Лапай Василь Степанович. Стан інтерфероногенезу, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи у хворих на хронічний гепатит B і шляхи їхньої корекції : Дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Одеський держ. медичний ун-т. — О., 2004. — 137 арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 107-137.
Анотація до роботи:
Лапай В.С. Стан інтерфероногенезу і редокс-систем ПОЛ/АОС у хворих на хронічний гепатит В і шляхи їхньої корекції.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено питанням терапії хворих на хронічний гепатит В (ХГВ). За темою дисертації обстежено 170 хворих на ХГВ і 30 практично здорових осіб. У сироватці крові й еритроцитах досліджували стан процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантної системи (АОС), у сироватці крові – динаміку зміни рівнів концентрації сироваткового інтерферону, білірубіну, а також активність АлАТ, АсАТ залежно від періоду хвороби, активності патологічного процесу та методу терапії. Усіх хворих було розподілено на 4 групи: 1 група – хворі, яким проводили базисну терапію з включенням плацебо; 2 група– хворі, яким до базисної терапії додавали амiксин; 3 група– хворі, яким призначали базисну терапію та гептрал; 4 група– хворі, яким разом з базисною терапією застосовували гептрал i аміксин. Ефективність оцінювали за показниками ПОЛ/АОС, активністю АлАТ, АсАТ, рівнем HBsAg-емії і сироваткового інтерферону, а також за клінічними проявами в ідентичних за перебігом хвороби досліджуваних групах. У групі хворих, яким до базисної терапії додавали аміксин, встановлено скорочення термінів гіпербілірубінемії, швидше нормалізувалась активність АлАТ. У більшої частини обстежених наприкінці курсу лікування зникала HBsAg-емія. Відзначено вірогідне зниження показників концентрації МДА, ДК в еритроцитах і сироватці крові, нормалізація активності ферментів АОС, відновлення концентрації G-SH, підвищення рівня сироваткового інтерферону, що свідчило про істотне зниження цитолітичних процесів у гепатоцитах. Поряд із цим у хворих, яким у лікуванні застосовували аміксин, скорочувалися терміни перебігу інтоксикації, жовтяниці та гепато- і спленомегалії. У групі хворих, яким разом з базисною терапією застосовували аміксин i гептрал, виявлено більш істотне скорочення термінів як клінічних проявів хвороби, так і порушень процесів ПОЛ і функції АОС.
У роботі на основі вивчення особливостей інтерфероногенезу, стану процесів ПОЛ/АОС запропоновано новий спосіб лікування хворих на ХГВ з використанням у комплексній терапії аміксину і гептралу.
1. У хворих на ХГВ спостерігаються значні порушення функціонування системи ПОЛ/АОС та продукції інтерферону.
2. У періоді розпалу ХГВ в еритроцитах і сироватці крові хворих виявлено накопичення вмісту МДА и ДК, яке залежить від активності патологічного процесу.
3. При активації хвороби спостерігається зниження активності ферментів глутатіонової антиоксидантної редокс-системи (ГП, ГТ, ГР) й зменшення вмісту відновлених форм глутатіону в еритроцитах і сироватці крові, що залежить від перебігу ХГБ.
4. Застосування у базисній терапії аміксину призводило до виразного підвищення рівня сироваткового інтерферону в хворих на ХГВ, зниження концентрації МДА і ДК, підвищення рівня концентрації G-SH й активності ферментів глутатіонового циклу (ГП, ГТ, ГР) в еритроцитах і сироватці крові, що сприяло скороченню тривалості рецидивів хвороби і зменшувало частоту їх виникнення.
5. Довготривале курсове лікування аміксином (1,5 – 2 роки) призводило у 72% хворих з млявоперебігаючим ХГВ до клінічного одужання і стійкого зникнення HBsAg-емії.
6. Застосування у комплексній терапії гептралу, поряд з активацією ферментів глутатіонової протиперекисної редокс-системи (ГП, ГТ, ГР) і підвищенням концентрації G-SH в еритроцитах, сприяло помірному підвищенню рівня сироваткового інтерферону, унаслідок чого відбувалося скорочення термінів інтоксикації і тривалості підвищеної активності АлАТ.
7. Лікування хворих на ХГВ з включенням до базисної терапії аміксину і гептралу потенціювало клінічний ефект і призводило до скорочення термінів ендогенної інтоксикації у 2 рази, на 1/3 зменшувало тривалість жовтяничного періоду, сприяло нормалізації активності АлАТ, АсАТ і функціонування системи ПОЛ/АОС.
Публікації автора:
1. Стан перекисного окислення ліпідів у хворих на хронічні вірусні гепатити // Одеський медичний журнал.– 1998.–№1.–С.29-30 (у співавт. з Сервецьким К. Л., Нікітіним Є. В.).
2. Влияние гептрала на состояние глутатионовой редокс-системы в процессе реабилитации больных хроническими гепатитами//Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. –1998.–№16.–С.22-24 (в соавт. с Никитиным Е. В., Сервецким К. Л., Напханюком В. К.).
3. Использование гептрала в лечении больных хроническими вирусными гепатитами //International Journal on Immunorehabilitation.–1998.– №8.–Р. 211 (в соавт. с Никитиным Е. В., Сервецким К. Л., Ефременко Н. И.).
4. Состояние процессов перекисного окисления липидов и ферментов глутатионовой редокс-системы у больных хроническими вирусными гепатитами (ХВГ) //International Journal on Immunorehabilitation.–1998.– №8. –Р. 210 (в соавт. с Никитиным Е. В., Сервецким К. Л., Ефременко Н. И.).
5. Застосування аміксину в комплексній терапії хронічного гепатиту В // Одеський медичний журнал. – 2000.– №3.– С. 64-66 (у співавт. Нікітіним Є. В.).
6. Использование индукторов интерферона и антиоксидантов в терапии хронических гепатитов В //Збірник наукових праць співробітників КМАТО ім. П. Л. Шупика. – Київ, 2000, вип.9, книга 4.–С. 85-89 (в соавт. с Никитиным Е. В.).
7. Використання гепралу для лікування хворих на хронічні вірусні гепатити //Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб.– Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України.– Львів, 2000 – С. 34-35 (у співавт. з Мироновим В. Ю., Пясецьким Б. М., Сервецьким К. Л.).
8. Влияние амиксина на процессы интерферонообразования у больных хроническими вирусными гепатитами // Современные проблемы диагностики и терапии гепатитов. – Материалы научно-практической конференции с Международным участием.– Харьков, 2000.– С. 96-97 (в соавт. с Никитиным Е. В., Пясецким Б. Н., Мироновым В. Ю.).
9. Использование природных энтеросорбентов и гепато-протекторов в патогенетической терапии вирусных гепатитов // Перспективы развития судебной медицины и смежных дисциплин в системе высшего медицинского образования Украины: Сб.трудов.– Одесса, 1994.– С.132-137 (в соавт. с Никитиным Е. В., Пясецким Б. Н., Мироновым В. Ю. , Чабан Т. В.).
10. Тактичні підходи до діагностики та лікування механічних жовтяниць // Тез.доп. II Української науково-практичної конференції з невідкладної допомоги "Актуальні питання невідкладної допомоги".– Одеса, 1994.– С. 217 (у співавт. з Нікітіним Є. В., Дмитрієвим Б. І., Чабан Т. В.).
11. Природні ентеросорбенти в патогенетичній терапії гепатиту В //Актуальні питання клінічної інфектології. Тернопіль "Укрмедкнига".– 1998.– С. 60-62 (у співавт. з Нікітіним Є. В., Пясецьким Б. М., Мироновим В. Ю., Сервецьким К. Л.).
12. Peculiarities of virus Hepatitis Course in Travels //Mobility & Health from homing migration to mass tourism. European Conference on travel medicine.– Venice, cini Foundation. 25-27 March. 1998.– P. 117 (with Nikitin E. V., Servetski K. L., Efremenko N.I.).