Анотація до роботи:

Орловський М.О. Стан холецистокінін-синтезуючої системи гіпоталамусу і роль холецистокініну-8 в регуляції ендокринної функції підшлункової залози в нормі та при експериментальному цукровому діабеті.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. Інститут фізіології ім. акад. О.О.Богомольця НАН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню стану холецистокінін-синтезуючої системи гіпоталамусу, а також впливу введень синтетичного агоніста і антагоніста рецепторів холецистокініну на ендокринну функцію підшлункової залози в нормі і при експериментальному цукровому діабеті.

Встановлено, що найбільший рівень утворення холецистокініну-8 спостерігається в паравентрикулярному і дорсомедіальному ядрах гіпоталамусу, а найбільш інтенсивна холецистокінінергічна іннервація – в вентромедіальном ядрі і серединному підвищені гіпоталамусу. Вперше показано, що розвиток експериментального цукрового діабету супроводжується формуванням функціональної недостатності холецистокінін-8-синтезуючої системи гіпоталамусу. Встановлено, що багаторазові введення синтетичного холецистокініну-8 сприяють поліпшенню ендокринної функції підшлункової залози і зниженню важкості патологічного процесу.

1. Особливості стану холецистокінінергічної системи гіпоталамусу в динаміці розвитку цукрового діабету вивчені недостатньо, а дані про її роль в регуляції ендокринної функції підшлункової залози відрізняються неповнотою і суперечливістю.

2. Рішення поставленої проблеми здійснювалось шляхом комплексної оцінки стану холецистокінін-8-синтезуючої системи гіпоталамусу в нормі та в динаміці розвитку експериментального цукрового діабету, яка включала картування холецистокінін-8-синтезирующих нейронів, характеристику процесів утворення, накопичення і виведення холецистокініна-8, а також введення синтетичного холецистокініну-8 і блокатора його рецепторів проглюміду з наступним вивченням -, - і -клітин панкреатичних острівців.

3. Найбільший сумарний вміст холецистокініну-8 і найбільша кількість холецистокінін-8-синтезуючих нейронів виявлено в області медіального дрібноклітинного суб‘ядра паравентрикулярного ядра гіпоталамусу і в області дорсомедіального ядра гіпоталамусу. У вентромедіальному і аркуатному ядрах гіпоталамусу, латеральной ретрохіазмальної області і серединному піднесенні у щурів в нормі ідентифікуються лише холецистокінін-8-імунопозитивні нервові волокна і закінчення.

4. Формування експериментального цукрового діабету до кінця 3 тижня поряд з деструкцією панкреатичних острівців і зниженням секреції інсуліну супроводжується зменшенням кількості холецистокінін-8-синтезуючих нейронів, зменшенням щільності розташування холецистокінін-8-імунопозитивних волокон нервові закінчення в усіх структурах гіпоталамусу, що вивчалися. В подальшому, до кінця 5 тижня спостерігається збільшення кількості холецистокінін-8-синтезуючих нейронів, однак при цьому відбувається порушення виведення нейропептиду по аксонам. Недостатність утворення і виведення холецистокініну-8 в гіпоталамусі призводить до порушення центральної регуляції секреції інсуліну і споживання їжі при цукровому діабеті

5. Холецистокінін-8 у нормальних тварин при різних шляхах введень (внутрішньочеревні, внутришньомозкові, кон‘юнктивальні) викликає розвиток анорексії, а антагоніст рецепторів холецистокініну проглюмід – гіперфагії. При внутрішньочеревних введеннях холецистокініну-8 спостерігається зниження секреції інсуліну, при внутришньомозкових і кон‘юнктивальних – зниження секреції інсуліну і глюкагону, а також збільшення рівня глікемії.

6. Багаторазові внутрішньочеревні, внутришньомозкові і кон‘юнктивальні введення холецистокініну-8 тваринам з експериментальним цукровим діабетом призводять до зменшення гіперфагії, підсилення секреції інсуліну -клітинами, зменшенню кількості -клітин у панкреатичних острівцях і гальмуванню продукції глюкагону в них, що веде до збільшення концентрації інсуліну в крові і зниженню глікемії. Багаторазові введення проглюміду у щурів з експериментальним цукровим діабетом не виявляють значущої чинності на ендокринну функцію підшлункової залози і не викликають вірогідних змін концентрації інсуліну і глюкози в крові.

7. Розвиток експериментального цукрового діабету супроводжується формуванням функціональної недостатності холецистокінін-8-синтезующчої системи гіпоталамусу, що призводить до порушення холецистокінінергічних механізмів регуляції харчової поведінки і ендокринно функції підшлункової залози. Заміщення недостатності утворення ендогенного холецистокініну-8 шляхом введень синтетичного нейропептиду сприяє поліпшенню ендокринної функції підшлункової залози і зниженню тяжкості патологічного процесу. Висока ефективність і неінвазивність кон‘юнктивальних інстиляцій синтетичного холецистокініну-8 робить її перспективним засобом медикаментозної корекції цукрового діабету.

Публікації автора:

1. Kolesnik Y.M., Orlovsky M.A. Image analysis system for quiantitative immunofluorescence measurements // Microscopy and Analysis.– 2002.– _____

2. Орловский М.А. Роль рецепторов холецистокинина в патогенезе сахарного диабета (экспериментальное исследование с проглюмидом) // Запорожский медицинский журнал.– 2003.– № 5.– С.7-9.

3. Колесник Ю.М., Орловський М.О., Абрамов А.В., Жулинський В.О. Ефекти кон’юнктивальних інстиляцій холецистокініну 26-33 на ендокрину функцію підшлункової залози в нормі та при цукровому діабеті 1 типу // Фізіологічний Журнал.– 2003.- Т.49, №4.- С. 72-80.

4. Колесник Ю.М., Орловский М.А., Абрамов А.В. Состояние синтеза октапептида холецистокинина 26-33 в гипоталамусе у крыс при экспериментальном сахарном диабете // Запорожский медицинский журнал.– 2003.– № 2-3.– С.4-9.

5. Колесник Ю.М., Орловский М.А., Абрамов А.В., Лебедь Ю.В. Состояние нейроэндокринной системы гипоталамуса, участвующей в контроле эндокринной функции поджелудочной железы при развитии экспериментального сахарного диабета // Акт. питання фармацевтичної та медичної науки та практики.– 2003.– Вип. 11.– С.217-225.

6. Колесник Ю.М., Орловский М.А., Абрамов А.В. Метод количественной оценки активности процессов синтеза и секреции инсулина в -клетках островков Лангерганса // Морфология.– 2002.– Т.122, №5.– С.70-73.

7. Колесник Ю.М., Орловский М.А., Абрамов А.В. Роль холецистокинина октапептида в регуляции эндокринной функции поджелудочной железы в норме и при экспериментальном сахарном диабете 1 типа // Запорожский медицинский журнал.– 2001.– № 3-4.– С.20-23

8. Донецк

9. Колесник Ю.М., Орловский М.А., Абрамов А.В., Жулинский В.А. Сравнительная характеристика эффектов холецистокініна при различных способах введения нормальным и диабетическим крысам // Запорожский медицинский журнал.– 2001.– № 5-6.– С.11-16.

10. Колесник Ю.М., Орловский М.А. Современные представления об анатомо-физиологических особенностях островков Лангерганса и механизмах их деструкции при сахарном диабете 1 типа // Запорожский медицинский журнал.– 2000.– Т.3, № 3.– С.3-11.

11. Абрамов А.В., Орловський М.О., Колесник Ю.М. Ефекти хронічного введення холецистокініну на ендокринну функцію острівкового апарату підшлункової залози у інтактних щурів та щурів з експериментальним діабетом // Матеріали пленуму товариства патофізіологів України / Фізіол. журн.– 1998.– Т.44, №3.– С.203.

12. Колесник Ю.М., Абрамов А.В., Орловський М.О. Вплив хронічного введення холецистокініну на функціональний стан ендокринних клатин підшлункової залози при єкспериментальному цукровому діабеті // Матеріали VI з‘їзду ендокринологів України / Ендокрінологія.– 2001.– Т.6, додаток.– С.138.

13. Орловский М.А., Абрамов А.В. Роль холецистокініна в регуляции эндокринной функции поджелудочной железы у интактных и диабетических крыс // Актуальні аспекти ендокринних захворювань / Матер. наук. практ. конф.– Харків.– 1998.– С. 34-35

14. Колесник Ю.М., Абрамов А.В., Жулинский В.А., Орловский М.А., Василенко Г.В. Современные методические подходы к изучению нейроэндокринных взаимодействий // Сучасні напрямки розвитку ендокринології (другі Данилевські читання). / Матеріали науково-практичної конференції. Харків, 2003.– С.98-100.