Анотація до роботи:

Хом’як Я.І. Становлення і розвиток органів Державної автомобільної інспекції МВС України (1936-2000 рр.). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю: 12.00.01. – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2003.

Дисертація присвячена проблемі становлення та розвитку органів Державної автомобільної інспекції України. На підставі теоретичного аналізу юридичної літератури, державних правових актів, узагальнення практики розглядаються питання функціонування та основних засад автоінспекції.

Автором були проаналізовані архівні джерела та публікації періоду формування органів Державтоінспекції в Західній Україні. Зокрема, їх формування почалося ще в часи панування Австро-Угорщини. Починаючи з 23 липня 1908 року встановлювалися Правила вуличного руху. Після входження Західної України в склад Польської держави процес формування органів нагляду за безпекою руху продовжувався. Проте цей процес був нетривалий, що зумовлювалося геополітичним положенням даного регіону i воєнно-політичними катаклізмами, які відбувалися. Ряд досліджених архівних матерілів були введені в науковий оббіг вперше. Разом з тим в науковий оббіг також вперше було введено деякі раніше неопубліковані нормативно-правові акти.

Визначено особливості формування i структура органів ДАІ України, проаналізовано значну кількість нормативно-правових актів. Автором виявлено причини, що негативно впливають на діяльність органів нагляду за безпекою руху. Показане значення діяльності органів ДАІ по забезпеченню життєдіяльності громадян.

Автор обгрунтовує необхідність розробки правового механізму реогранізації органів Державтоінспекції на рівні європейських стандартів.

Ключові слова: правоохоронні органи, ДАІ, структура, діяльність, нормативно-правові акти, Українська держава.

1. В умовах становлення ринкових відносин населення (учасники дорожнього руху) повинно бути впевнене в оптимальному використанні податку, що стягується на ремонт та покращання стану вулиць та доріг. З іншого боку, інженери з організації дорожнього руху повинні мати досконалу технічну програму, яка б допомагала їм розробляти комплекс основних заходів щодо покращення вулично-шляхової мережі і раціонального управління дорожнім рухом. При цьому вони повинні мати також юридичні гарантії, щоб захистити себе в разі порушення у суді справ, пов’язаних з ДТП. Національний досвід організації і діяльності органів ДАІ з 1936 по 2000 р. свідчить про залежність рівня аварійності від стану проїзної частини, зокрема її незадовільний стан суттєво зменшує час на вирішення водієм спірних питань руху.

2. Чинність значної кількості несистематизованих нормативно-правових актів, які регулюють діяльність органів ДАІ, призводить до негативного ефекту щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Тому доцільно систематизувати законодавство України у єдиний Дорожній Кодекс України. У ньому повинно бути чітко відображено: об’єкт праворегулювання; суб’єкти правовідносин, їх права та обов’язки; правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху тощо. Відзначається, що у цьому акті повинні бути зведені основні положення Законів України: “Про дорожній рух”; “Про міліцію”; “Про оперативно-розшукову діяльність”; Кодексу України “Про адміністративні правопорушення”, а також Правил дорожнього руху, Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС України. Майбутній Дорожній Кодекс мав би визначати види порушень, покарання за них.

3. Доцільно розробити “Посібник з регулювання дорожнього руху у містах України”, де на основі історичного розвитку відобразити особливості правового регулювання дорожнього руху, його безпеки і визначити умови, які сприяли б підвищенню правосвідомості учасників дорожнього руху, відтак зниження аварійності.

Беручи до уваги, що ефективність діяльності щодо забезпечення безпеки дорожнього руху залежить від профілактичної роботи, яка у свою чергу тісно пов’язана із пропагандою безпеки дорожнього руху, доцільно централізовано щорічно розробляти систему цілеспрямованих заходів на підставі вивчення, аналізу та оцінки оперативної обстановки на автошляхах. У сучасних умовах пропаганда безпеки дорожнього руху має фрагментарний, а інколи й хаотичний та епізодичний характер. У той же час її ефективність повинна бути пов’язана із відповідною цілеспрямованістю, яка має грунтуватися на глибокому аналізі причин аварійності, виявленні та систематизації тих порушень правил дорожнього руху, що частіше за інші призводять до дорожньо-транспортних пригод. На сьогодні вдалим прикладом такої діяльності є публікація “Букварика пішохода” (для дітей початкової школи), надрукованого в Івано-Франківську. Проте відсутність коштів не дає можливості його розповсюдження по всій Україні. Безперечно, ця робота повинна плануватися у всій державі, оскільки планування дозволяє визначати основний зміст пропагандистської роботи на конкретний період; концентрувати зусилля працівників Державтоінспекції на вирішенні головних проблем пропаганди безпеки дорожнього руху; визначати строки, форми та методи їх вирішення.

4. Повніше необхідно використовувати можливості міжнародних інформаційних мереж, у тому числі слід використовувати рекламні повідомлення страхових фірм і організацій, оскільки вони безпосередньо зацікавлені у зменшенні дорожнього травматизму та аварійності. Відповідно до цього доцільно практикувати обговорення стану справ у відділеннях ДАІ з представниками страхових фірм та організовувати з ними обмін інформації щодо порушників Правил дорожнього руху.

5. Необхідно максимально забезпечити принцип невідворотності покарання за вчинене правопорушення. Для цього доцільно також використовувати електронні засоби спостереження за учасниками дорожнього руху. При цьому необхідно забезпечити суворо диференційований підхід до застосування адміністративних стягнень та неухильне додержання процесуальних норм при фіксації порушень.

6. Необхідно звернути особливу увагу на екологічну небезпеку від автомототранспорту. З огляду на це означена проблема чомусь применшена, хоч в державі функціонує, наприклад, природоохоронна прокуратура як окрема структура в галузі прокурорського нагляду. Налагодження ефективної взаємодії Державтоінспекції з органами охорони навколишнього середовища – чи не нагальніша з проблем сьогодення.

7. На стан аварійності на автодорогах впливає їх стан. Відповідно до цього, на підрозділи ДАІ доцільно покласти функцію контролю за їх якістю з правом визначення невідповідності стану дорожнього покриття діючим стандартам і нормативам та ініціюванням питання заборони їх експлуатації. При цьому відповідні експерти ДАІ повинні брати активну участь у прийманні автошляхів у експлуатацію та нести відповідальність за їх безпечний стан. Розвиваючи зазначену тезу слід визначити за відповідними структурами ДАІ можливість контролю за цільовим витрачанням коштів, які виділяються на ремонт доріг та їх розбудову.

8. Потрібно постійно аналізувати критерії добору й систему навчання працівників органів ДАІ, рівень дотримання дисципліни та законності серед особового складу, своєчасно планувати та вживати невідкладних заходів щодо виправлення негативних тенденцій в органах ДАІ України. Слід визнати і той факт, що в організації самої кадрової роботи службових органів ДАІ МВС України має місце певна байдужість, неуважне ставлення до людей, до вирішення їхніх проблем, що є одним із чинників, які сприяють звільненню зі служби.

9. З метою подальшого підвищення ефективності боротьби з дорожньо-транспортним травматизмом необхідно з урахуванням місцевих умов та особливостей своєчасно вживати заходів реагування на зміну обстановки з аварійністю на автотранспорті та орієнтувати особовий склад на надання допомоги всім учасникам дорожнього руху, і особливо тим, хто потрапив у складне становище. Для усунення хабарництва серед службових осіб органів ДАІ на дорогах категорично заборонити безпідставні зупинки транспортних засобів та вимагання у водіїв документів, не передбачених чинним законодавством України. Повною мірою слід ефективніше застосовувати чинне законодавство України до керівників підприємств, які порушують правила, норми і стандарти у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху України.

Публікації автора:

1. Хом’як Я.І. Становлення та розвиток органів Державної автомобільної інспекції України. – Львів: Піраміда, 2000. – 62 с.

2. Хом’як Я.І. Створення та діяльність органів автомобільної інспекції в Західній Україні // Право України.– 2000.– № 11.– С.139–141.

3. Хом’як Я.І. До питання правової діяльності ДАІ України // Малий і середній бізнес.– 2000.– № 1–2.– С.79–81.

4. Хом’як Я.І. Правове регулювання відносин у сфері дорожнього руху. – Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини, 2000.– Вип.2.– С.438–441.

5. Хом’як Я.І. Деякі організаційно-правові та адміністративні аспекти діяльності структурних підрозділів органів внутрішніх справ. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини, 2001.– Вип.36.– С.256–259.

6. Хом’як Я.І. Деякі аспекти формування органів Державної автомобільної інспекції України // Малий і середній бізнес.– 2001.– № 3–4.– С.9–10.

7. Хом’як Я.І. Історичні аспекти формування та діяльності органів ДАІ. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини, 2002. – Вип.10.– С.97–100.