, шляхом вибіркового підключення усіх підсистем організму, які максимально мобілізували його енергетичні ресурси на рівні клітинних структур, з іншого – дестабілізації їх співвідношення. Дисбаланс нейрогуморальних структур регуляції призводив до неадекватних адаптаційних реакцій і, як наслідок, до гіпофункції протекторних факторів, про що свідчать метаболічні порушення енергетичного (r=0,90 у I групі, p<0,05), серотонінового (r=0,77 у I групі і r=0,63 – у II, p<0,05), нуклеїнового (r=0,68 у I групі і r=0,73 – у II, p<0,05), колагенового (r=0,69 у I групі, p<0,05) і мукополісахаридного (r=0,93 у I групі і r=0,81 – у II, p<0,05) обмінів.

11. Кореляційна залежність між гіперкатехоламінемією, зниженням функціональної активності медіаторної ланки симпато-адреналової і серотонінергічної систем та структурними і функціональними змінами органів травлення, свідчить про розвиток дистрес-синдрому у хворих на ВХ ДПК та ХГД, асоційовані з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом.

Публікації автора:

1. Клиническая гастроэнтерология (протоколы диагностики и лечения) / Под ред. Ю.А. Филиппова. – Днепропетровск: Журфонд, 2003. – 299 с. Автором самостійно розроблені діагностичні протоколи захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки, печінки та підшлункової залози, а також протоколи лікування хронічного гастродуоденіту та хронічного панкреатиту.

2. Майкова Т.В. Роль биологических ритмов в рецидивировании хронической патологии органов пищеварения // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, № 3-4. – С.58-59.

3. Майкова Т.В. Состояние вегетативного гомеостаза при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, сочетанной с хроническим бескаменным холециститом и хроническим панкреатитом // Харківська хірургічна школа. – 2003. – Вип. 4 (9). – С. 56-61.

4. Майкова Т.В. Роль місцевих регуляторних факторів шлункової секреції в адаптаційних процесах хворих на хронічний гастродуоденіт, поєднаний з хронічним холециститом та хронічним панкреатитом // Проблеми екології та медицини. – 2004. – Т.8, № 1-2. – С. 24-25.

5. Майкова Т.В. Иммунные критерии адаптации при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, в сочетании с хроническими бескаменным холециститом и панкреатитом // Сучасна гастроентерологія. – 2004. – №3 (17). – С. 39-44.

6. Майкова Т.В. Стрес як чинник розвитку поєднаної патології органів травлення // Сучасна гастроентерологія. – 2004. – №4 (18). – С. 49-53.

7. Майкова Т.В. Стан вегетативного гомеостазу при хронічному гастродуоденіті, поєднаному з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом // Запорожский медицинский журнал. – 2004. – №4 (25). – С. 29-33.

8. Майкова Т.В. Развитие дистресс-синдрома у больных с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в сочетании с хроническим холециститом и хроническим панкреатитом // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. – № 2. – С. 55-60.

9. Майкова Т.В. Роль місцевих регуляторних факторів шлункової секреції в адаптаційних процесах хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним холециститом та хронічним панкреатитом // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3. – С. 89-92.

10. Майкова Т.В. Состояние ультрадианного ритма секреторной активности желудка при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, сочетанной с хроническим бескаменным холециститом и хроническим панкреатитом // Український терапевтичний журнал. – 2004. – № 3. –
    С. 76-80.

11. Майкова Т.В. Стан імунної ланки регуляції у хворих на хронічний гастродуоденіт, поєднаний з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом // Медичні перспективи. – 2004. – Т.9, № 3. –
    С. 69-74.

12. Майкова Т.В. Характеристика функціональної здатності печінки і підшлункової залози у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом // Сучасна гастроентерологія. – 2004. – № 5 (19). – С. 26-32.

13. Комплексное лечение больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, сочетанной с патологией гепатобилиарной системы / Л.Н. Мосийчук, Т.В. Майкова, Т.В. Бондаренко, И.А. Васильева // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. 3, № 3. – С. 101-105. Автором самостійно проведені сонологічні дослідження, аналіз отриманих результатів.

14. Сиротенко А.С., Кудрявцева В.Е., Майкова Т.В. Роль нарушений клеточного звена иммунитета в развитии рецидива язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – №3. – С. 60-63. Здобувачем проведено аналіз та статистична обробка матеріалу, сформульовані висновки.

15. Сиротенко А.С., Крилова О.О., Майкова Т.В. Особливості макроскопічних змін слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони при рецидивуючому перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Сучасна гастроентерологія. – 2005. – №2 (22). – С. 63-68. Здобувачем проведено аналіз та статистична обробка матеріалу.

16. Некоторые данные об эффективности работы врачей-гастроэнтерологов в городских поликлиниках / З.Н. Шмигель,
    Ю.А. Филиппов, Л.Н. Петречук, И.Ю. Скирда, Т.В. Майкова // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 1999. – Вип. 28. – С. 37-40. Автором самостійно проводився збір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

17. Факторы риска при некоторых заболеваниях органов пищеварения / Л.Н. Петречук, И.Ю. Скирда, Т.В. Майкова, З.Н. Шмигель // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 1999. – Вип. 29. – С. 162-164. Автором самостійно проведено збір первинного матеріалу, аналіз отриманих результатів.

18. Майкова Т.В. Особенности клинического течения заболеваний и функциональной способности желчного пузыря при ассоциированной патологии органов пищеварения // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2000. – Вип. 30. – С. 219-228.

19. Особенности состояния эзофагогастродуоденальной зоны у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, с сочетанной патологией органов пищеварения / Е.В. Степанова, Е.В. Беспалова, Т.В. Майкова, Г.В. Гончар // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2000.– Вип. 31. – С. 49-54. Автором самостійно проведено збір первинного матеріалу, аналіз отриманих результатів.

20. Майкова Т.В., Зигало Е.В. Оптимізація діагностики та медикаментозна корекція вегетативних порушень у хворих із поєднаною патологією органів травлення з урахуванням стадій адаптаційного процесу // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2001. – Вип. 32. – С. 367-373. Автором самостійно проведено аналіз отриманих результатів, сформульовані висновки.

21. Эффективность масла из семян тыквы при гастроэнтерологической патологии / Н.М. Береза, Т.В. Майкова, Е.А. Крылова, З.И. Шевцова,
    Т.И. Бойко, Л.П. Аверянова, Е.В. Лелюхина // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2002. – Вип. 33. – С. 179-185. Автором самостійно проведено збір первинного матеріалу, аналіз отриманих результатів.

22. Майкова Т.В. Вплив стану нейрогуморальної ланки регуляції на фактори резистентності слизової оболонки шлунково-дуоденальної зони у хворих з поєднаною патологією органів травлення // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2004. – Вип. 35. – С. 33 - 49.

23. Майкова Т.В. Стан функціональної здатності печінки і підшлункової залози у хворих на хронічний гастродуоденіт, поєднаний з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом // Проблеми військової охорони здоров’я. – 2004. – № 2. – С. 164-174.

24. Майкова Т.В., Мосійчук Л.М., Беспалова О.В. Особливості макроскопічної структури органів езофагогастродуоденальної зони при поєднаній патології травної системи // Актуальні питання медичної науки та практики. – 2005. – Вип.68. – С. 100-106. Автором самостійно проведено збір первинного матеріалу, аналіз отриманих результатів.

25. Сиротенко А.С., Степанова Е.В., Майкова Т.В. Морфологическое состояние гастродуоденальной зоны при впервые выявленной язвенной болезни двенадцатиперстной кишки и рецидивирующем ее течении // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип. 36. - С. 45-50. Автором самостійно проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів.

26. Пат. 32777 А кл. А 61 В 10/00 Спосіб визначення стану регуляції шлункової секреції / Л.М. Корнійчук, І.Т. Кругліков, Т.В. Майкова,
    О.Ф. Крекнін (Україна). – № 9804185; Заявл. 08.04. 1998; Опубл. 15.02.2001, Бюл. № 1. Автору належить формулювання формули винаходу та його впровадження в практичну роботу.

27. Пат. 62772 А кл. G 01 N 33/48 Спосіб діагностики супутніх виразковій хворобі дванадцятипалої кишки захворювань інших органів /
    Т.В. Майкова, О.Ф. Крекнін, Е.В. Зигало (Україна). – № 2003054529; Заявл. 20.05. 2003; Опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12. Автору належить ідея способу, формулювання формули винаходу та його впровадження в практичну роботу.

28. Пат. 52267 А кл. A 61 B 8/00,G 01 B 17/00 Спосіб кількісної оцінки ехощільності біологічних об’єктів / Т.В. Майкова, О.І. Кліндухова (Україна). – № 2003054529; Заявл. 20.05. 2003; Опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12. Автору належить ідея способу, формулювання формули винаходу та його впровадження в практичну роботу.

29. Филиппов Ю.А., Демешкина Л.В., Майкова Т.В. Язвенная болезнь у ликвидаторов Чернобыльской аварии // Врачебная практика. – 1997. – N 3. – С. 20-23. Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз та статистична обробка.

30. Некоторые данные об эффективности работы врачей-гастроэнтерологов в городских поликлиниках / З.Н. Шмигель,
    Л.Н. Петречук, И.Ю. Скирда, Т.В. Майкова // Вісник Дніпропетровського університету. – 1998. – Вип. 1. – С. 111-115. Автором самостійно проводився збір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів

31. Автоматическая генерация протоколов ультразвуковых исследований с использованием персональных ЭВМ / Я.С. Березницкий, Т.В. Майкова, Н.Г. Гравировская, А.Г. Инкин // 2-й съезд Ассоциации специалистов ультразвуковой диагностики в медицине: (Тезисы докладов). – М., 1995. – С.140. Автором запропонована ідея дослідження, обгрунтована мета, розроблена технологія проведення дослідження.

32. Уровень факторов риска при некоторых заболеваниях органов пищеварения / Т.В. Майкова, З.Н. Галенко, Л.Н. Петречук,
    И.Ю. Скирда // Другий український тиждень гастроентерологів: (Тези доповідей). – Дніпропетровськ, 1997. – С. 87. Автором запропонована ідея дослідження, обґрунтована мета, розроблена технологія проведення дослідження та узагальнення отриманих результатів.

33. Майкова Т.В., Степанова Е.В., Беспалова Е.В. Морфо-функциональное состояние гастродуоденальной зоны при сочетанной патологии органов пищеварения // Другий український тиждень гастроентерологів: (Тези доповідей). – Дніпропетровськ, 1997. – С. 87. Автором запропонована ідея дослідження, обгрунтована мета, розроблена технологія проведення дослідження.

34. Maikova T. Functional ability of gallbladder in pathology of digestive system // Gut and the Liver. – Freiburg, 1997. – Р. 97.

35. Особливості ультрадіанного ритму секреторної функції шлунка в нормі і при десинхронозі // Т.В. Майкова, Л.М. Корнійчук,
    І.Т. Кругліков, О.О. Крилова // Фізіологічний журнал. – 1998. – Т. 44, № 3. – С. 169. Автором запропонована ідея дослідження, обґрунтована мета, розроблена технологія проведення дослідження.

36. Майкова Т.В., Кругліков І.Т., Корнійчук Л.М. Особливості ультрадіанного ритму секреторної функції шлунка в процесі тривалості екзогенної стимуляції // XV з’їзд фізіологів України: (Тези доповідей). – Донецьк, 1998. – С. 17-18. Автором запропонована ідея дослідження, обґрунтована мета, розроблена технологія проведення дослідження.

37. Кругликов И.Т., Майкова Т.В., Степанова Е.В. Особенности состояния секреторного аппарата желудка при сочетанной патологии органов пищеварения // Досягнення та невирішені питання гастроентерології: (Тези доповідей). – Харків, 1998. – С. 104. Автору належить ідея дослідження, постановка мети та розробка технології дослідження, узагальнення отриманих результатів.

38. Майкова Т.В., Зыгало Э.В., Ноздренко Ю.Б Сравнительная характеристика вегетативного гомеостаза у больных с сочетанной патологией органов пищеварения // Досягнення та невирішені питання гастроентерології: (Тези доповідей). – Харків, 1998. – С. 120. Автору належить ідея дослідження, обгрунтування мети, узагальнення отриманих результатів.

39. Maycova T.V., Korneychuk L.M., Kruglikov I.T. Diskinessias of Gallbladder and Bile Excretion Ducts in Patients with Chronic Persisting Hepatitis Combined with Chronic Diseases of Gastroduodenal Zone Falk Symposium // New Aspect in Hepatology and Gastroenterology. – Georgia, 1998. – P. 25. Автору належить ідея дослідження, обґрунтування мети, проведення функціональних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів.

40. Состояние нейрогуморального звена регуляции при сочетанной гастродуоденальной патологии / Ю.Б. Ноздренко, Т.В. Майкова,
    Н.А. Домашнева, Э.В. Зыгало // Гастробюллетень. Материалы 2-й Объединенной Всероссийской и Всеармейской научной конференции “Санкт-Петербург-Гастро-2000”. – 2000. – № 1-2. – С. 65. Автором проведено узагальнення отриманих результатів.

41. Функціональний стан кишечнику і печінки у літніх людей з захворюваннями органів травлення / Л.Я. Мельніченко, С.С. Ягмур,
    Н.М. Мосалова, Т.В. Майкова, Л.П. Аверянова, Л.В. Тропко,
    В.Є. Кудрявцева // VI з’їзд Всеукраїнського лікарського товариства. Чернівці, 18-19 травня 2001 р. // Українські медичні вісті. – 2001. – Т 4, ч. 1. – С. 70. Автором самостійно проведені ультразвукові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

42. Метод удосконалення діагностики гуморальної ланки регуляції за гемодинамічним показником: Інформаційний лист // Автори:
    Т.В. Майкова, О.І. Івасюк, Е.В. Зигало. – К., 2000 – 2 с. Автором запропоновано метод діагностики.

43. Сучасна діагностика стану вегетативного гомеостазу у хворих з патологією органів травлення: Метод. рекомендації / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: Ю.О. Філіппов, Т.В. Майкова,
    Е.В. Зигало. – Дніпропетровськ, 1997. – 16 с. Автором самостійно проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання розділу методичних рекомендацій.

44. Ультразвукова діагностика: її можливості та обмеження: Метод. рекомендації / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.:
    Б.Ф. Шевченко, Т.В. Майкова, Ю.С. Сапа. – Дніпропетровськ, 2001. – 15 с. Автором самостійно проведені ультразвукові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написані методичні рекомендації.

45. Функціональна діагностика захворювань органів травлення: Метод. рекомендації / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: Б.Ф. Шевченко, Т.В. Майкова, Ю.С. Сапа. – Дніпропетровськ, 2001. – 15 с. Автором самостійно проведені функціональні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання методичних рекомендацій.

46. Клініко-лабораторна оцінка функціонального стану секреторних залоз шлунка: Метод. рекомендації / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: А.І. Руденко, Т.В. Майкова, Л.М. Мосійчук,
    О.А. Пономаренко, Т.М. Толстикова, А.С. Сиротенко – К., 2004. – 24 с. Автором самостійно проведені функціональні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання двох розділів методичних рекомендацій.