Анотація до роботи:

Сидоров Я.О. Становлення інституту комерційної концесії в Україні (цивільно – правовий аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню специфіки формування та реалізації в Україні економіко – правового інституту комерційної концесії (франчайзингу). Особлива увага в дисертації акцентується на розгляді найбільш актуальних та проблемних аспектів організації та здійснення підприємницької діяльності на умовах комерційної концесії (франчайзингу). Досліджено етимологію та генезу франчайзингу, наведені економіко – правові підстави його виникнення. В роботі систематизовано й узагальнено зарубіжний досвід організації та здійснення діяльності на основі системи франчайзингу та визначено основні пріоритети його запозичення. Здійснено класифікацію франчайзингу, визначено його види (форми), моделі. Досліджуються особливості нормативного закріплення та регулювання франчайзингу в зарубіжних країнах й в Україні.

У дисертаційній роботі доводиться, що франчайзинг, на сучасному етапі розвитку економічної системи України, є найбільш пріоритетною формою пільгового підприємництва, здатною залучити в економіку країни значні іноземні інвестиції, визначені основні напрямки і перспективи подальшого розвитку системи франчайзингу в Україні. Сформульовано пропозиції і рекомендації щодо удосконалення вітчизняного законодавства в сфері регулювання підприємницької діяльності, заснованої на системі франчайзингу.

У дисертації наводиться теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, суть якого полягає у комплексному дослідженні економіко – правових аспектів та юридичної природи інституту комерційної концесії в Україні. Особлива увага сконцентрована на дослідженні найбільш актуальних та проблемних аспектів організації та здійснення підприємницької діяльності на умовах комерційної концесії (франчайзингу). Досліджено етимологію та генезис франчайзингу, наведені економіко – правові підстави його виникнення. В роботі систематизовано й узагальнено зарубіжний досвід організації та здійснення діяльності на основі системи франчайзингу та визначено основні пріоритети його запозичення. Проаналізовано поняття, сутність, специфічні ознаки, елементи договору комерційної концесії, висловлено власну позицію щодо природи досліджуваної договірної конструкції. Проведене дисертаційне дослідження дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в зазначеній сфері та практиці його застосування.

Нижче наведені основні результати дослідження:

1. Значне поширення франчайзингу й активне використання цієї системи бізнесу в більш ніж 80 країнах світу, обумовлює необхідність його застосування з метою подолання інвестиційної кризи і створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва в Україні.

2. Історичний аналіз цієї особливої форми договірних відносин дозволяє стверджувати про те, що деякі властивості правового характеру франчайзингу, у сучасному його розумінні, мали місце ще у середньовіччі, звичайно, у первинній, простій формі. У етимологічному аспекті “франчайзинг” (від англ. “franchising”), означає – право, привілеї; з французької “franchise” також означає пільга, привілеї.

3. У Цивільному кодексі України, який вступив у дію з 1 січня 2004 року у главі 76, законодавець замість терміну „франчайзинг” використовує формулювання „комерційна концесія”, хоча у юридичній літературі багатьох зарубіжних країн для характеризування таких специфічних відносин використовується саме визначення „франчайзинг”. Назва глави 76 Цивільного кодексу України адекватно не розкриває сутності відносин, які вона врегульовує, оскільки терміни „франчайзинг” та „комерційна концесія” не є тотожними і необхідно визнати, що поняття „франчайзинг” за змістом більш об’ємне, ніж „комерційна концесія”. До того ж, в даний час у літературних джерелах відносно договору комерційної концесії використовуються терміни «концесійний договір», «надання прав за концесією», що призводить до термінологічної плутанини і викликає асоціації з концесіями. З метою приведення у відповідність назви і змісту глави 76 ЦК України “Комерційна концесія” запропоновано сформулювати назву глави 76 ЦК України “Франчайзинг”.

4. Встановлено, що законодавство багатьох країн, у тому числі й України, не містить спеціального нормативно – правового акту щодо регулювання франчайзингових відносин. Такі специфічні відносини регулюються, в основному, відповідними розділами (главами, параграфами, статтями) цивільних кодексів країн або комерційним чи конкурентним законодавством. Запропоновано розробити та прийняти окремий нормативно – правовий акт “Про комерційну концесію (франчайзинг)”, який би детально регламентував визначення, властивості комерційної концесії, її різновиди, істотні умови договору комерційної концесії, та, в кінцевому випадку, став би надійним нормативним підґрунтям існування цього достатньо перспективного правового інституту в Україні.

5. У світі не існує єдиного міжнародно – правового документу, який би детально регламентував франчайзингові відносини і необхідність його створення обґрунтована у даній науковій роботі.

6. Відносини сторін за договором франчайзингу здобувають характер опіки у сфері підприємництва. Саме ця специфіка франчайзингових відносин визначила появу терміну «пільгове підприємництво» для позначення франчайзингу.

7. Складність виникаючих при використанні системи франчайзингу відносин, а також специфічність їхніх ознак, дозволяють характеризувати договір комерційної концесії як принципово новий вид договірних конструкцій. Разом з тим, в залежності від виду франчайзингу, його стратегії, договір комерційної концесії (франчайзингу) може містити у собі елементи інших договірних конструкцій (ліцензійного договору, відступки права вимоги, ваучингу, оренди (лізингу), постачання тощо).

8. Автор роботи доводить, що виділення спеціальних додаткових підстав для припинення договорів комерційної концесії, які законодавець включив до глави 76 ЦК України, є штучним, недоцільним і не відображає специфіки цього виду договорів.

9. Для створення ефективної мережі специфічних франчайзингових підприємств в нашій країні, які, до речі, вже довели доцільність власного існування у багатьох країнах світу, необхідно створити вітчизняну організацію франчайзингу, запозичивши передовий світовий досвід, головним завданням якої б було сприяння розвитку середнього та малого бізнесу в Україні та яка, з часом, ввійде до складу Міжнародної франчайзингової асоціації (IFA), з метою подальшого розвитку франчайзингових відносин, отримання міжнародної підтримки та освоєння зарубіжного досвіду.

10. Доведено доцільність реєстрації договору комерційної концесії у єдиному реєстраційному органі, запропоновано перелік документів необхідних для такої реєстрації та її певну процедуру.

Публікації автора:

1. Сидоров Я.О. Франчайзинг та франчайзингова угода: деякі концептуальні положення // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2003. – № 1. – С. 37 – 41.

2. Сидоров Я.О. Франчайзинг – нова договірна форма здійснення бізнесової діяльності в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2003.– № 3. – С. 34– 36.

3. Сидоров Я.О. Правовий статус сторін у договорі франчайзингу // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 31 – 34.

4. Сидоров Я.О. Договір комерційної концесії: аналіз зарубіжного досвіду і тенденції розвитку в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2004.– №1.– С. 51 – 54.

5. Сидоров Я.О. Захист інтелектуальної власності в Україні: недоліки нормативного регулювання та шляхи їх усунення // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Спецвипуск. – 2002. – № 1. – С. 117– 118.

6. Сидоров Я.О. Щодо питання про поняття франчайзингу // Проблеми цивільного права та цивільного процесу на сучасному етапі розвитку законодавства: Матеріали міжвузівської курсантської (студентської) наукової конференції. Донецьк, 5 квітня 2002 року / Гол. ред. Ю. Л. Титаренко. – Донецьк: ДІВС, 2002. – С. 269 – 274.

7. Сидоров Я.О., Підопригора О.О. Ліцензійний договір та франчайзинг: порівняльний аналіз суттєвих умов // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки / Головний редактор Толок В.О. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2003. – № 1. – С. 70– 74.

8. Сидоров Я.О. Комерційна концесія (франчайзинг): правова характеристика істотних положень // Молодь у юридичній науці. Збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених “Другі осінні юридичні читання”. – Хмельницький. – 2003. – С. 143 – 144.