Анотація до роботи:

Охріменко Н.В. Стан кислотно-лужної рівноваги і газового складу коронарної крові за умови модуляції інсуліном діяльності серця здорових тварин та тварин з експериментальним цукровим діабетом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.04.14 – ендокринологія. – Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей розвитку змін кислотно-лужної рівноваги і газового складу коронарної крові при порушеннях інсулінового гомеостазу в організмі, а також їх причинно-наслідкових зв’язків із функціональним станом серцево-судинної системи та особливостями зрушень її нервово-гормональної регуляції.

Виявлено, що за фізіологічних умов введення інсуліну в коронарний кровообіг інтактних тварин викликало кардіогемодинамічні ефекти та зрушення кислотно-лужної рівноваги і газового складу коронарної крові, серед яких найбільш виразними і постійними компонентами були ендотелійзалежне розширення коронарних судин, послаблення скорочувальної функції міокарда, зменшення потреби серця в кисні та зниження закиснення коронарної крові.

Інсулін справляв модулюючий вплив на адренергічні та холінергічні механізми регуляції кровопостачання, функції та метаболізму серця.

При введенні інсуліну за умови порушень в пострецепторній ланці ендотелійзалежної регуляції функції, метаболізму серця і коронарного кровообігу виникало звуження коронарних судин зі збільшенням закиснення і зменшенням насичення киснем коронарної крові.

Введення інсуліну тваринам з експериментальним цукровим діабетом викликало збільшення поглинання кисню кардіоміоцитами внаслідок посилення скорочувальної функції серця та підвищення загального периферичного судинного опору. На тлі значних порушень функціонального стану серцево-судинної системи, нервової, гормональної та ендотелійзалежної регуляції скоротливої функції та метаболізму серця і тонусу судин гіперінсулінемія сприяла зменшенню дилататорних та призводила до констрикторних реакцій коронарних і периферичних судин.

Отримані результати поглиблюють уявлення про патогенетичні механізми участі метаболічних чинників в розвитку серцево-судинних ускладнень при цукровому діабеті, які можуть бути використані в практиці охорони здоров’я при розробці нових підходів до лікування діабетичних уражень серця та судин.

1. У проведеному експериментальному дослідженні отримані нові дані, які висвітлюють закономірності розвитку змін кислотно-лужної рівноваги і газового складу коронарної крові при порушеннях інсулінового гомеостазу в організмі, а також причинно-наслідкових зв’язків цих змін з функціональним станом серцево-судинної системи, її нервово-гормональною і субстратною (метаболічною) регуляцією.

2. При внутрішньовенному введенні інсуліну здоровим тваринам в першу короткотривалу фазу його дії (5-10 хв) на тлі посилення скорочувальної функції міокарда, яка спостерігається в частині дослідів (30%), виникають підвищення виділення вуглекислоти, іонів Н⁺ в кров вінцевого синуса та поглинання кисню кардіоміоцитами, тоді як в другій фазі його дії (10-60 хв) як правило, поряд із розширенням коронарних судин і послабленням скорочувальної функції серця, виникають зменшення виділення вуглекислоти, іонів Н⁺ в кров вінцевого синуса і поглинання кисню кардіоміоцитами.

3. Гостра вінцева гіперглікемія (24,8±2,7 ммоль/л), викликана інфузією 20-40% розчину глюкози в артеріальний потік екстракорпоральної аутоперфузії серця, у здорових тварин спричиняє розширення коронарних судин, посилення скорочувальної функції серця, підвищення потреби міокарда в кисні і зниження насичення киснем крові із коронарного синуса, а також підвищення ВАВР показників рН та насичення киснем крові внаслідок активації адренергічних і пригнічення холінергічних механізмів регуляції кровообігу.

4. У тварин з тяжким перебігом ЕЦД (гіперглікемія 16,1±0,98 ммоль/л) на тлі зменшення скорочувальної функції серця, а також пригнічення адренергічних, холінергічних і ендотелійзалежних механізмів регуляції кровообігу, інсулін викликає виключно зростання ВАВР показників рН, рО₂ і насичення крові киснем та зменшення ВАВР показників СО₂, що зумовлюється активацією позитивних інотропних і обмеженням від’ємних іно- та хронотропних впливів на серце.

5. Внутрішньовенне введення інсуліну на тлі блокади NO-синтази (метиловий ефір N-нітро-L-аргініну, L-NAME, інфузія внутрішньовінцево, 1,0 мг/хв) здоровим тваринам призводить до звуження коронарних судин і підвищення скорочувальної функції серця, що спричиняє підвищення ВАВР показників рН, рО₂ і насичення крові киснем.

6. За умови блокади -адренорецепторів (пропранолол внутрішньовенно, 2 мг/кг маси) як у здорових тварин, так і у тварин з ЕЦД, інсулін викликає посилення скорочувальної функції серця на тлі підвищення опору коронарних судин, внаслідок чого значно зростає ступінь підвищення ВАВР показників рН, рО₂ і насичення крові киснем у порівнянні з вихідними величинами, що зумовлене обмеженням холінергічної реактивності серця і підвищенням позитивного інотропного впливу на міокард.

7. Блокада М-холінергічних рецепторів (атропін внутрішньовенно, 0,5 мг/кг маси) як у здорових тварин, так і у тварин з ЕЦД, суттєво обмежує серцево-судинні впливи інсуліну, а також зменшує ступінь збільшення позитивної ВАВР показників рН, рО₂ і насичення киснем крові у порівнянні з вихідними величинами цих показників.

Публікації автора:

1. Нещерет О.П., Шепеленко І.В., Охріменко Н.В. та співавт. Зміни кровообігу при гострій ішемії міокарда у собак з експериментальним цукровим діабетом // Фізіол. журн. – 1997. – Т. 43, №1-2. – С. 70-77.

(Особистий внесок здобувача: проведення експериментів, статистична обробка, участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, написання фрагменту статті).

2. Охріменко Н.В., Нещерет О.П., Гончар І.В., Хомазюк А.І. Особливості змін кислотно-лужної рівноваги та газового складу крові серця здорових собак в реакціях кровообігу на інсулін // Ендокринологія. – 2002.
   – Т. 7, №2. – С. 196-202.

(Особистий внесок здобувача: проведення експериментів, статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих даних, написання статті).

3. Хомазюк А.І., Нещерет О.П., Гончар І.В., Охріменко Н.В. Експериментальний аналіз механізмів гострої вінцевої гіперглікемії на кровопостачання, метаболізм і функцію міокарда // Укр. кардіол. журн.
   – 2003. – №6. – С. 108-112.

(Особистий внесок здобувача: проведення експериментів, статистична обробка, участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, написання фрагменту статті).

4. Охріменко Н.В., Нещерет О.П., Гончар І.В., Хомазюк А.І. Особливості змін кислотно-лужної рівноваги та газового складу крові серця на введення інсуліну у тварин з експериментальним цукровим діабетом // Ендокринологія. – 2004. – Т. 9, №1. – С. 38-45.

(Особистий внесок здобувача: проведення експериментів, статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих даних, написання статті).

5. Охріменко Н.В., Нещерет О.П., Гончар І.В. Участь деяких метаболічних зрушень в міокарді в патогенезі катехоламінових уражень // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. 3, №2. – С. 61-63.

(Особистий внесок здобувача: проведення експериментів, статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих даних, написання статті).

6. Гончар І.В., Нещерет О.П., Охріменко Н.В. Метаболічні передумови катехоламінових пошкоджень міокарда при цукровому діабеті // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.3, №2. – С. 59-61.

(Особистий внесок здобувача: проведення експериментів, статистична обробка, участь в аналізі та узагальненні отриманих даних).

7. Нещерет О.П., Шепеленко І.В., Гончар І.В., Охріменко Н.В., Хомазюк А.І. Фундаментальні експериментальні дослідження участі нервових, гормональних та метаболічних чинників у патогенезі серцево-судинних ушкоджень при цукровому діабеті // Укр. кардіол. журн. – 2006.
   – Спец. випуск. – С. 150-155.

(Особистий внесок здобувача: проведення експериментів, статистична обробка, участь в аналізі та узагальненні отриманих даних).

8. Нещерет О.П., Гончар І.В., Охріменко Н.В., Шепеленко І.В., Хомазюк А.І. Патогенез нейрогормональних порушень регуляції функції серця та судин при цукровому діабеті // Матер. ІІІ Нац. конгр. патофізіол. України з міжн. участю, присв. 100- річчю від дня нар. акад. АМН СРСР М.М. Горєва, 2000 р., Одеса. / Фізіол. журн. – 2000. – Т. 47. №2 (дод.).
   – С. 11.

9. Нещерет О.П., Гончар І.В., Охріменко Н.В., Хомазюк А.І. Комплексна оцінка впливу регіонарної блокади синтезу оксиду азоту в міокарді на кровопостачання, функцію та метаболізм серця // Мат. ІІ Нац. з’їзду фармакол. України “Фармакологія 2001 – крок у майбутнє”, 1-4 жовтня 2001 р., Дніпропетровськ. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 177.

10. Гончар І.В., Охріменко Н.В., Хомазюк А.І. Системні та міокардіальні порушення енергетичного метаболізму при цукровому діабеті // Мат. VІ з’їзду ендокринол. України, Київ, 23-25 травня 2001 р.
    – Ендокринологія. – 2001. – Т. 6, дод. – С. 63.

11. Нещерет О.П., Гончар І.В., Охріменко Н.В., Хомазюк А.І. Маніфестація вегетативної нейропатії серця при цукровому діабеті // Мат. VІ Конгресу кардіологів України, 18-21 вересня 2001 р., Київ. – К., 2001.
    – С. 144.

12. Гончар И.В., Нещерет А.П., Охрименко Н.В., Хомазюк А.И. Метаболические компоненты адренергических реакций сердца при сахарном диабете // Мат. VІ Конгресу кардіологів України, 18-21 вересня 2001 р., Київ. – К., 2001. – С. 145.

13. Хомазюк А.І., Нещерет О.П., Гончар І.В., Охріменко Н.В. Кардіогемодинамічні та метаболічні компоненти у ефекторній структурі адренергічних реакцій серця // Тези доп. / Фізіол. журн. – 2002. – Т. 48, №2. – С. 81.

14. Гончар И.В., Нещерет А.П., Охрименко Н.В. Сочетанное применение инсулина и -адреноблокаторов для метаболической защиты миокарда от катехоламиновых повреждений // Мат. VІІ Нац. конгресу кардіологів України, 21-24 вересня 2004 р., Дніпропетровськ.
    – Дніпропетровськ, 2004. – С. 277.

15. Охріменко Н.В., Нещерет О.П., Гончар І.В. Вплив блокади NO-синтази на зрушення кислотно-лужної рівноваги та газового складу крові серця в реакціях кровообігу на інсулін // Мат. VІІ Національного конгресу кардіологів України, 21-24 вересня 2004 р.– Дніпропетровськ, 2004. – С. 283.

16. Охріменко Н.В., Нещерет О.П., Гончар І.В. Вплив вінцевої гіперглікемії на показники кислотно-лужної рівноваги, газового складу крові серця та кардіогемодинаміку у здорових собак // Тези доп. / Запорожский мед. журн. – 2005. – Т. 30, №3. – С. 111.

17. Охрименко Н.В., Нещерет А.П., Гончар И.В. Влияние инсулина на кислотно-щелочное равновесие и газовый состав крови сердца в условиях блокады -адренорецепторов // Мат. Міжн. медико-фармацевт. конгр. “Ліки та життя”, 15-18 лютого 2005, Київ. – К., 2005. – С. 51.

18. Охріменко Н.В., Нещерет О.П. Участь оксиду азоту в механізмі змін кислотно-лужної рівноваги та газового складу крові серця при активації адренергічних рецепторів // Мат. симп. “Проблеми діагностики і лікування ендокринної патології та її ускладнень у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”, 17-18 березня 2005 р., Київ. – К., 2005.
    – С. 54.

19. Тронько М.Д., Гончар І.В., Нещерет О.П., Охріменко Н.В. Деякі аспекти нейрогормональної регуляції метаболізму міокарда // Тези доп. / Фізіол. журн. – 2006. – Т. 52, №2. – С. 129.

20. Нещерет О.П., Гончар І.В., Шепеленко І.В., Охріменко Н.В. Взаємодія гормональних, медіаторних і субстратних механізмів у регуляції кровопостачання, метаболізму та функції міокарда // Тези доп. / Фізіол. журн. – 2006. – Т. 52, №2. – С. 125.