У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо вирощування біологічностійких, високопродуктивних культур сосни звичайної створених на староорних землях в Центральному Поліссі. – Молоді культури, створені на землях, які вишли з сільськогосподарського користування, у стадії приживлювання ростуть краще, ніж такі ж культури створені на лісових землях, за рахунок щорічного розпушування 30-ти сантиметрового шару ґрунту. Коріння в ньому поширюється легко, порівняно з лісовим ґрунтом, де воно поширюється, головним чином, по ходах відмерлого коріння попередньої рослини. – При створенні чистих культур сосни звичайної на староорних землях (за типом умов місцезростання свіжий субір) доцільно до 15–20-річного віку (залежно від густоти посадки) не проводити рубок догляду, щоб не створювати сприятливих умов для ураження дерев шкідниками. При проведенні рубок догляду рекомендовано вносити мінеральні добрива. Це поліпшить біологічну стійкість деревостану та значно збільшить приріст деревини, оскільки землі, на яких створені дані насадження, виснажені і в культурах у 15-20-річному віці починається дегресія, вони заселяються підкоровим клопом та уражуються кореневою губкою. – Для запобігання ушкодженнюя коріння культур сосни звичайної личинками хрущів потрібно: перед садінням проводити заходи боротьби з ним (обприскувати площу різними інсектицидами); при садінні вмочувати коріння саджанців в розчини інсектицидів проти хрущів; для швидшого змикання культур і створення середовища, непридатного для життєдіяльності і розмноження личинок пластинчатовусих, необхідно створювати густі культури, які в подальшому коригуватимуться рубками догляду. – Інтенсивність транспірації протягом року була найвищою у 14-річних культурах, створених на свіжому зрубі, а в 15-річних, створених на староорних землях була нижчою, бо 15-річні культури, мали вищу повноту. Насадження з більшою повнотою випаровують вологи менше, оскільки температура повітря в густих деревостанах нижча, ніж у рідких, а обмін повітря відбувається з меншою інтенсивністю. – Оводненість шпильок перебуває в зворотньому зв’язку з інтенсивністю транспірації і найнижчаю о 12 год дня на контролі (14-річні культури створені на лісових землях). – Дефіцит вологи в шпильках сосни протягом вегетаційного періоду найменший у культурах, створених на староорних землях. – Найменші втрати води шпильками сосни при зав’яданні спостерігається в 14-річних культурах, створених на свіжому зрубі, а в хвої культур сосни, створених на землях, які вийшли з сільськогосподарського користування, втрата води дещо менша. – При недотриманні паралельності рядів під час обробітку ґрунту в міжряддях механізованим способом, відбувається пошкодження саджанців робочими механізмами агрегата, тому при посадці особливу увагу необхідно приділяти розміщенню саджанців у рядах. – Через проведення великої кількості доглядів на 3–4-й рік робочими органами грунтооброблювального агрегата обрізаються корені, що призводить до послаблення рослини, зменшення площі живлення. Наслідком цього стає зниження інтенсивності росту. – Результати аналізу ґрунту на вміст поживних речовин та гумусу показали, що всі досліджувані насадження знаходяться в однакових умовах. Відрізняються ділянки, де під час рубок догляду були внесені мінеральні добрива, вміст деяких мінералів у ґрунті і зараз досить високий порівняно з іншими. Це дало можливість збільшити запас деревини на 146%, але не вплинуло на біологічну стійкість культур, оскільки насадження уражене кореневою губкою. – Кількість підстилки менша у змішаних насадженнях сосни, що підтверджує більшу швидкість її розкладання в таких деревостанах, ніж ув чистих. – На ділянці, яку попередньо використовували під баштан, вміст гумусу та поживних речовин найбільший порівняно з іншими. У рік закладки пробних площ осередків кореневої губки виявлено не було. Після двох посушливих років на цій ділянці утворилося три її осередки. Отже, вміст поживних речовин не відіграє вирішальної ролі в ураженні дерев сосни кореневою губкою. А вирішальним є розміщення кореневої системи у верхніх шарах ґрунту, через що і в посушливі роки рослині не вистачає вологи і вона починає всихати, тим самим створюючи умови для заселення стовбурових шкідників та ураження кореневою губкою. | 