У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі сучасної педіатрії, яка полягає у визначені впливу шкідливих факторів середовища, зокрема негативної дії фтору, на стан здоров’я дітей та патогенетичному обґрунтуванні програми діагностичних, лікувально – профілактичних заходів, які доцільно застосовувати в умовах фтористого навантаження на організм людини. 1. Установлено, що діти, які мешкають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді, мають високий рівень захворюваності, в структурі якої домінували анемія І-ІІ ступеню 36 (27,4%), ІІІ ступеню – 3 (2,2%), як самостійне захворювання, так і в різних комбінаціях з іншою супутньою та хронічною патологією – 92 (70,4%). У дітей, які рідко хворіють анемія достовірно частіше зустрічалася у вигляді монозахворювання, у дітей, які часто хворіють – в поєднанні з дисбактеріозом, рахітом ІІ ст., харчовою та медикаментозною алергією, кардіопатією, БА, нефропатією, остеопорозом, ДЖВШ, ВСД та хронічною патологією (хронічний тонзиліт, хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт). 2. Підвищений рівень фтору у питній воді призводить до токсико – метаболічних порушень у дітей різного віку, проявляється достовірним зниженням кількості еритроцитів, гемоглобіну, сироваткового заліза, кальцію сироватки крові та збільшенням обсіменіння кишкового тракту умовно - патогенною флорою та грибами і обумовлює розвиток анемії, дисбактеріозу різного ступеню та хронічної патології (r >- 0,7; р<0,05). 3. Головні фактори ризику розвитку анемії підтверджені однонаправленими прямими кореляційними зв’язками сильного ступеню вираженості (r >- 0,7; р<0,05) між анемією та підвищеною концентрацією фтору у сечі, наявністю дисбактеріозу різного ступеню та зворотніми зв’язками з рівнем MCV, MCH, MCHC, рівнем гемоглобіну, концентрацією заліза і кальцію в сироватці крові. 4. Доведено та підтверджено методом дискримінантного аналізу клінічну ефективність використаної у обстежених дітей патогенетично обґрунтованої комплексної терапії (сорбенти – ентеросгель, мультисорб, вітамінні препарати – групи В, РР, С; препарати кальцію, протианемічні препарати, ферментотерапія, пробіотики) із застосуванням «Симбітеру» концентрованого і ацидофільного простого перорально та інтраназально в поєднанні з санацією вогнищ інфекції в умовах надлишку фторидів у питній воді. 5. Призначення запропонованої патогенетично обґрунтованої схеми лікування у обстежених дітей, які проживають на території з підвищеним вмістом фтору у питній воді, дозволило зменшити кількість дітей, які часто хворіють з 53% до 9,5% (р<0,001). 6. За даними катамнестичного спостереження впродовж 2-х років у 1/3 дітей, які часто хворіють 1-3 років та 3-7 років основних груп, відмічалися порушення у фізичному розвитку (3-10 центилі), обумовлені відставанням у зрості (у 28, 0% і 36,4% відповідно). Нормальний фізичний розвиток (25-75 центилі) був тільки у кожної другої дитини (53,5% у ч/х, 65,3% у р/х та у 54,5% дітей контрольних груп). Порушення в нервово – психічному розвитку підтверджено даними значень коефіцієнту психомоторного розвитку QD, згідно яких високий нормальний розвиток відмічався лише у 16,0% ч/х та 20,0% р/х дітей основних груп. |
