Анотація до роботи:

Ославська Т.М. Стан прооксидантно-антиоксидантних процесів головного мозку і еритроцитів та їх значення у патогенезі опікової травми. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія – Одеський державний медичний університет, МОЗ України, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена вивченню змін прооксидантно-антиоксидантних механізмів, які відбуваються у цитоплазмі і мітохондріях клітин різних структур головного мозку та в еритрацитах крові щурів після термічного опіку ІІІ-Б ступеню, площею 15 та 30% поверхні тіла.

В результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що опікова травма супроводжується потужною інтенсифікацією ПОЛ як у субклітинних компартментах клітин різних відділів головного мозку, так і в еритроцитах периферійної крові. При цьому спостерігається розбалансування і порушення функціонування усіх ланок ферментативної антиоксидантної системи, зниження вмісту ендогенних антиоксидантів, сульфгідрильних груп, співвідношення NADP і NADPH, а також метаболізму циклічних нуклеотидів. Найбільш виразні зрушення усіх досліджених процесів встановлені в еритроцитах периферійної крові та мітохондріях клітин кори головного мозку. Ступінь та глибина спостерігаємих зрушень визначається площею термічного опіку і знаходиться у залежності від субклітинних структур клітин відділів головного мозку та терміну, що пройшов після нанесення ураження. Встановлено, що частотнозалежні зміни інтенсивності ПОЛ та функціонального стану АОС є одним із механізмів розвитку опікового шоку. Первинна активація ПОЛ, безпосередньо після ураження та надмірне посилення активності усіх ланок АОС відповідає початковому періоду, а вторинна активація процесів ПОЛ і паралельне зниження функціональної спроможності усіх ланок АОС співпадає з подальшим розвитком опікового шоку.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та порівняльний аналіз результатів дослідження прооксидантно-антиоксидантних процесів у структурах головного мозку та еритроцитах крові за умов термічних уражень різного ступеня важкості. На підставі проведених досліджень розкриті нові раніше невідомі механізми порушень прооксидантно-антиоксидантних процесів при опікових ураженнях та їх роль у патогенезі цієї патології.

1. У фізіологічних умовах вміст дієнових кон’югатів і малонового диальдегіду у мітохондріях та цитоплазмі клітин різних структур головного мозку та еритроцитах має досить суттєві відмінності. Найбільш високі показники вмісту цих метаболітів виявлені у стовбуровій частині мозку, потім у мозочку і корі. Найнижчий їх вміст у еритроцитах. Характерним є і те, що відносна кількість дієнових кон’югатів у всіх структурах мозку у мітохондріях та цитозолі є вищою за вміст малонового диальдегіду. Крім цього показники вмісту обох продуктів ПОЛ є вищими у мітохондріях.

2. На підставі розрахунків потужності та буферної ємності АОС встановлено, що у фізіологічних умовах у корі головного мозку найбільш потужним є глутатіонпероксидазний шлях утилізації кисеньактивних сполук неорганічного походження на тлі відносно високої активності СОД. Стовбурова частина головного мозку також характеризується переважанням глутатіонпероксидазного шляху утилізації Н₂О₂, але при значно вищій потужності інших компонентів АОС. Мозочок має найпотужнішу та збалансовану за всіми напрямками антиоксидантну систему.

3. Термічний опік ІІІ-Б ступеню викликає неоднозначні зміни вмісту початкових і проміжних продуктів ПОЛ у мітохондріях та цитоплазмі клітин досліджених структур. Значне збільшення вмісту МДА на протязі першої години супроводжується зниженням кількості ДК, а починаючи з третьої години їх вміст різко зростає, досягаючи максимальних значень на 24 годину. Виразність та глибина встановлених зрушень залежить від структур мозку, субклітинних компартментів, площі термічного опіку та терміну, що пройшов після ураження.

4. Опікова травма супроводжується змінами активності ферментів антиоксидантної системи, які носять фазний характер. На протязі першої години після ураження активність СОД, глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази щодо Н₂О₂ підвищується. У подальшому зниження їх активності супроводжується підвищенням активності глутатіонтрансферази, глутатіонпероксидази щодо гідроперекису третбутилу та каталази. Ступінь спостерігаємих зрушень є найбільшими у еритроцитах крові та мітохондріях кори головного мозку і залежить від площі опіку.

5. Надмірне накопичення продуктів ПОЛ у структурах мозку та еритроцитах супроводжується зниженням вмісту вітаміну Е, NADPH, відновленого глутатіону, сульфгідрильних груп, цАМФ та збільшення цГМФ. Такі зрушення є свідченням вичерпання ендогенного пула антиоксидантів та зниження буферної ємності неферментативної ланки антиоксидантної системи.

6. Термічне ураження ІІІ-Б ступеню супроводжується закономірною динамікою показників ПОЛ та сумарної функціонального стану АОС, яка відповідає фазам загального синдрому адаптації, може відповідати стадії тривоги. Первинна активація ПОЛ, яка швидко (на протязі 30 хвилин) змінюється реактивною мобілізацією АО-резервів і відносною стабілізацією ПОЛ-АОС відповідає стадії резистентності і зсунення рівноваги ПОЛ – АОС вліво з вичерпанням буферної ємності та потужності антиоксидантних механізмів відповідає стадії виснаження. Тривалість кожного етапу досліджень залежить від площі опіку та структури від компартментів їх тканин. Означене свідчить про важливу роль рівноваги у системі ПОЛ – АОС у гомеостазі і характеризує вичерпання резервів АОС, як причину розвитку системних уражень при опіках.

Публікації автора:

1. Ославська Т.М. Особливості перебігу процесів ПОЛ у різних структурах головного мозку при опікових ушкодженнях // Укр. мед. альманах. – Луганськ, 1998. - № 3. - С. 44-46.

2. Вміст сульфгідрильних груп та відновленого глутатіону в різних структурах головного мозку при опікових ураженнях / Т.М. Ославська, О.Г. Попов, В.К. Напханюк, Д.О. Попов // Одес. мед. журнал. – 1998. - № 5(49). – С. 24-27.

3. Ославська Т.М. Стан редокс-систем головного мозку та їх корекція за умов опікової травми // Одес. мед. журнал. – 1998. - № 6(50). – С. 25-27.

4. Вплив термічного опіку різної площі тіла на вміст піридинових нуклеотидів в різних відділах головного мозку / Т.М. Ославська, О.Г. Попов, Д.О. Попов, В.К. Напханюк. // Вісн. Білоцерків. аграрного ун-ту. – 1998. – Вип. 6. – Ч. 2. – С. 186-189.

5. Ославська Т.М., Попов О.Г., Напханюк В.К. Стан неспецифічної адаптивної системи організму та її роль у розвитку опікової хвороби // Вісн. мор. медицини. – 2001. - № 2. – С. 403-407.

6. Ославская Т.М. Влияние ожоговой травмы на активность ферментов и содержание метаболитов антиоксидантной системы в органах и тканях крыс // Актуальные проблемы патологии. – Одесса, 1997. – Т. 2. – С. 138-143.

7. Ославская Т.М. Содержание циклических нуклеотидов в различных отделах головного мозга крыс после термических ожогов // Наукові записки. За матеріалами виїзної сесії Української академії наук національного прогресу, присв’яченої 40-річчю Тернопільськлї медичної академії ім.. І.Я. Горбачевського. – Київ, 1997. – Вип. 1. – Ч. II. – С. 366-367.

8. Ославська Т.М, Попов Д.О. Особливості патохімії структур головного мозку після опікової травми в експерименті // Матеріали науково-практичної і навчальної конференції кафедр загальної хірургії медвузів України ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Одеса, 1998. – С. 64-65.

9. Ославская Т.М., Попов Д.А.Состояние редокс-систем головного мозга после ожоговой травмы // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини. VI Між нар. наук.-практ. конф. – Одеса, 1999. – С. 271-272.

10. Ославська Т.М. Залежність вмісту піридинових нуклеотидів в різних відділах головного мозку від площі опіку // 68 підсумкова наукова конференція студентів і молодих вчених: Тез. доп. – Одеса, 1999. – С. 139-139.

11. Ославская Т.М. Особенности взаимоотношений в системе ПОЛ-АОС различных отделов головного мозга при термическом ожоге // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини. VI Міжнар. наук.-практ. конф. – Одеса, 2000. – С. 243-243.

12. Ославська Т.М. Вміст дієнових кон’югатів та малонового диальдегіду в цитоплазмі різних відділів головного мозку щурів після термічного опіку площею 15 та 30% поверхні тіла // Ювілейна підсумкова наукова конференція студентів і молодих вчених, присвячена 100-річчю Одеського державного медичного університету: Тез. доп. – Одеса, 2000. – С. 120-120.

13. Ославська Т.М., Попов О.Г. Роль кисеньзалежних процесів головного мозку у механізмах розвитку опікового шоку // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини. VI Між нар. наук.-практ. конф. – Одеса, 2001. – С. 186-187.

14. Ославська Т.М. Вміст деяких субстратів ПОЛ у різних відділах головного мозку щурів / Ювілейна 70-та Наукова конференція студентів і молодих вчених, присвячена 10-річчю Незалежності України: Тез. доп. – Одеса, 2001. – С. 111-111.