Анотація до роботи:

Білянський Л.С. Стан кишкового бар’єру та хірургічна тактика за гострої непрохідності кишечнику (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. – Інститут хірургії та трансплантології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми лікування хворих на гостру непрохідність кишечнику. Проведені клініко-експериментальні дослідження, спрямовані на вивчення стану слизового бар’єру стінки кишки. Доведено, що надмірна колонізація проксимальних відділів тонкої кишки алохтонною мікрофлорою з дистальних відділів кишечнику, яка є невід’ємною складовою його гострої непрохідності, на тлі порушень мікроциркуляції та перистальтики, спричиняє елімінацію популяції автохтонної мікрофлори, порушення складу пристінкового слизу порожньої кишки, епітеліальних структур та проникненню бактерій і токсинів у системний кровообіг, виникненню системної запальної реакції.

Запропоновано та впроваджено комплексну програму лікування хворих, яка передбачає патогенетично обґрунтований підхід до вибору методів лікування з огляду на стан слизового бар’єру стінки кишки. Завдяки застосуванню комплексу технічних прийомів відкриваються можливості для виконанням первинно-радикальних та первинно-відновних оперативних втручань, суттєвого поліпшення результатів лікування хворих та якості їх життя.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нові аспекти вирішення наукової проблеми лікування хворих з гострою непрохідністю кишечнику, з огляду на стан слизового бар’єру кишечнику, процесу бактеріальної транслокації і виникнення ендотоксикозув різні строки після його виникнення, обґрунтовані можливість і доцільність виконання первинно-радикальних і первинно-відновних оперативних втручань, прогнозування і профілактики ускладнень.

1. Концентрація етіологічно значущих анаеробних мікроорганізмів у проксимальних відділах тонкої кишки понад 10⁶ КУО/мл і аеробних – 10⁹ КУО/мл на тлі стазу кишечнику і зниження мікроциркуляції є основним чинником порушення бар’єрної функції стінки кишки і зумовлює розлади складу і функції пристінкового слизу, пошкодження елементів покривного епітелію, транслокацію бактерій і їх токсинів у системний і периферійний кровоток.

2. Ступінь інфікування асоційованої з кишечником лімфоїдної тканини, перитонеального ексудату, портальної і системної венозної крові прямо залежить від концентрації етіологічно значущих мікроорганізмів, які містяться у просвіті тонкої кишки, незалежно від рівня непрохідності кишечнику. При цьому співвідношення концентрації імуноглобулінів і циркулюючих імунних комплексів при ендотоксикозі II – III ступеня в сироватці крові і просвіті тонкої кишки наближається до 1,0.

3. Концентрація фактора антиоксидантного захисту стінки кишки глутатіону в сироватці крові від (48,21 ± 1,31) до (59,14 ± 1,15) мкмоль/л відповідає рівневі колонізації просвіту порожньої кишки алохтонною мікрофлорою в концентрації 10⁹ – 10¹² КУО/мл і вище, руйнуванню пристінкового слизу, інфікуванню лімфатичних вузлів, перитонеального ексудату, внутрішніх органів, ендотоксикозу II – III ступеня і з високою вірогідністю (P < 0,01) свідчить про пошкодження слизового бар’єру кишечнику.

4. Висока непрохідність тонкої кишки характеризується функціональною спроможністю слизового бар’єру кишечнику, а виникнення ендотоксикозу зумовлене масивними втратами електролітів. Методом вибору її лікування є усунення непрохідності з збереженням пасажу, декомпресія кишки до рівня перешкоди, раннє ентеральне зондове харчування і проведення системної антибактеріальної терапії, що дозволяють знизити частоту ускладнень з 40 до 28%, летальність – з 31 до 16%.

5. Провідне місце в лікуванні хворих з низькою непрохідністю тонкої кишки посідають методи активної ентеральної детоксикації, зокрема, інтубація і декомпресія тонкої кишки, інтраопераційний лаваж з використанням запропонованого сольового розчину, селективна деконтамінації кишечнику, післяопераційна ентеральна терапія і раннє ентеральне зондовое харчування, які забезпечують зниження частоти післяопераційних ускладнень з 39,2 до 12,7%, летальність – з 12,6 до 6,4%.

6. Впровадження комплексної програми лікування хворих з низькою непрохідністю тонкої кишки у стадії декомпенсації, яка супроводжується перитонітом і ендотоксикозом II – III ступеня, дозволяє завершити оперативне втручання формуванням первинного анастомозу на петлях кишечнику, виведених у вигляді стоми. При довжині дистальної петлі понад 30 см варто віддавати перевагу розробленій методиці роздільного виведення стом, в інших ситуаціях – доцільно використовувати У-подібні анастомози з накладенням стоми на проксимальну петлю.

7. Застосування уніфікованої програми передопераційної підготовки і післяопераційного ведення хворих з непрохідністю правої половини товстої кишки у стадії декомпенсації дозволяє виконати первинно-радикальні втручання з приводу раку правої половини товстої і поперечної ободової кишки у 79,5% хворих, первинно-відновні – у 57,5%, при непрохідності, зумовленій іншими причинами, виконання первинно-відновних втручань можливе у 90% хворих; зменшити частоту післяопераційних ускладнень з 43 до 8,6%, летальність – з 12,3 до 9,6%

8. Використання комплексної програми лікування хворих з обтураційною непрохідністю лівої половини товстої кишки у стадії декомпенсації дозволяє виконати первинно-радикальні операції у 96,1%, первинно-відновні – у 86,3% з них, зменшити частоту післяопераційних ускладнень з 33,2 до 15,2%, летальність – з 9,3 до 5,9%, забезпечує ефективну реабілітацію і поліпшення якості життя оперованих хворих.

9. Застосування розробленого алгоритму лікування хворих з гострою непрохідністю кишечнику, запропонованих технічних прийомів: інтраопераційного очищення тонкої і товстої кишки за непрохідності кишечнику у стадії декомпенсації, методів профілактики неспроможності швів анастомозу і завершення оперативних втручань дозволяє виконати первинно-відновні операції при перитоніті і сумнівах щодо надійності анастомозу, зменшити частоту післяопераційних ускладнень при непрохідності правої половини товстої кишки – у 5 разів, лівої – у 3 рази, летальність – відповідно в 1,8 і 1,2 разу.

Публікації автора:

1. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Маркулан Л.Ю., Шкарбан П.Е. Способ интраоперационной очистки толстой кишки // Клин. хирургия. – 1989. – № 2. –
С. 67–68.

2. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Маркулан Л.Ю., Вирченко С.Б. Диагностика и лечение хронической непроходимости двенадцатипестной кишки // Клин. хирургия. – 1990. – № 5. – С. 66–67.

3. Тарасюк Б.А., Горбачев С.Ю., Белянский Л.С., Дюбенко Т.К. Значение компьютерной томографии в диагностике инородных тел // Клин. хирургия. – 1991. – № 11. – С. 73–74.

4. Лаврик А.С., Белянский Л.С., Маркулан Л.Ю., Диброва Ю.А. Хронический фибринозный осумкованный перитонит как редкая причина хронической непроходимости двенадцатиперстной кишки // Клин. хирургия. – 1992. – № 1. – С. 68–69.

5. Полинкевич Б.С., Белянский Л.С., Маркулан Л.Ю., Лаврик А.С. Применение этапного лаважа брюшной полости в лечении послеоперационного перитонита // Клін. хірургія. – 1996. – № 2–3. – С. 4–5.

6. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Маркулан Л.Ю. Современные принципы хирургического лечения послеоперационного перитонита // Клін. хірургія. – 1996. – № 6. – С. 4–9.

7. Саенко В.Ф., Голопыхо Л.И., Белянскй Л.С., Новопольцева И.Ю. Применение пефлацина (пефлоксацина) в лечении и профилактике хирургической инфекции // Клін. хірургія. – 1997. – № 7. – С. 13–14.

8. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Маркулан Л.Ю., Кучерук В.В. Профилактика тромбоэмболических осложнений при хирургическом лечении обтурационной непроходимости ободочной кишки // Клін. хірургія. – 1999. – № 9. – С. 6–8.

9. Саенко В.Ф., Ничитайло М.Е., Белянский Л.С., Скумс А.В., Кучерук В.В. Опыт применения препарата клексан в хирургии органов брюшной полости // Клін. хірургія. – 1999. – № 9. – С. 32–34.

10. Саенко В.Ф., Белянский Л.С. Современные направления в лечении обтурационной непроходимости толстой кишки // Клін. хірургія. – 2000. – № 11. – С. 5–8.

11. Білянський Л.С., Маркулан Л.Ю. Вибір способу завершення оперативного втручання при гострій обструкції ободової та прямої кишок // Наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми невідкладних станів”: Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л.Шупика. – К., 2000. – С. 234– 238.

12. Саєнко В.Ф., Білянський Л.С., Гомоляко І.В., Горшевікова Е.В., Стасенко А.А., Кучерук В.В., Чурілова Т.Я. Роль бактеріальної транслокації в розвитку септичних ускладнень при обтураційній непрохідності ободової кишки // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Медицина. – 2001. – Вип. 14. – С. 146–149.

13. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Чурилова Т.Я., Горшевикова Э.В. Оценка состояния слизистого барьера при обтурационной непроходимости толстой кишки // Вестн. неотлож. и восстановит. медицины. – 2002. – Т. 3, №3 (приложение). – С. 99–101.

14. Чурілова Т.Я., Лисак Л.І., Білянський Л.С., Черниш І.Ю. Вивчення пристінкового слизу тонкої кишки щурів за експериментальної кишкової непрохідності // Укр. біохім. журн. – 2002. – Т.74, № 4а (додаток 1). – С. 192.

15. Білянський Л. С. Фактори ризику розвитку непрохідності тонкої кишки після оперативних втручань на товстій кишці // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. – 2003. – Вип. 21. – С. 184–185.

16. Саенко В.Ф., Белянский Л.С. Выбор метода коррекции нарушений кишечного барьера при острой непроходимости толстой кишки // Клін. хірургія. – 2004. – № 4–5. – С. 7.

17. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Чурилова Т.Я. Оценка состояния кишечного барьера и его роль в развитии септических осложнений при обтурационной непроходимости левой половины ободочной кишки // Харк. хірург. школа. – 2004. – №1–2. – С. 149–153.

18. Саєнко В. Ф., Білянський Л. С., Лаврик А.С. Сучасні підходи до проблеми гострої обструкції ободової кишки // Шпитал. хірургія. – 2005. – № 1. – С. 10–14.

19. Саенко В.Ф., Белянский Л.С. Эвисцерация: причины, профилактика, лечение // Клін. хірургія. – 2005. – № 2. – С. 47–51.

20. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Лисун Ю.Б. Современные подходы к проблеме временного закрытия брюшной полости // Клін. хірургія. – 2005. – № 3. – С. 5–11.

21. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Дрюк Н.Ф., Лаврик А.С. Особенности формирования брюшной стенки при ее обширных дефектах // Клін. хірургія. – 2005. – № 11–12. – С. 96–97.

22. Белянский Л.С. Современные принципы формирования и закрытия толстокишечных стом при обтурационной непроходимости толстой кишки // Харк. хірург. школа. – 2006. – № 1. – С. 7–8.

23. Саенко В.Ф., Лаврик А.С., Белянский Л.С., Пустовит А.А.,
Косюхно С.В. Хирургическая реабилитация больных с колостомой // Харк. хірург. школа. – 2006. – № 1. – С. 80–82.

24. Патент 67255 А Україна. МПК А61В17/00 Спосіб формування тимчасової тонкокишечної стоми / В.Ф. Саєнко, Л.С. Білянський (Україна). – Заявл. 14.08.2003; Опубл. 15.06.04 // Бюл. № 6.

25. Патент 67320 А Україна. МПК А61В17/00 Спосіб хірургічного лікування гострої обтураційної непрохідності товстого кишечнику / В.Ф. Саєнко, Л.С. Білянський (Україна). – Заявл. 28.08.03; Опубл. 15.06.04 // Бюл. № 6.

26. Патент 65867 А Україна. МПК А61В17/00 Спосіб адаптації хворого з гігантською грижею живота до внутрішньочеревної гіпертензії / А.П.Мазур, Ю.Б. Лісун, Л.С. Білянський, М.В. Манойло (Україна). – Заявл. 13.06.03; Опубл. 15.04.04 // Бюл. № 4.

27. Патент 68627 А Україна. МПК А61В17/00 Спосіб хірургічного лікування вентральних та післяопераційних гриж / Л.С. Білянський,
М.В. Манойло (Україна). – Заявл. 28.08.03; Опубл. 16.08.04 // Бюл. № 4.

28. Саенко В. Ф., Полинкевич Б. С., Ващенко А. Е., Тутченко Н. И., Белянский Л. С. Хирургическая тактика при острой спаечной непроходимости кишечника // Материалы VI съезда хирургов Молдавии.– Кишинев, 1986.–
С. 158–160.

29. Викторов Ф. П., Саенко В. Ф., Голопыхо Л. И. Белянский Л. С., Смирнова Л. М., Нурищенко Н. Е., Покрасен Н. М. Ацетилирующая способность организма и проницаемость биологических мембран у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // ІІІ–я Всерос. конф. по фармакокинетике “Современное состояние и перспективы развития фармакокинетики.– М., 1991.– С.136.

30. Лифшиц Ю. З., Белянский Л. С., Дейнека С. П. Аберрантная селезенка, симулировавшая опухоль брюшной полости // Врачеб. дело.– 1985.– № 10.– С.35.

31. Саенко В. Ф., Полинкевич Б. С., Крестникова В. И., Белянский Л. С. Лечение наружных свищей пищеварительной системы // I (XVII) з’їзд хірургів України. – Львів, 1994 . – С. 191.

32. Саенко В. Ф., Белянский Л. С., Маркулан Л. Ю., Лаврик А. С., Горшевикова Э. В. Современные принципы лечения разлитого гнойного перитонита // Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии.– Х.,1995. – С. 115–116.

33. Саенко В. Ф., Полинкевич Б. С., Тутченко Н. И., Ващенко А. Е., Крестникова В. И., Белянский Л. С., Маркулан Л. Ю., Лаврик А. С. Хирургия нарушений пассажа кишечного содержимого // Проблеми клінічної хірургії. – К., 1997. – С. 86–98.

34. Саенко В. Ф., Белянский Л. С., Лаврик А. С. Обтурационная кишечная непроходимость при раке ободочной кишки // Материалы I конгр. Ассоц. хирургов им. Н.И.Пирогова. – Ташкент, 1996. – С. 98–99.

35. Маркулан Л. Ю., Белянский Л. С. Эффективность различных видов лапаростомий в хирургическом лечении послеоперационного перитонита // Актуальні питання сучасної хірургії: Матеріали конф. – Ужгород, 1997. – С. 200.

36. Саєнко В. Ф., Маркулан Л. Ю., Белянский Л. С. Современные принципы лечения хирургического сепсиса // Сб. наук. робіт ІІ конгресу хірургів України. – К.: Клін. хірургія, 1998. – С. 27–29.

37. Маркулан Л. Ю., Саенко В. Ф., Белянский Л. С. Роль этапного лаважа брюшной полости в комплексном лечении послеоперационного перитонита // Материалы ІІ конгр. Ассоц. хирургов им. Н. И. Пирогова. – Л., 1998. – С. 123–124.

38. Саенко В. Ф., Белянский Л. С., Полинкевич Б. С., Маркулан Л. Ю. Выбор метода хирургического лечения острой спаечной непроходимости тонкой кишки // Актуальные вопросы торакоабдоминальной хирургии. – Х., 1999. –
С. 37–41.

39. Belyanskiy L. S., Marculan L. U., Sayenko V. F. One–stage operations in acute tumoral ileus of colon // 59 Zjazd Towarzystwa Chirurgow Polskich. – Bydgoszcz, 1999. – S. 23–24.

40. Саенко В. Ф., Полинкевич Б. С., Белянский Л. С., Маркулан Л. Ю., Лаврик А. С., Пустовит А. А. Дифференцированный подход к лечению непроходимости толстой кишки // Матеріали ХІХ з’їзду хірургів України. – Х., 2000. – С. 23–25.

41. Лаврик А. С., Ващенко А. Е., Белянский Л. С., Тывончук А. С. Новые технологии в реконструктивной хирургии желудочно–кишечного тракта // Матеріали ХІХ зїзду хірургів України. – Х., 2000.– С. 128–130.

42. Саенко В. Ф., Белянский Л. С., Маркулан Л. Ю., Кучерук В. В., Стасенко А. А. Профилактика нарушений кишечного барьера при обтурационной непроходимости толстой кишки // Материалы ІІІ Конгр. Ассоц. хирургов им.
Н. И. Пирогова. – М., 2001. – С. 145–146.

43. Саенко В.Ф., Полинкевич Б.С., Белянский Л.С., Лаврик А.С., Рогожин В.А. Выбор метода лечения метастатического колоректального рака печени // Матеріали наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми відновлюваної хірургії”. – Запоріжжя, 2001. – С. 115.

44. Belyansky L. S., Sayenko V. F., Furmanov J. A., Churilova T. J. Bacterial translocation as a cause for septic complications in obstructive colonic ileus // Acta Chir. belg. – 2002. – N 102. – Р. 67–69.

45. Саенко В. Ф., Белянский Л. С., Стасенко А. А., Кучерук В. В., Горшевикова Э. В. Причины септических осложнений при обтурационной непроходимости ободочной кишки и их профилактика // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – Т. 1. – С. 325–326.

46. Саенко В. Ф., Калита Н. Я., Котенко О. Г., Белянский Л. С., Манойло Н. В., Васильев О. В. Первичный и метастатический рак печени – хирургическое лечение // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – Т 1. –
С. 437–439.

47. Саенко В. Ф., Белянский Л. С., Рогожин В. А., Манойло Н. В. Этапное лечение метастатического колоректального рака печени // Матеріали ХХ з”їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – Т. 1. – С. 459–460.

48. Саенко В. Ф., Белянский Л. С., Полинкевич Б. С. Современные подходы к проблеме хирургического лечения осложнённого рака ободочной кишки // Матеріали ХХІ з'їзду хірургів України. – Запоріжжя, 2005. – Т.1. – С. 356–358.