Анотація до роботи:

Копчак Л.М. Стан системи гемостазу та імунної реактивності організму у хворих на нестабільну стенокардію та інфаркт міокарда у поєднанні з хламідофільною інфекцією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ. – 2005.

Дисертація присвячена вивченню впливу хламідофільної інфекції на клінічний перебіг, системи гемостазу та імунітету у хворих з нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда. Встановлено, що у інфікованих Chlamydophila pneumoniae хворих інфаркт міокарда і нестабільна стенокардія розвиваються за меншої кількості факторів ризику, у молодому віці і мають важчий клінічний перебіг, ніж у неінфікованих пацієнтів. Хламідофільна інфекція приводить до підвищення тромбогенного потенціалу крові, гостра інфекція інгібує фібриноліз, хронічна - веде до депресії системи протизсідання. Виявлено, що у хворих з гострою хламідофільною інфекцією відбувається активація клітинної і депресія гуморальної, а у пацієнтів з хронічною інфекцією – депресія клітинної та активація гуморальної ланок імунної системи.

В дисертаційній роботі вирішено актуальну задачу – вивчення ролі хламідофільної (Chlamydophila pneumoniae) інфекції у формуванні імунного та гемокоагуляційного дисбалансу у хворих на нестабільну стенокардію та гострий інфаркт міокарда, що доповнює сучасне розуміння патогенезу цих захворювань.

1. Встановлено, що поширеність специфічних антихламідофільних антитіл у хворих на ІМ та НС у 2,3-3,5 рази вища у порівнянні зі здоровими. Гостра ХІ виявлена у 21,9%, хронічна і персистуюча – у 13,2 % хворих на ІМ та НС. У інфікованих хворих ІМ та НС розвиваються за меншої кількості класичних факторів ризику, у молодшому віці і мають важчий клінічний перебіг, ніж у неінфікованих хворих.

2. Показники систем гемостазу та імунітету у хворих на ІМ та НС мають різноспрямовані зміни, що свідчить про гетерогенність патогенетичних процесів, які приводять до цих змін.

3. При дослідженні імунної реактивності у хворих з серологічними критеріями гострої ХІ виявлено нейтрофільно-лімфоцитарний тип гемограми, депресію гуморальної та активацію клітинної ланки імунної системи. Зростання субпопуляції CD8+ лімфоцитів може свідчити про активацію хелперів 1-го типу.

4. У хворих з серологічними критеріями хронічної та персистуючої хламідофільної інфекції виявлено лімфоцитарний тип гемограми з моноцитозом, депресію клітинної та активацію гуморальної ланок імунної системи. Зниження кількості В-лімфоцитів та зростання концентрації імуноглобулінів A, M, G може свідчити про активацію хелперів 2-го типу.

5. Хламідофільна інфекція впливає на всі ланки системи зсідання крові: судинно-тромбоцитарну, коагуляційну, антикоагулянтну та фібринолітичну.

У хворих на ІМ та НС у поєднанні з гострою, хронічною і персистуючою ХІ спостерігається підвищення тромбогенного потенціалу крові, в тому числі за рахунок активації зовнішнього шляху коагуляційного каскаду.

6. Для хворих на ІМ та НС у поєднанні з гострою ХІ притаманна недостатня активація фібринолізу при відносно збереженій антитромбіновій активності плазми крові, а у поєднанні з хронічною ХІ – депресія системи протизсідання з активацією фібринолізу.