Макарова Олена Вікторівна. Стан здоров'я та серцево-судинної системи і розвиток факторів ризику серцево-судинних захворювань у хлопчиків шкільного віку : дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Макарова О.В. Стан здоров’я та серцево-судинної системи і розвиток факторів ризику серцево-судинних захворювань у хлопчиків шкільного віку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.
Дисертація присвячена формуванню та впливу факторів ризику на серцево-судинну систему дітей шкільного віку. Найбільш значимими серед них були - обтяжена спадковість, психоемоційне напруження, паління, вживання алкоголю, харчування з щоденним вживанням великого вмісту насичених жирів та низьким рівнем вітамінів, низька фізична активність, надмірна вага, підвищений САТ, наявність у дитини 3 та більше факторів ризику.
Впроваджено використання коефіцієнтів – коефіцієнта мікросоціального ризику (КМР), суми факторів ризику (СФР), коефіцієнта захворюванності родини (КЗР), індексу стреса (ІС) для скринінгової оцінки факторів ризику.
Проведено дослідження змін гемостазу у підлітків з вегетативними дисфункціями та запропонована корекція цих порушень полівітаміно-мінеральним фітопрепаратом “Trace Minerals”.
1. У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і досягнуте нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановлені особливостей функціонального стану серцево-судинної системи, стану гемостазу, що стало основою для розробки профілактичних і лікувальних методів корекції порушень в системі гемостазу.
2. Серед обстежених дітей до I групи здоров’я було віднесено 7,8%, до II – 77,1% дітей та до III – 15,1%. Показник захворюваності за основними групами хвороб, у тому числі хворобах кровообігу - 2,5%. Показники фізичного розвитку у дітей старшої вікової групи – дисгармонійний у 10,3% дітей і 15,5% - різко дисгармонійний.
3. Статева різниця рівнів САТ з’являється в 12 років і пов’язана із періодом статевого дозрівання. У віці 12-13 років більш високий рівень САТ у дівчаток, з 15-річного віку - у хлопчиків. Підвищений САТ у хлопчиків і дівчат старшої вікової групи відповідно – 22,0%, 17,4%. Підвищений ДАТ у старшій віковій групі у хлопчиків – 35,4%, у дівчат - 26,1%.
4. Порушення серцевого ритму виявлено у 17,9% дітей. Встановлено, що більшість монотопних порушень ритму припадає на пубертатний вік (85,1%). Серед найбільш частих порушень провідності у хлопчиків старшій віковій групі відмічається неповна блокада правої ніжки пучка Гіса (25,3%).
5. Класичними факторами ризику серцево-судинних захворювань у хлопчиків шкільного віку виступають обтяжена спадковість, психоемоційне напруження, паління, вживання алкогольних напоїв, нераціональне харчування з великим вмістом насичених жирів та низький рівень вживання продуктів - донаторів вітамінів, надмірна вага. Вони підвищують ризик порушень з боку серцево-судинної системи у 3-5 разів. Наявність у дитини 3 та більше факторів ризику підвищує ймовірність виникнення серцево-судинних захворювань.
6. Встановлено, що у підлітків з ВСД за гіпертонічним типом йде активація згортаючої системи. У них мають місце порушення в систему гемостазу крові (збільшення тромбоеластографічних параметрів Am, E, Q, Ci і кута a на 23-99% при зменшенні показників r, S, t i T на 48-56%), зростання індексу спонтанної агрегації тромбоцитів, підвищенні відсотку адгезивних тромбоцитів у межах 10% (±1%), підвищенний вміст у крові розчинних комплексів фібрин-мономеру. У дітей з ВСД за гіпертонічним типом досягнення НФА значення 2,87±0,33 мкг азофібрину/мл/год підвищує ризик виникнення серцево-судинних захворювань у 13 разів.
7. Полівітамінно-мінеральний фітопрепарат “Trace Minerals” при використанні на протязі 30 діб нормалізує протеолітичну активність плазми крові, нормалізує активність антитромбіну ІІІ і відсоток адгезивних тромбоцитів. Індекс спонтанної агрегації тромбоцитів зменшується вдвічі, що можна оцінити збільшенням компенсаторних можливостей з покращенням реологічних властивостей крові.
Публікації автора:
Макарова О.В., Нечитайло Ю.М. Толерантність до фізичного навантаження у школярів м. Чернівці // Буковинський медичний вісник. –1998. – №2. – С.115-118. (Автор проводив клінічні, функціональні методи дослідження серцево-судинної системи, статистичну обробку даних, аналіз отриманих результатів).
Сорокман Т.В., Макарова О.В. Поширеність та особливості вегетативно-судинних дистоній у дітей, які постійно мешкають в екологічно неблагоприємних районах // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1998. – Т.2, №1. – С.238-239. (Автор приймав участь в статистичній обробці даних та їх аналізі, підборі літературних джерел).
Макарова О.В. Розповсюдженість і початок впливу факторів ризику серцево-судинних захворювань у дітей Буковинського краю // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. – Т.6, №2. – С.463-464.
Макарова О.В. Особливості гемостазу у дітей з вегетативно-судинними дистоніями // Буковинський медичний вісник. – 2002. - №2-3. – С.68-70.
Макарова О.В. Корекція порушень гемостазу в підлітків із вегетативними дисфункціями // Буковинський медичний вісник. – 2003. - №1. – С.53-56.
Пат. 68554 А Україна, МПК 7 А61Р9/00. Макарова О.В., Нечитайло Ю.М. Спосіб корекції порушень гемостазу у дітей з вегетативними дисфункціями. - № 200076834; Заявл. 21.07.2003; Опубл. 16.08.2004. бюл. №8 (Автор брав участь у клінічному застосуванні способу, пошук прототипів, виконала збір та аналіз матеріалу, підготовку заявки).
Макарова О.В. Порушення гемостазу у дітей з вегетативно-судинними дистоніями та їх корекція // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини . – Чернівці, БДМА. – 2004. – С.141-144.
Макарова О.В., Нечитайло Ю.М., Арійчук Н.М. Функціональні резерви серцево-судинної системи у дітей та їх зв’язок з різними факторами // Проблеми екології та медицини. – 1998. - №3-4. – С.77. (Автор приймав участь в статистичній обробці та аналізі результатів, підборі літературних джерел, підготовці до друку).
Нечитайло Ю.М., Хільчевська В.С., Ковтюк Н.І., Лоскутова І.Є., Макарова О.В., Тимощук В.В., Фокіна С.Є. Гармонійність чи пропорційність? Комплексний підхід до оцінки розвитку школярів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - №4. – С.38-39. (Автор проводив літературний огляд, підготовка до друку, аналіз фізичного розвитку дітей).
Макарова О.В., Нечитайло Ю.М., Сходницький І.В., Арийчук Н.М. Фактори ризику та функціональний стан серцево-судинної системи у дітей. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. – №2. – С.44. (Автор зібрала матеріал, статистична обробка та аналіз результатів, підбор літературних джерел, підготовка до друку).
Макарова О.В. Розповсюдження факторів ризику серцево-судинних захворювань серед дітей шкільного віку м. Чернівці // Проблеми екології та медицини. – 2000. – Т. 4, №4-6. – С.19.
Макарова О.В. Гемостаз та деякі фактори ризику серцево-судинних захворювань у дітей шкільного віку // Українські медичні вісті. – 2001. – Т. 4, №1. – С.75.
Сорокман Т.В., Лоскутова И.Е., Макарова Е.В., Регульська И.Б., Сходницький И.В. Оценка состояния системы кровообращения у подростков, пострадавших вследствие аварии на Чернобильской АЭС // Тези доповідей науково-практичної конференції Українського інституту охорони здоров’я дітей та підлітків “Здоров’я школярів на межі тисячоліть”. – Харків. – 2000. – С.135-137. (Автор проводив статистичну обробку даних та їх аналіз).
Макарова О.В., Борейко Л.Д., Гайдуков В.А., Тимощук В.В. Гемостаз та корекція порушень у дітей з вегетативними дисфункціями / Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. - Дніпропетровськ. – 2004. – С.13-14. (Автор приймав участь в аналізі лабораторних даних регуляції агрегатного стану крові до та після корекції, проводила статистичний аналіз, підбір літературних джерел, підготовку до друку).
