У результаті дисертаційного дослідження було простежено основні тенденції розвитку агрономічної освіти впродовж ХІХ – початку ХХ ст., яка здійснювалася при університетах Російської імперії, розташованих в українських землях; визначено внесок науковців Університету святого Володимира в організацію першої сільськогосподарської кафедри, становлення аграрної науково-просвітницької діяльності в Україні та розвиток вітчизняної і світової агрономії. У результаті проведеного дослідження автором зроблено висновки, які виносяться на захист. Наявні історико-наукові, зокрема історико-аграрні дослідження, недостатньо повно відтворюють тенденції становлення та розвитку вітчизняної сільськогосподарської науки на початковому її етапі, а саме проблему науково-освітньої діяльності сільськогосподарського спрямування університетів, розташованих на українських землях, протягом XIX – початку XX ст. як особливої форми організації науки і просвітницької діяльності. Відсутність узагальнюючого дослідження, що висвітлювало б внесок Імператорського університету святого Володимира в аграрній галузі, і недостатність історіографічних розвідок ставлять на перший план джерельну базу як основу для вивчення історії становлення та розвитку агрономічної кафедри університету. Обґрунтовується, що наявна джерельна база в цілому є достатньою для цілісного й комплексного дослідження поставленої наукової проблеми. Важливий вплив на відкриття і становлення першої сільськогосподарської кафедри при заснуванні Імператорського університету святого Володимира мали три визначні фактори: по-перше, започаткування кафедр було обумовлене загальнодержавною політикою російського уряду в галузі освіти; по-друге, два польські заклади, на базі яких згодом було створено Київський університет (Кременецький ліцей та Віленський університет), до закриття мали у своєму складі сільськогосподарські відділення; по-третє, вирішальне значення мав високий рівень наукової роботи з природничих наук та створення необхідних науково-допоміжних установ. Вищі навчальні заклади, які створювалися в сільськогосподарських регіонах, ставали науково-освітніми центрами, у завдання яких входило сприяння розвитку головних регіональних виробництв, зумовлених місцевими природно-економічними умовами. Для губерній Київського шкільного округу головною економічною галуззю було сільське господарство та переробка його продукції. Закономірно, що створений у землеробському регіональному центрі – Києві – Університет святого Володимира впродовж ХІХ ст. був науковим сільськогосподарським центром, де, крім підготовки кадрів, була зосереджена практично вся аграрна наука регіону. Кафедра сільського господарства існувала при університеті св. Володимира з моменту навчально-наукової діяльності закладу – з 1834 р., що свідчить про введення Статутом 1835 р. до освітніх програм університетів Російської імперії сільськогосподарських дисциплін, тому науково-освітню діяльність сільськогосподарської кафедри Університету святого Володимира варто розглядати як приклад аналогічної роботи інших університетів, що були розташовані на теренах України (Харківського та Одеського), а також як характерну особливість розвитку аграрної науки й дослідної справи в Україні до 1917 року. Виділено чотири періоди науково-освітньої діяльності сільськогосподарської кафедри Університету святого Володимира: І – 1834-1846 рр. – період становлення кафедри; ІІ – 1846-1878 рр. – період розгортання роботи; ІІІ – 1878-1885 рр. – період тимчасового призупинення наукової роботи; IV – 1885-1917 рр. – період поглиблення наукової діяльності та спроб розширення кафедри за рахунок поглибленої спеціалізації. Назва кафедри, обсяг і зміст сільськогосподарських предметів змінювалися відповідно до штатних розкладів, які затверджувалися статутами російських університетів. У І і ІІ періоди діяльності кафедри переважно викладався короткий енциклопедичний курс із різних галузей сільського господарства, упродовж IV періоду викладання на кафедрі змінювалося, що було пов’язано зі спробою введення окремої спеціалізації “Агрономія”. Визначну роль у становленні та розвитку агрономічної науки й освіти в межах Київського університету відіграли видатні вчені в галузі сільського господарства: С.М. Ходецький, С.М. Богданов, А.В. Країнський та В.В. Колкунов, кожен із них зробив значний особистий внесок у становлення вузькофахових сільськогосподарських дисциплін. У зв’язку з широким спектром викладання сільського господарства впродовж І і ІІ періодів коло наукових інтересів професора С.М. Ходецького складали ботаніка, зоологія, рільництво, тваринництво, садівництво, лісознавство; учений опублікував близько 40 наукових праць, у яких надано практичні рекомендації з комплексного ведення сільського господарства на українських територіях. Учені, які працювали на агрономічній кафедрі впродовж IV періоду, сприяли становленню вузькогалузевих дисциплін: професор С.М. Богданов був одним із засновників учення про фізіологію рослин та сільськогосподарське ґрунтознавство, А.В. Країнський – сільськогосподарської мікробіології, професор В.В. Колкунов – селекції та посухостійкості. Крім указаної сільськогосподарської кафедри, науковими проблемами аграрного виробництва займалися вчені інших кафедр: професор П.І. Броунов був засновником сільськогосподарської метеорології, сільськогосподарське спрямування мали розробки геологів-ґрунтознавців П.А. Тутковського, П.М. Чирвинського та В.М. Чирвинського, питання сільськогосподарської економіки досліджував професор Д.І. Піхно, професор М.А. Бунге керував хімічним контролем продукції переробної промисловості регіону. Це далеко не повний перелік дослідників, котрі займалися проблемами аграрного спрямування. Теоретичні та практичні розробки вчених університету були складовими комплексу передумов формування перших наукових шкіл з аграрної галузі, визначним етапом становлення вітчизняної системи фахової освіти, а також розвитку агарної науки та дослідної справи зокрема. З позиції національного самовизнання в умовах незалежності України при підготовці та виданні на державному рівні енциклопедичних довідкових видань до них обов’язково слід включати імена професорів Університету св. Володимира: С.М. Ходецького, С.М. Богданова, А.В. Країнського, В.В. Колкунова, що зробили значний особистий внесок у становлення вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи. Для більш повного розкриття значення науково-педагогічної спадщини в розвитку вітчизняної освіти та науки Київському національному університету імені Тараса Шевченка доцільно видати спеціальну монографію, яка б розкривала шляхи становлення агрономічної освіти та науки в Університеті святого Володимира. |