Анотація до роботи:

Лєпєєва О.А. Стан адренорецепторного комплексу та фактор некрозу пухлин-a при гіпертонічній хворобі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Харківській державний медичний університет МОЗ України. – Харків, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню функціонування послідовно повязаних рівней адренергічної системи – гормонально-медіаторна ланка (катехоламіни), функціональна активність адренорецепторного комплексу тромбоцитів та вторинні клітинні месенджери (циклічні нуклеотіди) – у взаємозвязку з особливостями змін прозапального цитокіну (фактор некрозу пухлин-a) у хворих на гіпертонічну хворобу з різними типами ремоделювання гіпертензивного серця.

Встановлена наявність дисбалансу та функціональних порушень на різних рівнях - нейрогуморальному, клітинному та міжклітинної взаємодії - у хворих на гіпертонічну хворобу. Виявлені особливості молекулярних механізмів реактивності тромбоцитів у хворих з різними типами ремоделювання міокарду лівого шлуночка при гіпертонічній хворобі. За результатами досліджень запропоновані практичні рекомендації для закладів практичної охорони здоровя.

1. У хворих на ГХ, на підставі вивчення рівній катехоламінів і вторинних месенджерів, функціональної активності адренорецепторного комплексу та вмісту фактора некрозу пухлин-a, встановлена наявність змін в функціонуванні послідовно повязаних ланок адренергічної системи та концентрації туморнекротичного фактору-a при різних варіантах ремоделювання лівого шлуночку, а також при зростанні цифр артеріального тиску.

2. Рівень адреналіну істотно не змінювався у гіпертензивних пацієнтів в порівнянні з контролем; вміст норадреналіну значно зростав у хворих на гіпертонічну хворобу, однак зміна його концентрації не була повязана ні з артеріальним тиском, ні з типами ремоделювання міокарду лівого шлуночка, тобто у хворих на гіпертонічну хворобу спостерігалась медіаторно-гормональна дисоціація з переважною активізацією медіаторної ланки.

3. В залежності від цифр артеріального тиску встановлено наявність змін в молекулярно-клітинному функціонуванні тромбоцитів: у хворих з гіпертонічною хворобою 1 ступеня спостерігається підвищення функціональної активності a₂- та b₂-адренорецепторів; у хворих на гіпертонічну хворобу 2 ступеня зафіксоване зростання реактивності тромбоцитів, однак активність b₂-адренорецепторів переважає відповідь a₂-рецепторів; у хворих з гіпертонічною хворобою 3 ступеня відбувається посилення активності a₂-адренорецепторів при зниженні реагування b₂-рецепторів на стимуляцію адреналіном in vitro.

4. Кожен тип ремоделювання міокарду лівого шлуночку характеризується своєрідними особливостями в функціонуванні адрено-рецепторного комплексу тромбоцитів: активність a₂-адренорецепторів різко зростала у осіб з нормальною геометрією в порівнянні з контрольною групою. У осіб з концентричним ремоделюванням та концентричною гіпертрофією відмічалось її зниження до показників, які були порівняними з контрольною групою. У осіб з ексцентричною гіпертрофією зареєстровано зниження цього показника до мінімальних значень. Активність b₂-адренорецепторного комплексу при стимуляції адреналіном зростала у осіб з нормальною геометрією, декілька знижувалась у осіб з концентричним ремоделюванням, досягала свого максимального значення у осіб з концентричною гіпертрофією та знижувалась у осіб з ексцентричною гіпертрофією до показників, порівняних з контрольною групою.

5. У хворих на гіпертонічну хворобу 1 ступеня в умовах гіпернорадреналінемії спостерігалось зростання функціональної активності b₂-адренорецепторів, що була повязана з вмістом цАМФ та потовщенням міжшлуночкової перетинки. У хворих з нормальною геометрією функціональна активність a₂- та b₂-адренорецепторів корелювала з товщиною міжшлуночкової перетинки.

6. В системі вторинних месенджерів були зареєстровані наступні особливості: рівень цАМФ не змінювався у хворих на гіпертонічну хворобу в порівнянні з контролем, а вміст цГМФ значно зростав у гіпертензивних пацієнтів, але суттєво не залежав від ступеня гіпертензії та варіантів ремоделювання міокарду.

7. Зафіксоване поступове вірогідне збільшення концентрації ФНП-a паралельно зростанню артеріального тиску. Зростання вмісту цього цитокіну асоціювалось з дилатацією порожнини та зниженням скорочувальної і насосної функції лівого шлуночка, що підтверджується виявленням кореляційних звязків між цими показниками. Також рівень ФНП-a значно зростав у хворих з ексцентричною гіпертрофією з дилатацією лівого шлуночка.

Публікації автора:

1. Лепеева Е.А. Система циклических нуклеотидов и гипертрофия миокарда левого желудочка у больных гипертонической болезнью//Медицина сегодня и завтра. - 2001.- № 4.-С.53-55.

2. Лепеева О.А. b₂-адренорецепторний комплекс та система циклічних нуклеотидів у хворих на гіпертонічну хворобу//Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2002.- № 3.- С. 6-9.

3. Ковалева О.Н., Щеголева Т.Ю., Колесников В.Г., Лепеева Е.А. Взаимосвязь рецепторного комплекса тромбоцитов и гипертрофии левого желудочка у больных гипертонической болезнью//Медицина сегодня и завтра. - 2001. - № 2.-С.37-40. Автором проведено ехокардіографічне обстеження хворих, дослідження функціональної активності тромбоцитів, статистична обробка та інтерпретація отриманих даних, оформлення роботи.

4. Ковалева О.Н., Щеголева Т.Ю., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И., Колесников В.Г., Лепеева Е.А. Молекулярные механизмы реализации стресса у больных артериальной гипертензией//Врачебная практика. – 1999. - №4. – С. 7-10. Автором проведено відбір хворих, статистична обробка отриманих результатів, оформлення роботи.

5. Шаповалова С.А., Лепеева Е.А. Метаболические и гемодинамические характеристики гипертонического сердца на разных стадиях гипертонической болезни//Медицина сегодня и завтра: Сб. работ молодых ученых и специалистов. – Харьков, 1997.- вып. 2.- С. 56-58. Автором проведено відбір хворих, аналізувались отримані дані, проведена статистична обробка та оформлення статті.

6. Ковальова О.М., Шаповалова С.О., Лепеєва О.А. Медикаментозні засоби запобігання, уповільнення розвитку та реверсії гіпертонічного серця //Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія. - 1997.- № 4.- С. 281-284. Автором проводився відбір хворих, їх обстеження, оформлення статті.

7. Ковалева О.Н., Журавлева Л.В., Ащеулова Т.В., Лепеева Е.А. Механизмы ремоделирования миокарда при артериальной гипертензии: факты и нерешенные проблемы//Экспериментальная и клиническая медицина. - 2000. - № 1. – С. 90-92. Автором написана частина статті щодо симпато-адреналової системи.

8. Сидоров Д.Ю., Лепеева Е.А. Адренергические механизмы формирования гипертонического сердца// ХІV з’їзд терапевтів України: матеріалі зїзду. – Київ . – 1998. – С. 68-69. Автором проведено відбір хворих, набір матеріалу для аналізів, статистична обробка отриманих даних.

9. Shapovalova S., Kovaljova O., Lepeeva E. Presymptomatic diagnosis of heart failure in hypertension.// The Journal of heart failure. - 1998.- vol. 5, № 3.- Abstracts.- P.104. Автором проведено обстеження хворих, статистична обробка отриманих результатів.

10. Kovaljova O., Sidorov D., Smirnova V., Shchegoleva T., E. Lepeeva, EFH – dielectrometry method in investigation molecular mechanisms of stress realization//Third international Kharkov symposium “VSMW’ 98”. - Kharkov. – 1998. - Volume 2. – P. 782-784. Автором виконано клінічне обстеження хворих, набір матеріалу для аналізу, оформлення роботи.

11. Ковалева О.Н., Щеголева Т.Ю., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И., Колесников В.Г., Лепеева Е.А. Мембранные эффекты эналаприла малеата при гипертонической болезни // V національний з’їзд фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”: матеріали зїзду. – Харків. - 1999. – С. 667-668. Автором проведено дослідження функціонального стану адренорецепторів тромбоцитів, обробка та інтерпретація отриманих результатів.

12. Ковалева О.Н., Щеголева Т.Ю., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И., Колесников В.Г., Лепеева Е.А. Функциональная активность адренорецепторов тромбоцитов больных мягкой артериальной гипертензией // ІІ съезд биофизиков России : тезисы докладов. – Москва. – 1999. - Том ІІ . – С. 688. Автором проведено набір матеріалу для аналізу, досліджена функціональна активність адренорецепторів.

13. Лепеева Е.А., Ащеулова Т.В. Адренергическая активность, инсулинорезистенстность при формировании гипертензивного сердца// Научно-практическая конференция молодых ученых «Перспективы развития терапии в канун XXI века»: материалы конференции. – Харьков. - 1999. – С. 10-11. Автором проведено ехокардіографічне обстеження хворих, аналіз показників симпато-адреналової системи, статистична обробка даних.

14. E. Lepeeva, O.Kovaljova, T. Shchegoleva, D. Sidorov, V. Smirnova, V. Kolesnikov. Adrenoreceptors platelet activity in hypertension with and without Ieft ventricular hypertrophy// Journal of Hypertension. – 1999. - Vol.17 (Suppl. 3 ). – S252. Автором проведено вивчення стану адренорецепторів тромбоцитів, ехокардіографічне обстеження хворих, статистична обробка результатів.

15. Ковалева О.Н., Щеголева Т.Ю., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И., Лепеева Е.А. Влияние эналаприла малеата на адренорецепторы тромбоцитов//Республіканська науково-практична конференція з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів”: матеріали конференції. - Вінниця. - 1999.- С.47-48. Автором проведено вивчення стану адренорецепторів тромбоцитів.

16. Ковалева О.Н., Ащеулова Т.В., Лепеева Е.А. Фактор некроза опухолей-a при артериальной гипертензии// Сборник научных трудов «Достижения и перспективы развития терапии в канун XXI века». Харьков. - 2000. – С. 148-151. Автором проведено відбір хворих, статистичний аналіз отриманих результатів, оформлення роботи.

17. Ащеулова Т.В., Ковальова О.М., Лєпєєва О.А., Латогуз Ю.І. Роль міжклітинних медіаторів при розвитку дисфункції міокарду у хворих на артеріальну гіпертензію// VI конгрес кардіологів України: матеріали конгресу. – Київ. - 2000. – С.53. Автором проведено набір матеріалу для аналізу, оформлення роботи.

18. Kovalyova O., Lepeeva E. Adrenoreceptors functional activity and secondary messengers system on hypertension// Journal of Hypertension. - 2001. – Vol. 19 (suppl.2). – P.S42. Автором проведено набір матеріалу для аналізу, дослідження функціональної активності тромбоцитів, ехокардіографічне обстеження хворих, статистична обробка даних, оформлення роботи.

19. Лепеева Е.А. Адренергическая система при различных вариантах ремоделирования гипертензивного сердца//Науково-практична конференція молодих вчених “Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії”: матеріали конференції. - Харків. - 2003.- С.33-34.