Руднєв Іван Михайлович. Стан ендокринної функції підшлункової залози при дії малих рівнів іонізуючого опромінення та стресу: Дис... канд. мед. наук: 03.00.01 / АМН України; Науковий центр радіаційної медицини. - К., 2002. - 154арк. - Бібліогр.: арк. 132-154.
Анотація до роботи:
Руднєв І.М. Стан ендокринної функції підшлункової залози при дії малих рівнів іонізуючого опромінення та стресу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія – медичні науки. – Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ. – 2002.
В учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС періоду 1986–1987 рр., хворих на ЦД виявлена вірогідна квадратична залежність між рівнем глікемії і отриманими ними дозами опромінення в діапазоні 10–90 сГр, ознаки порушень ліпідного обміну, стану гепато-біліарної системи.
В експериментах на щурах, за умов впливу ІВ в широкому діапазоні доз (0,1–5 Гр) та іммобілізаційного стресу, на 7, 30 та 90 добу після впливу, визначені дозозалежні зміни ендокринної функції підшлункової залози і вуглеводного обміну, активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та інтенсивності процесів ПОЛ у різних тканинах, подібні зрушенням в УЛНА, що розглядаються як ознаки підвищеного ризику захворювання на ЦД. За нелетальних доз ІВ виявлено зміни морфофункціонального стану підшлункової залози, зокрема з боку a- та b-клітин. Продемонстровано значущість чинника ІВ і стресу в цих процесах.
В результаті аналізу даних клініко-епідеміологічного регістру НЦРМ АМН України і власних експериментальних досліджень встановлено зв’язок між поглинутими дозами іонізуючого випромінювання і окремими показниками ендокринної функції підшлункової залози та станом вуглеводного обміну.
Рівень глюкози у крові учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС періоду 1986–1987 рр., хворих на цукровий діабет, нижчий за 6,1 ммоль/л, не пов’язаний з дозою опромінення. За більших значень цього показника між отриманими дозами (в діапазоні 10–85 сГр) і рівнем глюкози виявлено достовірну (p< 0,01) квадратичну залежність.
Серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на цукровий діабет, частота відхилень від норми показників білкового, ліпідного обміну, функціонального стану гепато-біліарної системи підвищена. Відхилення рівнів білірубіну і загального холестерину спостерігалися у 23,7%±2,2% та 23,7%±2,15% випадків відповідно. Активність аланінамінотрансферази підвищена частіше у осіб з гіперглікемією, ніж у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС з нормальним концентрацією глюкози: 20,6%±1,6% проти 4,0%±3,9 %.
Через місяць після одноразового загального опромінення щурів, у діапазоні доз від 0,1 до 5 Гр встановлено дозозалежне і вірогідне зростання рівня глюкози та підвищення рівнів адреналіну і кортикостерону. У порівнянні з неопроміненими тваринами, рівень інсуліну у крові зростає за доз 0,1 та 0,5 Гр і знижується за більш високих доз.
Встановлено дозозалежне зменшення рівня глікогену у гомогенатах печінки, на тлі зниження концентрації білка у крові водночас із зростанням активності аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази, що в цілому вказує на розвиток процесів глюконеогенезу і ураження гепатоцитів після опромінення.
Рівень МДА в тканинах гіпофіза і гіпоталамуса різко зростає за дози 0,1 Гр і з подальшим збільшенням дози, практично не змінюється; у підшлунковій залозі рівень МДА зростає максимально за доз 2 і 5 Гр, що вказує на інтенсифікацію процесів ПОЛ в цих органах.
Із збільшенням термінів, що минули після опромінення, рівні адреналіну і кортикостерону у крові дещо знижуються, концентрація інсуліну ж практично не залежить від чинника часу; рівень МДА в гіпофізі і гіпоталамусі залишається стабільно підвищеним до 90-ї доби, і стає максимальним на цей термін у підшлунковій залозі.
На 30 добу після загального опромінення щурів в дозі 5 Гр спостерігаються морфофункціональні ознаки зниження секреторної активності b- і a-клітин підшлункової залози: зменшення кількості секреторних гранул та дистрофічні процеси у цитоплазмі. В гепатоцитах спостерігаються виражені дистрофічно-деструктивні зміни із ознаками зниження їх функціональної активності.
Продемонстровані істотні порушення функції гепатоцитів за даними швидкості поглинання кисню гомогенатами печінки, які були подібними за впливу іонізуючого випромінювання та іммобілізаційного стресу. За дози 0,5 Гр виявлені ознаки стимуляційного ефекту, а за дози 1 Гр – зниження мобілізації енергетичних ресурсів. Накопичення МДА у гомогенатах ряду органів залежить від кількості експозицій іммобілізаційного стресу.
Вплив іммобілізаційного стресу і дози опромінення на більшість біохімічних параметрів, що визначалися, визначено вірогідним; цей додатковий стресовий чинник нерадіаційної природи посилює радіаційний ефект, а їх взаємодія має переважно адитивний характер. Внесок додаткового стресового чинника у зміни визначених параметрів тим більший, чим менший рівень радіаційного впливу.
Публікації автора:
Влияние малых доз радиации на состояние поджелудочной железы в експерименте / Л.А.Порохняк, А.Т.Носов, И.М.Руднев, Л.П.Деревянко // Чернобыльская трагедия и здоровье киевлян через десять лет: Сборник научно-практических работ. – Киев. – 1996. – С. 72. Дисертантом проведено аналіз літератури, проведено зіставлення результатів морфологічних досліджень, з даними параметрів, визначених в експерименті.
Руднєв І.М. Ендокринна функція підшлункової залози при дії іонізуючої радіації // Матеріали 3-го симпозіуму “Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації“. – Київ. – 1997. – С. 213–214.
Руднев И.М. Сахарный диабет у участников ликвидации Чернобыльской катастрофы 1986–1987 гг. // Ліки України. – 2000.– № 7–8. – С. 61–62.
Вікторов В.І., Порохняк Л.А., Руднєв І.М. Побічний вплив ліків на підшлункову залозу // Фармакологічний вісник. – 1996. – № 5. – С. 24–25. Дисертантом проведено відбір і аналіз літератури, що була використана у даному огляді.
Руднев И.М. Динамика глюкозы у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЕС // Ліки України. – 2001. – № 4. – С. 19.
Руднєв І.М. Характер змін інсуліну й адреналіну експериментальних тварин в залежності від дози опромінення // Гигиена населенных мест: Сб. тр. – К., 2000. – Вып.36, Т. II. – С.218–222.
Руднєв І.М., Горчакова Л.А. Вплив малих доз іонізуючого опромінення та стресу на ендокринну функцію підшлункової залози та метаболічну активність печінки // Гигиена труда: Сб. научн. тр. – Киев. – 2000. – вып. 31. – С. 189–197. Дисертантом одержані дані, що характеризують ендокринну функцію підшлункової залози і зіставлення їх з результатами вивчення метаболічної активності печінки.
Руднєв І.М.Вплив іонізуючого опромінення на вміст малонового діальдегіду в органах експериментальних тварин // Гигиена населенных мест: Сб. тр. – К., 2001. – Вып.38, Т. II. – С. 197–199.
