Принципи функціонування терморегуляторної системи білих щурів та її основних фізіологічних і ендокринних механізмів при гострій дії холоду різної інтенсивності аж до розвитку глибокої гіпотермії мають ряд особливостей і якісно відрізняються. 1. Термогенна функція великогомілкового м'яза білих щурів в умовах in situ визначається інтенсивністю холодової дії: при фізіологічному рівні охолоджування термогенна вартість ізометричного скорочення на одиницю сили і напруги істотно зростає (до +45%); при гіпотермії середнього ступеня виразності (-5,8±0,59 0С) залишається вище за контрольний рівень (від +9% до +21%), а за глибокої гіпотермії (ректальна температура 20 0С) значно знижується (від -20% до -38%). 2. Адреналін залежний калоригенез функціонально значимий лише за нормотермії; в умовах in vivo при відносній і глибокій гіпотермії гормон втрачає будь-яку здібність до активації холодового калоригенезу. 3. Ефект адреналіну на ерготропні і термогенні параметри скоротливого акту великогомілкового м'яза якісно залежить від інтенсивності гострого охолоджування: за фізіологічного охолоджування ефект адреналіну на швидкісні параметри ізометричного скорочення м'яза завжди позитивний: латентний період коротшає на 24%...30%, а час досягнення максимальної сили скорочення зменшується на 10%...14%; із зростанням інтенсивності охолоджування ефект адреналіну на показник – «об'єм ізометричної напруги за повну фазу скорочення», залишаючись позитивним, закономірно знижується від +44% при нормотермії, до +35% при фізіологічному охолоджуванні, +21% при гіпотермії середнього ступеня виразності і до +14% у стані глибокої гіпотермії; стимулюючий вплив адреналіну на температурну вартість ізометричного скорочення їз розрахунку на одиницю сили при максимальному скороченні з наростанням інтенсивності дії холоду поволі слабшає (+52%, +44% і +39%), а при розрахунку на «об'єм» ізометричної напруги істотно (у 4 рази) зростає; за глибокої гіпотермії ефект адреналіну на всі показники енергетики скоротливого акту повністю зникає. 4. В умовах термонейтральної зони точність підтримки сталості концентрації гормонів системи «аденогіпофіз-щитоподібна залоза», на підставі коефіцієнта варіації, істотно розрізняється (від 9,1% для загального трийодтироніну до 18,5% для загального тироксину); в рамках фізіологічних коливань між рівнем тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) і йодтиронінами щитоподібної залози існує позитивний зв'язок, зникаючий на межах фізіологічної норми. 5. Реакція аденогіпофізарно-тиреоїдної системи білих щурів при охолоджуванні різної інтенсивності якісно відрізняється: фізіологічне охолоджування суттєво стимулює секрецію тиреотропного гормону гіпофіза (у 8 разів), не змінює середнє значення концентрації всіх форм циркулюючого тироксину, проте підвищує рівень секреції трийодтироніну (загального на 15% і вільного на 22%); умовна межа ректальної температури, після досягнення якої активується секреторна функція аденогіпофіза і щитоподібної залози, розташована у області 37,6 – 37,8 0С; гіпотермічна дія холоду середнього ступеня виразності викликає активацію секреторної функції гіпофіза і щитоподібної залози: концентрація ТТГ підвищується в 20 разів, рівень загального і вільного тироксину зростає на 17% і 35%, а трийодтироніну відповідно на 120% і 164%; висока концентрація йодтиронінів і ТТГ починає активно знижуватися, починаючи з рівня ректальної температури близької до 32 0С; за глибокої гіпотермії (ректальна температура 20 0С) концентрація ТТГ надзвичайно низька, а рівень гормонів щитоподібної залози істотно відрізняється: загальний і вільний тироксин на 41% і 36% нижче за рівень контролю, а загальний і вільний трийодтиронін, навпаки – на 40% і 32% вище. 6. За фізіологічного охолоджування в щитоподібній залозі, за даними морфометричного аналізу, спостерігаються адаптаційні процеси, що направлені на посилення її функції; при гіпотермії середнього ступеня виразності разом з ознаками активних адаптаційних процесів, направлених на посилення її функції, відзначені і початкові прояви дистрофічних змін епітеліоцитів; за глибокої гіпотермії в залозі спостерігається значне порушення кровообігу, яке служить причиною розвитку дистрофічних змін в тканинах залози; проте до розвитку цих порушень залоза знаходилася в активному функціональному стані. |