Усиченко Катерина Миколаївна. Стан інтерфероногенезу та клітинного імунітету у хворих на хронічний гепатит С та його корекція : дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Усиченко К.М. Стан інтерфероногенезу та клітинного імунітету у хворих на хронічний гепатит С та його корекція. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена вивченню ефективності індуктора ендогенного інтерферону «Аміксин» в комплексній терапії хворих на ХГС. Проведено вивчення вмісту основних субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові, фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів, цитотоксичної активності NK – клітин, рецепторної чутливості Т-лімфоцитів та рівня сироваткового a-ІФН та g-ІФН; зіставлення результатів імунологічного дослідження та клінічної ефективності терапії аміксином у хворих на ХГС із слабкою та помірною активністю патологічного процесу. Аналіз деяких процесів міжклітинної взаємодії, взаємозв’язку рівня зв’язування аміксину рецепторами Т-лімфоцитів, імунологічних показників та інтерферонового статусу в залежності від кількості курсів лікування. Встановлено підвищення рівня зв’язування аміксину рецепторами Т-лімфоцитів при збільшенні кількості його курсів, виявлений зворотній кореляційний зв’язок між показниками цитотоксичної активності NK – клітин та зв’язуванням аміксину рецепторами Т-лімфоцитів. Показаний позитивний вплив аміксину на дисбаланс імунної системи: статистично достовірне підвищення вмісту CD3+, CD4+, CD16+ лімфоцитів, підвищення імунорегуляторного індексу. Ефективність аміксину в терапії хворих на ХГС підвищується при тривалому курсі лікування (6-9 курсів).
У хворих на ХГС встановлені значні порушення в ланках клітинного та гуморального імунітету та в системі ІФН.
У хворих зі слабким та помірним ступенем активності патологічного процесу виявлено зниження субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові CD3+, CD4+, CD16+, імунорегуляторного індексу, цитотоксичної активності NK-клітин, фагоцитарної активності нейтрофілів. При цьому відмічено підвищення експресії антигенів CD8+ та CD19+, що свідчить про недостатність Т-клітинної ланки імунітету та активації гуморального імунітету. Ступінь дисбалансу більш виразний у хворих на ХГС з помірним ступенем активності патологічного процесу. Інтерфероновий статус хворих на ХГС характеризувався низьким вмістом (в межах норми) сироваткового ІФН та виразним зниженням здібності лейкоцитів крові до продукції a- та g-ІФН.
Використання аміксину в комплексній терапії хворих на ХГС сприяло позитивній динаміці клініко-біохімічних показників та вірусологічної відповіді. У хворих на ХГС, які отримали 3 курси аміксину, повна відповідь була досягнута у 80,6% хворих зі слабкою активністю процесу та у 40,6% хворих з помірною активністю процесу. У хворих на ХГС, які отримали тільки базисну терапію, біохімічна відповідь через 6 місяців від початку лікування спостерігалась у 56,7% хворих зі слабкою активністю та у 32,5% хворих з помірною активністю процесу.
Терапія аміксином хворих на ХГС сприяла зменшенню дисбалансу імунної системи у порівнянні з групою хворих, які отримували тільки базисну терапію. При цьому активується клітинна ланка імунітету: підвищення CD3+, CD4+, CD16+ лімфоцитів, імунорегуляторний індекс, фагоцитарна активність нейтрофілів та цитотоксична активність NK-клітин. ІФН статус характеризувався підвищенням вмісту сироваткового ІФН та здібності лейкоцитів крові до продукції a- та g-ІФН. Відмічалось переважання g - фракції над a-фракцією. Підвищення g-ІФН характеризує високу активність Тх1-ефекторної системи імунітету.
Імуномодулюючий ефект аміксину у хворих на ХГС підвищується при збільшенні кількості курсів лікування. Після закінчення 9 курсів лікування аміксином спостерігається нормалізація показників імунного та ІФН статусу.
Рецепторна чутливість Т-лімфоцитів підвищується при збільшенні кількості курсів лікування аміксином. У хворих на ХГС рівень зв’язування аміксину рецепторами Т-лімфоцитів знаходиться в прямій залежності від кількості курсів лікування. Цитотоксична активність NK-клітин – в зворотній кореляційній залежності від рецепторної чутливості Т-лімфоцитів до аміксину та нормалізується після закінчення 9 курсів лікування аміксином.
Встановлена залежність ряду важливіших імунологічних показників від рівня зв’язування аміксину рецепторами Т-лімфоцитів. Аналіз отриманих даних показав, що 6 імунологічних показників (рівень експресії CD3+, CD16+, CD19+, імунорегуляторний індекс, фагоцитарний показник та рівень IgM) мають достовірну різницю в 3х групах дослідження в залежності від рівня зв’язування аміксину (Р<0,05). Існування вірогідного прямого кореляційного зв’язку між титром a-ІФН та кількістю NK – клітин, між титром g-ІФН та субпопуляцією CD4+; між кількістю курсів аміксину та рівнем зв’язування аміксину рецепторами Т-лімфоцитів та зворотного кореляційного зв’язку між титром a - ІФН та наявністю HCV RNA, між кількістю NK – клітин та наявністю HCV RNA; між рівнем зв’язування аміксину рецепторами Т-лімфоцитів та цитотоксичною активністю NK – клітин свідчить про нормалізуючий вплив аміксину на процеси міжклітинної взаємодії та опосередковану противірусну дію препарату.
Клінічна ефективність терапії аміксином та імуномодулюючий ефект препарату підвищується при збільшенні кількості курсів лікування (6-9 курсів): повна відповідь була досягнута у 76,7% пацієнтів, рецидиви відмічались у 6,7% хворих, стійка відповідь на лікування встановлена у 83,3% хворих, які отримали 9 курсів лікування аміксином.
Публікації автора:
Нікітін Є.В., Величко Л.М., Богданова О.В., Усиченко К.М. Рівень зв’язування рецепторами лімфоцитів препарату аміксин у хворих на хронічний гепатит С // Тези доповідей VI з’їзду інфекціоністів України. „Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами”. – Одеса. – 2002. – С. 341.
Никитин Е.В., Сервецкий К.Л., Величко Л.Н., Богданова А.В., Усыченко Е.Н., Усыченко Е.М. Клинико-патогенетическое значение уровня связывания рецепторами Т-лимфоцитов препарата «Амиксин» у больных хроническим гепатитом С // Аллергология и иммунология. – 2003.- Т. 4. - № 2. – С. 113-114.
Усиченко К.М. Вплив інтерфероногену „Аміксин” на стан імунного статусу хворих на хронічний гепатит С // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. – Одеса. – 2003. – С. 41.
Сервецкий К.Л., Никитин Е.В., Величко Л.Н., Богданова А.В., Усыченко Е.М., Усыченко Е.Н. Влияние интерфероногена амиксина на процессы межклеточного взаимодействия у больных хроническим гепатитом С // Материалы VІ российского съезда врачей-инфекционистов – Санкт-Петербург. – 2003. – С. 348-349.
К.Л. Сервецький, Є.В. Нікітін, Л.М. Величко, К.М. Усиченко, Г.Л. Роганкова, В.В. Титаренко, О.М. Усиченко, О.В. Ангелова. Патогенетичне значення міжклітинної взаємодії у хворих на хронічний гепатит С та методи його корекції // Матеріали науково-практичної конференції "Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз". – Тернопіль. – 2004. – С. 183-184.
Сервецкий К.Л., Никитин Е.В., Величко Л.Н., Усыченко Е.Н., Чабан Т.В., Роганкова А.Л., Усыченко Е.М. Ангелова Е.В. Некоторые аспекты влияния интерфероногена амиксина на процессы межклеточного взаимодействия у больных хроническим гепатитом С // Аллергология и иммунология. – 2004.- Т. 5. - № 1. – С. 117.
Усиченко К.М. Аміксин в комплексній терапії хворих на хронічний гепатит С // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. – Одеса. – 2004. – С. 68-69.
Спосіб лікування хворих на хронічний гепатит С / К.Л.Сервецький, Є.В.Нікітін, В.Ю. Миронов, К.М.Усиченко: Інформаційний лист № 131-2004 (установи-розробники: Одеський державний медичний університет, Укрмедпатентінформ МОЗ України). – Київ, 2004. – 3 с.
Нікітін Є.В., Сервецький К.Л., Усиченко О.М., Роганкова Г.Л., Усиченко К.М., Осадчій А.О. Деякі особливості впливу інтерфероногену „Аміксин” на показники імунного статусу у хворих на хронічний гепатит С // Збірник праць науково-практичної конференції „Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів”. – Харків. – 2005. – С. 158-159.
Нікітін Є.В., Сервецький К.Л., Чабан Т.В., Усиченко К.М., Осадчій А.О. Можливі напрямки регулювання специфічної та клітинної відповіді у хворих на хронічний гепатит С // Матеріали науково-практичної конференції „Інфекційні хвороби, туберкульоз та сучасний стан довкілля, епідеміологія, мікробіологія, діагностика”. – Львів. – 2005. – С.164-165.
Нікітін Є.В., К.Л. Сервецький, К.М. Усиченко, Г.Л. Роганкова, О.М. Усиченко Значення рівня зв’язування інтерфероногену „Аміксин” рецепторами Т-лімфоцитів у хворих на хронічний гепатит С // Матеріали науково-практичної конференції „Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб”. – Тернопіль. – 2005. – С.65-66.
Усиченко К.М. Використання інтерфероногену «Аміксин» в лікуванні хворих на хронічний гепатит С // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. – Одеса. – 2005. – С. 104.
Є.В Нікітін., К.Л. Сервецький., К..М. Усиченко, Л.М Величко., О.В.Богданова, Г.Л. Роганкова. Зв’язування інтерфероногену «Аміксин» рецепторами Т-лімфоцитів та його вплив на перебіг ХГС // Досягнення медицини та біології. – 2005. – № 1. – С. 35-38. Дисертантом проаналізовані сучасні дані зарубіжної та вітчизняної літератури про міжклітинну взаємодію, клінічні спостереження, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання статті.
Никитин Е.В., Сервецкий К..Л., Усыченко Е.Н. Использование интерфероногенов в терапии вирусных инфекций. // Сучасні інфекції. – 2005. - №1. – С. 91-96. Дисертантом проаналізовані дані сучасної вітчизняної та іноземної літератури за даною темою.
Е.В. Никитин., К.Л. Сервецкий, Е.Н. Усыченко, А.Л. Роганкова., Т.В. Чабан. Современные аспекты противовирусной и патогенетической терапии вирусных гепатитов // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. – 2005. - №2. – С 24-27. Дисертантом проаналізовані дані сучасної вітчизняної та іноземної літератури за даною темою.
Є.В. Нікітін., К.Л. Сервецький, К. М. Усиченко, Г.Л. Роганкова., Т.В. Чабан. Сучасні уявлення про механізм дії та використання інтерферонів та інтерфероногенів при хронічних гепатитах // Інфекційні хвороби. – 2005. - №2. – С. 74-79. Дисертантом зроблений огляд сучасних методів терапії хронічного гепатиту С за даними сучасної вітчизняної та іноземної літератури.
Нікітін Є.В., Сервецький К.Л., Усиченко К.М., Роганкова Г.Л., Чабан Т.В. Роль процесів внутрішньоклітинної взаємодії в механізмах хронізації вірусного гепатиту С // Одеський медичний журнал. - 2005. – №3. – С. 93-96. Публікація присвячена питанню патогенезу хронічного гепатиту С. Дисертантом проаналізовані дані сучасної вітчизняної та іноземної літератури.
Усиченко К.М. Особливості впливу інтерфероногену „Аміксин” на стан імунного статусу та інтерфероногенез у хворих на хронічний гепатит С // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Випуск 6(69). – Київ; Луганськ; Харків, 2005.- С. 180-186.
К.М. Усиченко.Вплив інтерфероногену „Аміксин” на рецепторну чутливість т-лімфоцитів у хворих на хронічний гепатит С // Одеський медичний журнал. – 2005. - №6. – С.87-89.
