Яковлєва Тетяна Анатоліївна. Стан фетоплацентарного комплексу при багатоводді бактеріального генезу: дисертація канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківський держ. медичний ун- т. - Х., 2003.
Анотація до роботи:
Яковлева Т.А. Стан фетоплацентарного комплексу при багатоводді бактеріального генезу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - Акушерство і гінекологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2003.
Дисертація присвячена проблемі удосконалення етіопатогенетичної терапії бактеріального багатоводдя і профілактиці внутрішньоутробного інфікування плоду. При багатоводді інфекційного генезу інфікування відбувається аеробно-анаеробною мікрофлорою, переважно висхідним шляхом з урогенітального тракту з максимальною колонізацією в навколоплідних водах і амніоні. Максимальну чутливість мікрофлора виявляє до цефалоспоринів II-III покоління, серед яких особливе місце займає цефуроксим. Гістологічним еквівалентом бактеріального багатоводдя є нейтрофільна інфільтрація амніону, проліферація епітеліоцитів, посилення метаболічних процесів в амніоцитах і як наслідок посилення продукції і порушення резорбції навколоплідних вод, що веде до багатоводдя. Застосування цефуроксиму в комбінації з препаратом системної ензімотерапії дозволяє більш ефективно, ніж традиційна терапія елімінувати збудника з фетоплацентарного комплексу й амніон-цитотрофобласт-децидуальної тканини; зменшити об’єм навколоплідних вод; поліпшити гормональну функцію плаценти; ліквідувати явища внутрішньоутробної гіпоксії плоду.
У дисертації наведені дані про фактори ризику виникнення багатоводдя інфекційного генезу, видовой склад збудників інфекційного процессу, стадійність ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі при бактеріальному багатоводді, морфологічні критеріїї діагностики бактеріального інфікування амніону. На підставі комплексного дослідження доведена ефективність і обґрунтована доцільність комплексного застосування цефалоспоринів і системної ензимотерапії, метою якого є – профілактика внутрішньоутробного інфікування плоду.
Багатоводдя бактеріального генезу реалізується у 57% новонароджених в інфекційне захворювання протягом перших 2-3 діб, обумовлює 16,8% мертвонароджень, у 26% є безпосередньо причиною ранньої неонатальної смерті. У 12% жінок крупного промислового центру гестаційний період ускладнюється бактеріальним багатоводдя
Групою ризику розвитку багатоводдя інфекційного генезу є вагітні з інфекційно-запальними захворюваннями урогенітальної локалізації, акушерський анамнез яких обтяжений штучними абортами, звичним невиношуванням невстановленої етіології, передчасними родами; що мали в попередніх вагітностях багатоводдя, хоріоамніонит, внутрішньоутробне інфікування плоду; вагітні з рецидивуючою погрозою переривання вагітності, істмико-цервікальною недостатністю, підвищенням температури тіла неясного генезу.
При багатоводді інфекційного генезу інфікування відбувається аеробно-анаеробною умовно-патогенною мікрофлорою, переважно висхідним шляхом з максимальною колонізацією в навколоплідних водах і амніон-цитотрофобласт-децидуальній тканині. Максимальну чутливість мікрофлора виявляє до цефалоспоринів II-III покоління.
Запальний процес в амніон-цитотрофобласт-децидуальній тканині є причиною виникнення багатоводдя, внаслідок порушення параплацентарного обміну. Гістологічними еквівалентами бактеріального багатоводдя є хоріоамніоніт, що виявляється нейтрофільною інфільтрацією амніону, набряком строми амніону, посиленням метаболічних процесів в амніоцитах, порушенням процесів колагеноутворення (пригнобленням синтезу інтерстіциальних колагенів I і III типів у стромі амніону і посиленням утворення колагену IV типу в базальних мембранах амніотичного епітелію на тлі різкого пригноблення колагеноутворення V типу) і вторинний плацентит. Вторинний плацентит є причиною порушення гормональної функції плаценти і внутрішньоутробної гіпоксії плоду.
Комплексне застосування цефуроксиму і системної ензимотерапії дозволило більш ефективно, ніж при традиційному лікуванні елімінувати збудника з фетоплацентарного комплексу й амніон-цитотрофобласт-децидуальної тканини; нормалізувати параплацентарний обмін шляхом ліквідації набряку строми амніону, нейтрофільної інфільтрації, нормалізації колагеноутворення і метаболізму в амніоцитах; поліпшити гормональну функцію плаценти; ліквідувати явища внутрішньоутробної гіпоксії плоду.
Сполучне використання цефуроксиму і поліензимів дозволило знизити інфекційну захворюваність новонароджених в ранньому неонатальному періоді в 3,64 рази.
Публікації автора:
Особенности микрофлоры и ее влияние на ткани последа при материнско-плодовом инфицировании // Ультразвукова перинатальна діагностика.-2000.- № 13.-С. 65-68. (співавт.: Грищенко О.В., Сторчак А.В., Пак С.А., Демченко О.Б.). Автором особисто проведено збір матеріалу та аналіз результатів.
Клинические особенности многоводия у юних первородящих // Медицина сегодня и завтра.-2000.- № 3.-С.103-104. (співавт.: Бобрицкая В.В.). Автором особисто проведено збір матеріалу, його аналіз та статистична обробка.
Ультразвуковая диагностика инфицирования фетоплацентарного комплекса при бактериальном многоводии // Ультразвукова пренатальна діагностика.- 2001.- № 14.-С. 75-79. (співавт.: Грищенко О.В., Сторчак А.В.). Автором особисто проведено огляд літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка.
Роль материнско-плодового инфицирования в возникновении респираторного дистресс-синдрома новорожденных //Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Збірник наукових праць. Випуск № 6.-К.:ФАДА, ЛТД, 1999.-С.852-856.(співавт.: Грищенко О.В., Сторчак А.В.). Дисертантом особисто проведено збір матеріалу та аналіз одержаних результатів.
Подходы к изучению влияния инфекционных агентов на стабильность генома // Плід як частина родини:Збірник наукових праць .-Харків, 2000.- С. 208-209.(співавт.: Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Петрашевич Ю.В., Гусар В.А., Ткачева Т.М., Жадан А.В.). Автором особисто проведено огляд літературних джерел.
Клинический опыт использования цефуроксима с целью лечения бактериального многоводия // Лекарства-человеку: Сборник материалов научно-практической конференции Нац. Фарм. Академия Украины (Харьков, 14 июня 2001г.) - Харьков, 2001.-том XV.-N 1-2. - С. 147-154.(співавт.: Грищенко О.В., Сторчак А.В.). Дисертантом особисто проведено огляд літературних джерел та збір матеріалу.
Влияние системной энзимотерапии на параплацентарный обмен при многоводии инфекционного генеза // Збірник науковіх праць Асоціації акушерів-гінекологів України.-Київ: Феникс, 2001.-C.595-596.(співавт.: Сторчак А.В.). Автором особисто проведено збір матеріалу та його статистична обробка.
Ультразвуковые критерии диагностики плацентита при инфекционном многоводии // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти.-Харків, 2001.- C. 87.(співавт.: Сторчак А.В., Пак С.А.). Дисертантом особисто проведено огляд літературних джерел, аналіз одержаних результатів.
Возможности энзимотерапии в нормализации обмена околоплодных вод при бактериальном многоводии // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти.-Харків, 2001.-C.72. (співавт.: Сторчак А.В., Островерх Е.А.). Дисертантом особисто проведено огляд літературних джерел, статистична обробка клінічного матеріалу.
Влияние цитомегаловирусной инфекции на морфофизиологию последа //Эпидемиология, иммунопатогенез, диагностика и лечение TORCH-инфекий: Материалы I научно-практической конференции.-Киев, 2001.-С. (співавт.: Сторчак А.В.). Автором особисто проведено огляд літературних джерел, статистична обробка клінічного матеріалу.
Обоснование применения системной энзимотерапии в лечении многоводия инфекционного генеза // Медицина третього тисячоліття: Тези доп. конференції молодих вчених ХДМУ, Харків, 18–18 січня, 2001 р. – Харків, 2001, Ч. ІІІ – С.73. (співавт.: Сторчак А.В.). Дисертантом особисто проведено збір матеріалу та його аналіз.
Комплексная терапия внутриутробной гипоксии плода у женщин с инфицированной беременностью и многоводием // Медицина третього тисячоліття: Тези доп. конференції молодих вчених ХДМУ, Харків, 18–18 січня, 2001 р. – Харків, 2001, Ч. ІІІ – С.73. (співавт.: Бобрицкая В.В.). Автором особисто проведено огляд літературних джерел, зібрано частка клінічного матеріалу.
