365. Коровай Сергій Вікторович. Стан фетоплацентарного комплексу при цитомегаловірусній та герпетичній інфекціях в динаміці терапії: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2004.
Анотація до роботи:
Коровай С.В. Стан фетоплацентарного комплексу при цитомегаловірусній та герпетичній інфекціях в динаміці терапії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2004.
У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в розробці діагностичних та прогностичних маркерів ураження ФПК при материнських герпесвірусних інфекціях за даними ультразвукових та морфологічних методів досліджень й обгрунтування доцільності використання в комплексній терапії препарату w–3 поліненасичених жирних кислот епадолу. Ураження ФПК полягає, насамперед, у виражених змінах ворсинчастого хоріону з дисоційованим його розвитком та різкою редукцією судинного русла, тромбозами, крововиливами, порушеннями балансу колагенів, що пояснює виявлені ультразвукові ознаки, зокрема багато- чи маловоддя, несвоєчасні строки визрівання плаценти, її гіпо- або гіпертрофію, затримку внутрішньоутробного розвитку плода, а також порушення ППК та ПК. Використання при ЦМВІ та ГІ у вагітних в терапії вітчизняного препарату w–3 ПНЖК епадолу в комбінації з рекомбінантним інтерфероном приводить не тільки до покращення перебігу гестаційного процесу, стану ФПК, але й до зниження ступеню вірогідності народження інфікованих новонароджених.
У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в розробці діагностичних та прогностичних маркерів ураження ФПК при материнських герпесвірусних інфекціях за даними ультразвукових та морфологічних методів досліджень й обгрунтування доцільності використання в комплексній терапії препарату w–3 поліненасичених жирних кислот – епадолу.
1. Вагітність у ЦМВ та ВПГ-інфікованих жінок характеризується значною частотою виникнення загрози переривання в І (24,24% та 27,27% відповідно) та ІІ (42,42% й 39,39% відповідно) триместрах і передчасних пологів (у чверті вагітних у кожній групі), хронічною плацентарною недостатністю (78,79% та 66,67% відповідно), хронічною гіпоксією плода (30,30% й 42,42% відповідно), передчасних пологів (27,27% та 21,21% відповідно), а стан новонароджених – наявністю одночасно кількох патологічних синдромів. Безсимптомна реактивація хронічної ЦМВІ та ГІ обумовлює ризик внутрішньоутробного інфікування плода в 12,12% та 6,06% відповідно.
2. Найбільш частими, але неспецифічними ехографічними маркерами ЦМВІ та ГІ є несвоєчасні строки визрівання плаценти, кальциноз, крововиливи, гіпо- або гіпертрофія, зміна об’єму міжворсинчастих просторів, підвищення ехогенності хоріальної пластинки, порушення темпів плацентації, наявність затримки внутрішньоутробного розвитку плода. ЦМВІ та ГІ у вагітних приводять до розвитку багатоводдя (24,24% та 6,06% відповідно) та маловоддя (9,09 та 27,27% відповідно).
3. ЦМВІ та ГІ у вагітних призводять до порушень плодово-плацентарного кровоплину в 45,45% та 39,39% жінок відповідно, при цьому у 18,18% та 9,09% обстежених різке підвищення судинного опору в артерії пуповини супроводжується централізацією кровообігу в плода. Найбільш інформативним допплерометричним показником є церебро-плацентарний коефіцієнт, при зниженні значень якого до одиниці слід негайно приймати рішення про подальшу акушерську тактику.
4. Зіставлення лабораторних маркерів герпесвірусних інфекцій з даними ультразвукового обстеження дозволяє більш диференційовано підходити до оцінки виявлених змін стану ФПК. Підвищення цінності удосконаленого цитологічного методу діагностики ЦМВІ в 2,3 рази дозволяє використовувати його як скринінговий.
5. Стан посліду при ЦМВІ характеризується вираженими змінами ворсинчастого хоріону з різкою редукцією судинного русла, десквамацією та некрозом ендотеліоцитів, кальцинозом та крововиливами; для ГІ характерними є дисоційований розвиток хоріону, наявність значної кількості як материнського, так і плодового фібриноїду, а також ураження судинного русла ворсинчастого хоріону. Розходження у вмісті колагенів IV та V типів у базальній пластинці при ЦМВІ та ГІ в певній мірі пояснюють факт переваги багатоводдя при ЦМВІ та маловоддя – при ГІ.
6. Комбінація препаратів віферон–епадол перевершує за ефективністю монотерапію рекомбінантним a2b інтерфероном і в значній мірі нівелює ушкоджуючу дію герпесвірусів, результатом чого є зниження перинатальних ускладнень, частоти ультразвукових та морфологічних ознак ураження фетоплацентарного комплексу, пролонгація вагітності на 11,1±2,8 днів при ЦМВІ та на 6,8±2,1 днів при ГІ, народження значного відсотку здорових дітей (53,13% та 75% відповідно), відсутність в новонароджених не тільки уроджених ЦМВІ та ГІ, але й тяжкої соматичної патології.
Публікації автора:
Грищенко О.В., Коровай С.В. Применение w–3 полиненасыщенных жирных кислот в акушерской практике //Експериментальна і клінічна медицина. – 2003. – № 3–4. – С. 121 – 127. (Дисертантом виконаний аналіз та узагальнення тенденцій застосування w–3 ПНЖК в акушерстві).
Яковцова А.Ф., Грищенко О.В., Сорокина И.В., Коровай С.В. Иммуногистохимические особенности последа при герпетической материнской инфекции // Український медичний альманах. – 2003. – Т. 6, №5. – С. 186 – 189. (Дисертантом проведений аналіз даних, інтерпретація результатів.)
Коровай С.В. Допплерометрическая и ультразвуковая диагностика состояния фетоплацентарного комплекса при материнской цитомегаловирусной инфекции // Медицина сьогодні і завтра. – 2003. – №4. – С. 152 – 156.
Коровай С.В. Допплерометрическая диагностика нарушений плодово-плацентарного и плодового кровотоков // Проблеми медичної науки та освіти. – 2004. – №1. – С. 72 – 75.
Грищенко О.В., Сорокина И.В., Коровай С.В., Ткачев А.Э. Эффективность виферонотерапии при материнской цитомегаловирусной и герпетической инфекциях // Експериментальна і клінічна медицина. – 2004. – №1. – С. 188 – 192. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів.)
Коровай С.В. Стан фетоплацентарного комплексу в динаміці терапії w–3 поліненасиченими жирними кислотами при материнській цитомегаловірусній інфекції // Одеський медичний журнал. – 2004. – №2. – С. 61 – 65.
Коровай С.В. Новые аспекты применения w–3 полиненасыщенных жирных кислот при беременности // Український медичний альманах. – 2004. – Т. , №3. – С. 63 – 66.
Коровай С.В. Перспективи застосування w–3 поліненасичених жирних кислот при вірусній плодово-материнській інфекції // Матеріали підсумкової конф. молодих вчених ХМАПО «Нові технології в медицині». – Харків:ХМАПО, 2002. – С. 26.
Яковцова А.Ф., Грищенко О.В., Сорокіна І.В., Коровай С.В. Гістохімічні особливості амніону при герпетичному вірусному плацентиті // Матеріали VII Конгресу патологів України. – Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т. 10, №4. – С. 150. (Дисертантом проведений аналіз даних, інтерпретація результатів.)
Коровай С.В. Допплерометрична діагностика порушень плодово-плацентарного та плодового кровотоків при цитомегаловірусній та герпетичних інфекціях // Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених «Вчені майбутнього». – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2003. – С. 67 – 68.
Грищенко О.В., Коровай С.В. Про доцільність застосування епадолу при герпетичній вірусній інфекції у вагітних // Тези доповідей V Міждисципл. наук.-практ. конф. «Эпидемиология, иммуногенез, диагностика, лечение хламидиоза и TORCH-инфекций». – Імунологія та алергологія. – 2003. – №4. – С.64. (Дисертантом виконаний набір, обробка та інтерпретація результатів).
Коровай С.В. Морфологічне обгрунтування доцільності використання w–3 поліненасичених жирних кислот при цитомегаловірусній (ЦМВ) та герпетичній (ГП) інфекціях у вагітних жінок //Тези доповідей V Міждисципл. наук.-практ. конф. «Эпидемиология, иммуногенез, диагностика, лечение хламидиоза и TORCH-инфекций». – Імунологія та алергологія. – 2003. – №4. – С.64.
Коровай С.В. Применение эпадола в лечении материнской цитомегаловирусной инфекции (ЦМВИ) // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Клінічна фармація: 10 років в Україні». – Харків: Золоті сторінки, 2003. – С. 82.
Коровай С.В. Клінічна ефективність епадолу при материнській цитомегаловірусній інфекції // Матеріали наук.-практ. конф.молодих вчених «Внесок молодих вчених в медичну науку». – Харків: ХМАПО, 2003. – С. 33.
Коровай С.В. Порівняльний аналіз ефективності віферонотерапії при материнській цитомегаловірусній та герпетичній інфекціях // Збірник тез міжвуз. конф. молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» – Харків: ХДМУ, 2004. – С. 131.
Коровай С.В. Ультразвуковая диагностика состояния фетоплацентарного комплекса при материнской цитомегаловирусной и герпетической инфекциях // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта `2004» – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т.47: Медицина. – С. 25 – 27.
Сорокина И.В., Коровай С.В. Особенности состояния последа при цитомегаловирусной материнской инфекции // Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. «Наука і освіта `2004».». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т.47: Медицина. – С. 25 – 27. (Дисертантом проведений аналіз даних, інтерпретація результатів.)
Коровай С.В. Усовершенствованный метод цитологической диагностики цитомегаловирусной инфекции у беременных // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Динаміка наукових досліджень 2004». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т.56: Медицина. – С. 12 – 13.
