Рязанцева Наталія Миколаївна. Стан вегетативної нервової системи та принципи його корекції при хронічній гастродуоденальній патології у дітей: дисертація канд. мед. наук: 14.01.10 / Харківська медична академія післядипломної освіти. - Х., 2003.
Анотація до роботи:
Рязанцева Н.М. Стан вегетативної нервової системи та принципи його корекції при хронічній гастродуоденальній патології в дітей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2003.
Дисертація присвячена удосконаленню терапії хронічної гастродуоденальної патології у дітей на підставі оцінки вегетативного гомеостазу та корекції виявлених порушень за результатами обстеження 127 дітей у віці від 5 до 14 років.
У дітей з хронічними захворюваннями органів травлення оцінено особливості вегетативного гомеостазу з використанням кардіоінтервалографії, реоенцефалографії, тепловізійного дослідження. Аналізуються фактори, що впливають на формування вегетативної дисфункції при ХГДП. Доводиться, що у дітей з розглянутою патологією мають місце різні рівні ураження ВНС. Обгрунтовуються показання й протипоказання для застосування розробленої фізіотерапії у хворих, виходячи з особливостей стану ВНС.
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукового завдання – підвищення ефективності лікування хронічної гастродуоденальної патології у дітей на підставі оцінки порушень вегетативного статусу і їх корекції.
Хронічна гастродуоденальна патологія у дітей в 97,3 % випадків супроводжується патологічним варіантом однієї і більш характеристик функціонального стану вегетативної нервової системи (ВТ, ВР, ВЗД); у 79,5 % хворих має місце змішаний тип вегетативної дисфункції, що свідчить про значне напруження обох відділів ВНС і компенсаторно-пристосувальних механізмів.
Хронічна гастродуоденальна патологія обумовлює у 70,7 % розвиток порушень стану ВНС, а характер вегетативної дисфункції впливає на клінічну картину захворювання гастродуоденальної зони. Малосимптомний перебіг захворювання у дітей із ХГДП свідчить про підвищення симпатикотонічної активності ВНС. Наявність больового синдрому є свідченням підвищеної стимуляції блукаючого нерва.
Виділено дві клінічні форми вегетативних дисфункцій у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією: вегето-вісцеральна дистонія – при якій змінюється вегетативна регуляція внутрішніх органів; нейроциркуляторна дистонія, пов’язана з порушенням тонусу мозкових судин й обумовлена цим клінічна картина захворювання.
У дітей з хронічною патологією гастродуоденальної зони наявні значні варіації терморегуляційних характеристик, що свідчить про порушення як сегментарних, так і надсегментарних відділів ВНС, ступінь вираженості яких залежить від стану шлунку і ДПК.
На вираженість вегетативної дисфункції при хронічних захворюваннях гастродуоденальної зони впливає спадковість. Спадкова схильність до трофотропних впливів, які реалізуються через парасимпатичну нервову систему, відіграє роль у детермінації ступеня змін СО гастродуоденальної зони і дає змогу різко знизити компенсаторні можливості.
Вираження порушень вегетативного гомеостазу залежить від нозологічної форми захворювання. Деструктивні ураження СО викликають напругу симпатичного відділу ВНС, як системи адаптації, на тлі відносного зниження вагусних впливів і росту частоти гіперсимпатікотонічної ВР. При недеструктивних процесах у більшості дітей активність парасимпатичного відділу зростає, а симпатичного знижується, що свідчить про патогенетичну значимість ваготонії у розвитку хронічної гастродуоденальної патології.
Система координат дозволяє упорядкувати відповідність роботи співставлених відділів ВНС, оцінка яких з точки зору адаптаційної теорії дає можливість чітко градуювати цей процес. Поєднаний здвиг АМо і Х у системі координат як інтегративний показник є інформативним при оцінці ваги загального стану хворого з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони і при об'єктивізації оцінки ефективності терапії, яка проводиться.
Враховуючи відмінності впливу фізіотерапевтичних процедур на різні характеристики вегетативного гомеостазу, особливо вихідного вегетативного тонусу, у дітей з хронічними захворюваннями органів травлення необхідно індивідуалізувати застосування фізіотерапії.
Публікації автора:
Влияние магнитотерапии на состояние вегетативного гомеостаза при хронической гастродуоденальной патологии у детей // Медицина сегодня и завтра. – 2001. – №4. – с. 89-90.
Клиническое значение показателей кардиоинтервалографии при гастродуоденальной патологии у детей // Експериментальна і клінічна медицина. – 2002. – №1. – с. 103-105.
Возможности использования магнитотерапии и амплипульстерапии при хронической гастродуоденальной патологии у детей // Проблеми медичної науки та освіти. – 2002. – №4. – с. 67-69.
Спосіб корекції порушень вегетативного гомеостазу при хронічній гастродуоденальній патології у дітей // Патент України на винахід №53364А, МПК 7А61М21/00; заявлено 07.05.2002; опубліковано 15.01.2003. – Бюл. №1. (співавт. Бєлоусов Ю.В., Роздільська О.М.). Автор проводила підбір хворих для нагляду, приймала участь у пошуку та аналізу літературних джерел на тему роботи, в розробці результатів досліджень та оформлення роботи.
Вегетативный статус у детей с хронической гастродуоденальной патологией // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Нові технології в медицині”. – Харків, 21 грудня 2000р. – с. 27.
Особенности адаптационных процессов у детей с хроническими заболеваниями гастродуоденальной зоны // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Нові технології в медицині”. – Харків, 25 грудня 2001р. – с. 67.
Применение кардиоинтервалографии для оценки вегетативного гомеостаза при хронической гастродуоденальной патологии у детей // Сборник материалов 9-го симпозиума “Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей”. – Санкт-Петербург, 15-17 мая 2002. – “Детская гастроэнтерология 2002”. – Москва, 2002. – с. 99-101.
