Анотація до роботи:

Кінаш М.І. Стан кісткової тканини у дітей залежно від клініко-патогенетичних особливостей патології гепатобіліарної системи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України. – Львів, 2004.

Робота присвячена вивченню стану кісткової тканини, підвищенню ефективності доклінічної діагностики остеопорозу, створенню алгоритму прогнозування зниження МЩКТ та розробленню методу корекції метаболічних змін кістки у дітей з гепатобіліарною патологією залежно від нозології. За даними двофотонної денситометрії у 60,3 % дітей з гепатобіліарною патологією встановлено зниження МЩКТ: остеопороз – в 11,4 %, остеопенію різного ступеня – у 48,9 %. Показано, що глибина структурно-функціональних порушень в кістковій тканині прогресивно наростає зі збільшенням об‘єму та глибини ураження ГБС. Достовірної різниці в мінералізації кісток залежно від етіології вірусних гепатитів не відмічено. Виділено інформативні критерії щодо формування груп ризику за розвитком остеопенічного синдрому у дітей з гепатобіліарною патологією залежно від її нозології.

Створений високоінформативний алгоритм прогнозування зниження МЩКТ дозволяє з вірогідністю 95 % у конкретної дитини прогнозувати ризик розвитку остеопенічного синдрому або з такою ж точністю заперечувати його виникнення. Розроблений ефективний метод корекції виявлених метаболічних порушень кістки препаратом „Вітрум кальціум з вітаміном D” дає можливість попередити їх подальше прогресування та покращити мінеральну щільність кісток.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності доклінічної діагностики остеопорозу, створенні алгоритму прогнозування зниження МЩКТ та розробленні методу корекції метаболічних порушень кісткової тканини у дітей з гепатобіліарною патологією залежно від нозології.

2. За даними денситометрії у 60,3 % дітей з гепатобіліарною патологією констатовано зниження МЩКТ (остеопенію різного ступеня – доклінічну стадію ОП – у 48,9 %, остеопороз – в 11,4 % пацієнтів).

3. Зниження МЩКТ досліджуваних хребців діагностовано у 66,0 % хворих з ХХХ, у 68,0 % - з ХХ, у 57,7 % - з ДЖВШ, у 48,7 % - з ХВГ. Достовірної різниці в мінералізації кісткової тканини залежно від етіології вірусних гепатитів не виявлено.

4. При ХХХ остеопенія І та ІІ ступенів склала по 18,9 %, остеопенія ІІІ ступеня – 15, 1 %, ОП – 13,2 %. При ХХ і ДЖВШ переважають незначні метаболічні зміни кісткової тканини у вигляді остеопеній І і ІІ ступенів. При ХХ остеопенію І ступеня діагностовано в 32,0 %, ІІ ступеня – в 20,0 % осіб, остеопенію ІІІ ступеня та ОП по 8,0 %. При ДЖВШ остеопенія І ступеня діагностована у 23,1 %, ІІ ступеня – у 11,5 %, ІІІ ступеня – у 15,4 %, ОП – у 7,7 % хворих. При ХГВ та ХГС переважають виражені порушення МЩКТ у вигляді остеопенії ІІ ступеня (21,6 %), ІІІ ступеня (10,9 %), ОП (13,5 %), остеопенія І ступеня виявлена тільки у 2,7 %, пацієнтів

5. У дітей з гепатобіліарною патологією при зниженні МЩКТ прогресивно зростає рівень вільного оксипроліну (в 1,6-1,7 рази) та румалонових антитіл сироватки крові (в 1,7-2,1 рази). Активність лужної фосфатази на фоні ОП збільшується у 1,5 та 1,4 рази при хронічному холецистохолангіті й хронічному холангіті відповідно, а також знижується в 1,5 рази у дітей з дискінезією жовчовивідних шляхів порівняно з групою контролю, а при хронічних вірусних гепатитах В і С в 1,3 рази відносно пацієнтів з нормальною мінералізацією кісток.

6. Рівень кальцію в сироватці крові достовірно знижувався відносно групи контролю при ОП у хворих з ХХ, ДЖВШ, ХВГ. Молярна концентрація фосфору крові, добова екскреція кальцію та фосфору з сечею у всіх дітей залишалася в межах норми, лише при ОП на фоні ДЖВШ остання достовірно знижувалася відносно пацієнтів з нормальним структурно-функціональним станом КТ.

7. Критеріями ризику щодо розвитку остеопенічного синдрому у дітей з гепатобіліарною патологією є: індекс маси тіла зі значенням (15,88±0,47) кг/м² та нижче, величина якого прямо корелює зі значенням МЩКТ; патологія кісткової системи (сколіоз, деформація грудної клітки, карієс, порушення постави); пролапс мітрального клапану; низька маса тіла при народженні ( 2900 г); гіпербілірубінемія. Визначені ознаки склали основу розробленого високоінформативного алгоритму прогнозування ступеня вірогідності зниження МЩКТ.

8. При застосуванні препарату „Вітрум кальціум з вітаміном D” в комплексній терапії у дітей з гепатобіліарною патологією достовірно зростає: мінеральна щільність і вміст мінералів досліджуваних хребців, рівень загального кальцію та фосфору, активність лужної фосфатази; достовірно знизився рівень вільного оксипроліну та румалонових антитіл в сироватці крові порівняно з показниками хворих, які не проліковані цим препаратом.

Публікації автора:

1. Лобода В.Ф., Кінаш М.І. Патологія гепатобіліарної системи у дітей / Проблеми остеопорозу / За ред. Ковальчука Л.Я. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 222-228 (автор самостійно зібрала частину матеріалу, здійснила аналіз даних літератури, провела статистичну обробку матеріалу, зробила узагальнення, підготувала розділ до друку).

2. Лобода В.Ф., Кінаш М.І. Аналіз клінічних симптомів і даних параклінічних методів обстеження дітей з хронічною патологією гепатобіліарної системи // Вісник наукових досліджень. 2000. № 3. С. 64-65. (автор самостійно зібрала матеріал, здійснила аналіз даних літератури, провела статистичну обробку матеріалу, зробила узагальнення, підготувала статтю до друку).

3. Лобода В.Ф., Кінаш М.І. Клінічні та параклінічні особливості безжовтяничних форм HBV- та HCV-інфекцій у дітей з патологією гепатобіліарної системи / Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы. – Киев: ООО «ДИА», 2001. – С. 195-198. (Здобувач самостійно зібрала матеріал, проводила дослідження, здійснила аналіз даних літератури, провела статистичну обробку матеріалу, зробила узагальнення, підготувала статтю до друку).

4. Лобода В.Ф., Кінаш М.І. Особливості перебігу епідемічного процесу та клінічних проявів НВV- і НСVінфекцій у дітей // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 2. – С. 103-107. (Здобувач самостійно зібрала частину матеріалу, проводила дослідження, здійснила аналіз даних літератури, провела статистичну обробку матеріалу, зробила узагальнення, підготувала статтю до друку).

5. Кінаш М.І., Лобода В.Ф. Корекція остеопенічного синдрому в дітей з гепатобіліарною патологією препаратом “Вітрум кальціум з вітаміном D” // Проблеми остеології. – 2002. – Т. 5, № 1. – С. 34-37. (Здобувач самостійно зібрала матеріал, проводила дослідження, здійснила аналіз даних літератури, провела статистичну обробку матеріалу, зробила узагальнення, підготувала статтю до друку).

6. Лобода В.Ф., Кінаш М.І. Участь печінки в підтриманні кальцій-фосфорного гомеостазу в організмі // Перинатологія та педіатрія. – 2003. № 1. – С. 52-55. (Здобувач самостійно зібрала матеріал, здійснила аналіз даних літератури, зробила узагальнення, підготувала статтю до друку).

7. Кінаш М.І. Вплив хронічних гепатитів В і С на стан кісткової тканини у дітей // Інфекційні хвороби. – 2003. № 2. – С. 48-50.

8. Кінаш М.І. Динаміка метаболічних порушень у сполучній тканині кістки дітей з гепатобіліарною патологією залежно від вираження остеопенічного синдрому // Медична хімія. 2003. – Т. 5, № 2. – С. 119-121.

9. Кінаш М.І. Клінічна характеристика остеопенічного синдрому залежно від ступеня вираження у дітей з гепатобіліарною патологією // Вісник наукових досліджень. – 2003. – № 3. – С. 64-66.

10. Лобода В.Ф., Кінаш М.І., Борисова Т.З., Боярчук О.Р. Застосування імуноферментного аналізу для виявлення НВV- та HCV- інфекцій у дітей // Тези міжобласної науково-практичної конференції „Стан та перспективи діагностичної служби в системі охорони здоров‘я регіону. – Рівне, 2000. – С. 99-100. (автор самостійно зібрала частину матеріалу, проводила дослідження, здійснила аналіз даних літератури, провела статистичну обробку матеріалу, зробила узагальнення, підготувала тези до друку).

11. Лобода В.Ф., Кінаш М.І. Застосування імуноферментного аналізу та полімеразної ланцюгової реакції для виявлення НВV- та HCV- інфекцій у дітей / Тези доповідей 3-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції „Питання імунології в педіатрії”. – Київ, 2003. // Перинатологія та педіатрія. – 2003. № 3. – С. 94-95.

12. Лобода В.Ф., Кінаш М.І., Борисова Т.З., Кухарчук Н.М. Особливості епідемічного процесу НВV- та HCV- інфекцій у дітей // Тези доповідей ІV науково-практичної конференції дитячих гастроентерологів, нефрологів та педіатрів України „Хронічні гепатити у дітей – проблема діагностики, лікування, профілактики.” – Чернівці, 2000. – С. 43-44. (автор самостійно зібрала частину матеріалу, проводила дослідження, здійснила аналіз даних літератури, провела статистичну обробку матеріалу, зробила узагальнення, підготувала тези до друку).

13. . Кінаш М.І. Синдром ендогенної інтоксикації у дітей з патологією гепатобіліарної системи // Тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої до 75-річчя з дня народження члена-кореспондента АМН України, професора І.С. Сміяна „Актуальні питання патології органів травлення у дітей”. – Тернопіль, 2004. – С. 79-81.

14 Томич Г.В., Лобода В.Ф., Патра Л.І., Кінаш М.І. До питання впливу санаторно-курортного оздоровлення на перебіг захворювань органів травлення у дітей Заліщицького району, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС // Тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої до 75-річчя з дня народження члена-кореспондента АМН України, професора І.С. Сміяна „Актуальні питання патології органів травлення у дітей”. – Тернопіль, 2004. – С. 169-172. (автор провела статистичну обробку матеріалу, зробила узагальнення, підготувала тези до друку).

15. Лобода В.Ф., Кінаш М.І. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей на тлі хронічного холецистохолангіту з різним рівнем білірубіну в сироватці крові // Тези доповідей Всеукраїнського симпозіуму педіатрів „Вплив екопатологічних чинників на стан здоров‘я дітей”. – Тернопіль, 2004. – С. 63-65. (автор самостійно зібрала матеріал, проводила дослідження, здійснила аналіз даних літератури, провела статистичну обробку матеріалу, зробила узагальнення, підготувала тези до друку).

16. Лобода В.Ф., Кінаш М.І. Сучасні методи діагностики та їх клінічна оцінка в дітей з хронічними гепатитами В і С. // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України „Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз”. – Тернопіль, 2003. – С. 121-123. (автор самостійно зібрала матеріал, проводила дослідження, здійснила аналіз даних літератури, провела статистичну обробку матеріалу, зробила узагальнення, підготувала тези до друку).

17.