1. Аналіз джерельної бази дослідження засвідчив недостатній рівень уваги українських науковців до освіти й культури Ірландії. Контент-аналіз 107 порівняльно-педагогічних дисертацій, захищених в Україні за роки відновленої незалежності, та інших джерел підтвердив, що освіта Ірландії жодного разу не була об’єктом дослідження (чи сама, чи в групі інших держав). Це контрастує не лише з вивченням освіти США (17 дисертацій), Великобританії (16) чи Польщі (14), а й інших невеликих держав – Норвегія (2 дисертації), Фінляндія, Угорщина та ін. (по одній). Рідкістю виявились також географічні, економічні та інші матеріали, що можна пояснити тим, що майже до середини ХХ ст. ірландський народ не мав власної держави і вважався незначною частиною громадян провідної світової імперії – Великої Британії. Принципові зміни в ставленні науковців щодо доцільності вивчення досвіду організаційно-педагогічних засад становлення та розвитку ірландської освіти відзначено лише для перших років ХХІ ст., коли стали помітними позитивні наслідки “Ірландського економічного прориву”. Фахівці з різних держав уважно вивчають його уроки – опору на надвисокі технології у виробництві, підвищення на основі освіти якості людського капіталу нації, застосування 10 факторів формування “інвестиційної привабливості” та ін. 2. Дослідження особливостей розвитку ірландської освітньо-культурної сфери полягало в аналізі сучасних наукових даних про походження ірландців, первинних особливостей засад життєзабезпечення, культури, світогляду. Здійснено періодизацію національної культурно-освітньої еволюції від виникнення на основі християнства високої за рівнем моралі і культури “монастирської цивілізації” (1-й період, V-XI ст.), стагнації та гальмування розвитку освіти після захоплення Ірландії Британією (2-й період, ХІІ-ХІХ ст.), законодавчо-організаційної діяльності щодо створення національної загальнодоступної освіти після отримання Ірландією статусу домініону (3-й період, 1921-1939 рр.), розвитку освіти після досягнення повної незалежності (4-й період, 1939-1972 рр.) до прискореної розбудови і реформування освіти і науки після вступу Ірландії в Європейський Союз (5-й період, з 1973 – по теперішній час). 3. На основі дослідження навчальних планів ірландських закладів усіх рівнів, розподілу учнів і студентів (кількісного і за змістом підготовки) наведено докази того, що до вступу Ірландії в 1973 р. в Європейський Союз її освіта була малорозвиненою, відповідаючи аграрному життєзабезпеченню: приблизно чверть молоді йшла на родинні ферми без середньої освіти; студентів було дуже мало, а чимало осіб отримували вищу освіту з урахуванням необхідності шукати роботу за кордоном; у змісті освіти малу роль відігравали точні науки тощо. 4. Першим завданням “європеїзованої” Ірландії стала розбудова і секуляризація освіти, орієнтація змісту навчання на появу в країні якісного людського капіталу, спроможного використовувати у виробництві високі технології. У дисертації виявлено тенденції раціонального поєднання в освіті державного стратегічно-законодавчого управління та широкої громадської ініціативи на рівні діяльності навчально-виховних закладів. Досліджено сучасні функції Міністерства освіти і науки (МОН) Ірландії і схарактеризовано його успішну співпрацю з громадськими організаціями. МОН Ірландії сприяє забезпеченню рівноваги гуманітарних і природничо-математичних дисциплін у навчальних планах початкової та середньої школи. Досліджено особливості і причини дуже глибокої зміни змісту середньої освіти і доведено, що у 90-х роках Ірландія та Україна рухалися у протилежних напрямах – в Україні змістовий компонент скорочувався в рамках планів гуманізації школи і гуманітаризації навчально-виховного процесу, а в Ірландії саме ці знання мали небачений успіх і попит. Вони були серед причин здійснення “Ірландського прориву” 1989-2006 рр. – швидкого економічного зростання і пропорційного розширення старшої школи і вищої освіти. 5. У процесі дослідження особливостей реформування та модернізації освітньо-наукового комплексу Ірландії після 2000 року виявлено основні структурні риси вищої школи Ірландії, проаналізовано зміни кількості і номенклатури ВНЗ, еволюцію студентських контингентів тощо. Доведено особливу важливість для економічно-соціальних успіхів розбудови великої мережі інженерно-технологічних коледжів, які присуджують дипломи типу „В”. Вказано досягнення університетів, які присуджують дипломи типу „А”, у розвитку культури і духовності нації, у розширенні наукових досліджень. Пояснено причини популярності ірландських університетів і коледжів серед молоді, яка походить не з країн третього світу, а зі США, Великобританії та інших розвинених держав. Вказано, що Ірландія виявляє помірну активність у Болонському процесі, концентруючи увагу на виконанні Лісабонського проекту розвитку в Європейському Союзі надвисоких технологій та кооперації освітян і науковців. Всі ці інноваційні заходи мають високий потенціал використання для здійснення „Українського прориву”. Цікавим є досвід використання Ірландією допомоги з боку інших держав. Звернуто увагу на дослідження вищої освіти Ірландії великою комісією з ОЕСР і на 52 пропозиції цієї комісії, оскільки більшість з них є актуальними для України, зокрема, концентроване фінансування тих досліджень, які виводять на надвисокі технології; об’єднання секторів „А” і „В” та перетворення другого у частину науково-дослідницького комплексу Ірландії, а також ще більша увага до фізики, хімії, біології й інших точних наук, без яких неможливий технологічний прогрес. Експерти пропонують не відмовлятися від цих засобів, адже вони дали змогу Ірландії за 1989-2006 роки потроїти валовий національний дохід, набагато підвищити якість життя населення і створити міцну базу для розвитку освіти, науки і культури (нами доведено – в 2006 році освітні бюджети Ірландії та України майже дорівнювали один одному). Дисертаційне дослідження не вичерпує проблему, адже економічний, науковий та освітній поступ і реалізація планів “Українського прориву” прискоряться у разі використання досвіду і досягнень незалежної Ірландії. До напрямів перспективного дослідження ми відносимо вивчення досвіду участі Ірландії в європейських проектах, використання зарубіжних інновацій, а також модернізації змісту навчання і підготовки фахівців з нових і перспективних найвищих технологій. |
