Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Кардіологія


Поташев Сергій Вікторович. Стан діастолічної функції лівого шлуночка у хворих після гострого інфаркту міокарда : дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Поташев С.В. Стан діастолічної функції лівого шлуночка у хворих після гострого інфаркту міокарда. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню стану діастолічної функції ЛШ у хворих після ГІМ у взаємозв’язку з наявністю у них ПІМ і станом варіабельності серцевого ритму, а також впливу протиішемічної терапії амлодипіном на показники діастолічної функції ЛШ та віддалений прогноз у цих хворих.

Дисертація базується на комплексному дослідженні 201 хворого після ГІМ, в яких на підставі дослідження клінічних, доплерівських ехокардіографічних даних, параметрів добового моніторування ЕКГ, включаючи варіабельність серцевого ритму, доведено наявність взаємозв’язку між вищевказаними параметрами та показниками діастолічної функції ЛШ. Показана можливість корекції порушень діастолічної функції ЛШ за допомогою диференційованого застосування протиішемічної терапії, що в сукупності дає нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної кардіології – оптимізація лікування хворих після ГІМ та покращання у них віддаленого прогнозу. Доведено, що в хворих з рестриктивним типом наповнення ЛШ значно гірший прогноз щодо летального виходу та виникнення реінфаркту у хворих після гострого Q-інфаркту міокарда протягом 5 років спостереження. У хворих із порушенням релаксації ЛШ найбільш позитивний прогноз. Довгострокове застосування представника ІІІ генерації тривало діючих блокаторів кальцієвих каналів – амлодипіну – в комплексній базовій терапії Q-інфаркту міокарда у хворих із ПІМ через 3-4 тижні після розвитку гострого Q-інфаркту міокарда позитивно впливає на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки та віддалений прогноз протягом п’яти років після ГІМ, особливо у хворих з вихідним рестриктивним типом наповнення ЛШ.

На підставі комплексного дослідження клінічних, доплерівських ехокардіографічних даних, параметрів добового моніторування ЕКГ у хворих після ГІМ доведено наявність взаємозв’язку між вищевказаними параметрами і показниками діастолічної функції ЛШ; виявлена можливість корекції порушень діастолічної функції ЛШ за допомогою диференційованого застосування протиішемічної терапії, що в сукупності дає нове вирішення актуального наукового напрямку сучасної кардіології – оптимізація лікування хворих після ГІМ та покращання у них віддаленого прогнозу.

  1. Порушення діастолічної функції ЛШ було виявлене в 100% хворих, а саме: порушення релаксації ЛШ – у 70,6%; рестриктивний тип наповнення ЛШ – у 21,9%; псевдонормалізація діастолічного наповнення ЛШ – у 7,5% досліджених хворих. Діастолічна дисфункція ЛШ по типу порушення релаксації ЛШ, що виявлялася у більшості випадків, не залежить від ФВ ЛШ та превалює у ранньому постінфарктному періоді. Разом з тим, псевдонормалізація та рестриктивний тип наповнення ЛШ асоціюються із систолічною дисфункцією ЛШ.

  2. Встановлено, що ПІМ спостерігалася у 34,3% хворих після Q-інфаркту міокарда, в тому числі її безбольова форма – у 10,9%, а рання постінфарктна стенокардія – у 23,4% хворих.

  3. У хворих із рестриктивним типом наповнення ЛШ достовірно частіше розвивається ПІМ – у 45,5% (ББІМ – 9,1%; РПС – 36,4%) хворих порівняно з хворими із порушенням релаксації ЛШ, де ПІМ виявлена у 31,0% хворих (ББІМ – 19%; РПС – 12%); р<0,01, та хворих із вихідною псевдонормалізацією наповнення ЛШ, де ПІМ була наявна у 33,3% хворих (ББІМ - 6,6%; РПС - 26,7 %); р<0,01.

  1. Найбільш виражені порушення ритму серця та автономної регуляції серцевої діяльності спостерігаються у хворих з рестриктивним типом наповнення ЛШ (SDNN 96,75±8,6; LF/HF 5,71±0,93) порівняно з групами порушення релаксації ЛШ (SDNN 176,06±18,6, p<0,001; LF/HF 3,84±1,34, p<0,001) та псевдонормалізації наповнення ЛШ (SDNN 109,5±23,5, p<0,001; LF/HF 5,0±1,0, p<0,001).

    Зниження сумарної ВСР достовірно корелює з порушенням показників діастолічної функції ЛШ: DT (r=0,33, p=0,01) та IVRT (r=0,29, p<0,05), які можна вважати чутливими показниками діастолічної дисфункції ЛШ у хворих з ПІМ. ФВ ЛШ слабо корелює із зниженням сумарної ВСР (r=0,24, p=0,05).

    Протягом 18 місяців у пацієнтів з ПІМ спостерілися достовірно вищі темпи постінфарктного ремоделювання ЛШ ) згідно з показником “± КДІ/t”, який дорівнює 0,50 у цій групі хворих (0,56±0,07 ум. од.) порівняно з хворими без ПІМ, жодний з яких не досяг цієї величини індексу (0,26±0,01; р<0,001).

    Діастолічна дисфункція за рестриктивним типом ЛШ значно погіршує прогноз щодо летального виходу та виникнення реінфаркту у хворих після гострого Q-інфаркту міокарда протягом 5 років спостереження. У хворих із порушенням релаксації ЛШ виявився найбільш сприятливий прогноз за 5-річний період.

    Довгострокове застосування представника ІІІ генерації тривалодіючих блокаторів кальцієвих каналів – амлодипіну в комплексній базовій терапії Q-інфаркту міокарда у хворих із ПІМ через 3-4 тижні після розвитку гострого Q-інфаркту міокарда позитивно впливає на показники внутрішньосерцевої геодинаміки та віддалений прогноз протягом п’яти років після ГІМ, особливо у хворих з вихідним рестриктивним типом наповнення ЛШ.

Публікації автора:

        1. Шершнев В.Г., Долженко М.Н., Сыволап В.В., Шершнева О.В., Поташев С.В., Гайдаев А.Ю. Состояние вариабельности сердечного ритма у больных с болевой и безболевой постинфарктной ишемией миокарда // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. – Запоріжжя. – 1999. – Вип. 4. – С. 295-301. (Брав участь в обстеженні досліджуваних хворих, самостійно проводив Холтерівське моніторування ЕКГ, здійснював статистичну обробку та аналіз одержаних даних, особисто оформив результати у вигляді статті).

              1. Шершнев В.Г., Долженко М.Н., Сыволап В.В., Шершнева О.В., Поташев С.В., Телесова Т.И., Гайдаев А.Ю. Постинфарктная ишемия миокарда: клинические аспекты феномена адаптации к ишемии // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. – Запоріжжя. – 1999. – Вип. 5. – С. 221-226. (Брав участь в обстеженні досліджуваних хворих, самостійно проводив Холтерівське моніторування ЕКГ, здійснював статистичну обробку та аналіз одержаних даних, особисто оформив результати у вигляді статті).

              2. Бобров В.О. Постінфарктна ішемія міокарда. – К.: 2001. – 160 с. (Самостійно проводив клінічне обстеження досліджуваних хворих, Холтерівське моніторування ЕКГ, особисто здійснював статистичну обробку та аналіз одержаних даних, брав участь у написанні розділу монографії Бобров В.О., Долженко М.М., Поташев С.В. „Постінфарктна ішемія міокарда і раптова коронарна смерть”).

              3. Бобров В.О., Долженко М.Н., Поташев С.В., Волченко Г.В. Диастолическое расслабление левого желудочка у больных в раннем постинфарктном периоде // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Вип. 11; кн. 3. – К., 2002. – С. 137-142 (Особисто проводив ехокардіографічне дослідження обстежених хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, особисто підготував статтю до друку).

              4. Долженко М.М., Поташев С.В., Федотов С.В. Постінфарктна ішемія міокарда: проспективне дослідження ремоделювання лівого шлуночка // Український кардіологічний журнал. – 2002. - №5. – С. 28-32. (Особисто проводив ехокардіографічне дослідження обстежених хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, особисто підготував статтю до друку).

              5. Бобров В.О., Долженко М.М., Поташев С.В. Стан варіабельності серцевого ритму у хворих з порушенням діастолічної функції лівого шлуночка у ранньому постінфарктному періоді // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Вип. 12; кн. 2. – К., 2003. – С. 391-399. (Особисто проводив Холтерівське моніторування ЕКГ та ехокардіографічне дослідження обстежених хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, особисто підготував статтю до друку).

              6. Бобров В.О., Шершньов В.Г., Долженко М.М., Шершньова О.В., Поташев С.В., Турик Т.В., Никифорчин І.В. Проспективне дослідження виживаності хворих з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка після гострого інфаркту міокарда // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - №6. - Т. 1. - С. 44 - 46. (Особисто проводив ехокардіографічне дослідження обстежених хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, особисто підготував статтю до друку).

              7. Пат. 57295 А України, МКИ 7 А61В5/00, 5/02. Спосіб прогнозування темпів постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка у хворих із постінфарктною ішемією міокарда: Пат. 57295 А України, МКИ 7 А61В5/00, 5/02 В.О. Бобров, Ю.М. Сіренко, М.М. Долженко, С.В. Поташев; - Державний Департамент інтелектуальної власності. - № 2002076100; Заявл. 22.07.2002; Опубл. 16.06.2003, Бюл. № 6. – 1 с. (Особисто проводив ехокардіографічне обстеження досліджуваних хворих, статистичну обробку одержаних даних, готував документацію).

              8. Бобров В.О., Долженко М.М., Поташев С.В. Постінфарктне ремоделювання лівого шлуночка: ретроспективна оцінка довгострокової протиішемічної терапії // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - №6. - Т. 1. - С. 55 - 58. (Особисто проводив Холтерівське моніторування ЕКГ та ехокардіографічне дослідження обстежених хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, особисто підготував статтю до друку).

              9. Бобров В.А., Долженко М.М., Поташев С.В. Вплив протиішемічного лікування на стан діастолічної функції лівого шлуночка: проспективне спостереження хворих після гострого інфаркту міокарда // Український кардіологічний журнал. – 2004. - №1. – С. 60-63. (Особисто проводив клінічне дослідження та спостереження обстежених хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, особисто підготував статтю до друку).

              10. Potashev S.V. Contemporary predictors of vital arrhythmias in the patients with postinfarction myocardial ischemia // 4th International Medical Students Congress, Katowice, Poland: Congress book. – 1998. – Р. 116. (Брав участь в обстеженні досліджуваних хворих, самостійно проводив Холтерівське моніторування ЕКГ, здійснював статистичну обробку та аналіз одержаних даних, написання та підготовку тез до друку).

              11. Шершнев В.Г., Долженко М.Н., Шершнева О.В., Поташев С.В., Гайдаев А.Ю. Вариабельность сердечного ритма как предиктор развития систолической дисфункции левого желудочка у больных с постинфарктной ишемией миокарда // Тезисы докладов научно-практической конференции “Актуальные проблемы кардиологии”. – Тюмень – 1999. – С. 114-115. (Брав участь в обстеженні досліджуваних хворих, самостійно проводив Холтерівське моніторування ЕКГ та клінічне спостереження за хворими, здійснював статистичну обробку та аналіз одержаних даних, написання та підготовку тез до друку).

              12. Долженко М.Н., Поташев С.В. Состояние вариабельности сердечного ритма у больных с болевой и безболевой постинфарктной ишемией міокарда // III Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка Володимира Веніамановіча Фролькіса: Тези доповідей. – 28 січня, 2002, Київ. – С. 152 -153. (Особисто обстежував досліджуваних хворих, самостійно проводив Холтерівське моніторування ЕКГ та клінічне спостереження за хворими, особисто здійснював статистичну обробку та аналіз одержаних даних, написання та підготовку тез до друку).

              13. Долженко М.Н., Поташев С.В. Нарушения ритма сердца у больных с болевой и безболевой постинфарктной ишемией миокарда // III Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка Володимира Веніамановіча Фролькіса: Тези доповідей. – 28 січня, 2002, Київ. – С. 153. (Особисто обстежував досліджуваних хворих, самостійно проводив Холтерівське моніторування ЕКГ та клінічне спостереження за хворими, здійснював статистичну обробку та аналіз одержаних даних, написання та підготовку тез до друку).

              14. Бобров В.О., Долженко М.Н., Поташев С.В. Нарушения ритма у больных в раннем постинфарктном периоде. Прогностическое значение диастолической дисфункции левого желудочка // Матеріали об’єднаного пленуму правлінь українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю. „Серцева недостатність – сучасний стан проблеми”. – Київ, 2002. – С. 26-27. (Особисто проводив Холтерівське моніторування ЕКГ та ехокардіографічне дослідження обстежених хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, особисто підготував тези до друку).

              15. Долженко М.Н., Поташев С.В. Состояние диастолической функции левого желудочка у больных с постинфарктной ишемией миокарда // Матеріали об’єднаного пленуму правлінь українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю. „Серцева недостатність – сучасний стан проблеми”. – Київ, 2002. – С. 48-49. (Особисто проводив ехокардіографічне дослідження обстежених хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, особисто підготував тези до друку).

              16. Dolzhenko M.N., Bobrov V.A., Bobrova Y.V., Potashev S.V. Postinfarction myocardial ischemia: influence upon outcome after acute myocardial infarction // Quatrime Congres Francophone de Cardiologie Interventionelle, 16-18 Octobre 2002 Paris, France. – Р.138. (Особисто проводив Холтерівське монітовування, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, особисто проводив переклад матеріалу та підготував тези до друку).

              17. Dolzhenko M.N., Bobrov V.A., Bobrova Y.V., Potashev S.V. Left ventricle diastolic filling in the patients with postinfarction ischemia // Quatrime Congres Francophone de Cardiologie Interventionelle, 16-18 Octobre 2002 Paris, France. – Р.139. (Особисто проводив ехокардіографічне дослідження обстежених хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, особисто проводив переклад та підготував тези до друку).