Анотація до роботи:

Девяткова Ю.О. Стан адренергічних реакцій у білих щурів при адаптації до холоду і різному тиреоїдному статусі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю ''03.00.13 – фізіологія людини і тварин''. – Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, Сімферополь,2005.

Дисертаційна робота присвячена вивченню стану адренергічних реакцій при різних функціональних станах гомойотермного організму, що супроводжуються зміною гормонального статусу організму. Встановлено, що тиреоїдні гормони є природними регуляторами адренергічних реакцій, здійснюваних за допомогою a₁-адренорецепторів; спрямованість змін у параметрах адренергічної реакції визначається характером порушення тиреоїдного статусу – при гіпотиреозі вона інша, чим при гіпертиреозах, а при легкому гіпертиреозі відрізняється від вираженого тиреотоксикозу. Показано, що при адаптації до холоду, багатоденній адренергічній стимуляції норадреналіном і гіпертиреозі лехкого ступеня виразності відбувається активація ₁-адренергічної реакції серця білих щурів: знижується удвічі поріг реакції при стимуляції -адреноагоністом зростає значення максимально можливої величини хронотропної дії -агоністу скорочується час її розвитку. Тиреоїдний статус неоднозначно впливає на стан ₁-адренергічної реакції серця білих щурів: лехкий гіпертиреоз вдвічі зменшує поріг ₁-адренергічної реакції серця і збільшує значення максимальної величини хронотропної дії -агоністу; тироїдектомія вдвічі знижує поріг ₁-адренергічної реакції при стимуляції ізопропілнорадреналіном і зменшує значення її максимальної величини; експериментальний тиреотоксикоз важкого ступеня виразності повністю блокує чутливість серця білих щурів до ₁-адренергічної стимуляції ізопропілнорадреналіном. Робиться висновок, що симпатоадреналовій системі і гормонам щитовидної залози належить важлива роль у формуванні дійових механізмів гомойотермії, що реалізуються, як і при адаптації до холоду, за допомогою різноманітних адренергічних реакцій, здійснюваних за допомогою –, ₁– и a₁-адренорецепторів; тиреоїдні гормони є природними регуляторами цих реакцій. Характер гормонального ефекту торкається чутливості адренергічно залежних систем до b-адренергічної стимуляції, їх виразності, співвідношення внеску a- і b-адренергічних компонентів, а також особливостей доза-залежної реакції.

1. Симпатоадреналовій системі і гормонам щитовидної залози належить важлива роль у формуванні дійових механізмів гомойотермії, що реалізуються, як і при адаптації до холоду, за допомогою різноманітних адренергічних реакцій, здійснюваних за допомогою –, ₁– и a₁-адренорецепторів; тиреоїдні гормони є природними регуляторами цих реакцій. Характер гормонального ефекту торкається чутливості адренергічно-залежних систем до b-адренергічної стимуляції, їх виразності, співвідношення внеску a- і b-адренергічних компонентів, а також особливостей доза-залежної реакції.

2. Багатоденна холодова експозиція (25 діб при +3...5⁰С), багаторазові ін'єкції норадреналіну (25 ін'єкцій в дозі 0.3 мг/кг), а також експериментальний гіпертиреоз легкого ступеню виразності (ректальна температура 39.0±0.1⁰С) формують у білих щурів ефективну систему фізіологічної терморегуляції: збільшується (у 1.5 – 1.9 рази) час виживання при екстремальному охолодженні (-25⁰С) на фоні уповільнення швидкості охолоджування тварин (35-40%), зміщується (на 1-2⁰С) в меншу сторону критична точка перегину кривої падіння ректальної температури при розвитку глибокої гіпотермії. Експериментальний тиреотоксикоз (ректальна температура 41.0±0.1⁰С) і тироїдектомія суттєво знижують здібність тварин до збереження температурного гомеостазісу.

3. В основі терморегуляторних ефектів норадреналіну, трийодтироніну і холодової адаптації лежить здатність наведених чинників модулювати всі головні показники холодового калоригенезу; його інтегральний показник – ''ємність хімічної терморегуляції'' найбільшої величини досягав у щурів з легкою формою гіпертиреозу (+169%) і адаптованих до холоду (+162%), а найменшої - у тироїдектомованих тварин (-31% відносно контролю). Багаторазові ін'єкції норадреналіну імітували стан холодової адаптації, а тяжкий тиреотоксикоз і тироїдектомія викликали зворотний ефект, істотно знижуючи терморегуляторну ефективність і інтенсивність холодового калоригенезу.

4. При адаптації до холоду і її імітації шляхом багаторазового введення норадреналіну, а також при легкому гіпертиреозі (ректальна температура 39.0±0.1⁰С) формується потужний -адренергічно залежний калоригенез: удвічі знижується поріг -адренергічної реакції при стимуляції ізопропіл-норадреналіном, у 1.5 – 2.2 рази підвищується її максимальна величина. Експериментальний тиреотоксикоз (ректальна температура 41.0±0.1⁰С) не впливає на поріг адренергічної реакції і знижує на 33% її максимальну величину при стимуляції -адреноагоністом. Тироїдектомія (експериментальний гіпотиреоз) у цілому ослаблює -адренергічну залежність калоригенезу, стимульованого ізопропілнорадреналіном.

5. Адаптація до холоду і імітація гіперфункціонального стану симпатоадреналової системи шляхом попередніх багатократних (25 днів) ін’єкцій норадреналіну (0.3 мг/кг) викликали підвищення реактивності гладеньких м’язів сім’явиношуючої протоки білих щурів на a-адренергічну стимуляцію норадреналіном. Незважаючи на зміщення кривої ''доза-реакція'' у тварин ''АХ-групи'' і ''НА-групи'' по осі доз уліво, максимальна величина амплітуди скорочення СВП не змінювалася.

6. При адаптації до холоду блокада b-адренорецепторів індералом збільшувала амплітуду скорочення сім’явиношуючої протоки при максимальній дозі норадреналіну на 20% (у тварин контрольної групи на 10%); багатоденна попередня адренергічна стимуляція (25 ін’єкцій норадреналіну в дозі 0.3 мг/кг) супроводжувалася подібним ефектом (+13%).

7. Тиреоїдні гормони є природними регуляторами адренергічних реакцій, здійснюваних за допомогою a₁-адренорецепторів; спрямованість змін у параметрах адренергічної реакції визначається характером порушення тиреоїдного статусу – при гіпотиреозі вона інша, чим при гіпертиреозах, а при легкому гіпертиреозі відрізняється від вираженого тиреотоксикозу:

видалення щитовидної залози викликає двократне підвищення порога a₁-адренергічної реакції скорочення СВП на стимуляцію норадреналіном, а також супроводжується зміщенням кривої ''доза-ефект'' по шкалі доз вправо паралельно кривій контрольних тварин, що свідчить про реальність припущення про незмінність числа a₁-рецепторів в дослідженій адренергічній системі;

експериментальний гіпертиреоз легкого ступеня виразності (ректальна температура 39.0±0.1⁰С) не змінював поріг реакції СВП на норадреналін, тоді як експериментальний тиреотоксикоз (ректальна температура 41.0±0.1⁰С) вчетверо збільшував значення цього порогу;

доза норадреналіну, яка викликає максимальний ефект з боку сім’явиношуючої протоки, не залежала від ступеня виразності гіпертиреозу;

при експериментальному гіпертиреозі максимальна амплітуда скорочення СВП була вище (+22%), а при тиреотоксикозі, навпаки – нижче (-41%) контрольного рівня.

8. При адаптації до холоду, багатоденній адренергічній стимуляції норадреналіном і гіпертиреозі лехкого ступеня виразності відбувається активація ₁-адренергічної реакції серця білих щурів: знижується удвічі поріг реакції при стимуляції -адреноагоністом ізопропілнорадреналіном, зростає значення максимально можливої величини хронотропної дії -агоністу (від 63% до 17%) скорочується час її розвитку. Спостерігається суттєве підвищення ефективності (дієвості) -адренергічної блокади серця індералом, що свідчить про зростання ролі -адренергічного компоненту в хронотропній функції серця.

9. Тиреоїдний статус неоднозначно впливає на стан ₁-адренергічної реакції серця білих щурів: лехкий гіпертиреоз вдвічі зменшує поріг ₁-адренергічної реакції серця і на 23% збільшує значення максимальної величини хронотропної дії -агоністу; тироїдектомія вдвічі знижує поріг ₁-адренергічної реакції при стимуляції ізопропілнорадреналіном і на 24% зменшує значення її максимальної величини; експериментальний тиреотоксикоз важкого ступеня виразності (ректальна температура 41.0±0.1⁰С) повністю блокує чутливість серця білих щурів до ₁-адренергічної стимуляції -адреноагоністом ізопропілнорадреналіном.

Публікації автора:

1. Девяткова Ю.А., Соболев В.И. Состояние a₁-адренергической реакции при различном тиреоидном статусе//Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – Вип.9-10. – С. 8-11 (особистий внесок здобувача полягає у проведені всіх експериментів, обробці матеріалів і їх аналізу. В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

2. Девяткова Ю.А. Характеристика адренергической природы тахикардии при экспериментальном гипертиреозе// Вісник Донецького університету, Сер.А: Природничі науки,2002. – Вып.1. – С. 324-327.

3. Девяткова Ю.А. Влияние экспериментального гипертиреоза и адреноблокаторов на ''время стабилизации'' b₁-адренергической реакции сердца белых крыс //Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: Межведомственный сборник научных работ /Отв. Ред. С.В.Беспалова.- Донецк:ДонНУ, 2002. – С. 220-223.

4. Девяткова Ю.А., Соболев В.И. Состояние калоригенной b-адренергической реакции при экспериментальном гипертиреозе и адреноблокадах //Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. –2003. –№29 (41). – С. 45-48 (особистий внесок здобувача полягає у проведені всіх експериментів, обробці матеріалів і їх аналізу. В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

5. Девяткова Ю.А. Влияние адаптации к холоду и многократных инъекций норадреналина на состояние a₁-адренергической реакции //Вісник проблем біології і медицини. – 2003. –Вип.6. – С. 13-16.

6. Девяткова Ю.А., Соболев В.И. Выраженность b₁-адренергической реакции сердца белых крыс при различных экспериментальных моделях гипертиреоза //Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003. – Т.12, №1. – С.35 (особистий внесок здобувача полягає у проведені всіх експериментів, обробці матеріалів і їх аналізу. В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

7. Девяткова Ю.А. Состояние a₁-адренергической реакции семявыносящего протока белых крыс при выраженном тиреотоксикозе //Вісник Донецького університету, Сер.А: Природничі науки,2003. –Вып.1. – С. 295-297.

8. Соболєв В.І., Девяткова Ю.О. Стан ₁-адренергічної реакції сім’явиношуючої протоки білих щурів при адаптації до холоду і різному тиреоїдному статусі //Вісник Донецького університету, Сер.А: Природничі науки, 2004. – Вып.1. – С. 420-424. (особистий внесок здобувача полягає у проведені всіх експериментів, обробці матеріалів і їх аналізу. В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

9. Девяткова Ю.А., Соболев В.И. Состояние a₁-адренергической реакции при адаптации к холоду и экспериментальном гипертиреозе //Механизмы терморегуляции и биоэнергетики: взаимодействие функциональных систем: Тезисы Всероссийского симпозиума (с международным участием). Иваново,2002. – С.18 (особистий внесок здобувача полягає у проведені всіх експериментів, обробці матеріалів і їх аналізу. В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

10. Соболев В.И., Девяткова Ю.А. Состояние a₁-адренергической реакции при холодовой акклиматизации //Матеріали II-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Здоров`я та освіта: проблеми та перспективи. Донецьк,2002.–С. 349-350 (особистий внесок здобувача полягає у проведені всіх експериментів, обробці матеріалів і їх аналізу. В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

11. Девяткова Ю.О. Стан a₁-адренергічної реакції серця при адаптації до холоду /Мат. III Всеук. наук.- практ. конф. “Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи”. – Донецьк, ДонНУ. – 2004. – С. 202-203.