Анотація до роботи:

Супрунова Т.В. Стан фетоплацентарного комплексу та корекція його порушень при невиношуванні вагітності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, 2003.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню стану системи мати-плацента-плід при невиношуванні вагітності на органному, тканинному та клітинному рівнях. В роботі проведено аналіз причин виникнення ФПН і невиношування вагітності, виявлені особливості перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого, процесів адаптації новонародженого в ранньому неонатальному періоді, вивчено функціональний стан плода за допомогою кардіомоніторного дослідження і визначення біофізичного профілю плода. Визначені морфо-функціональні особливості плацент при невиношуванні вагітності і проведено клініко-морфологічні паралелі зі станом новонароджених в пологах і перебігом раннього неонатального періоду.

У роботі вперше визначені типи гормональної адаптації фетоплацентарного комплексу у жінок з невиношуванням вагітності. Виявлено значні порушення стану ФПК у вагітних з невиношуванням, які позначаються на рівні специфічних білків, циклічних нуклеотидів та факторів росту. Доведено, що існує тісна кореляційна залежність між рівнем гормонів, станом плода та вивченими маркерами. Розроблено критерії доклінічної діагностики ФПН у жінок з невиношуванням вагітності. Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров’я патогенетично обгрунтований спосіб корекції ФПН при невиношуванні вагітності із застосуванням інстенону та АТФ-лонгу.

У дисертації наведені дані про стан фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності на молекулярному, тканинному і клітинному рівнях, розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів, застосування якого сприяло покращенню стану ФПК та зниженню перинатальної патології.

1. При невиношуванні вагітності у 68,3% жінок має місце розвиток фетоплацентарної недостатності, в патогенезі якої вирішальна роль належить молекулярним та клітинним порушенням плацентарного гомеостазу. При розвитку фетоплацентарної недостатності і загрози переривання вагітності спостерігається висока частота передчасних пологів (26%), ускладнений перебіг пологів (80,7%), високі показники внутрішньоутробної гіпоксії (51,2%) та затрим-ки внутрішньоутробного розвитку плода (26%), гіпоксії плода в пологах (32,4%), асфіксії новонароджених (27,1%), порушень процесів адаптації в ранньому неонатальному періоді (72,4%) і високий рівень перинатальної захворюваності.

2. Фетоплацентарна недостатність проявляється змінами біофізичного профілю плода і його компенсаторно-пристосовних реакцій на момент дослідження (нестабільна ЧСС 16,7%, тахікардія 5%, збільшення кількості епізодів 25% і порушення форми дихальних рухів (рухи типу gasps) 10%, підвищена рухова активність 10%, зниження тонусу плода 3,3%, локалізація плаценти на передній стінці матки 54,6%, порушення структури плаценти: передчасне старіння – 55% і відставання 5%, патологічні включення в плаценті 80,2%, ЗВУР плода 16,9%, помірне багатоводдя 31,7%). Кардіомоніторне дослідження показує перехід трофічної недостатності функції плаценти в дихальну, яка проявляється прогресуючою гіпоксією плода.

3. Порушення стану фетоплацентарного комплексу проявляються зміною, в основному зниженням, рівнів естріолу, хоріонічного соматомамотропіну, кортизолу (в 2-4 рази). Особливо низькі концентрації гормонів (зниження в 3-6 разів) спостерігаються при затримці внутрішньоутробного розвитку плода в
27-32 тиж. У вагітних з загрозою передчасних пологів переважними типами гормональної адаптації ФПК (91,8%) є нестійкість гормональної функції (дисфун-кція) або виснаження (гіпофункція), які вважаються проявами вираженої ФПН.

4. Загроза передчасних пологів супроводжується підвищенням концентрації плацентарного ₁-мікроглобуліну в периферичній крові в 2-5 разів (від 44,1 до 147,9 нг/мл; при фізіологічній вагітності - не більше 40 нг/мл), що тісно пов’язано з порушеннями в плаценті, клінічними і лабораторними ознаками страждання плода і новонародженого. Найбільш високі концентрації білка (до 182,8 нг/мл) визначаються при внутрішньоутробній гіпоксії, ЗВУР плода і тяжкій асфіксії новонародженого. В ІІІ триместрі рівень ц-АМФ від 69,5 до 84,3 рМ/мл прогнозує несприятливе завершення вагітності для плода і новонародженого. При невиношуванні вагітності рівень IGF-2 різко підвищений (в 3-3,5 рази) і тісно корелює з масою тіла новонароджених і пондераловим індексом, що свідчить про його вплив на формування маси і розмірів плода.

5. Хронічна плацентарна недостатність при невиношуванні вагітності характеризується патологічною незрілістю плаценти, яка проявляється дисоційованим розвитком, наявністю інволютивно-дистрофічних змін (звуження міжворсинчастого простору 20%, кровиливи в міжворсинчастий простір 80%, фіброзування строми стовбурових ворсин 25%, фібриноїдний некроз ворсин 65%, ангіоматоз 65%, дилятація і повнокрів’я судин ворсин 90%) та циркуляторних розладів (інтервільозний стаз і тромбоз).

6. Показники вмісту плацентарних білків (ПАМГ-1), факторів росту (IGF-2) та циклічних нуклеотидів (ц-АМФ) в крові вагітних є клінічно значимими біохімічними маркерами неблагополучного розвитку плода і можуть бути використані в якості критерію прогнозу завершення вагітності, для своєчасної діагностики порушень стану ФПС і контролю за ефективністю лікування у жінок з невиношуванням вагітності.

7. Розроблено патогенетично обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з невиношуванням із застосуванням препаратів інстенону та АТФ-лонгу на фоні базової терапії з метою покращення стану ФПК. Впровадження розробленого комплексу сприяло підвищенню вірогідності успішного закінчення вагітності і в 77,8% випадків призводило до відсутності прогресування порушень в системі мати-плацента-плід (знижена перинатальна патологія плода на 33,6%, збільшений середній термін розродження і середня маса тіла новонароджених за рахунок нормалізації і оптимізації метаболізму на клітинному та субклітинному рівнях).

Публікації автора:

1. Гайструк А.Н., Супрунова Т.В., Михальчук М.А. Особливості показників фетоплацентарної системи і стан новонароджених при передчасних пологах //Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, “Фенікс”. - 2001. – С. 129-132 (дисертант виконала збір матеріалу, провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

2. Гайструк А.Н., Супрунова Т.В., Михальчук М.А., Балабуєва С.В. Гормональна адаптація фетоплацентарного комплексу у жінок із загрозою переривання вагітності //Вісник наукових досліджень. – 2002. - № 2. – С. 149- 151 (дисертант виконала збір матеріалу, провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

3. Супрунова Т.В. Показники біофізичного профілю і реактивності серцево-судинної системи плода при невиношуванні вагітності в поєднанні з фетоплацентарною недостатністю //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2002. - № 2. – С. 507-510 (дисертант виконала збір матеріалу та провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

4. Супрунова Т.В., Михальчук М.А. Морфо-функціональні особливості плаценти при загрозі переривання вагітності //Вісник морфології. – 2002. - № 2. – С. 200-201 (дисертант виконала збір матеріалу, провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

5. Супрунова Т.В. Характеристика стану фетоплацентарного комплексу та корекція його порушень при невиношуванні вагітності //Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - № 1/1. – С. 91-93 (дисертант викона-ла збір матеріалу, впроваджувала, оцінювала ефективність загальновідомого і за-пропонованого методів корекції ФПН та провела статистичну обробку матеріалу).

6. Супрунова Т.В. Значення визначення вмісту специфічних білків вагітності, ц-АМФ та інсуліноподібного фактору росту 2 для діагностики фетоплацентарної недостатності при невиношуванні вагітності //Вісник наукових досліджень. – 2003. - № 1. – С. 189 (дисертант виконала збір матеріалу та провела статистичну обробку).

7. Патент України 55182А. МПК: А61К31/00. Спосіб застосування інстенону та АТФ-лонгу в комплексному лікуванні порушень фетоплацентарного комплексу у жінок з невиношуванням вагітності /Гайструк А.Н., Супрунова Т.В. – Опубл. 17.03.2003. – Бюл. № 3. – 2 с. (дисертант провела патентний пошук, аналіз літературних джерел, особисто впроваджувала лікувальний комплекс та оцінювала ефективність лікування).

8. Нововведення Реєстр. № 157/19/03. Застосування інстенону та АТФ-лонгу в комплексному лікуванні порушень фетоплацентарного комплексу у вагітних з невиношуванням вагітності /Гайструк А.Н., Супрунова Т.В. – Реєстр галузевих нововведень. – Київ, 2003. – Вип. 18-19. – С. 109 (дисертант особисто впроваджувала лікувальний комплекс і оцінювала ефективність лікування).

9. Супрунова Т.В. Роль специфічних білків вагітності при загрозі переривання вагітності в поєднанні з фетоплацентарною недостатністю //Тези доповідей VІІІ-ої університетської науково-практичної конференції молодих учених та фахівців, Вінниця, 17 травня 2002.–С. 7 (дисертант виконала збір матеріалу та провела статистичну обробку).